Постанова № 27992476, 07.12.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

07 грудня 2012 року № 2а-15167/12/2670

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі:

Судді Добрянської Я.І.

Розглянув відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 КАС України, в порядку письмового провадження справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарден Сіті»

до відповідача Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000131530 від 27.06.2012 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Гарден Сіті»з позовом до відповідача Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000131530 від 27.06.2012 р.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.11.2012 р. суддею Добрянською Я.І. було відкрито провадження у справі № 2а-15167/12/2670 та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 22.11.2012 р. представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили суд:

- визнати протиправним та скасувати з моменту прийняття податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва № 0000131530 від 27 червня 2012 року про завищення Товариством з обмеженою відповідальністю «Гарден Сіті»від'ємного значення податку на додану вартість у сумі 644 165 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при проведенні перевірки відповідач дійшов помилкового висновку про порушення позивачем вимог п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, щодо завищення ТОВ «Гарден Сіті»від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду за квітень 2012 року на суму ПДВ у розмірі 644 165 грн., оскільки висновки відповідача про те, що послуги, отримані від контрагентів ТОВ «Бюро інвестиційних проектів -проектний менеджмент», ТОВ «Чепмен Тейлор Україна», ТОВ «Компанія «Інвестспецкомплекс», ТОВ «Глідз Україна»(а саме щодо: управління будівництвом; надання архітектурно-проектних послуг; виконання проектних робіт/проектних послуг; виконання проектних робіт/проектних послуг/інжинірингових послуг з розробки Концептуального проекту на стадії «Проект», Тендерної документації (Технічна частина), Робочої документації на стадії будівництва), не були призначені для їх використання у господарській діяльності позивача та фактично не були отримані позивачем -не відповідають дійсності.

Відповідачем були подані письмові заперечення на позовну заяву, в яких відповідач просить суд у задоволенні позовних вимог позивача відмовити повністю з тих підстав, що за наслідками проведеної перевірки позивача було встановлено порушення останнім вимог п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого ТОВ «Гарден Сіті»завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду за квітень 2012 року на суму ПДВ у розмірі 644 165 грн., оскільки послуги, отримані від контрагентів ТОВ «Бюро інвестиційних проектів -проектний менеджмент», ТОВ «Чепмен Тейлор Україна», ТОВ «Компанія «Інвестспецкомплекс», ТОВ «Глідз Україна», не були призначені для їх використання у господарській діяльності позивача та фактично не були ним отримані, внаслідок чого позивач не мав права включати суми сплаченого ПДВ за отримані послуги до складу податкового кредиту.

В обґрунтування заперечень на позовну заяву відповідач також зазначив, що жодної дозвільної документації на ведення будівництва за адресою: вул. Горького, 52-54, м. Київ, Україна - позивачем ні під час перевірки, ні до матеріалів справи надано не було, як і не було надано договору власності або оренди такої земельної ділянки на якій планується будівництво, відповідно до чого немає також належного підтвердження того, що така проектна документація, отримана від контрагентів ТОВ «Бюро інвестиційних проектів -проектний менеджмент», ТОВ «Чепмен Тейлор Україна», ТОВ «Компанія «Інвестспецкомплекс», ТОВ «Глідз Україна»буде фактично (реально) в подальшому використана в господарській діяльності з будівництва відповідного об'єкту за даною адресою.

Крім того, як було зазначено відповідачем, за договорами, укладеними між позивачем та вказаними контрагентами, були проведені саме авансові платежі, проте фактично результат послуг за даними платежами не використовується в господарській діяльності підприємства, а тому згідно вимог п.п.139.1.1, п.п.139.1.3 п.139.1 ст.139 ПК України, не можуть включатися до складу витрат - витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності та суми попередньої (авансової) оплати товарів, робіт, послуг.

Також, в запереченнях відповідач послався та те, що згідно Акта перевірки: середня чисельність працівників позивача складає 5 осіб, що відповідно фізично не може забезпечувати діяльність підприємства, основною статутною діяльністю якого є будівництво будівель, а рівень визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток за останні чотири звітні (податкові) періоди складає нуль відсотків, відповідно до чого -ТОВ «Гарден Сіті»фактично жодної господарської діяльності не здійснює, та його державна реєстрація не пов'язана з подальшим отриманням підприємством прибутку, що суперечить нормам Господарського кодексу України, а навпаки позивачем укладаються «паперові»угоди з метою ухилення від сплати податків та надання податкової вигоди третім особам.

