Постанова № 28004200, 04.12.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

04 грудня 2012 року № 2а-10484/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мар-Трейд»

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва

Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "МАР-ТРЕЙД" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000432250 від 02.04.2012.

Позовні вимоги мотивовані тим, що висновок акту перевірки в частині встановлення порушення статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»від 23.09.1994 року № 185/94-ВР яке виявилось у ненадходженні від нерезидента на територію України в законодавчо встановлені строки товару за контрактом № МТ 140211 на суму 5 000 000 доларів США від Компанії Capital Llc»(Великобританія), кількість днів прострочення -51 є необґрунтованими, оскільки товар на користь ТОВ «Мар-Трейд»надійшов від нерезидента-постачальника на митну територію в межах законодавчо встановленого терміну.

Крім цього, обґрунтовуючи правову позицію, позивачем зазначено, що перебування товарів «під митним контролем»не можливе без їх фактичного ввезення на митну територію України. При цьому, первинним є фактичне переміщення товарів через митний кордон України, підставою для якого в режимі імпорту є наявність на вантаж товаросупровідних документів, проставляння на яких відтиснення штампу «під митним контролем»з відповідною датою підтверджує факт і дату перетину митного кордону України.

Представник відповідача адміністративний позов не визнав, з посиланням на безпідставність позовних вимог просив суд відмовити у їх задоволенні. Доводи відповідача, викладені у письмових запереченнях, співпадають с висновками акту від 20 березня 2012 року № 16/1-22-50-36792015 про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Мар-Трейд»з питань дотримання вимог валютного законодавства при розрахунках за зовнішньоекономічними контрактами від 14 лютого 2011 року № МТ 140211 та від 14 липня 2011 року № МТ 14072011 згідно листа ПАТ «Фортуна -Банк»від 07 лютого 2012 року № 148/18.

Враховуючи згоду представників сторін на розгляд адміністративної справи в письмовому провадженні та відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд, керуючись частиною 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянув адміністративну справу № 2а-10484/12/2670 в порядку письмового провадження.

Розглянувши адміністративний позов та додані до нього матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.

Відповідно до податкового повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби від 02 квітня 2012 року № 0000432250 згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, за порушення статті 2 Закону України від 23.09.1994 року № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»Товариству з обмеженою відповідальністю «Мар-Трейд»нараховано штрафні санкції у розмірі 6 112 197, 00 грн.

Вищевикладене податкове повідомлення -рішення винесене на підставі висновків акту Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби від 20 березня 2012 року № 16/1-22-50-36792015 про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Мар-Трейд»з питань дотримання вимог валютного законодавства при розрахунках за зовнішньоекономічними контрактами від 14 лютого 2011 року № МТ 140211 та від 14 липня 2011 року № МТ 14072011 згідно листа ПАТ «Фортуна -Банк»від 07 лютого 2012 року № 148/18, копія якого міститься в матеріалах справи.

В акті перевірки встановлені наступні обставини, що слугували прийняттю спірного рішення, зокрема: наявність дебіторської заборгованості у позивача по взаємовідносинам із Компанією Capital Llc»; товар (дизельне паливо) від компанії Capital Llc»(Великобританія) за контрактом від 14 лютого 2011 року № 140211 від нерезидента на територію України не надійшов; висновок Міністерства економіки та з питань Європейської інтеграції України на подовження строків розрахунків не одержувало.

Перевіркою встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Мар-Трейд»статті 2 Закону України від 23.09.1994 року № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»а саме: ненадходження в законодавчо встановлені строки товару за контрактом № МТ 140211 на суму 5 000 000 доларів США від Компанії Capital Llc»(Великобританія), кількість днів прострочення - 51.

За результатами адміністративного оскарження спірне податкове повідомлення - рішення залишено без змін, а скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Мар-Трейд»від 12 квітня 2012 року та від 26 червня 2012 року залишені без задоволення (копії рішення Державної податкової служби у місті Києві від 18 червня 2012 року № 3615/10/12-114 та рішення Державної податкової служби України від 16 липня 2012 року № 12705/6/10-2415 містяться в матеріалах справи).

