Ухвала суду № 27998738, 28.11.2012, Апеляційний суд Хмельницької області

копія

Провадження №11/2290/827/12

Справа № 2215/2086/2012 Головуюча в 1-й інстанції Сагайдак І.М.

Категорія:ч.1 ст.286 КК України Доповідач Ващенко С. Є.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.11.2012 Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Хмельницької області у складі:

головуючого - судді Ващенка С.Є.,

суддів Бережного С.Д., Курдзіля В.Й.,

з участю прокурора Ратушняка Ю.І.,

засудженого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому кримінальну справу за апеляціями прокурора, який брав участь у розгляді справи, потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на вирок Старокостянтинівського районного суду від 17 вересня 2012 року,

в с т а н о в и л а:

Цим вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Княжа Криниця Монастирищинського району Черкаської області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, приватного підприємця, жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого, -

визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, призначено йому покарання у виді штрафу в розмірі 4500 грн. без позбавлення права керувати транспортними засобами.

В задоволенні цивільних позовів ОСОБА_3 та ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди відмовлено.

Цивільний позов ОСОБА_4 задоволено частково.

Стягнуто з ПАТ «Міська страхова компанія»на користь ОСОБА_4 2550 грн. моральної шкоди.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 1450 грн. моральної шкоди.

Цивільний позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Стягнуто з ПАТ «Міська страхова компанія»на користь ОСОБА_2 1000 грн. моральної шкоди.

Стягнуто з ОСОБА_1 823 грн. 20 коп. судових витрат

Речові докази вирішено:

- автомобіль марки «Мерседес Бенс»313СDІ, державний номер НОМЕР_1, який знаходиться на зберіганні в Старокостянтинівському РВ УМВС України в Хмельницькій області, - повернути ОСОБА_1;

- посвідчення водія серії РКА №241627, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії ААС НОМЕР_2, страховий поліс №АВ/1254474, протокол контролю технічного стану КТЗ НОМЕР_3 та ліцензійну картку серії НОМЕР_4 - залишити ОСОБА_1

Запобіжний захід щодо ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишено попередній - підписку про невиїзд.

За вироком суду: „ОСОБА_1 17 березня 2012 року близько 07 години, керуючи автомобілем марки «Мерседес Бенс»313CDI, державний номер НОМЕР_1, на 119 км +250 м автодороги Житомир-Чернівці, рухаючись зі сторони м. Старокостянтинів в напрямку м. Київ поблизу с. Ладиги Старокостянтинівського району, на порушення п.12.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (з наступними змінами та доповненнями), а саме: під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку, стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не вибрав в установлених межах безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку,… і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не впорався з керуванням, внаслідок чого автомобіль «Мерседес Бенс»313CDI, державний номер НОМЕР_1, занесло, він з'їхав на ліве узбіччя у магістральний канал осушувальної системи, де перекинувся на дах.

Під час вказаної пригоди пасажири автомобіля «Мерседес Бенс»313 CDI, державний номер НОМЕР_1, отримали тілесні ушкодження:

- ОСОБА_4 - у вигляді закритої травми грудної клітки, перелому 8-9 ребер справа, гемопневмотораксу справа, підшкірної емфіземи справа, які відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості, як такі, що спричинили тривалий розлад здоров'я;

- ОСОБА_3 - у вигляді перелому правої ключиці в середній третині зі зміщенням кісткових фрагментів по ширині, які відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості, як такі, що спричинили тривалий розлад здоров'я;

- ОСОБА_2 - у вигляді гематоми правого стегна, гематоми тулуба справа, забою правої половини грудної клітки та забою нирок, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Потерпіла ОСОБА_5 зазнала фізичних страждань.

Порушення водієм ОСОБА_1 п.12.1 Правил дорожнього руху України знаходяться в прямому причинному зв'язку з наслідками, що наступили, а саме заподіяння потерпілим тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості."

В апеляції, не оспорюючи доведеності винуватості засудженого та правильності кваліфікації його дій, прокурор, посилаючись на невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі винного, просить апеляційний суд вирок суду першої інстанції скасувати і постановити свій вирок, яким призначити ОСОБА_1 за ч.1 ст.286 КК України покарання у виді 2 років обмеження волі з позбавленням права керувати транспортним засобом на строк 3 роки і, на підставі ст.75 КК України, звільнити його від відбування основного виду покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки. При цьому вважає, що за своїм видом та розміром обране судом покарання є занадто м'яким, не є необхідним й достатнім для виправлення засудженого і попередження нових злочинів, не відповідає вимогам ст.65 КК України; що при призначені покарання судом не враховано ступінь тяжкості, суспільної небезпечності вчиненого злочину, суспільну резонансність даного виду злочину в умовах реформи транспортної галузі України, характер і ступінь тяжкості наслідків, які настали, неповне відшкодування шкоди та інші обставини справи, зокрема: що ОСОБА_1, керуючи маршрутним таксі, в якому перебувало 10 пасажирів, достовірно знаючи, що протектори шин не відповідають погодним умовам, не вибравши безпечної швидкості та не врахувавши дорожньої обстановки, без будь-яких перешкод з боку інших учасників дорожнього руху, не впорався з керуванням, внаслідок чого автомобіль перекинувся.

