Вирок № 27986073, 13.12.2012, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 1/2609/917/12

В И Р О К

Іменем України

10 грудня 2012 року Солом'янський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Мартинова Є.О.,

суддів Антипової І.Л., Горбатовської С.А.,

при секретарі Моргушко Л.В.,

з участю прокурорів Ляцевича В.В., Рибалка І.А.,

представника потерпілих ОСОБА_1,

потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

захисників ОСОБА_5, ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Києва, українця, громадянина України, освіти вищої, одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 (п/б), в силу вимог ст. 89 КК України раніше не судимого, у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_7 вчинив напад, спрямований на заволодіння чужим майном у особливо великих розмірах, поєднаний із насильством, небезпечним для життя особи, яка зазнала нападу та з заподіянням тяжких тілесних ушкоджень потерпілому (розбій), а також умисне вбивство з корисливих мотивів за наступних обставин.

Так, 19 лютого 2012 року, у денний час, ОСОБА_7, перебуваючи за місцем свого проживання, в будинку АДРЕСА_1 перебуваючи у скрутному матеріальному становищі, вирішив вчинити напад на ОСОБА_8, поєднаний із насильством, небезпечним для життя потерпілого, із заподіянням ОСОБА_8 тяжких тілесних ушкоджень та умисне вбивство останнього з метою заволодіння чужим майном для особистого збагачення.

З метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на вчинення нападу на ОСОБА_8 та його умисного вбивства, ОСОБА_7, 19 лютого 2012 року, приблизно о 16:00 годині зателефонував ОСОБА_8 та, знаючи напевно, що ОСОБА_8 зможе обміняти значну суму іноземної валюти на національну валюту України, запропонував тому зустрітись під приводом обміну грошових коштів та повернення ОСОБА_8 боргу в сумі 3 000 доларів США, на що ОСОБА_8, не підозрюючи про дійсні злочинні наміри ОСОБА_7, погодився, після чого вони домовились наступного дня обговорити місце та час зустрічі.

В подальшому ОСОБА_7, 20 лютого 2012 року, в обідній час, прибувши до міста Києва, підшукав безлюдне місце для вчинення розбійного нападу та умисного вбивства ОСОБА_8, а саме сходовий майданчик восьмого поверху в під'їзді № 1 будинку № 28-А по вулиці Єреванській в місті Києві, після чого, о 14 годині 36 хвилин, зателефонував ОСОБА_8 та домовився з ним про зустріч для обміну грошових коштів в сумі 40 000 доларів США на українські гривні та повернення останньому боргу наступного дня, тобто, 21 лютого 2012 року, на що ОСОБА_8 погодився.

21 лютого 2012 року, о 16:00 годині, ОСОБА_7, заздалегідь заготовивши знаряддя вчинення запланованих ним злочинів, а саме металеву викрутку, яку він поклав собі в сумку, прибув до обраного ним під'їзду № 1 будинку № 28-А по вулиці Єреванській в місті Києві та, піднявшись на восьмий поверх вказаного будинку, зателефонував ОСОБА_8, якому запропонував під'їхати до вказаного будинку, на що ОСОБА_8 погодився, пояснивши, що направляється за вказаною адресою.

21 лютого 2012 року, приблизно о 16 годині 50 хвилин ОСОБА_8, маючи при собі грошові кошти в сумі 40 000 доларів США та не підозрюючи про дійсні злочинні наміри ОСОБА_7, прибув до будинку № 28-А по вулиці Єреванській в місті Києві і, піднявшись на восьмий поверх під'їзду № 1 вказаного будинку, зустрівся з ОСОБА_7

В цей же час ОСОБА_7, переконавшись у наявності в ОСОБА_8 обумовленої суми грошових коштів, з метою доведення до кінця свого злочинного умислу, вчинив розбійний напад на ОСОБА_8, спрямований на заволодіння майном останнього у особливо великих розмірах, поєднаний із насильством, небезпечним для життя ОСОБА_8 та із заподіянням останньому тяжких тілесних ушкоджень, в перебігу якого наніс ОСОБА_8 декілька ударів кулаками рук в обличчя та область грудної клітини, в наслідок чого між ним та ОСОБА_8 виникла бійка. Під час фізичного конфлікту, ОСОБА_7, бажаючи довести до кінця свій злочинний умисел, спрямований також на вчинення умисного вбивства ОСОБА_8 з корисливих мотивів, шляхом вчинення розбійного нападу, бажаючи позбавити потерпілого життя, в перебігу бійки, дістав зі своєї сумки металеву викрутку та, усвідомлюючи наслідки своїх злочинних дій, у вигляді настання смерті потерпілого та бажаючи настання таких наслідків, заподіяв нею численних ударів ОСОБА_8 в область шиї, грудної клітини та правої кисті, спричинивши потерпілому тяжкі тілесні ушкодження у вигляді проникаючих колотих поранень грудної клітини з ушкодженням внутрішніх органів, внаслідок яких ОСОБА_8 помер на місці події.

В подальшому, усвідомивши, що здійснив всі необхідні дії для досягнення злочинної мети, користуючись тим, що ОСОБА_8 вже не чинить опору його протиправним діям, внаслідок заподіяння йому тілесних ушкоджень, ОСОБА_7, з метою особистого збагачення, заволодів чужим майном, що належало ОСОБА_8, а саме:

- шкіряною барсеткою вартістю 1600 гривень;

- грошовими коштами на загальну суму 40 000 доларів США, що згідно курсу, встановленого Національним банком України на ІНФОРМАЦІЯ_2 становить 320 тисяч 600 гривень, які знаходилися в чорному поліетиленовому пакеті;

- мобільним телефоном марки 6700», вартістю 1 700 гривень, з сім-картою оператора мобільного зв'язку », вартістю 25 гривень, на балансі якої грошей не було;

- свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу на автомобіль НОМЕР_1, та записною книжкою, які матеріальної цінності не представляють.

Заволодівши чужим майном, що належало на праві власності потерпілому ОСОБА_8, ОСОБА_7 залишив місце вчинення злочину та в подальшому розпорядився викраденим на свій розсуд, спричинивши потерпілим матеріальну шкоду, у особливо великих розмірах, на загальну суму 323 (триста двадцять три) тисячі 925 (дев'ятсот двадцять п'ять) гривень, що в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Такі дії ОСОБА_7 органом досудового слідства були кваліфіковані за ознаками складу злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_7 свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187 та п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України не визнав та показав, що 21 лютого 2012 року з ОСОБА_8 він не зустрічався, займався в цей день особистими справами. ОСОБА_7 вказав, що орган досудового слідства безпідставно звинувачує його у вчиненні вбивства потерпілого ОСОБА_8 ОСОБА_7 вказав, що 21 лютого 2012 року о 17 годині 30 хвилин він знаходився в приміщенні ТЦ «Універмаг Україна»та, таким чином, на його думку це спростовує висновки обвинувачення про вчинення ним вбивства, оскільки він не зміг би за такий короткий проміжок часу дістатися до вказаного торгового центру з вулиці Єреванської у місті Києві. Крім того ОСОБА_7 пояснив, що його невинуватість підтверджується також тим, що на його одязі не виявлено будь-яких слідів крові. ОСОБА_7 стверджує, що його попередні показання, які він давав під час допиту в якості підозрюваного від 22.02.12, в якості обвинуваченого від 23.02.12, а також під час відтворення обстановки та обставин події, проведеного за його участю 23.02.12 є неправдивими та такими, що дані ним внаслідок застосування до нього недозволених методів дізнання та досудового слідства, зокрема під впливом психологічного тиску працівників міліції. (т.5, а.с. )

Такі показання підсудного, щодо відсутності в його діях складу інкримінованих йому злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України та непричетності до вчинення розбійного нападу на ОСОБА_8 та вбивства останнього, суд вважає неправдивими, неспроможними та такими, що суперечать іншим зібраним у справі доказам. Даючи показання про те, що він не скоював вказані злочини підсудний ОСОБА_7 таким чином здійснює свій захист та намагається уникнути відповідальності та покарання за вчинення особливо тяжких злочинів. Крім того, ці показання підсудного спростовуються колом інших, зібраних у кримінальній справі доказів, наведених у даному вироку.