Позивач стверджує, що вищезазначений висновок податкового органу зроблений всупереч приписам Податкового кодексу України, а рішення прийняте на його підставі - підлягає скасуванню.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Мар-Трейд»на підставі зовнішньоекономічного імпортного контракту від 14 лютого 2011 року № МТ140211, укладеного з Компанією tor Capital Llc»(Великобританія), перерахувало на користь нерезидента-постачальника валютні кошти в розмірі 5 0000 000,00 доларів США. Граничні терміни надходження товару на суму 5 000 000 доларів США визначено в додатку 3 до Акту перевірки.

При цьому, 29 квітня 2011 року ТОВ «Мар-Трейд»оформлено вантажну митну декларацію на партію товару тип. ІМ 40 ТД №600060002/2011/000219, яка була поставлена Компанією «Factor Capital Llc»(Великобританія) ) за контрактом від 14 лютого 2011 року №МТ140211. Згідно відомостей, викладених в ВМД вартість поставленого товару від нерезидента-постачальника за вказаним контрактом склала 5 000 000, 00 доларів США.

Згідно акту документальної планової виїзної перевірки від 27 грудня 2011 року № 603/1-23-60-792015 станом на 30 вересня 2011 року у ТОВ «Мар-Трейд»встановлена дебіторська заборгованість за зовнішньоекономічними імпортними контрактами, а саме: - від 14 лютого 2011 року № МТ 140211 з компанією Capital Llc»(Великобританія) у розмірі 5 000 000,00 дол. США (еквів. 39 863 500,00 грн.), граничний термін погашення - 23 січня 2012 року; від 14 липня 2011 № МТ 140711 з компанією r Capital Llc»(Великобританія) у розмірі 980 119 60 дол. США (еквів. 7 811 845,24 грн.), граничний термін погашення на суму 455 205,60 дол. США (еквів. 3 629 217,69 грн.) -18.01.2012 року, на суму 363 414,00 дол. США (еквів. 2 897 390,80 грн.) -23.01.2012 року, на суму 161 500,00 дол. США (еквів. 1 287 591,05 грн.) -31.01.2012 року.

В акті перевірки, також, зазначено, що товар (дизельне паливо) від компанії Capital Llc» (Великобританія) за контрактом від 14 лютого 2011 року № 140211 від нерезидента на територію України не надійшов.

В свою чергу, Товариством з обмеженою відповідальністю «Мар-Трейд»листом від 15 лютого 2012 року № 281 повідомлено, що Кримською митницею позивачу було відмовлено у митному оформленні товару (дизельне паливо), про, що зазначено у картці від 27 травня 2011 року № 600060002/1/00032 про відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України.

13 травня 2011 року на підставі висновку експерта Кримської служби з експертного забезпечення митних органів ЦМУЛДЕР Держмитслужби від 10 травня 2011 року № 20-0117 відділом контролю митної вартості та класифікації товарів було винесено рішення по коду товару № КТ-600-0156-11 від 13 травня 2011 року, 31 графа поданої до митного оформлення ВМД не заповнена у відповідності з рішенням по коду товару № КТ-600-0156-11 від 13 травня 2011 року.

Спірні правовідносини щодо організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, встановлення форми вантажної митної декларації та порядку її подання визначаються Митним кодексом України, Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», Положенням про вантажну митну декларацію, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 9 червня 1997 року № 574, тощо.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

При поміщенні товарів у митний режим переробки за межами митної території строк повернення цих товарів або продуктів їх переробки на митну територію України у митному режимі імпорту визначається відповідно до Митного кодексу України.

В свою чергу, статтею 2 цього ж Закону встановлено, що імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Відповідно до статті 4 зазначеного Закону порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Під час здійснення розрахунків в іноземній валюті позивачем порушено терміни зарахування виручки, передбачені статтями 1 і 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (далі - Закон).

Відповідно до статті 4 Закону порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Стягнення пені за порушення передбачених Законом термінів не залежить від обраного сторонами порядку проведення розрахунків, у тому числі і заснованих на заліку взаємної заборгованості резидента і нерезидента.

З урахуванням зазначеного та враховуючи характер спірних правовідносин, суд вважає необхідним, для правильного вирішення адміністративної справи по суті, зазначити зміст наступних понять, які зокрема визначені статтею 1 Митного кодексу України:

валюта України - грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет та в інших формах, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території України, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу;

іноземна валюта - іноземні грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу;

ввезення товарів і транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів і транспортних засобів за межі митної території України - сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України у відповідному напрямку;

декларація митної вартості - заява особи митному органу за встановленою формою відомостей щодо митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України чи по відношенню до яких змінюється митний режим;

митне оформлення - виконання митним органом дій (процедур), які пов'язані із закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, і мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів і транспортних засобів.