В судове засідання 22.11.2012 р. представник відповідача не прибув та не скерував свого представника, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

В клопотанні відповідача про відкладення розгляду справи від 22.11.2012 р. з підстав зайнятості представника в іншому судовому засіданні, судом було відмовлено, оскільки жодних доказів на обґрунтування такого клопотання відповідачем надано не було, та крім того письмові заперечення та усні пояснення з приводу таких заперечень, були надані відповідачем в минулому судовому засіданні, а відповідно об'єктивні підстави для відкладення розгляду справи в суду були відсутні.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно до ч. 1 ст.41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Зважаючи на викладене, а саме неприбуття представника відповідача в судове засідання 22.11.2012 р., що був повідомлений належним чином, та відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, суд, в судовому засіданні 22.11.2012 р. ухвалив продовжити розгляд справи № 2а-15167/12/2 в порядку письмового провадження, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, проти чого також не заперечили представники позивача.

Враховуючи зазначене, судом також було надано можливість сторонам по справі протягом десяти днів, з моменту переходу до розгляду справи в порядку письмового провадження, подати до суду всі додаткові докази по справі, які ще не були подані сторонами, після чого справа буде розглянута за наявними в ній матеріалами.

Так, 28.11.2012 р. позивачем до канцелярії сулу були подані додаткові пояснення по справі із додатками.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

У період з 31.05.2012 р. по 07.06.2012 р. Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарден Сіті»з питань достовірності нарахування залишку від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість за квітень 2012 року.

За результатами зазначеної перевірки відповідачем було складено Акт від 11.06.2012 року № 310/1-15-30-37165505, в якому встановлено порушення позивачем вимог п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого ТОВ «Гарден Сіті»завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду за квітень 2012 року на суму ПДВ у розмірі 644 165 грн., оскільки послуги, отримані від контрагентів ТОВ «Бюро інвестиційних проектів -проектний менеджмент», ТОВ «Чепмен Тейлор Україна», ТОВ «Компанія «Інвестспецкомплекс», ТОВ «Глідз Україна», не були призначені для їх використання у господарській діяльності позивача та фактично не були отримані позивачем, внаслідок чого позивач не мав права включати суми сплаченого ПДВ за отримані послуги до складу податкового кредиту.

На підставі встановлених в Акті перевірки порушень позивачем вимог податкового законодавства, відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000131530 від 27 червня 2012 року про завищення від'ємного значення податку на додану вартість у сумі 644 165 гривень.

Не погодившись із вказаним податковим повідомленням-рішенням та висновками Акта перевірки, позивач оскаржив податкове повідомлення рішення в адміністративному порядку до Державної податкової служби у м. Києві та Державної Податкової Служби України.

Зокрема, Товариство оскаржило повідомлення-рішення до Державної податкової служби у м. Києві, скарга була вручена Державній податковій службі у м. Києві 11 липня 2012 року. У відповідь на скаргу Товариству було надіслано рішення про результати розгляду первинної скарги від 10 вересня 2012 року № 5582/10/12-114, яке Товариство отримало 21 вересня 2012 року. За результатом розгляду скарги позивача Державна податкова служба у м. Києві залишила оскаржуване повідомлення-рішення без змін, а скаргу позивача без задоволення.

Також, ва рамках процедури адміністративного оскарження, 28 вересня 2012 року Товариство оскаржило повідомлення-рішення до Державної Податкової Служби України. У відповідь на скаргу Товариству було надіслано рішення про результати розгляду первинної скарги від 22 жовтня 2012 року № 4011/0/61-12/10-2115, яке Товариство отримало 26 жовтня 2012 року. За результатом розгляду скарги позивача ДПС України залишила оскаржуване повідомлення-рішення без змін, а скаргу позивача без задоволення.

Зважаючи на таке, та не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва № 0000131530 від 27.06.2012 р., позивач оскаржив його в судовому порядку до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Окружний адміністративний суд м. Києва дійшов до висновку про наявність підстав для відмови в задоволенні позовних вимог позивача, зважаючи зокрема на наступне.