Крім того показання ОСОБА_7 в частині застосування щодо нього недозволених методів дізнання та досудового слідства не знайшли свого підтвердження під час судового слідства. За результатами перевірки вказаної заяви підсудного, проведеної прокуратурою міста Києва на вимогу суду в порядку ст. 97 КПК України, на підставі п. 2 ст. 6 КПК України, прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи щодо працівників Солом'янського РУ ГУ МВС України в місті Києві та СУ ГУ МВС України в місті Києві. (т. 5, а.с. )

Вина підсудного ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих йому злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України повністю підтверджується наступними, отриманими та дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:

Дослідженими в судовому засіданні протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_7 від 22 лютого 2012 року, проведеного з дотриманням вимог КПК України за участю захисника та з застосуванням відеозапису, а також протоколом допиту обвинуваченого ОСОБА_7 від 23 лютого 2012 року, проведеного з дотриманням вимог КПК України за участю захисника, з яких вбачається, що у минулому ОСОБА_7 займався обміном валюти та був раніше знайомий з ОСОБА_8, який також міг обміняти гроші. Оскільки в ОСОБА_7 були борги у місті Кривий Ріг, у зв'язку з тим, що він програв гроші у карти, останній вирішив вчинити напад на ОСОБА_8 та заволодіти грошима. Для цього він зателефонував ОСОБА_8 та попросив зустрітись під приводом обміну грошей. Після цього, 20 лютого 2012 року поблизу станції «Караваєві Дачі»на ринку «Радіолюбитель»він придбав мобільний телефон марки », а на Вокзальній площі в місті Києві придбав стартовий пакет оператору мобільного зв'язку », для здійснення телефонних дзвінків ОСОБА_8, щоб його в подальшому не викрили у вчиненні злочину.

20 лютого 2012 року, проходячи поблизу будинку № 28-А по вулиці Єреванській в місті Києві, він захотів справити природну потребу та пройшов до одного з поверхів зазначеного будинку, з цього приводу, та нікого не помітив й вирішив викликати ОСОБА_8 до зазначеного будинку та вчинити на нього напад. В період часу з 20 лютого 2012 року до 21 лютого 2012 року з придбаного номеру, він неодноразово телефонував ОСОБА_8 та просив його про обмін грошей в сумі 40 000 (сорок тисяч) доларів США.

21 лютого 2012 року отримавши згоду ОСОБА_8, він дістався до будинку № 28-А по вулиці Єреванській в місті Києві та повідомив цю адресу ОСОБА_8 в останній момент перед зустріччю. Коли ОСОБА_8 дістався зазначеного будинку, він зустрівся з ним на 8-му поверсі та розмовляв, не наважуючись напасти, хотів зіштовхнути ОСОБА_8 зі сходів, щоб той втратив свідомість, але не зміг. ОСОБА_8 він повідомив, що його знайомі, які будуть обмінювати гроші вийшли до магазину та скоро повернуться, а коли ОСОБА_8 повідомив, що втомився чекати та йде, він штовхнув ОСОБА_8 та наніс йому декілька ударів кулаками в обличчя. Між ними виникла бійка та ОСОБА_8 вдарив його в обличчя, після чого він вихопив викрутку з власної сумки, яка висіла в нього на ремені та декілька раз вдарив ОСОБА_8 металевою викруткою, від чого той впав обличчям до гори, а він забрав мобільний телефон ОСОБА_8 марки »та одразу вимкнув, після чого забрав барсетку ОСОБА_8 та з внутрішньої кишені дублянки ОСОБА_8 забрав поліетиленовий пакет чорного кольору, в якому знаходились гроші номіналом по 100 доларів США кожна, на загальну суму 40 000 (сорок тисяч) доларів США, 4 пачки, обмотані гумками жовтого кольору. Далі він непоміченим вийшов з під'їзду та, піймавши таксі дістався торгівельного центру «Україна», розташованого на площі Перемоги в місті Києві, де пройшов до туалетів та оглянув викрадені речі.

В подальшому, 21 лютого 2012 року, він дістався Подільського району міста Києва, де зустрівся з жінкою на ім'я ОСОБА_2 та прогулюючись з нею розмовляв про кохання. Після того, як вони з ОСОБА_2 розійшлися він пішов в напрямку вулиць Верхній та Нижній вал, та на території Подільського району міста Києва, розламав та викинув мобільний телефон ОСОБА_8, а також викинув придбаний ним мобільний телефон марки kia»та барсетку ОСОБА_8 до сміттєзбірника. Після цього проїхав до свого дідуся ОСОБА_9 та, взявши від нього продукти харчування, повернувся до дому по АДРЕСА_1. (т. 4, а.с. 62-69, 87-89)

Саме ці показання ОСОБА_7 суд вважає в основній своїй частині, тобто в частині викладених останнім обставин готування до вчинення та вчинення злочинів, правдивими та покладає їх в основу даного вироку, як доказ вини підсудного у вчиненні розбійного нападу та умисного вбивства, з підстав викладених у вироку нижче.

Показаннями потерпілої ОСОБА_2, яка, підтримавши показання дані нею під час досудового слідства, будучи допитана в судовому засіданні пояснила, що її чоловік ОСОБА_8 працював радником голови правління КБ «Національні інвестиції»та був знайомий з ОСОБА_7 Вона також знайома з ОСОБА_7 23 лютого 2012 року по прибуттю до міста Києва із Закарпатської області вона дізналась, що її чоловіка ОСОБА_8 було вбито. Про обставини вбивства її чоловіка їй нічого невідомо. Потерпіла ОСОБА_10 в повному обсязі підтримала заявлений нею у кримінальній справі цивільний позов та просила суд його задовольнити. (т. 5, а.с. 60-61)

Суд вважає необхідним зазначити, що показання потерпілої ОСОБА_2 не приймаються судом, як безпосередній доказ вини ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих йому злочинів, і суд покладає їх в основу даного вироку лише в частині підтвердження розміру цивільного позову, як доказ, що підтверджує розмір заподіяної злочинними діями матеріальної та моральної шкоди.

Показаннями потерпілої ОСОБА_3, яка, підтримавши показання дані нею під час досудового слідства, будучи допитана в судовому засіданні пояснила, що 21 лютого 2012 року вона, приблизно о 16 годині 30 хвилин намагалася зателефонувати своєму батькові, але його мобільний телефон вже був вимкнений, а 22 лютого 2012 року вона дізналась, що її батька ОСОБА_8 було вбито. (т. 5, а.с. 61)

Показання потерпілої ОСОБА_3 приймаються судом, як підтверджуючі, що дійсно напад на її батька ОСОБА_8 та його умисне вбивство було вчинено саме в час, зазначений в обвинуваченні, тобто близько 17:00 години ІНФОРМАЦІЯ_2.