Відповідно до статті 72 Митного кодексу України митне оформлення здійснюється в місцях розташування відповідних підрозділів митних органів протягом часу, що його встановлюють митні органи за погодженням з органами, уповноваженими здійснювати види контролю, зазначені у статті 27 цього Кодексу.

Митне оформлення розпочинається після подання митному органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню.

Засвідчення митним органом прийняття товарів, транспортних засобів та документів на них до митного контролю та митного оформлення здійснюється шляхом проставлення відповідних відміток на митній декларації та товаросупровідних документах.

Відповідно до пункту 4 Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 червня 1997 року № 574 (далі по тексту - Положення) митний орган відмовляє у прийнятті ВМД для оформлення з таких підстав: декларація подана без повного комплекту документів, необхідних для здійснення митного контролю та оформлення; декларація подана з порушенням вимог Митного кодексу України та цього Положення; наведений у декларації перелік відомостей не відповідає переліку відомостей, визначених Інструкцією про порядок заповнення вантажної митної декларації; електронна ВМД не містить встановлених законодавством обов'язкових реквізитів;

ВМД на паперовому носії заповнена з виправленнями, крім змін та доповнень, внесених до декларації у порядку, встановленому Мінфіном.

У разі відмови у прийнятті ВМД для оформлення посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови в прийнятті митної декларації в порядку, встановленому Мінфіном. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної ВМД надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.

Згідно з пунктом 6 Положення про вантажну митну декларацію (далі - Положення N 574) у разі прийняття ВМД для оформлення їй присвоюється реєстраційний номер, що складається з шістнадцяти знаків, а саме: перші дев'ять знаків - код митного органу, в якому ВМД прийнято для оформлення, згідно з класифікатором, затвердженим Держмитслужбою; десятий знак - остання цифра поточного року, відокремлена з обох боків скісною лінією; останні шість знаків - порядковий номер декларації в журналі обліку ВМД.

Постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2010 N 212 до постанови Кабінету Міністрів України від 09.06.97 N 574 внесено зміни (які набирають чинності з 12.05.2010), згідно з якими у номері ВМД буде зазначатись чотири цифри поточного року, що відокремлені з обох боків скісною лінією.

Разом із тим, відповідно до пункту 15 Положення N 574, форма та структура електронної копії ВМД визначаються Держмитслужбою.

Згідно з пунктом 8 Положення N 574 ВМД, заповнена у звичайному порядку, вважається оформленою за наявності на всіх її аркушах відбитка особистої номерної печатки посадової особи митниці, що здійснила митне оформлення товарів і транспортних засобів. Оформлена ВМД є підтвердженням надання особі права на розміщення товарів та/або транспортних засобів у заявленому митному режимі і прав та обов'язків зазначених у ВМД осіб щодо здійснення ними відповідних фінансових, господарських та інших операцій.

При цьому, номером ВМД має вважатися номер, наведений в її паперовому примірнику.

Позивачем надано суду тимчасову ВМД, яка була надана митному органу для оформлення товару за договором від 14 лютого 2011 року № 140211 з компанією Capital Llc»(Великобританія), водночас не надано суду ВМД, відповідно до якої було здійснено митне оформлення товару за вказаним договором та випуск його на митну територію України, як і не надано товаросупровідної документації та акту приймання - передачі товару, після підписання якого відповідно до умов договору від 14 лютого 2011 року № 140211 з компанією Capital Llc»(Великобританія) відбувається перехід прав власності.

Таким чином, позивачем не надано суду належних доказів на підтвердження здійснення поставки товару за договором від 14 лютого 2011 року № 140211 з компанією Capital Llc»(Великобританія).

З огляду на викладене, суд вважає обґрунтованою позицію податкового органу, а спірне податкове повідомлення -рішення таким, що винесене згідно податкового та митного законодавства.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Мар-Трейд»не підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Мар-Трейд»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000432250 від 02.04.2012 - відмовити повністю.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Огурцов