В перевіряємому періоді позивачем сформовано податковий кредит за квітень 2012 року на суму ПДВ 644 165 грн., на підставі взаємовідносин з наступними контрагентами:

- ТОВ «Бюро інвестиційний проектів-проектний менеджмент»(ІПН 310593926588): податкова накладна № 13 від 18.04.2012 р. на суму ПДВ 79 777,79 грн, номенклатура товарів/послуг: проектні роботи Д/У 1, податкова накладна № 14 від 18.04.2012 р. на суму ПДВ 191 700,00 грн., номенклатура товарів/послуг: роботи стадія «Проект»;

- ТОВ «Чепмен Тейлор Україна»(ІПН 359107826502): податкова накладна № 22 від 18.04.2012 р. на суму ПДВ 279 475,00 грн., номенклатура товарів/послуг: архітектурно-проектні послуги стадії З «Проект», сьомий платіж;

- ТОВ «Компанія «Інвестспецкомплекс»(ІПН 312008226550): податкова накладна № 3 від 18.04.2012 р. на суму ПДВ 30 915,63 грн., номенклатура товарів/послуг: проектні роботи, стадія РД;

- ТОВ «Глідз Україна»(ІПН 339466926592): податкова накладна № 3 від 18.04.2012 р. на суму ПДВ 62 296,26 грн., номенклатура товарів/послуг: послуги з управління вартістю будівництва.

Отже, у квітні 2012 року позивачем проводилися розрахунки з контрагентами на підставі наступних договорів:

- Договір № AU/LSGIU-01/2012 між ТОВ «Гарден Сіті»та ТОВ «Глідз Україна»про надання послуг з управління будівництвом від 31 січня 2012 року;

- Договір між ТОВ «Гарден Сіті»та ТОВ «Чепмен Тейлор Україна Лімітед»про надання архітектурно-проектних послуг від 27 квітня 2011 року;

- Договір між ТОВ «Гарден Сіті»та ТОВ «Компанія «Інвестспецкомплекс»про виконання проектних робіт/проектних послуг від 25 травня 2011 року;

- Договір між ТОВ «Гарден Сіті»та ТОВ «Бюро інвестиційних проектів-проектний менеджмент»про виконання проектних робіт/проектних послуг/інжинірингових послуг з розробки Концептуального проекту на стадії «Проект», Тендерної документації (Технічна частина), Робочої документації на стадії будівництва від 1 квітня 2011 року.

Однак, як підтверджується наявними матеріалами справи, станом на 30.04.2012 року за позивачем обліковувалась дебіторська заборгованість по рахунках з вищевказаними контрагентами на відповідні суми, що підтверджується оборотно-сальдовими відомостями по рахунках в розрізі контрагентів.

Також, як підтверджується наявними матеріалами справи, за вищевказаними договорами, укладеними між позивачем та контрагентами, були проведені саме авансові платежі, проте як фактичного результату послуг за даними платежами, позивачем отримано не було, тобто такі послуги не могли використовуватися в господарській діяльності підприємства.

У відповідності з п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п.п. 139.1.1 п. 139.1 ст. 139 ПК України, не включаються до складу витрат -витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності.

Також не включаються до складу витрат, відповідно до п.п. 139.1.3.п. 139.1 ст. 139 ПК України, суми попередньої (авансової) оплати товарів, робіт, послуг.

Зважаючи на таке, в Акті перевірки відповідач зазначає про порушення позивачем вимог п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, щодо завищення ТОВ «Гарден Сіті»від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду за квітень 2012 року на суму ПДВ у розмірі 644 165 грн., з тих підстав, що платником податків не можуть бути включені до складу податкового кредиту суми ПДВ, нараховані на вартість послуг, по яких:

- не доведено їх використання у господарській діяльності платника;

- послуги фактично не отримані, у зв'язку з чим підприємством не визнано та не оприбутковано суми витрат на придбання (будівництво, спорудження) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

- підприємством здійснено тільки авансовий платіж (попередню оплату) за послуги.

Крім того, як вбачається з наявних матеріалів справи, на чому також наголошувалося представником відповідача, жодної дозвільної документації на ведення будівництва за адресою: вул. Горького, 52-54, м. Київ, Україна - позивачем ні під час перевірки, ні до матеріалів справи надано не було.

Також позивачем не було надано до матеріалів справи договору власності або оренди такої земельної ділянки на якій планується будівництво, (хоча в позовній заяві позивач зазначає, що він є власником такої земельної ділянки.