Показаннями свідка ОСОБА_3, який, підтримавши показання дані ним під час досудового слідства, будучи допитаний в судовому засіданні пояснив, що коли він 18 лютого 2012 року їхав зі своїм батьком ОСОБА_8 до лікарні у місто ОСОБА_11, ОСОБА_8 розмовляв по телефону з чоловіком на ім'я ОСОБА_11. Він запитав у батька хто такий ОСОБА_11, і батько повідомив, що це його знайомий, який йому допоміг у минулому з якимись документами. Після цього, батьку хтось телефонував. Зміст другої розмови приблизно о 14 годині 30 хвилин, полягав у тому, що ОСОБА_8 знову зателефонував чоловік на ім'я ОСОБА_11, який хотів обміняти гроші та батько сказав йому, щоб той їхав на вулицю Дмитрівську в місті Києві, де може обміняти гроші, оскільки батько був зайнятий, однак ОСОБА_11 повідомив батьку, що йому потрібно терміново, оскільки він їде з міста. З їх розмови він почув, що ОСОБА_11 наполягав на зустрічі з його батьком, сказавши, що він хоче зустрітись саме з ним. 19 лютого 2012 року приблизно о 15:00 годині, коли ОСОБА_3 повернувся з рибалки, він розмовляв з батьком і в розмові дізнався, що батьку знову телефонував ОСОБА_11, який хотів поміняти гроші. 22 лютого 2012 року ОСОБА_3 дізнався, що його батька було вбито. Однак обставини вбивства йому не відомі (т. 5, а.с. 63);

Дані показання свідка ОСОБА_3 безпосередньо підтверджують обставини планування ОСОБА_7 злочину, викладені в обвинуваченні та цьому вироку і вказують, що дійсно останній неодноразово телефонував ОСОБА_8, намагаючись домовитися про їх зустріч під приводом обміну грошових коштів.

Показаннями свідка ОСОБА_12, який, підтримавши показання дані ним під час досудового слідства, будучи допитаний в судовому засіданні пояснив, що працює начальником відділення «ФінРост банку»в місті Києві та знайомий з ОСОБА_8 20 лютого 2012 року від ОСОБА_8 йому стало відомо, що знайомий ОСОБА_8 на ім'я ОСОБА_7 хоче обміняти гроші з гривень на долари. Богдан відмовлявся приїхати до обмінних пунктів та вимагав особистого прибуття ОСОБА_8 з грошима для обміну у вказане ним місце. 21 лютого 2012 року ОСОБА_12 знаходився в приміщенні «ФінРост банку»по вулиці Дмитрівській, 15/17 в місті Києві, та приблизно о 16:00 годині до приміщення банку прибув ОСОБА_8, який пройшов до банку «Національні інвестиції», до сейфу, де він зберігає гроші, та зустрівся з ним в приміщенні каси «ФінРост банку», де дістав гроші з власної шкіряної барсетки чорного кольору та передав їх касиру на ім'я ОСОБА_10, яка перерахувала їх та повідомила, що сума грошей становить 40 000 доларів США. Після цього, він запакував зазначену суму грошових коштів у 4 пачки, купюрами номіналом по 100 доларів США кожна, пачки він обмотав гумками жовтого кольору та поклав їх до поліетиленового пакету чорного кольору. Після цього, ОСОБА_8, взявши барсетку та пакет з грошима в сумі 40 000 тисяч доларів США поїхав на зустріч з ОСОБА_7 для обміну грошей. ОСОБА_8 повинен був повернутися до банку з грошима до кінця операційного дня. Через деякий час ОСОБА_12 почав хвилюватись, що ОСОБА_8 немає протягом тривалого періоду часу та почав йому телефонувати десь в кінці 16:00 години. ОСОБА_8 взяв слухавку та повідомив, що вони чекають гроші. Через 20 хвилин він знову зателефонував, але телефон ОСОБА_8 вже був вимкнений. Згодом ОСОБА_12 дізнався про те, що ОСОБА_8 було вбито. В подальшому, від знайомих ОСОБА_12 з власної ініціативи дізнався анкетні дані чоловіка, до якого поїхав на зустріч ОСОБА_8, на ім'я ОСОБА_7, ним виявився ОСОБА_7. Ці дані він повідомив слідству. (т. 5, а.с. 64-65)

Показання свідка ОСОБА_12 суд вважає правдивими, об'єктивними та такими, що у повній мірі відповідають усім іншим, зібраним по справі доказам. Вказані показання суд вважає важливими для правильного вирішення цієї кримінальної справи, оскільки вони чітко підтверджують обставини викладеного ОСОБА_7 обвинувачення, об'єктивну сторону, вчинених останнім злочинів, зокрема підтверджують наявність у вбитого ОСОБА_8 на момент скоєння злочину грошей в сумі 40 000 доларів США (мотив вчинення злочинів), підтверджують, що в обвинуваченні правильно зазначено час та місце вчинення підсудним злочинів. Крім того необхідно зазначити, що саме за допомогою свідка ОСОБА_12 працівниками міліції було викрито злочинця - ОСОБА_7

Показаннями свідка ОСОБА_13, яка, підтримавши показання дані нею під час досудового слідства, будучи допитаною в судовому засіданні пояснила, що працює на посаді касира-контролера «ФінРостбанку», по вулиці Дмитрівській, 15/17 в місті Києві. 21 лютого 2012 року приблизно о 16:00 годині, коли вона знаходилась на робочому місці до приміщення «ФінРостбанку»увійшов, наглядно знайомий їй, ОСОБА_8 який працював у банку «Національні Інвестиції», яке є суміжним приміщенням з «ФінРостбанком». Їй було відомо, що у ОСОБА_8 був орендований індивідуальний сейф, однак сейфи знаходяться в приміщенні банку «Національні Інвестиції». ОСОБА_8 тримав у руках барсетку чорного кольору та, зачинивши двері, дістав з неї гроші та передав їй, щоб вона їх перерахувала. Гроші були у доларах США. Вона нарахувала 40 000 (сорок тисяч) доларів США, купюрами номіналом по 100 доларів кожна. У приміщенні каси також знаходився її знайомий ОСОБА_12, який працює у «ФінРостбанку». У присутності ОСОБА_8 вона перерахувала гроші та передала їх ОСОБА_12, який їх запакував, а саме: розклав на 4 пачки по 10 000 (десять тисяч) доларів США кожна та обмотав кожну пачку гумкою жовтого кольору, після чого поклав їх до поліетиленового пакету чорного кольору, який передав у її присутності ОСОБА_8 Після цього, ОСОБА_8, приблизно о 16:20 -16:30 годині взяв свою барсетку та поліетиленовий пакет чорного кольору з грошима і вийшов з банку. Про вбивство ОСОБА_8 вона дізналась через декілька днів від працівників банку. Також свідок повідомляла в суді, що цього ж дня ОСОБА_8, приблизно о 09:30 пив в приміщенні «ФінРостбанку»каву та вона чула при цьому, що йому телефонував ОСОБА_7, після розмови з яким ОСОБА_8 обурено сказав: «Задолбал!». (т. 5, а.с. 86-87)