На думку прокурора, не позбавлення винного права керування транспортним засобом не сприятиме його виправленню та перевихованню, фактично створить ілюзію безкарності у випадках грубого ігнорування правил дорожнього руху, а також може призвести до вчинення ним у подальшому аналогічних злочинів з тяжкими наслідками.

За змістом апеляції потерпілого ОСОБА_4, посилаючись на порушення вимог матеріального і процесуального закону, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та на м'якість призначеного покарання через його невідповідність тяжкості злочину та особі засудженого, він просить у ній вирок суду першої інстанції скасувати і постановити свій вирок, яким: призначити ОСОБА_1 покарання у виді 2 років обмеження волі; цивільний позов задовольнити, стягнувши на його користь у відшкодування моральної шкоди: з страхової компанії - 1550 грн., а з засудженого - 28450 грн..

В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_4 зазначає, що суд поверхово оцінив стан шин на колесах, наслідки злочину, кількість потерпілих; не врахував обтяжуючих обставин, що полягало у залежності пасажирів від водія та вчиненні злочину загально небезпечним способом; необґрунтовано виключив таку кваліфікуючу обставину як порушення правил експлуатації транспортного засобу; невірно оцінив його (потерпілого) фізичні та моральні страждання від отриманих травм і в порушення закону розглянув позов у відсутності представника страхової компанії, не з'ясувавши, чи підпадає вказана ДТП під дію страхового договору. Він також вказує на те, що потерпілих на суд запросили лише в останнє судове засідання.

Потерпіла ОСОБА_3, за змістом її апеляції, також просить вирок скасувати і постановити свій вирок, яким призначити ОСОБА_1 покарання у виді 2 років обмеження волі, а в частині вирішення її цивільного позову -направити на новий судовий розгляд. В обґрунтування апеляції посилається на доводи, аналогічні доводам ОСОБА_4, крім того, зазначає, що суд не надав їй можливості надати докази в обґрунтування її позовної заяви, у тому числі заявити клопотання про допит у якості свідка її лікаря.

Потерпіла ОСОБА_2 у своїй апеляції просить вирок в частині вирішення її цивільного позову змінити, стягнувши з засудженого на її користь 3000 грн. у відшкодування моральної шкоди. При цьому посилається на великі фізичні страждання від отриманих під час ДТП тілесних ушкоджень та тривалість лікування; вказує, що внаслідок травм вона як будівельник, який все робить руками, втратила можливість заробляти на життя, а також звертає увагу на те, що страхова компанія не мала в суді представника і нічого не знає про її лікування.

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який підтримав апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи, з посиланням на зазначені у них доводи, пояснення засудженого на заперечення апеляцій, перевіривши матеріали кримінальної справи та доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що вони підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.261 КПК України сторона обвинувачення (прокурор, а також потерпілий, цивільний позивач та їх представники) і сторона захисту (підсудний, захисник і законний представник, цивільний відповідач і його представник) користуються рівними правами на заявлення відводів і клопотань, подання доказів, участь в їх дослідженні та доведені їх переконливості, виступ в дебатах, оскарження процесуальних рішень суду.

Згідно ж з ч. 2 ст.323 КПК України суд обґрунтовує вирок лише на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні.

Як видно з протоколу судового засідання, в порушення наведених вимог закону потерпілому ОСОБА_4, який брав участь у розгляді справи, не було надано слово в судових дебатах.

Крім того, при вирішенні цивільних позовів суд послався у вироку на поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів як на підставу відшкодування шкоди потерпілим страховою компанією, хоча, як видно з протоколу судового засідання, в дійсності цей поліс, безпосередньо судом не досліджувався, як не досліджувалося й те, чи підпадають під дію цього полісу випадки використання транспортного засобу ОСОБА_1 як таксі/маршрутне таксі.

Більше того, залучивши до справи у якості відповідача ПАТ „Міська страхова компанія", якою було застраховано цивільну відповідальність ОСОБА_1 перед третіми особами, суд не вжив дієвих заходів до участі її представника у розгляді справи (повідомлення про час розгляду справи були надіслані не за її юридичною адресою), при вирішенні цивільних позовів не дав оцінки доводам страхової компанії, наведеним у її запереченні.

На думку колегії суддів зазначені порушення кримінально-процесуального закону є істотними, оскільки перешкоджали суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний, обґрунтований і справедливий вирок.

У зв'язку з цим, відповідно до вимог ст.ст.370, 374 КПК України, вирок підлягає скасуванню з направлення справи на новий судовий розгляд, який необхідно провести з дотриманням вимог закону, при цьому також слід врахувати, що, виходячи з кількості потерпілих, характеру та тяжкості заподіяних їм тілесних ушкоджень, визначений судом розмір штрафу є явно несправедливим внаслідок м'якості, а суми у відшкодування потерпілим моральної шкоди -недостатніми, такими, що не відповідають тяжкості, характеру і тривалості їх страждань та порушень їх звичайного способу життя.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.365, 366, 380 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляції прокурора та потерпілих задовольнити частково.

Вирок Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 17 вересня 2012 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суду.

Судді /підпис/

Згідно з оригіналом:

Суддя апеляційного суду

Хмельницької області С.Є.Ващенко