Рішення № 27986048, 27.11.2012, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 2607/11524/12

Категорія 26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2012 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді -Гребенюк В. В. ,

при секретарі - Литовченко Д. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк», третя особа ОСОБА_1, про припинення договору поруки, -

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк» (надалі за текстом - ПАТ «Альфа-Банк») звернулось з позовом до ОСОБА_1 (надалі за текстом - ОСОБА_1), ОСОБА_2 (надалі за текстом - ОСОБА_2), про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 04.10.2007 року між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 490048066 (надалі за текстом - кредитний договір) за умовами якого ПАТ «Альфа-Банк» надав ОСОБА_1 кредит у розмірі 15 401 долар США 39 центів строком до 04.10.2013 року зі сплатою процентної ставки, яка становила 13,5 % річних. ОСОБА_1 по справі зобов'язався прийняти, належним чином використати та повернути ПАТ «Альфа-Банк» зазначені кредитні кошти у строки, передбачені договором, а також сплатити відповідну плату за користування кредитними коштами і виконати всі інші зобов'язання, визначені договором.

В якості забезпечення виконання ОСОБА_1 своїх зобов'язань щодо погашення кредиту, сплати відсотків та інших платежів, передбачених кредитним договором ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_2 уклали договір поруки від 04.10.2007 року № 490048066-П (надалі за текстом - договір поруки), відповідно до умов якого ОСОБА_2 поручилася солідарно та в повному обсязі відповідати перед ПАТ «Альфа-Банк» за належне виконання ОСОБА_1 взятих на себе зобов'язань.

ОСОБА_1 не виконав взяті на себе зобов'язання, внаслідок чого станом на 04.06.2011 утворилась заборгованість за кредитом в розмірі 11 653 долари США 62 центи, що за курсом НБУ в гривневому еквіваленті станом на 04.06.2011 року складає 92 920 грн. 14 коп., заборгованість за відсотками у розмірі 2 214 доларів США 93 центи, що за курсом НБУ в гривневому еквіваленті складає 17 660 грн. 77 коп. та неустойки, що становить 9 025 доларів США 72 центи, що за курсом НБУ в гривневому еквіваленті складає 71 966 грн. 57 коп. В зв'язку з чим ПАТ «Альфа-Банк» звернулося до суду за захистом порушеного права та просив стягнути наявну заборгованість з боржників солідарно.

ОСОБА_2 було подано зустрічну позовну заяву до ПАТ «Альфа-Банк», третя особа ОСОБА_1, про припинення договору поруки, яку ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 22.10.2012 року прийнято до спільного розгляду з первісним позовом ПАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Вимоги зустрічної позовної заяви обґрунтовувалась тим, що 04.10.2007 року між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_2 було укладено договір поруки. Пунктом 5.4 договору поруки передбачено, що у разі збільшення обсягу відповідальності позичальника за основним договором передбачена цим договором порука діє тільки, якщо поручитель надасть свою згоду на таке збільшення.

Відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності цього поручителя.

У відповідності до узагальнення судової практики Верховного Суду України від 07.10.2010 року, передбачено, що суди повинні звертати увагу на те, що у зобов'язаннях, в яких беруть участь поручителі, збільшення кредитної, відсоткової ставки навіть за згодою банку та боржника, але без згоди поручителя, не дає підстав покладення на останнього відповідальності за невиконання або неналежне виконання позичальником своїх зобов'язань перед банком.

Згідно з п. 22 постанови № 5 пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30.03.2012 року, передбачено, що відповідно до частини першої статті 559 ЦК припинення договору поруки пов'язується зі зміною забезпеченого зобов'язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови збільшення обсягу відповідальності поручителя. При цьому обсяг зобов'язання поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель. Проте якщо в договорі поруки передбачено, зокрема, можливість зміни розміру процентів за основним зобов'язанням і строків їх виплати тощо без додаткового повідомлення поручителя та укладення окремої угоди, то ця умова договору стала результатом домовленості сторін (банку і поручителя), а, отже, поручитель дав згоду на зміну основного зобов'язання. Якщо в договорі поруки такі умови сторонами не узгоджені, а з обставин справи не вбачається інформованості поручителя і його згоди на збільшення розміру його відповідальності, то відповідно до положень частини першої статті 559 ЦК порука припиняється у разі зміни основного зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. У цьому випадку поручитель має право на пред'явлення позову про визнання договору поруки припиненим.

ОСОБА_2 стало відомо із первісної позовної заяви, що відбулось підвищення відсоткової ставки з 13,5 % до 14,5 % при цьому ПАТ «Альфа-Банк» не узгоджувалось з поручителем питання щодо підвищення відсоткової ставки на момент її підвищення.

Таким чином, ОСОБА_2 вважає, що договір поруки від 04.10.2007 року № 490048066-П припинився у зв'язку із збільшенням без її згоди відсоткової ставки.

Представник ПАТ «Альфа-Банк» в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити, у задоволенні зустрічного позову просив відмовити повністю.

ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги за первісним позовом визнав частково, в задоволенні вимог зустрічної позовної заяви просив відмовити, заявив до суду клопотання про зменшення неустойки.

Представник ОСОБА_2 в судовому засіданні зустрічні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити, в задоволенні позовних вимог за первісним позовом в частині стягнення заборгованості з ОСОБА_2 просив відмовити, в зв'язку з обставинами справи заявив до суду клопотання про зменшення неустойки нарахованої боржнику ОСОБА_1

Вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, на яких ґрунтується позов, суд приходить до висновку про часткове задоволення первісного позову та задоволення зустрічного позову виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом, 04.10.2007 року між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 490048066 за умовами якого ПАТ «Альфа-Банк» надав ОСОБА_1 кредит у розмірі 15 401 долар США 39 центів строком до 04.10.2013 року зі сплатою процентної ставки, яка становила 13,5 % річних. ОСОБА_1 по справі зобов'язався прийняти, належним чином використати та повернути ПАТ «Альфа-Банк» зазначені кредитні кошти у строки, передбачені договором, а також сплатити відповідну плату за користування кредитними коштами і виконати всі інші зобов'язання, визначені договором (а.с. 6 - 18, 29 - 30, 26).