Показання свідка ОСОБА_13 суд вважає правдивими, об'єктивними та такими, що у повній мірі відповідають усім іншим, зібраним по справі доказам та підтверджують показання свідка ОСОБА_12

Показаннями свідка ОСОБА_14, який, будучи допитаний в судовому засіданні підтвердив, що він працював водієм у ОСОБА_8 та дав показання, щодо відомих йому обставин в справі, аналогічні показанням свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13, зокрема, що часу зустрічі ОСОБА_8 з іншим чоловіком по вулиці Єреванській у місті Києві, в перебігу якої останнього було вбито. (т. 5, а.с. )

Показаннями свідка ОСОБА_15, яка, підтримавши показання дані нею під час досудового слідства, будучи допитаною в судовому засіданні пояснила, що працює на посаді диспетчера АС «Дачна», розташованої по проспекту Перемоги, 142 в місті Києві. 21 лютого 2012 року вона знаходилась на зміні та приблизно о 20 годині 41 хвилину до неї підійшов лисий чоловік, який представився ОСОБА_7 та показав їй сплачений чек на суму 10 гривень, за оренду камери схову на 2 дні. Вона записала його дані до книги обліку та після цього, вона відчинила камеру зберігання № 46 та побачила як громадянин поклав туди якісь речі. Пізніше вона була присутня під час проведення працівниками міліції виїмки цих речей з камери зберігання № 46. (т. 5, а.с. 108-109)

Показання свідка ОСОБА_15 в свою чергу підтверджують, що громадянин на прізвище ОСОБА_7 21 лютого 2012 року здав на зберігання до ячейки автостанції речі, які в подальшому були вилучені працівниками міліції та виявилися речами вбитого ОСОБА_8, які були при ньому на момент смерті, що також у повному обсязі вказує на винуватість ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих йому злочинів.

Показаннями свідка ОСОБА_16, який, підтримавши показання дані ним під час досудового слідства, будучи допитаний в судовому засіданні пояснив, що в лютому 2012 року він був запрошений та присутній як понятий під час проведення відтворення обстановки та обставин події за участю ОСОБА_7 Під час слідчої дії ОСОБА_7 самостійно, без підказок, фізичного або психічного примусу розповідав та показував як він вчинив вбивство чоловіка на ім'я ОСОБА_17. ОСОБА_7 поводив себе впевнено, будь-яких сумнівів у достовірності його показань в нього не виникало. (т. 5, а.с. )

Показаннями свідка ОСОБА_18, який надав показання аналогічні показанням свідка ОСОБА_16 та пояснив, що в лютому 2012 року був присутнім понятим під час проведення відтворення обстановки та обставин події за участю ОСОБА_7 (т. 5, а.с. 109-110);

Показання свідків ОСОБА_16 та ОСОБА_18 суд вважає достовірними та послідовними, такими, що підтверджують, що слідча дія відтворення обстановки та обставин події за участю ОСОБА_7 проведена з суворим дотриманням вимог КПК України, без порушення будь-яких прав та свобод ОСОБА_7

Суд вважає необхідним зазначити, що показання потерпілого ОСОБА_4, свідків ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, оголошенні показання свідка ОСОБА_23 судом не приймаються в якості доказів та не покладаються в основу даного вироку, як такі, що не мають будь-якого доказового значення у зазначеній кримінальній справі.

Крім показань потерпілих та свідків, вина ОСОБА_7 у вчиненні злочинів підтверджується також наступними зібраними доказами:

Дослідженим в судовому засіданні протоколом відтворення обстановки та обставин події від 23.02.12, а також переглядом відеозапису вказаної слідчої дії, проведеного з дотриманням вимог КПК України за участю захисника, згідно якого ОСОБА_7 у присутності понятих, вказав на місце на 8-му поверсі будинку № 28-А по вулиці Єреванській в місті Києві, та розповів про обставини вчинення ним розбійного нападу та умисного вбивства ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2, а також показав на місці події яким чином він вчиняв злочини. В подальшому ОСОБА_7 провів всіх учасників слідчої дії до місця, де він викинув після скоєного вбивства мобільний телефон ОСОБА_8 та де під час слідчої дії було виявлено уламок від мобільного телефону марки », який, як з'ясувалося в судовому засіданні, на внутрішній частині містить той самий ІМЕІ, що й телефон, яким користувався потерпілий ОСОБА_8, тобто було встановлено, що цей уламок дійсно є частиною телефону потерпілого, який, знищуючи сліди злочину, ІНФОРМАЦІЯ_2 викинув ОСОБА_7 (т. 4, а.с. 73-77, 80)

З перегляду відеозапису вказаної слідчої дії вбачається, що показання ОСОБА_7 дає добровільно, без будь-якого примусу, сам особисто, зберігаючи спокій та впевненість, розповідає про обставини вчинених ним злочинів та показує на місці, яким чином він вчинив розбійний напад та умисне вбивство ОСОБА_8 в таких дрібних подробицях, які не могли бути відомі будь-кому крім особи, що вчинила злочини, в тому числі відповідно працівникам міліції. Вказані дані, поруч з іншими доказами у справі, на переконання суду беззаперечно підтверджують його винуватість у вчиненні інкримінованих підсудному злочинів.

Дослідженим в судовому засіданні протоколом перегляду відеозапису з камер спостереження, встановлених у приміщенні ТЦ «Україна»від ІНФОРМАЦІЯ_2 та переглядом вказаного відеозапису, згідно якого вбачається, що 21 лютого 2012 року поява ОСОБА_7 була зафіксована в приміщенні даного торгового центру о 17 годині 48 хвилин 21 секунду. (т.2, а.с. 100-111)

Вказаний відеозапис повністю спростовує показання підсудного, в тій частині, що він не міг встигнути в день вбивства дістатися з вулиці Єреванської до ТЦ «Україна». Оскільки в судовому засіданні та цим вироком встановлений факт вчинення злочинів ОСОБА_7 близько 17:00 години 21 лютого 2012 року, останній, з урахуванням територіального розташування цих двох об'єктів, з великим запасом часу міг спокійно дістатися торгового центру.

Дослідженим в судовому засіданні протоколом огляду місця події від ІНФОРМАЦІЯ_2 та фото таблицями до нього, згідно якого на сходовому майданчику 8-го поверху будинку № 28-А по вулиці Єреванській в місті Києві виявлено та оглянуто труп ОСОБА_8 з численними проникаючими пораненнями. (т. 1, а.с. 57-69)

Зокрема з протоколу та фото таблиць вбачається, що при огляді трупу та його одягу виявлено відносно невелику кількість крові на підлозі та речах в області голови та шиї вбитого, що свідчить про наявність незначної зовнішньої кровотечі в потерпілого в момент заподіяння йому тілесних ушкоджень знаряддям вбивства, чим в свою чергу пояснюється відсутність слідів крові на одязі ОСОБА_7, та даний факт спростовує позицію останнього в цій частині.

