Постанова № 27990933, 06.12.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2012 р. Справа № 2а/0470/13295/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ільков В.В. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Новомосковського міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_3 про стягнення незаконно отриманих коштів у сумі 2519,98 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Новомосковський міськрайонний центр зайнятості звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення незаконно отриманих коштів у сумі 2519,98 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що всупереч вимогам Законів України «Про зайнятість населення» від 01 березня 1991 року за № 803-XII, «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02 березня 2000 року за № 1533-III, Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України 20 листопада 2000 року за № 307, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2000 року за № 915/5136, відповідач, перебуваючи на обліку в Новомосковському міськрайонному центрі зайнятості як безробітний з 28.05.2009р. по 02.04.2010р., проте, фактично у період з 13.11.2008р. по 13.08.2009р. відповідач був зареєстрований як фізична особа-підприємець, не інформувавши про це позивача, та незаконно отримував допомогу по безробіттю. На вимогу позивача повернути суму безпідставно виплаченої допомоги відповідач не реагує.

Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив позов задовольнити, а також просив здійснити подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином відповідно до вимог КАС України. До суду від відповідача заперечень проти позову та клопотань не надходило.

За таких обставин, суд, керуючись положеннями ч. 6 ст.128 КАС України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, дослідивши подані до суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи, суд встановив таке.

Відповідно до вимог статті 2 Закону України «Про зайнятість населення» від 01 березня 1991 року за № 803-XII безробітними визнаються, зокрема, працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Статтею 7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02 березня 2000 року за № 1533-III передбачено, що видом виплат за цим Законом є, зокрема, допомога по безробіттю.

Пунктом 6.6 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України 20 листопада 2000 року за № 307, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2000 року за № 915/5136, встановлено, що допомога по безробіттю нараховується до дня останнього відвідування центру зайнятості включно.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 04.06.2009 року до Новомосковського міськрайонного центру зайнятості звернувся ОСОБА_3 із заявою про надання йому статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю у відповідності до Законів України «Про зайнятість населення» від 01 березня 1991 року за № 803-XII, «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02 березня 2000 року за № 1533-III.

Як вбачається з персональної картки № 048501009052800002, за якою ОСОБА_3 обліковувався в Новомосковському МРЦЗ, та Витягів з наказів про прийнятті рішення по особі ОСОБА_3, з 04.06.2009 року відповідачу було надано статус безробітного та призначено виплату допомоги по безробіттю залежно від страхового стажу відповідно до п.п.1,3,4 статті 22, п.1 статті 23 Закону України за № 1533-III та п. 2.1 Порядку за № 307.

13.09.2010 року у відповідності до Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13 лютого 2009р. за № 60/62, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 12 березня 2009 р. за № 232/16248 та Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02 березня 2000 року за № 1533-III було проведено звірку даних Новомосковського міськрайонного центру зайнятості та Держреєстратором з метою перевірки обґрунтованості призначення та виплати матеріального забезпечення по безробіттю ОСОБА_3.

За результатами перевірки був складений акт № 1-П-2012 від 13.09.2010 року про розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», яким встановлено, що безробітний ОСОБА_3, перебуваючи на обліку в центрі зайнятості як безробітний і в цей же час був зареєстрований як приватний підприємець у період з 13.11.2008р. по 13.08.2009 року.

Тобто відповідачем було приховано факт того, що він зареєстрований як приватний підприємець від Новомосковському МРЦЗ під час взяття його на облік, як безробітного.

Безробітні зареєстровані - це громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших, передбачених законодавством доходів, і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи (наказ Державного комітету статистики України «Про затвердження Методологічних положень щодо класифікації та аналізу економічної активності населення» (Методологічні положення, розд. Визначення термінів) від 19.01.2011р. за № 12).

Фізична особа - підприємець - це зареєстрована в установленому порядку фізична особа з метою здійснення підприємницької діяльності (наказ Державного комітету статистики України «Про затвердження Положення про Реєстр статистичних одиниць та формування основ вибірки сукупностей одиниць статистичних спостережень за діяльністю підприємств (Положення, п.1.3) від 16.12.2009р. за № 481).

Відповідно до положень ГК України підприємницька діяльність - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Таким чином, фізична особа - підприємець не підпадає під категорію безробітних осіб.

Довідкою Новомосковського МРЦЗ підтверджується, що з 28.05.2009р. по 02.04.2010р. ОСОБА_3 було отримано дохід у розмірі 2519 грн. 98 коп. у вигляді допомоги по безробіттю. При цьому про те, що зареєстрований як приватний підприємець у період з 13.11.2008р. по 13.08.2009 року відповідач Новомосковський МРЦЗ не повідомляв.

Зважаючи на наведене, суд приходить до висновку, що за період з 28.05.2009р. по 02.04.2010р. відповідачем була безпідставно отримана за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття допомога по безробіттю у сумі 2519 грн. 98 копійок.

У відповідності до частини 3 статті 36 Закону України за № 1533-III сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно пункту 6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13 лютого 2009 N 60/62 постанова Управління Пенсійного фонду України від 13 лютого 2009р. за № 7-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 12 березня 2009р. за № 232/16248 у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Якщо відомості про доходи є недостовірними з вини особи, центри зайнятості припиняють відповідні виплати, а суми здійснених виплат з дня їх призначення повертаються особою відповідно до пункту 7 цього Порядку, а саме рішення про повернення коштів особою оформлюється наказом. Протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти.

У порядку виконання зазначеної вимоги Новомосковським міськрайонним центром зайнятості було видано наказ № НТ110131 від 31.01.2011 року про повернення безпідставно виплачених відповідачу коштів.

Повідомлення про необхідність повернення коштів були направлені відповідачу у 2010 та 2012 роках.

Однак, станом на дату розгляду справи у судовому засіданні відповідач не надав суду доказів про відшкодування безпідставно виплаченої йому допомоги по безробіттю у сумі 2519 грн. 98 копійок.

З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку, що позивачем - суб'єктом владних повноважень була доведена правомірність та обґрунтованість підстав стягнення з відповідача суми безпідставно виплаченої допомоги по безробіттю, натомість відповідачем не було надано суду жодного доказу щодо спростування позиції позивача, викладеної в заявленому адміністративному позові, та доказів добровільної сплати означеної суми боргу на момент розгляду справи.

Згідно ч.4 ст. 94 КАС України в справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Новомосковського міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_3 про стягнення незаконно отриманих коштів у сумі 2519,98 гривень - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 безпідставно отримані кошти Фонду загальнообов'язкового державного страхування України на випадок безробіття у сумі 2519 (дві тисячі п'ятсот дев'ятнадцять) грн. 98 копійок на розрахунковий рахунок Новомосковського міськрайонного центру зайнятості 37178001002827, код 20306617, МФО 805012, банк ГУДКУ Дніпропетровської області.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Суддя В.В Ільков