Відповідно до зазначеного, позивачем не було надано належного підтвердження того, що така проектна документація, отримана від контрагентів ТОВ «Бюро інвестиційних проектів -проектний менеджмент», ТОВ «Чепмен Тейлор Україна», ТОВ «Компанія «Інвестспецкомплекс», ТОВ «Глідз Україна»буде фактично (реально) в подальшому використана в господарській діяльності з будівництва відповідного об'єкту за даною адресою, оскільки без отримання дозволу на будівництво -таке будівництво буде неможливим, а відповідно отримані від контрагентів послуги щодо розроблення проектної документації можуть підтверджувати їх пов'язаність із господарською діяльністю позивача (будівництво будівель) тільки після отримання товариством всієї дозвільної документації на здійснення такого будівництва.

Так, згідно норм чинного законодавства, дозвільна документація в будівництві -визначений будівельними нормами і законодавчими актами пакет документів, необхідний для реалізації тих або інших завдань, пов'язаних, як з будівництвом нових, так з реконструкцією або переплануванням вже існуючих об'єктів нерухомості. Здобуття дозволу на виконання будівельних робіт проводиться після узгодження і затвердження проекту. Видачу дозволу на виконання будівельних робіт здійснює інспекція ДАБК. Без оформлення такого дозволу починати будівельні роботи забороняється.

Отже, маючи намір побудувати той чи інший об'єкт нерухомого майна, підприємству слід оформити дозвіл на будівництво. Український законодавець передбачає здійснення будівельних робіт на основі відповідного погодження на це.

На сьогоднішній день, підставою для здійснення будівельних робіт є дозвіл на будівництво. Під дозволом на будівництво слід розуміти рішення Державної архітектурно-будівельної інспекції, яке передбачає не заперечення проти проведення будівельних робіт.

Дозвіл на будівництво безпосередньо видається інспекціями державного архітектурного будівельного контролю (далі -Інспекція ДАБК).

Інспекція ДАБК є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та контролю у сфері житлово-комунального господарства.

Інспекція ДАБК в силу своєї професійної спрямованості та напрямків діяльності:

- приймає в експлуатацію закінчені будівництвом об'єкти;

- видає відповідні сертифікати;

- реєструє повідомлення та декларації про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації та у визначених законодавством випадках відмовляє в реєстрації таких декларацій;

- видає дозволи на виконання будівельних робіт, відмовляє у їх видачі та анулює такі дозволи;

- видає суб'єктам господарювання ліцензії на провадження господарської діяльності, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури, анулює зазначені ліцензії;

- здійснює державний контроль за дотриманням державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт, перепланування та реконструкції житлового фонду, будівель громадського призначення та ін.;

- розглядає справи про правопорушення у сферах містобудівної діяльності, житлово-комунального господарства з прийняттям відповідних рішень;

- тощо.

Таким чином, в даному випадку, доказом використання отриманих від контрагентів послуг щодо розроблення проектної документації в подальшій господарській діяльності товариства, що пов'язана з будівництвом будівель, має бути дозвільна документація на здійснення такого будівництва.

Крім того, нормами Податкового кодексу України встановлюється можливість для платника податків на повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, протягом 1095 днів, що настають за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

А отже, суб'єкт господарювання при здійсненні господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом будівель, може включити суму сплаченого ПДВ за отриманні послуги з розроблення проектної документації, виключно після фактичного отримання таких послуг (їх повної, а не часткової (авансової) сплати) та при належному підтвердженні їх використання у господарській діяльності платника податків, що в свою чергу має бути підтверджено отриманням всієї необхідної дозвільної документації на здійснення будівництва, що передбачена чинним законодавством, для чого податковим законодавством надається платнику податків строк протягом 1095 днів з моменту здійснення такої сплати ПДВ в складі вартості послуг (а не обов'язково в тому ж самому податковому періоді без наявності відповідного підтвердження отримання таких послуг та їх використання в господарській діяльності).

Також, як вбачається з Акта перевірки, та не було жодними доказами по справі заперечено позивачем, - середня чисельність працівників позивача складає 5 осіб, що на думку суду фізично не може забезпечувати діяльність підприємства, основною статутною діяльністю якого є будівництво будівель.

Крім того, згідно Акта перевірки, рівень визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток за останні чотири звітні (податкові) періоди складає нуль відсотків, відповідно до чого ТОВ «Гарден Сіті»фактично жодної господарської діяльності, спрямованої на отримання прибутку, з моменту його реєстрації не здійснювало.