Дослідженим в судовому засіданні протоколом огляду місця події від 22.02.12, згідно якого в приміщенні Солом'янського РУ ГУМВС України в місті Києві по проспекту Повітрофлотському, 49, у ОСОБА_7 було вилучено пару черевиків, сім-карту оператору мобільного зв'язку »номер НОМЕР_2, фіскальний чек № 589274 від ІНФОРМАЦІЯ_2, сумку з надписом ». (т. 2, а.с. 93-95)

Дослідженим в судовому засіданні протоколом виїмки від 09.06.12, згідно якого в приміщенні АС «Дачна»з камери зберігання було вилучено поліетиленовий пакет чорного кольору та копії журналу обліку приймання та видачі речей. (т. 2, а.с. 130-132)

Необхідно зазначити, що з журналу обліку приймання та видачі речей АС «Дачна»вбачається, що саме громадянин на прізвище ОСОБА_7 21 лютого 2012 року здав на зберігання до ячейки автостанції речі, які в подальшому були вилучені працівниками міліції та виявилися речами вбитого ОСОБА_8, що були при ньому на момент смерті, що також у повному обсязі вказує на винуватість ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих йому злочинів.

Дослідженим в судовому засіданні протоколом огляду від 10.06.12, згідно якого під час огляду поліетиленового пакету чорного кольору, вилученого при виїмці 09.06.12 в приміщенні АС «Дачна», було виявлено свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки CR-V»НОМЕР_4 на ім'я ОСОБА_8 та блокнот чорного кольору, що належить ОСОБА_8 (т. 2, а.с. 136-137)

Дослідженим в судовому засіданні протоколом огляду від 05.06.12, згідно якого було оглянуто уламок мобільного телефону марки «Nokia 6700»з ІМЕІ:НОМЕР_5, який виявлено та вилучено під час проведення відтворення обстановки та обставин події з ОСОБА_7, що, як встановлено в судовому засіданні, належить ОСОБА_8 (т. 3, а.с. 201-206)

Протоколом судового засідання від 05.12.12, згідно якого судом задоволено клопотання потерпілої ОСОБА_2 та її представника про приєднання до матеріалів кримінальної справи коробки з під мобільного телефону 6700»ІМЕІ:НОМЕР_5, що належав ОСОБА_8 з інструкцією з експлуатації та гарантійним зобов'язанням на вказаний мобільний телефон потерпілого, які зберігалися дома в потерпілої. Ухвалою суду вказану коробку з документами визнано речовим доказом у кримінальній справі та приєднано до її матеріалів. (т. 5, а.с. )

Дослідженим в судовому засіданні протоколом огляду документів від 02.06.12, згідно якого оглянуто роздруківку деталізації телефонних номерів та встановлено наявність телефонних дзвінків між абонентами мобільного зв'язку «Life»за номером НОМЕР_6, користувачем якого був ОСОБА_7 та номером НОМЕР_8, користувачем якого був ОСОБА_8, крім цього встановлено наявність неодноразових дзвінків з номеру телефону НОМЕР_7, який використовував ОСОБА_7 на номер телефону НОМЕР_8, користувачем якого був ОСОБА_8 (т. 4, а.с. 15-19)

Дослідженим в судовому засіданні висновком судово-медичної експертизи № 29/868 від 21.05.12, згідно якого при дослідженні трупа ОСОБА_8 виявлено наступні тілесні ушкодження:

- а) чотири проникаючі колоті поранення грудної клітини: дві колоті рани в області грудної клітини ліворуч по передній поверхні (№№ 12 й 14) і дві рани (№№ 15 й 16) в області грудної клітини ліворуч по задній поверхні з раньовими каналами, які відходять від них з ушкодженням по ходу м'яких тканин грудної клітини, лівої легені, середостіння, навколосерцевої сорочки і серця, що утворилися від дії колючого плаского предмета і мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя та перебувають у прямому причинно-наслідковому зв'язку з настанням смерті;

- б) сліпі колоті поранення: десять колотих ран в області шиї (рани №№ 1-10), дві колоті рани в області грудної клітини (№ 11 і 13) і одна колота рана на тильній поверхні правої кисті, які утворились за життя від дії колючого плаского предмета і мають ознаки легких тілесних ушкоджень за критерієм тривалості розладу здоров'я;

- в) повний перелом грудини, що утворився за життя від дії тупого предмета і має ознаки середніх тілесних ушкоджень за критерієм тривалості розладу здоров'я;

- г) садна в області обличчя, верхніх кінцівок і по передній поверхні грудної клітини, які утворилися за життя від дії тупого предмета і мають ознаки легких тілесних ушкоджень за критерієм тривалості розладу здоров'я.

Смерть ОСОБА_8 настала від проникаючих колотих поранень грудної клітини з ушкодженням внутрішніх органів. (т. 2, а.с. 144-146)

Дослідженим в судовому засіданні висновком судово-медичної експертизи № 68/868 від 25.05.12, згідно якого при медико-криміналістичному дослідженні клаптів шкіри з ушкодженнями (ранами) від трупа ОСОБА_8, відмічається, що всі рани однотипні і за морфометричними ознаками спричинені одним колючим пласким предметом.

При судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_8, були виявлені наступні тілесні ушкодження:

а) чотири проникаючи колоті поранення грудної клітини; б) тринадцять сліпих колотих поранень; в) повний перелом грудини; г) садна в області обличчя, верхніх кінцівок і по передній поверхні грудної клітини.

Виявлені вищезазначені тілесні ушкодження у потерпілого могли утворитись при обставинах вказаних обвинуваченим ОСОБА_7, під час допиту його як підозрюваного, обвинуваченого та в ході проведення відтворення обстановки та обставин події. Кількість виявлених ушкоджень вказують на спричинення тілесних ушкоджень в результаті неодноразової дії травмуючого(их) предмета(ів).

Судово-медичних даних, що вказують на послідовність нанесення ушкоджень та на те у якому положенні знаходився потерпілий, а також взаєморозташування нападника і потерпілого у момент заподіяння тілесних ушкоджень і чи не змінювалось положення потерпілого під час заподіяння тілесних ушкоджень не має, проте останній під час отримання ушкоджень був звернений ділянками тіла, де були виявлені тілесні ушкодження, відповідно до травмуючих предметів.

При дослідженні раньових каналів встановлено:

- від рани № 12 (розташованої по передній поверхні грудей ліворуч) відходить рановий канал, що має напрямок зліва направо, зверху донизу (під невеликим кутом) і спереду назад;

- від рани № 14 (розташованої по передній поверхні грудей ліворуч) відходить рановий канал, що має напрямок зліва направо, знизу догори (під невеликим кутом) і спереду назад;

- від рани № 15 (розташованої по задній поверхні грудей ліворуч) відходить рановий канал, що має напрямок зліва направо, зверху донизу (під невеликим кутом) і ззаду наперед;

- від рани № 16 (розташованої по задній поверхні грудей ліворуч) відходить рановий канал, що має напрямок зліва направо, зверху донизу (під невеликим кутом) і спереду назад;

- напрямок ранових каналів в ділянці шиї від ран №№1-2 -спереду назад, зверху донизу і трохи зліва направо;

- напрямок ранових каналів в ділянці шиї від ран №№ 3-9 спереду назад, зверху донизу, справа наліво.

