Ухвала суду № 27997504, 06.12.2012, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 2512/1940/2012 Провадження № 22-ц/2590/3914/2012 Головуючий у I інстанції - Волошина Н.В.Категорія - цивільна Доповідач - Мамонова О. Є.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2012 року АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіМамонової О.Є.суддів:Губар В.С., Шемець Н.В.при секретарі:Примачок Ю.О.за участю:представника позивачів ОСОБА_5, представника відповідачів ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 на рішення Менського районного суду Чернігівської області від 02 листопада 2012 року у справі за позовом ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 до Сільськогосподарського кооперативу „Бірківський", Приватного підприємства „Бірківське", голови комісії з організації вирішення майнових питань, що виникають в процесі реформування аграрного сектора економіки колгоспу „Родіна" Спицького Віктора Олександровича, фізичної особи - підприємця ОСОБА_11 про визнання недійсною угоди про відсутність взаємних претензій від 20 квітня 2012 року,

в с т а н о в и в:

Рішенням Менського районного суду Чернігівської області від 02 листопада 2012 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 до Сільськогосподарського кооперативу „Бірківський", Приватного підприємства „Бірківське", голови комісії з організації вирішення майнових питань, що виникають в процесі реформування аграрного сектора економіки колгоспу „Родіна" Спицького В.О., фізичної особи - підприємця ОСОБА_11 про визнання недійсною угоди про відсутність взаємних претензій від 20 квітня 2012 року відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 просять скасувати рішення суду і ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Доводи скарги зводяться до того, що суд першої інстанції при ухваленні рішення не врахував положень ст.ст. 202, 626, 638 ЦК України, адже спірна угода не містила в собі такої істотної умови, як предмет договору, а тому висновки суду стосовно того, що при підписанні угоди про відсутність взаємних претензій були дотримані всі вимоги закону, не відповідають фактичним обставинам справи. На думку апелянтів, суд залишив поза увагою і Типове положення про комісію з організації вирішення майнових питань, що виникають у процесі реформування аграрного сектора економіки, затвердженого постановою КМУ від 28.02.2001 року № 177, яким передбачено, що до покладених на комісію завдань не входить право без рішення загальних зборів колишніх членів підприємства підписувати будь-які угоди. Тобто, комісія з організації вирішення майнових питань, що виникають у процесі реформування аграрного сектора економіки колгоспу „Родіна" не була наділена повноваженнями на підписання будь-яких угод без рішення загальних зборів колишніх членів колгоспу „Родіна". Крім того, не мав права підписувати угоду і відповідач ОСОБА_11, оскільки ні комісією, ні його особисто на це ніхто не уповноважував, про що він сам не заперечував.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, 20.04.2012 року між СК „Бірківський", ПП „Бірківське", комісією з організації вирішення майнових питань, які виникають у процесі реформування аграрного сектору економіки колгоспу „Родіна" с.Бірківка, в особі голови комісії Спицького В.О. та ФОП ОСОБА_11 була укладена угода про відсутність взаємних претензій з питань врегулювання майнових відносин між колишніми членами колгоспу „Родіна" та СК „Бірківський".

Згідно вимог ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до положень ч.3 ст.215 ЦК України якщо одна із сторін правочину або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Виходячи із роз'яснень, викладених в постанові Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 06.11.2009 року № 9, відповідно до ст.ст. 215, 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, та вимога про застосування наслідків нікчемного правочину може бути заявлена як однією із сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Беручи до уваги зазначені положення закону і той факт, що ні під час розгляду спору судом першої інстанції, ні під час апеляційного розгляду, позивачі, які не були стороною правочину, не довели, в чому полягає їх порушене, невизнане або оспорюване право, а також не надали доказів настання для них негативних наслідків, пов'язаних з укладенням даної угоди, районний дійшов ґрунтовного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги стосовно недотримання вимог закону при укладенні правочину ніяким чином не спростовують правильності висновків суду, а тому не можуть бути підставою для скасування вірного по суті судового рішення.

Виходячи з вищевикладеного, апеляційний суд вважає, що рішення суду відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України, а тому скасуванню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313 - 315, 317, 319, 324 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 відхилити.

Рішення Менського районного суду Чернігівської області від 02 листопада 2012 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: