Постанова № 27992178, 31.10.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

31 жовтня 2012 року № 2а-5041/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Григоровича П.О., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Державного підприємства «Українське авіаційно-транспортне підприємство

«Хорів-АВІА»

до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної

податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство «Українське авіаційно-транспортне підприємство «Хорів-АВІА»(надалі -ДП "Хорів-АВІА", Підприємство, позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва (надалі -відповідач, ДПІ) про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000082308/0 від 24.02.2009р., № 0000082308/1 від 29.04.2009р., № 0000082308/2 від 21.07.2009р., № 0000082308/3 від 30.09.2009р.; № 0000842308/0 від 05.03.2009р., № 0000842308/1 від 29.04.2009р., № 0000842308/2 від 21.07.2009р., № 0000842308/3 від 30.09.2009р.; № 0000852308/0 від 05.03.2009р., № 0000852308/1 від 29.04.2009р., № 0000852308/2 від 21.07.2009р., № 0000852308/3 від 30.09.2009р.; № 0001002308/0 від 26.05.2009р., № 0001002308/1 від 16.07.2009р., № 0001002308/2 від 30.09.2009р., № 0001002308/3 від 10.12.2009р.; № 0001062308/0 від 17.06.2009р., № 0001062308/1 від 20.07.2009р., № 0001062308/2 від 30.09.2009р., № 0001062308/3 від 10.12.2009р.; № 0001102308/0 від 21.07.2009р., № 0001102308/1 від 27.08.2009р.; № 0001402308/0 від 13.10.2009р., № 0001402308/1 від 10.12.2009р., № 0001402308/2 від 09.03.2010р.; № 0001492308/0 від 23.11.2009р., № 0001492308/1 від 23.12.2009р., № 0001492308/2 від 09.03.2010р. та зобов'язання вчинити дії.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 травня 2011 відкрито провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 20.06.2011, яке в подальшому неодноразово відкладалось з метою отримання додаткових доказів по справі для правильного вирішення спору по суті заявлених позовних вимог.

Ухвалою суду від 28.09.2011 зупинено провадження у справі № 2а-5041/11/2670 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №53/413, що розглядається Господарським судом міста Києва.

Ухвалою суду від 01.10.2012 поновлено провадження у справі та призначено судове засідання у справі на 15.10.12.

Під час розгляду справи представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити з огляду на те, що підприємство отримувало дохід від надання авіатранспортних послуг за межами митної території України на підставі зовнішньоекономічної угоди (договору №03/11-07 про фрахт повітряних суден -гелікоптерів - типу Мі-8 МВТ -1 з екіпажем і технічним персоналом від 05.12.2007р. (далі -договір)), які оподатковувало за нульовою ставкою, так як у відповідності до пп. 6.2.4. п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (далі -Закон України №168), за нульовою ставкою оподатковуються операції з надання нерезидентам в чартер, фрахт морських або повітряних суден, що використовуються на міжнародних маршрутах або лініях, а також космічних кораблів або супутників чи їх частин або окремих функцій, надання транспортних послуг із перевезення пасажирів та вантажів за межами митного кордону України.

Представник відповідача проти позову заперечував в повному обсязі та, в свою чергу зазначив, що позивачем було віднесено до заявленого бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість, які не є об'єктом оподаткування, на підставі того, що використовувані повітряні судна призначені для надання Фрахтувателем авіатранспортних послуг у міжнародних перевезеннях за межами Казахстану і України, таким чином, відповідач доходить висновку про те, що позивач (фрахтовщик) не надавав послуги, обумовлені Договором, так як ці послуги надавалися фрахтователем. Окрім цього, представник відповідача наполягав на тому, що позивачем здійснювалася діяльність не за договором фрахту, а за договором лізингу (оренди). За таких обставин, представник відповідача просив суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Судом протокольно замінено неналежного відповідача на Державну податкову інспекцію у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби у зв'язку з її перетворенням. Представники сторін проти заміни неналежного відповідача на належного -не заперечували.

Справа розглянута в порядку письмового провадження з огляду на подане письмове клопотання сторін про розгляд справи в порядку ч. 4 ст. 122 КАС України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією в Оболонському районі міста Києва були проведені планові та позапланові перевірку ДП «Хорів-АВІА»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі -ПДВ) на розрахунковий рахунок позивача.

За результатами проведених контрольних заходів Державною податковою інспекцією у Оболонському районі міста Києва були складені наступні акти перевірок, а саме: №69-23-9-30550903 від 11.02.2009, №108-23-8-30550903 від 27.02.2009, №109-23-8-30550903 від 27.02.2009, №280-23-8-30550903 від 20.05.2009, №326-23-8-30550903 від 15.06.2009, №385-23-8-30550903 від 16.07.2009, №580-23-8-30550903 від 12.10.2009, №677-23-8-30550903 від 18.11.2009 з питань достовірності нарахування Державним підприємством «Українське авіаційно-транспортне підприємство «Хорів-АВІА»сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок підприємства за березень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2008 року, лютий, березень, квітень, червень, липень, серпень 2009 року, які виникли за рахунок від'ємного значення ПДВ, що декларувались за зазначені періоди.

Згідно вказаних Актів перевірок, контролюючим органом встановлено порушення позивачем пп.7.4.2., пп.7.4.3, п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 5.7, ст. 5 Наказу Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 166 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання»(зі змінами та доповненнями), в результаті чого ДП УАТП «Хорів-АВІА»завищило податковий кредит за березень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2008, лютий, березень, квітень, червень, липень, серпень 2009, що призвело до завищення рядка 26 декларації з ПДВ за відповідні періоди.

Крім того, під час проведених контрольних заходів встановлено, що в порушення пп. 7.7.1, пп. 7.7.2, п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03.04.1997 року (зі змінами та доповненнями), ДП УАТП «Хорів-АВІА»не має права на отримання бюджетного відшкодування, задекларованого на рахунок платника в банку за березень 2008 року в розмірі 96014,00 грн., травень 2008 року в розмірі 41736,00 грн., червень 2008 року в розмірі 84696,00 грн., липень 2008 року в розмірі 6491,00 грн., серпень 2008 року в розмірі 41086,00 грн., вересень 2008 року в розмірі 12370,00 грн., жовтень 2008 року в розмірі 136448,00 грн., листопад 2008 року в розмірі 46809,00 грн., грудень 2008 року в розмірі 91822,00 грн., лютий 2009 року в розмірі 202840,00 грн., березень 2009 року в розмірі 238904,00 грн., квітень 2009 року в розмірі 319085,00 грн., червень 2009 року в розмірі 78898,00 грн., липень 2009 року в розмірі 49153,00 грн., серпень 2009 року в розмірі 96449,00 грн. Загальне бюджетне відшкодування з податку на додану вартість позивача становить 1542801,00 грн. (один мільйон п'ятсот сорок дві тисячі вісімсот одна гривня 00 копійок).

Обґрунтовуючи правомірність прийнятих податкових повідомлень - рішень, податковий орган посилається на те, що в ході проведених контрольних заходів встановлено наступні господарські взаємовідносини позивача з контрагентами, що вплинула на загальну суму ПДВ, заявлену позивачем до відшкодування за перевіряємі періоди, а саме:

Договір фрахту повітряного судна № PD/CO 272/04 від 06.10.2004, укладений ДП ««Хорів-Авіа»з Організацією Об'єднаних націй міжнародною міждержавною організацією, штаб-квартира якої розташована у м. Нью-Йорк, штат Нью-Йорк, 10017, США.

Відповідно до ст. 2 даного договору Перевізник (ДП «УАТП Хорів - Авіа») надає повітряне судно разом з командою та іншим необхідним персоналом, які залишаються службовцями Перевізника, у користування ООН на строк дії цього Договору, Перевізник залишається власником та/або експлуатантом повітряного судна, і несе усі ризики та прибутки, пов'язані з володінням та експлуатацією повітряного судна.

Пунктом 3.3 ст.3 Договору передбачено, що Перевізник надає ООН два вертольоти Мі -8МТВ з реєстраційними номерами UR-HLA та UR-HLD.

Чартерна угода про виконання авіаційних робіт №01/06 від 14.07.2006, укладена між Компаній SERVICES - EXPORT - IMPORT GmbH»та ДП «УАТП «Хорів - Авіа»(Україна).

Предметом даного договору є надання авіаційних робіт при гасінні лісових пожарів на території Греції гелікоптером типу Ми-8 МТВ (UR-HLC).

Угода фрахту повітряного судна №17.7-07 від 27.09.2007 між підприємством ДП «УАТП Хорів - Авіа»та Air Serviced»- в рамках Мирової Продовольчої Програми ООН, предметом якого є фрахт 2-х гелікоптерів МІ-8МТВ в залежності до вимог, які визначені в тендері RFO UGA01140907.

Договір №03/11-07 про фрахт повітряних суден типу Мі-8 МТВ - із екіпажем і технічним персоналом від 05.12.2007, укладений між ДП «УАТП «Хорів-Авіа»(Фрахтовщик) та АТ «Авіакомпанія Бурундайавіа»(Республіка Казахстан, Фрахтователь).

За Даним договором визначено порядок та умови, за якими Фрахтовщик передає, а Фрахтователь приймає у Фрахт два повітряних судна:

- гелікоптер Мі-8 МТВ-1 (реєстраційний номер UR-HLB 95128);

- гелікоптер Мі-8 МТВ-1 (реєстраційний номер UR-HLB 94915).

Згідно Договору, використовувані повітряні судна перебувають у власності України та знаходяться в оперативному управлінні Фрахтовщика за правом оренди, на чому наголошує представник відповідача.

Відповідно до вищенаведеного Договору, у п.1.3 ст.1 «Предмет договору»зазначено, що використовувані повітряні судна призначені для надання Фрахтувателем авіатранспортних послуг у міжнародних перевезеннях за межами Казахстану та України.

Згідно викладеного, відповідач приходить до переконання, що послуги з авіаперевезення пасажирів та вантажу позивач (Фрахтовщик) не надає, а дані послуги надає АТ «Авіакомпанія Бурундайавіа» (Фрахтователь).

Відповідно до ст. 7 даного договору, передача та повернення використовуваних повітряних суден оформлюється Актом приймання-передачі, який підписується уповноваженими особами Сторін даного Договору.

В ході проведених контрольних заходів також встановлено, що суми обсягів поставок робіт (послуг) за вищевказаними договорами ДП «УАТП «Хорів - Авіа»віднесло до операції, що оподатковуються за ставкою 0%, а позивач, в даному випадку, керувався положеннями пп. 6.2.4. п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про податок н додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997 року (зі змінами та доповненнями).

Враховуючи зазначене, обґрунтування заперечень відповідача на позовні вимоги полягає у тому, що під час перевірок позивача встановлено, що послуги за вказаними Договорами відносяться до операції, які не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість. Як наслідок, зазначене порушення не вплинуло на визначення податкових зобов'язань позивача з ПДВ, але вплинуло на правильність визначення податкового кредиту та сум ПДВ, що підлягають бюджетному відшкодуванню, адже відповідно до п.3.2.2 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 3 квітня 1997 року не є об'єктом оподаткування передача майна у схов (відповідальне зберігання), а також у лізинг (оренду), крім передачі у фінансовий лізинг.

Відтак, представник відповідача наголошує на тому, що позивачем віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, які були сплачені в ціні товарів (робіт, послуг), які використовувались для надання послуг, що не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, а позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Окружний адміністративний суд м. Києва, оцінивши докази, які є у справі, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, з огляду на наступне.

Так, згідно зі ст. 161 КАС України під час прийняття постанови суд вирішує наступні питання, зокрема:

чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень частини 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці данні встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів та висновків експертів.

Згідно положень статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 5, 6 ст.71 КАС України суд може збирати докази з власної ініціативи. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Так, в акті перевірки перевіряючими вказано, що позивачем було віднесено до обсягів «інші операції, що оподатковуються за ставкою 0%»обсяги від наданих послуг з користування двома Гелікоптерами за Договором, укладеним між ДП «Хорів-АВІА»Фрахтовщик та АТ «Авіакомпанія Бурундайавіа»(Республіка Казахстан) -Фрахтователь.

Відповідно до п. 1.35 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР (далі -Закон України №334), фрахт - винагорода (компенсація), що сплачується за договорами перевезення, найму або піднайму судна або транспортного засобу (їх частин) для цілей:

- перевезення вантажів та пасажирів морськими або повітряними суднами;

- перевезення вантажів залізничним або автомобільним транспортом.

Статтею 912 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV передбачено, що за договором чартеру (фрахтування) одна сторона (фрахтівник) зобов'язується надати другій стороні (фрахтувальникові) за плату всю або частину місткості в одному чи кількох транспортних засобах на один або кілька рейсів для перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти або з іншою метою, якщо це не суперечить закону та іншим нормативно-правовим актам. Порядок укладення договору чартеру (фрахтування), а також форма цього договору встановлюються транспортними кодексами (статутами).

Згідно зі статтею 798 ЦКУ предметом договору найму транспортного засобу можуть бути повітряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні транспортні засоби тощо.

Отже, при укладенні договору найму транспортного засобу наймодавець передає наймачеві транспортний засіб.

Що ж до договору чартеру (фрахтування), то відповідно до статті 912 ЦКУ фрахтувальник отримує не транспортний засіб, а лише всю або частину місткості в одному чи кількох транспортних засобах на один або кілька рейсів.

Таким чином, договір найму (оренди) транспортного засобу не є тотожним договору чартеру (фрахтування).

Господарським кодексом України визначено поняття «лізинг», - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

У відповідності до норм п. 1.18. Закону України №334 Лізингова (орендна) операція -господарська операція (крім операцій з фрахтування (чартеру) морських суден та інших транспортних засобів) фізичної або юридичної (орендодавця), що передбачає надання основних фондів або землі у користування іншим фізичним або юридичним особам (орендарям) за оренду плату та на визначений строк.

Основними критеріями оренди є надання майна в самостійне користування (оперативне управління) та отримання за це винагороди у вигляді орендної плати.

Отже, виходячи з понять фрахту та лізингу, можна зробити висновок, що метою оподаткування, операції з фрахтування виключені з визначення орендних операцій та відповідно, розглядаються як окремий об'єкт оподаткування і мають відмінний порядок оподаткування від порядку лізингових (орендних) операцій.

Згідно Повітряного кодексу України, чартер (фрахт) застосовується для перевезення пасажирів, багажу, вантажів та пошти повітряним транспортом.

Чартерне повітряне перевезення виконується на підставі договору чартеру (фрахтування повітряного судна), якщо це не суперечить чинному законодавству (ст. 61 Повітряного кодексу України).

Відповідно до ст.61 Повітряного кодексу України, чартерне повітряне перевезення виконується на підставі договору чартеру (фрахтування повітряного судна), за яким одна сторона (фрахтівник) зобов'язується надати іншій стороні (фрахтувальнику) за плату всю місткість одного чи кількох повітряних суден на один або кілька рейсів для повітряного перевезення пасажирів, багажу, вантажу і пошти або для іншої мети, якщо це не суперечить чинному законодавству України.

В обґрунтування власної правової позиції представник відповідача вказує як на підставу необґрунтованості віднесення позивачем операцій за Договором до операцій, що оподатковуються за нульовою ставкою, на п.1.3 Договору, у відповідності до якого: використовувані повітряні судна призначені для надання АТ «Авіакомпанія Бурундайавіа»(Республіка Казахстан) авіатранспортних послуг у міжнародних перевезеннях за межами Казахстану і України.

На думку представника відповідача, на підставі п.1.3 Договору, повітряні судна передавалися АТ «Авіакомпанія Бурундайавіа»(Республіка Казахстан) в суборенду підприємствам інших країн для здійснення ними перевезень.

Однак, суд не приймає до уваги дане твердження представника відповідача з огляду на відсутність жодних доказів в підтвердження існування таких обставин. Зокрема, відповідачем не представлено жодних доказів перетину повітряними судами кордону Республіки Казахстан з іншими країнами, а також доказів того, що АТ «Авіакомпанія Бурундайавіа»(Республіка Казахстан) передавало повітряні судна іншим підприємствам, установам, організаціям в користування.

Окрім цього, відповідачем, в порушення ч.2 ст. 71 КАС України, суду не надано жодних доказів щодо здійсненого заходів для з'ясування факту перетину повітряними суднами кордону Республіки Казахстан з іншими країнами (направлення запитів тощо).

Таким чином, суд приходить до висновку, що вищевказане твердження відповідача ґрунтується виключно на припущеннях, що не мають підтвердження належними доказами.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що відповідачем не наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, для прийняття рішення про відмову в задоволенні позову.

У відповідності до пп. 3.1.3 Закону України №168, об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки (вивезення, пересилання) товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту поставка послуг з міжнародного перевезення пасажирів, багажу та вантажів, а також міжнародних відправлень у випадках, визначених підпунктом 6.2.4 пункту 6.2 статті 6 цього Закону.

Відповідно до пп. 6.2.4. п.6.2 ст.6 Закону України №168 за нульовою ставкою оподатковуються операції, поставка послуг з міжнародного перевезення пасажирів, їхнього багажу та вантажів автомобільним транспортом, а також поставка міжнародних відправлень будь-яким видом транспорту на відрізку від пункту (місця) їх митного оформлення до пункту призначення (доставки) за межами державного кордону України, між пунктами, які знаходяться за межами державного кордону України, а також від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) за межами державного кордону України до пункту (місця) їх митного оформлення на території України; поставка послуг з міжнародного перевезення пасажирів, їхнього багажу та вантажів іншими видами транспорту, ніж зазначені в абзаці.

Диспозицією норми пп. 6.2.2 ст. 6 Закону України №168 визначено механізм оподаткування за нульовою ставкою операцій з продажу робіт (послуг), призначених для використання та споживання за межами митної території України, тобто законодавець не ставить право платника податку на отримання згаданих податкових пільг у залежність від таких обставин, як суб'єктний склад угод щодо продажу транспортних послуг, виду угод, порядку розрахунків, умов поставки тощо.

Крім того, суд приймає до уваги той факт, що законодавчо встановленою умовою для застосування нульової ставки оподаткування ПДВ є місце використання та споживання транспортних послуг - за межами митної території України.

За таких обставин довільне звужене суб'єктом владних повноважень тлумачення зазначеної вище норми Закону України №168 не відповідає чинному законодавству, оскільки фактично встановлює додаткові умови - обмеження, виключно за наявності яких може застосовуватися нульова ставка ПДВ, та, по суті, породжує скасування податкових пільг з ПДВ стосовно вітчизняних транспортно-експедиційних підприємств.

З урахуванням викладеного, суд також вважає за необхідне відзначити, що відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Так, постановою Оболонського районного суду м. Києва від 05.05.2009 по справі №3-4504 2009 провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, щодо ОСОБА_3 за порушення порядку ведення податкового обліку, встановленого пп. 7.4.2, 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення податкового кредиту за період з липня по грудень 2008 на загальну суму 497 837 грн. -закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 30.07.2009 по справі №3-7438/2009 провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, щодо ОСОБА_3 за порушення порядку ведення податкового обліку, встановленого пп. 7.4.2, 7.4.3 п. 7.4. пп.7.7.1, пп.7.7.2 п.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення податкового кредиту за період січень 2009 на загальну суму 206413 грн. -закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 02.09.2009 по справі №3-8428 2009 провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, щодо ОСОБА_3 за порушення пп. 7.4.2, 7.4.3 п. 7.4, пп.7.7.1, пп.7.7.2 п.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення податкового кредиту закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи те, що сторонами не заперечуються обставини набрання зазначеними рішеннями Оболонського районного суду м. Києва законної сили, суд вважає за можливе прийняти до уваги обставини, що викладені в даних рішеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Аналогічна норма закріплена і в ч. 2 ст. 19 Конституції України.

Згідно ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач по справі, як суб'єкт владних повноважень, не виконав покладеного на нього обов'язку щодо доведення правомірності прийнятих ним спірних податкових повідомлень-рішень.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає, що позовні вимоги Державного підприємства «Українське авіаційно-транспортне підприємство «Хорів-АВІА», в даному випадку, підлягають задоволенню повністю.

Згідно ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011р. №845, визначено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

Зі змісту листа Вищого адміністративного суду України від 21.11.2011р. №2135/11/-11 вбачається, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, судам у резолютивній частині такого судового рішення слід зазначати обов'язок органу Державної казначейської служби України стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача. Відповідно, у виконавчому листі за таким судовим рішенням як боржника слід вказувати Державний бюджет України в особі суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69-71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Державного підприємства «Українське авіаційно-транспортне підприємство «Хорів-АВІА»задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва № 0000082308/0 від 24.02.2009р., № 0000082308/1 від 29.04.2009р., № 0000082308/2 від 21.07.2009р., № 0000082308/3 від 30.09.2009р.; № 0000842308/0 від 05.03.2009р., № 0000842308/1 від 29.04.2009р., № 0000842308/2 від 21.07.2009р., № 0000842308/3 від 30.09.2009р.; № 0000852308/0 від 05.03.2009р., № 0000852308/1 від 29.04.2009р., № 0000852308/2 від 21.07.2009р., № 0000852308/3 від 30.09.2009р.; № 0001002308/0 від 26.05.2009р., № 0001002308/1 від 16.07.2009р., № 0001002308/2 від 30.09.2009р., № 0001002308/3 від 10.12.2009р.; № 0001062308/0 від 17.06.2009р., № 0001062308/1 від 20.07.2009р., № 0001062308/2 від 30.09.2009р., № 0001062308/3 від 10.12.2009р.; № 0001102308/0 від 21.07.2009р., № 0001102308/1 від 27.08.2009р.; № 0001402308/0 від 13.10.2009р., № 0001402308/1 від 10.12.2009р., № 0001402308/2 від 09.03.2010р.; № 0001492308/0 від 23.11.2009р., № 0001492308/1 від 23.12.2009р., № 0001492308/2 від 09.03.2010р.

3. Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві стягнути на користь Державного підприємства «Українське авіаційно-транспортне підприємство «Хорів-АВІА»(код ЄДРПОУ 30550903, адреса: 04212, м.Київ, Оболонський район, ВУЛИЦЯ ТИМОШЕНКА, будинок 19) судові витрати в сумі 3 (три) грн. 40 коп. з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунку Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби (адреса: 04213, м. Київ, вулиця Героїв Сталінграду, будинок 58).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя П.О. Григорович