Відповідно до направлення ранових каналів були і напрямки руху травмуючого предмета(ів) під час нанесення тілесних ушкоджень і при його витягуванні з ранових каналів. (т. 2, а.с. 152-155)

Дослідженим в судовому засіданні висновком судово-медичної (медико-криміналістичної) експертизи № 119-МК від 30.05.12, згідно якого при медико-криміналістичному дослідженні одягу ОСОБА_8 відмічаються:

А) на дублянці по передній поверхні -на лівому борті убачаються 11 колотих пошкоджень та один розрив, на правому борті -2 колотих пошкодження, по одному пошкодженню на передніх поверхнях обох рукавів;

Б) на светрі по передній поверхні, переважно зліва в верхній та середній частинах, убачається 7 колотих пошкоджень, на спинці в середній частині зліва мається одне аналогічне пошкодження та одне на задній поверхні лівого рукава;

В) на передній поверхні майки, в верхній частині, убачається 6 колотих пошкоджень;

Г) на шарфі, з одного кінця, мається один розрив.

Не виключено, що розриви на дублянці та шарфі також утворились від дії колючого предмету з наступним натягуванням тканини.

Згадані пошкодження спричинені пласким колючим предметом без загострення ребер, без індивідуальних властивостей.

Пошкодження на одязі потерпілого частково відповідають за локалізацією ранам на грудній клітині тіла потерпілого. Деяке їх неспівпадіння можливо пов'язане з динамічним зміщенням шарів одягу при рухах потерпілого.

Згадані пошкодження на одязі могли бути спричинені робочою частиною викрутки № 2, менш імовірне від викрутки № 1, та неможливе від викруток № 3 та № 4.

Направлення дії викрутки та його кути співпадає з направленням раньових каналів та подане в акті дослідження трупа № 868 від 2012 р. (т. 2, а.с. 162-183)

Дослідженим в судовому засіданні висновком судово-медичної експертизи № 880 від 22.02.12, згідно якого дані судово-медичного обстеження свідчать про те, що у ОСОБА_7 мали місце:

- 2 садна на тильному боці правої кисті в проекції передньої третини 3 п'ясткової кістки, основної фаланги 3 пальця її ближче до заднього краю;

- синець в надбрівній ділянці справа доверху від тіла брови з наявністю в його проекції садна.

Локалізація, морфологія вищевказаних ушкоджень, враховуючи обставини справи та часові дані, свідчать про те, що спричинені вони тупим предметом(ми), виникли внаслідок не менш ніж трьохкратною дією ними, за давністю відповідають вказаному терміну протягом однієї доби до моменту судово-медичного обстеження.

Вищевказані тілесні ушкодження не є небезпечними для життя за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень (за критерієм тривалості розладу здоров'я). (т. 3, а.с. 112-114)

Дослідженим в судовому засіданні висновком стаціонарної судової комісійної психолого-нарколого-психіатричної експертизи № 196 від 29.05.12, згідно якого в період часу, до якого відноситься інкриміноване йому діяння (ІНФОРМАЦІЯ_2), ОСОБА_7 виявляв ознаки «Акцентуації особистісних рис»(згідно МКХ-10, шифр Z73.1), «Патологічної схильності до азартних ігор»(згідно МКХ-10, шифр F63.0).

За своїм психічним станом у період часу, до якого відноситься інкриміноване йому діяння (ІНФОРМАЦІЯ_2), ОСОБА_7 міг усвідомлювати свої дії та керувати ними.

В теперішній час ОСОБА_7 виявляє ознаки «Акцентуації особистісних рис»(згідно МКХ-10, шифр Z73.1), «Патологічної схильності до азартних ігор»(згідно МКХ-10, шифр F63.0).

За своїм психічним станом у теперішній час ОСОБА_7 не потребує застосування по відношенню до нього примусових заходів медичного характеру.

В період часу до якого відноситься інкриміноване йому діяння (ІНФОРМАЦІЯ_2), ОСОБА_7 не страждав будь-якою наркотичною залежністю або алкоголізмом.

В теперішній час у ОСОБА_7 не виявлено клінічних ознак хронічного алкоголізму та наркотичної залежності, проведення протиалкогольного та протинаркоманійного лікування він не потребує.

В період інкримінованого діяння ОСОБА_7 не перебував в будь-якому вираженому афективному стані.

ОСОБА_7 виявляє достатні показники розвитку та протікання пізнавальної сфери.

З урахуванням наявного рівня психічного розвитку та індивідуально-психологічних особливостей, ОСОБА_7 здатний правильно сприймати обставини, що мають значення для справи, та може давати відповідні показання. (т. 3, а.с. 148-154)

Суд вважає за необхідне відобразити, що під час проведення стаціонарної судово-психіатричної експертизи, ОСОБА_7, розповідаючи експертам-психіатрам про обставини, інкримінованого йому злочину, повідомляв, що він 21 лютого 2012 року в під'їзді будинку № 28-А по вулиці Єреванській у місті Києві виявив труп свого знайомого ОСОБА_8, однак заперечив свою причетність до вчинення його вбивства. На думку суду такі пояснення ОСОБА_7, дані ним експертам-психіатрам беззаперечно, в числі інших доказів, підтверджують його винуватість у вчиненні інкримінованих йому злочинів, оскільки суд вважає, що частині перебування підсудного ІНФОРМАЦІЯ_2 на місці вчинення злочину, ОСОБА_7 повідомив правду, хоча й повідомив неправду, щодо своєї непричетності до розбійного нападу та умисного вбивства потерпілого. Суд, оцінюючи висновок експертизи, враховує, що підсудний ОСОБА_7, під час проведення його стаціонарного спостереження, не міг знаходитися під фізичним або психологічним впливом на нього працівників органів внутрішніх справ та в нього не було підстав в даному випадку будь-яким чином обмовляти себе у причетності до вчинення злочинів.

Дослідженими в судовому засіданні речовими доказами: уламком мобільного телефону 6700»; сумкою »; сім-картою оператора мобільного зв'язку », за номером НОМЕР_6; фіскальним чеком 589274 від ІНФОРМАЦІЯ_2 та копією журналу обліку прийняття та видачі речей до камери зберігання АС «Дачна»; свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу CR-V»д.н.з. НОМЕР_4 на ім'я ОСОБА_8; записною книжкою ОСОБА_8 (т. 3, а.с. 207-215); коробкою з під мобільного телефону 6700»ІМЕІ:НОМЕР_5, що належав ОСОБА_8 з інструкцією з експлуатації та гарантійним зобов'язанням на вказаний мобільний телефон потерпілого. (т. 5, а.с. )

Дослідженими в судовому засіданні документами: договором-купівлі продажу квартири, що підтверджує джерело походження та наявність грошових коштів у ОСОБА_8; договором № 357 від 02.12.11 на користування індивідуальним сейфом; роздруківкою деталізації телефонних з'єднань між абонентами мобільного зв'язку (т. 1, а.с. 139, 234-238; т. 4, а.с. 13-14)

У зв'язку з дотриманням положень ст. 62 Конституції України, а саме тієї її частини, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях та усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, суд виключає з числа доказів у даній кримінальній справі усі інші дані, які на думку органу досудового слідства доводять винуватість ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, зазначені в обвинувальному висновку, та не покладає їх в основу даного вироку.

Аналізуючи в цілому усі зібрані по справі докази у їх сукупності, суд приходить до переконання в тому, що саме показання, дані підсудним ОСОБА_7 під час досудового слідства (під час допитів як підозрюваного, обвинуваченого та під час відтворення обстановки та обставин події), є в більшій частині правдивими та такими, що відповідають дійсним обставинам скоєних підсудним кримінально-караних діянь. Такі показання підтверджені комплексом досліджених в судовому засіданні зібраних у кримінальній справі доказів. Ці показання, дані підсудним під час слідчих дій, виконаних з дотриманням вимог КПК України на досудовому слідстві, суд покладає в основу цього вироку, вважаючи їх такими, що не викликають будь-яких сумнівів, та приймаючи їх як достовірні докази вини ОСОБА_7 в скоєнні інкримінованих йому злочинів.

Необхідно також обов'язково зазначити, що суд критично оцінює вказані показання ОСОБА_7 в частині моменту виникнення в нього умислу на умисне вбивство. Останній зазначав, що спочатку він вбивати потерпілого не бажав, а лише хотів вчинити напад на нього з метою заволодіння грошима. Однак обставини встановлені в судовому засіданні, а саме те, що підсудний заздалегідь готувався до вчинення злочину, завчасно придбав новий телефон з новою СІМ карткою, з якого телефонував ОСОБА_8 в день вбивства та напередодні, заготовив знаряддя вчинення умисного вбивства - металеву викрутку, яку поклав собі в сумку, однозначно та цілком переконливо вказують саме на те, що умисел на вчинення умисного вбивства потерпілого, шляхом розбійного нападу заформувався та виник в ОСОБА_7 початково, а не в момент нападу. На це також беззаперечно вказує та обставина, що підсудний усвідомлював, що у разі залишення потерпілого в живих, той одразу вказав би на нього, як на злочинця.

Кваліфікацію дій ОСОБА_7 за ч. 4 ст. 187, п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України суд вважає правильною, оскільки відповідно до ч. 3 п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи»№ 2 від 7 лютого 2003 року, у разі вчинення умисного вбивства під час розбійного нападу дії винного кваліфікуються за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України та ч. 4 ст. 187 КК України.

Адже в судовому засіданні беззаперечно встановлено, що ОСОБА_7 вчинив умисне вбивство ОСОБА_8 з наміром заволодіти грошима останнього, шляхом вчинення розбійного нападу на потерпілого, тобто викладені обставини у даному вироку, характер дій підсудного в конкретній ситуації, спосіб вчинення злочину, вказує на прямий умисел ОСОБА_7 саме на вчинення злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187 та п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України.

Таким чином суд дослідив, оцінив та проаналізував зібрані по справі докази у їх сукупності та прийшов до переконання, що пред'явлене підсудному ОСОБА_7 обвинувачення є повністю доведеним.

Дії ОСОБА_7 органом досудового слідства правильно кваліфіковані за ч. 4 ст. 187 КК України, як напад спрямований на заволодіння чужим майном у особливо великих розмірах, поєднаний із насильством, небезпечним для життя особи, яка зазнала нападу та із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень (розбій).

Крім того дії ОСОБА_7 органом досудового слідства правильно кваліфіковані за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України, як умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене з корисливих мотивів.

Саме за вчинення вказаних злочинів ОСОБА_7 підлягає засудженню.

При призначенні виду та міри покарання підсудному ОСОБА_7 суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєних ним злочинів, тяжкість вчиненого, дані, що характеризують особу підсудного, вік та стан здоров'я, обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання, думку потерпілої, яка просила призначити йому покарання у виді довічного позбавлення волі.

Крім того суд враховує ставлення підсудного ОСОБА_7 до вчинених ним особливо тяжких злочинів, що полягає у відсутності його розкаяння та свідчить про небажання стати на шлях виправлення та перевиховання.

Зокрема, судом враховано, що підсудний ОСОБА_7 раніше не судимий (т. 4 а.с. 177), на обліку у лікаря нарколога не перебуває (т. 4, а.с. 183), на обліку у лікаря психіатра не перебуває (т. 4, а.с. 11) посередньо характеризується за місцем проживання (т. 1, а.с. 179).

Згідно ст. 66 КК України, обставин, які пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_7 судом не встановлено.

Згідно ст. 67 КК України, обставин, що обтяжують покарання підсудного ОСОБА_7 судом не встановлено.

Приймаючи до уваги характер, ступінь тяжкості та суспільну небезпеку вчинених ОСОБА_7 злочинів, особу підсудного, відсутність пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин, суд вважає, що підсудному необхідно призначити покарання саме у виді позбавлення волі у кримінально-виконавчій установі з конфіскацією усього, належного йому на праві власності майна. Таке покарання на переконання суду є необхідним для виправлення ОСОБА_7 і попередження вчинення ним нових злочинів.

У кримінальній справі потерпілою ОСОБА_2 заявлено цивільний позов до підсудного ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної злочином, в якому позивачка прохає суд:

1. Стягнути з відповідача ОСОБА_7 на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування заподіяної злочином матеріальної шкоди грошові кошти в сумі 399 028 гривень 06 копійок.

2. Стягнути з відповідача ОСОБА_7 на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування заподіяної злочином моральної шкоди грошові кошти в сумі 500 000 гривень 00 копійок.

Підсудний ОСОБА_7, не визнаючи своєї вини у вчиненні інкримінованих йому злочинів, відповідно заперечив проти задоволення цивільного позову.

Ч. 1 ст. 1166 ЦК України, встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч.1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Суд, розглянувши зазначений цивільний позов вважає, що сума заподіяних матеріальних збитків, спричинених злочинними діями підсудних, повністю доведена матеріалами кримінальної справи, обставинами встановленими у судовому засіданні та цим вироком.

Крім того суд вважає доведеними у повному обсязі і вимоги потерпілої щодо відшкодування їй заподіяної, внаслідок вчинення злочинів підсудним, моральної шкоди на заявлену у цивільному позові суму грошових коштів, виходячи з того, що на думку суду потерпілою при визначенні розміру компенсації був вірно врахований розмір сумарного психотравмуючого впливу на неї наслідків вчинених відповідачем злочинів. Потерпіла ОСОБА_2 об'єктивно оцінила розмір завданої їй моральної шкоди, врахувавши при цьому такі фактори, як інтенсивність та тривалість перенесених нею психічних страждань, порушення психічних процесів та функцій, ступінь незворотності негативних відхилень та можливість і строки відновлення її звичайного психологічного стану.

За таких обставин цивільний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

У справі накладено арешт на нерухоме майно ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме на приватний будинок АДРЕСА_1, який належить йому на праві приватної власності (реєстраційний номер майна 7713173). У зв'язку з визнанням винним та засудженням ОСОБА_7 за ч. 4 ст. 187, п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України -вказаний будинок підлягає конфіскації в дохід держави.

Крім того у справі накладено арешт на грошові кошти, вилучені 22 лютого 2012 року під час огляду місця події в квартирі дідуся підсудного -громадянина ОСОБА_9, на загальну суму 18 тисяч 712 гривень 30 копійок, які здані на зберігання до УФЗБО ГУМВС України в місті Києві та які, як встановлено судовим слідством, належать саме ОСОБА_9, оскільки, частина з них була повернута останньому його онуком ОСОБА_7, на виконання умов, укладеного між ними раніше усного договору позики. У зв'язку з тим, що судовим слідством не встановлено зв'язку між походженням вказаних грошових коштів та вчиненням ОСОБА_7 злочинів, вказані грошові кошти підлягають звільненню з під арешту та поверненню громадянину ОСОБА_9

У справі проведено експертні дослідження, загальна вартість яких становить 3 189 гривень 72 копійки, що є судовими витратами, а тому зазначена сума грошових коштів підлягає стягненню з засудженого на користь експертної установи, що проводила дослідження.