Враховуючи наведене вище вбачається, що ТОВ «Гарден Сіті»проводить свою діяльність в порушення вимог п.1 ст.42 Господарського кодексу України від 16.01.2003 р. № 436-ІV, яким передбачено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до п.1, п.2 ст.49 Господарського кодексу України, підприємці зобов'язані не порушувати права та законні інтереси держави, за завдані шкоду і збитки підприємництво несе майнову та іншу встановлену законом відповідальність.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується той факт, що ТОВ «Гарден Сіті»з моменту його реєстрації не здійснює операцій, пов'язаних з отриманням прибутку, а навпаки укладаються угоди з контрагентами, наслідком яких є формування податкового кредиту без фактичного отримання послуг, які б використовувалися у подальшій господарській діяльності товариства.

Також, як вбачається з Акта перевірки позивача, контролюючим органом встановлено повну відсутність в ТОВ «Гарден Сіті»основних та оборотних (власних або орендованих) фондів, а саме: виробничого обладнання, автомобілів, оргтехніки, меблів, інше. Відповідно, позивачем не було доведено суду, яким саме чином підприємство може здійснювати свою господарську діяльність без наявності будь-яких основних та оборотних активів, та навіть офісної техніки.

Зважаючи на викладене вище, наявні матеріали справи, та враховуючи норми наведеного законодавства, суд погоджується із висновком контролюючого органу, що позивачем було невірно сформовано податковий кредит по взаємовідносинах з контрагентами ТОВ «Бюро інвестиційних проектів -проектний менеджмент», ТОВ «Чепмен Тейлор Україна», ТОВ «Компанія «Інвестспецкомплекс», ТОВ «Глідз Україна», оскільки суми ПДВ, які включені до складу податкового кредиту за квітень 2012 року, у зв'язку з перерахуванням попередньої оплати за послуги на загальну суму ПДВ 644 165 грн., були сформовані з порушенням вимог п. 198.3 Податкового кодексу, а саме:

- суми ПДВ нараховані на вартість послуг, по яких не доведено призначення для їх використання у господарській діяльності платника;

- послуги фактично не отримані, у зв'язку з чим підприємством не визнано та не оприбутковано суми витрат на придбання (будівництво, спорудження) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи).

Також, згідно позиції Вищого адміністративного суду України, викладеної оглядовому листі від 06.07.2009 р. № 982/13/13-09 та доведеної до адміністративних судів України з метою інформування і врахування під час розгляду справ за участю органів державної податкової служби, - правильність формування платником податків валових витрат та податкового кредиту вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг. За відсутності ж останнього, відсутні підстави для зменшення бази оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість за рахунок валових витрат та податкового кредиту.

В інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011 р. зазначено, що судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, рух активів у процесі здійснення господарської операції.

При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-то: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Як було зазначено вище, в Акті перевірки позивача встановлено повну відсутність в ТОВ «Гарден Сіті»основних та оборотних (власних або орендованих) фондів, а саме: виробничого обладнання, автомобілів, оргтехніки, меблів, інше.

Отже, згідно наявних у справі доказів та наведених норм податкового та іншого законодавства, вбачається що зазначені правовідносини позивача із контрагентами ТОВ «Бюро інвестиційних проектів -проектний менеджмент», ТОВ «Чепмен Тейлор Україна», ТОВ «Компанія «Інвестспецкомплекс», ТОВ «Глідз Україна»мали виключно паперовий характер, а відповідно не були спрямовані на реальне настання правових наслідків -надання послуг, що не використовуються в господарській діяльності.

Таким чином, в порушення п. 198.3 ст. 198 ПК України, ТОВ «Гарден Сіті»було безпідставно сформовано податковий кредит за квітень 2012 р. в сумі 644 165 грн., що призвело до завищення від'ємного значення суми податку на додану вартість на відповідну суму.

Враховуючи вищенаведене та наявні у справі докази, суд приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва № 0000131530 від 27.06.2012 р. - є правомірним та скасуванню не підлягає, оскільки висновки Акта перевірки не були допустимими доказами по справі спростовані позивачем під час розгляду даної адміністративної справи.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів суду правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення, натомість як позивач не надав суду обґрунтовані пояснення, підтверджені допустимими доказами, щодо протиправності винесення відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 0000131530 від 27.06.2012 р.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, та керуючись ст.ст. 2, 71, 86, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. В позові відмовити.

Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя: Я.І. Добрянська

Дата складання та підписання в повному обсязі постанови 07.12.2012 р.