Речові докази у справі:

1. Уламок від мобільного телефону, недопалок цигарки nt», 6 слідів пальців рук, електрофотознімок сліду взуття, 2 сліди пальців рук, три змиви, зрізи нігтів з трупу ОСОБА_8 та зразок крові ОСОБА_8, мікронашарування з лівої та правої рук трупу ОСОБА_8, шарф, платок, брюки чорного кольору, дублянку темного кольору, полу-черевики темного кольору, шкарпетки, светр, майку, труси, що належать ОСОБА_8, а також зразок крові ОСОБА_8, 3 тримачі для сім-карток оператору «Лайф», брюки темного кольору, куртку темного кольору, светр жовтого кольору, шапку чорного кольору, чотири металеві викрутки, сумку темного кольору з надписом », черевики, які належать ОСОБА_7, сім-карту », сім-карту «Київстар», сім-карту », паперову коробку ine», в середині коробки тримач для сім-карти, три розпаковані конверти, акумуляторну батарею », карту памґяті типу SD HC 16 Gb, які належать ОСОБА_7, зрізи нігтів ОСОБА_7, зразок букального епітелію ОСОБА_7, мікронашарування з лівої та правої рук ОСОБА_11 приєднано до кримінальної справи № 09-24937 (здані на зберігання до камери зберігання речових доказів ГУМВС України в місті Києві) -підлягають знищенню.

2. Мобільний телефон »та мобільний телефон х6», які належать ОСОБА_7 (здані на зберігання до камери зберігання речових доказів ГУМВС України в місті Києві) -підлягають конфіскації в дохід держави.

3. Фіскальний чек № 589274 від ІНФОРМАЦІЯ_2 та копії витягу з журналу обліку речей наданих на зберігання до АС «Дачна»(приєднано до матеріалів кримінальної справи № 09-24937) -підлягають збереженню в матеріалах кримінальної справи;

4. Блокнот чорного кольору та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу CR-V», д.н.з. НОМЕР_4, приєднано до матеріалів кримінальної справи № 09-24937 (передані на зберігання потерпілій ОСОБА_2.) - підлягають залишенню у власності потерпілої ОСОБА_2

5. Коробка з під мобільного телефону a 6700»ІМЕІ:НОМЕР_5, що належав ОСОБА_8 з інструкцією з експлуатації та гарантійним зобов'язанням на вказаний мобільний телефон потерпілого (долучена під час судового слідства та передана на зберігання до камери зберігання речових доказів Солом'янського районного суду міста Києва) -підлягає поверненню потерпілій ОСОБА_2

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України та призначити йому покарання у виді 13 (тринадцяти) років позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна в дохід держави.

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України та призначити йому покарання у виді 15 (п'ятнадцяти) років позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна в дохід держави.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, призначити покарання у виді 15 (п'ятнадцяти) років позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна в дохід держави.

Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_7 рахувати з 22 лютого 2012 року, зарахувавши до нього термін перебування останнього під вартою.

Цивільний позов задовольнити у повному обсязі:

1. Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування заподіяної злочином матеріальної шкоди грошові кошти в сумі 399 028 гривень 06 копійок.

2. Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування заподіяної злочином моральної шкоди грошові кошти в сумі 500 000 гривень 00 копійок.

Стягнути із засудженого ОСОБА_7 на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при Головному Управлінні МВС України в місті Києві, Код ЗКПО: 25575285, реєстраційний рахунок 31253272210699, Банк ГУДКСУ у Київській області, МФО 821018 -3 189 гривень 72 копійки судових витрат по справі за проведення судових криміналістичних експертиз.

Нерухоме майно ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме приватний будинок АДРЕСА_1, який належить йому на праві приватної власності (реєстраційний номер майна 7713173) - конфіскувати в дохід держави.

Грошові кошти громадянина ОСОБА_9, вилучені 22 лютого 2012 року під час проведення огляду місця події в його квартирі, на загальну суму 18 тисяч 712 гривень 30 копійок, які здані на зберігання до УФЗБО ГУМВС України в місті Києві -звільнити з під арешту та повернути власнику ОСОБА_9

Речові докази у справі:

1. Уламок від мобільного телефону, недопалок цигарки nt», 6 слідів пальців рук, електрофотознімок сліду взуття, 2 сліди пальців рук, три змиви, зрізи нігтів з трупу ОСОБА_8 та зразок крові ОСОБА_8, мікронашарування з лівої та правої рук трупу ОСОБА_8, шарф, платок, брюки чорного кольору, дублянку темного кольору, полу-черевики темного кольору, шкарпетки, светр, майку, труси, що належать ОСОБА_8, а також зразок крові ОСОБА_8, 3 тримачі для сім-карток оператору «Лайф», брюки темного кольору, куртку темного кольору, светр жовтого кольору, шапку чорного кольору, чотири металеві викрутки, сумку темного кольору з надписом », черевики, які належать ОСОБА_7, сім-карту », сім-карту «Київстар», сім-карту », паперову коробку ine», в середині коробки тримач для сім-карти, три розпаковані конверти, акумуляторну батарею », карту памґяті типу SD HC 16 Gb, які належать ОСОБА_7, зрізи нігтів ОСОБА_7, зразок букального епітелію ОСОБА_7, мікронашарування з лівої та правої рук ОСОБА_11 приєднано до кримінальної справи № 09-24937 (здані на зберігання до камери зберігання речових доказів ГУМВС України в місті Києві) -знищити.

2. Мобільний телефон »та мобільний телефон х6», які належать ОСОБА_7 (здані на зберігання до камери зберігання речових доказів ГУМВС України в місті Києві) -конфіскувати в дохід держави.

3. Фіскальний чек № 589274 від ІНФОРМАЦІЯ_2 та копії витягу з журналу обліку речей наданих на зберігання до АС «Дачна»(приєднано до матеріалів кримінальної справи № 09-24937) -зберігати в матеріалах кримінальної справи;

4. Блокнот чорного кольору та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу CR-V», д.н.з. НОМЕР_4, приєднано до матеріалів кримінальної справи № 09-24937 (передані на зберігання потерпілій ОСОБА_2.) - залишити у власності потерпілої ОСОБА_2

5. Коробку з під мобільного телефону ia 6700»ІМЕІ:НОМЕР_5, що належав ОСОБА_8 з інструкцією з експлуатації та гарантійним зобов'язанням на вказаний мобільний телефон потерпілого (долучена під час судового слідства та передана на зберігання до камери зберігання речових доказів Солом'янського районного суду міста Києва) -повернути потерпілій ОСОБА_2

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_7, до набрання вироком законної сили, залишити попередню - тримання під вартою в Київському слідчому ізоляторі Управління Державного Департаменту України з питань виконання покарань в місті Києві та Київській області.

Вирок суду на протязі 15 діб може бути оскаржений до Апеляційного суду міста Києва через Солом'янський районний суд міста Києва, а засудженим ОСОБА_7 на протязі вказаного строку з моменту отримання копії вироку.

Головуючий (підпис)

Судді 1. (підпис) 2. (підпис)

Суддя Солом'янського районного суду

міста Києва Мартинов Є.О.