В якості забезпечення виконання ОСОБА_1 своїх зобов'язань щодо погашення кредиту, сплати відсотків та інших платежів, передбачених кредитним договором ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_2 уклали договір поруки від 04.10.2007 року № 490048066-П (надалі за текстом - договір поруки), відповідно до умов якого ОСОБА_2 поручилася солідарно та в повному обсязі відповідати перед ПАТ «Альфа-Банк» за належне виконання ОСОБА_1 взятих на себе зобов'язань (а.с. 19 - 20, 27 - 28).

Відповідно до п. 2.2. кредитного договору процентна ставка, як плата за користування кредитними коштами була встановлена сторонами на рівні 13,5 % річних.

Пунктом 5.4 договору поруки передбачено, що у разі збільшення обсягу відповідальності боржника за основним договором передбачена цим договором порука діє тільки, якщо поручитель надасть свою згоду на таке збільшення.

З 1 вересня 2008 року ПАТ «Альфа-Банк» в односторонньому порядку збільшив розмір процентної ставки по кредиту з 13,5 % до 14, 5 %, що підтверджується доданим розрахунком заборгованості (а.с. 39).

Отже, підписанням 02.04.2009 року договору про внесення змін і доповнень № 1 до договору поруки ОСОБА_2 не надавала свою згоду на збільшення з 01.09.2008 року процентної ставки, та, як наслідок, свого ліміту відповідальності за кредитним договором. Підписання договору про внесення змін і доповнень № 1 до договору поруки відбулося після збільшення процентної ставки та без повідомлення і згоди поручителя - ОСОБА_2

Заперечення ПАТ «Альфа-Банк» з посиланням на підписаний 02.04.2009 року між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_2 договір про внесення змін і доповнень № 1 до договору поруки, яким остання надала свою згоду на будь - які майбутні зміни обсягу відповідальності боржника та погодилась, що такі зміни не є підставою для припинення встановленої цим договором поруки, судом не приймається, оскільки даний договір було підписано лише 02.04.2009 року, в той час, як збільшення процентної ставки відбулось 01.09.2008 року, договір стосується внесення змін у майбутньому, а не змін, що відбулись 01.09.2008 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 559 Цивільного кодексу України (надалі за текстом - ЦК України) порука припиняється у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності цього поручителя.

У відповідності до узагальнення судової практики Верховного Суду України від 07.10.2010 року, передбачено, що суди повинні звертати увагу на те, що у зобов'язаннях, в яких беруть участь поручителі, збільшення кредитної, відсоткової ставки навіть за згодою банку та боржника, але без згоди поручителя, не дає підстав покладення на останнього відповідальності за невиконання або неналежне виконання позичальником своїх зобов'язань перед банком.

Згідно п. 22 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» № 5 від 30.03.2012 року відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України припинення договору поруки пов'язується зі зміною забезпеченого зобов'язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови збільшення обсягу відповідальності поручителя. При цьому обсяг зобов'язання поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель. Проте якщо в договорі поруки передбачено, зокрема, можливість зміни розміру процентів за основним зобов'язанням і строків їх виплати тощо без додаткового повідомлення поручителя та укладення окремої угоди, то ця умова договору стала результатом домовленості сторін (банку і поручителя), а, отже, поручитель дав згоду на зміну основного зобов'язання. Якщо в договорі поруки такі умови сторонами не узгоджені, а з обставин справи не вбачається інформованості поручителя і його згоди на збільшення розміру його відповідальності, то відповідно до положень ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється у разі зміни основного зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. У цьому випадку поручитель має право на пред'явлення позову про визнання договору поруки припиненим.

Таким чином, оскільки в договорі поруки не була узгоджена можливість зміна розміру процентної ставки, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази повідомлення поручителя - ОСОБА_2 та отримання згоди останньої на збільшення розміру її відповідальності, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для припинення договору поруки.

ПАТ «Альфа-Банк» виконало свої зобов'язання та надав ОСОБА_1 кредит в обумовленій договором сумі та строк, факт надання коштів підтверджується випискою з особових рахунків від 10.06.2011 року за період з 04.10.2007 року по 04.06.2011 року (а.с. 40 - 41).

ОСОБА_1 не виконав взяті на себе зобов'язання, внаслідок чого станом на 04.06.2011 утворилась заборгованість за кредитом у розмірі 11 653 долари США 62 центи, що за курсом НБУ в гривневому еквіваленті станом на 04.06.2011 року складає 92 920 грн. 14 коп., заборгованість за відсотками у розмірі 2 214 доларів США 93 центи, що за курсом НБУ в гривневому еквіваленті складає 17 660 грн. 77 коп., що підтверджується довідкою та розрахунком заборгованості за кредитним договором (а.с. 38 - 39).

Розрахунки ПАТ «Альфа-Банк», з посиланням на належні та допустимі докази, ОСОБА_1 спростовані не були.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Статтею 610 ЦК України під порушенням зобов'язання передбачено його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 ЦК України).

Відповідно до ст. 3 ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

У відповідності до п. 27 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 року, положення ч. 3 ст. 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача до відсотків, які нараховуються як неустойка, і не може бути застосовано до сум, які нараховуються згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України, які мають іншу правову природу. При цьому проценти, які підлягають сплаті згідно з положеннями ст. ст. 1054, 1056-1 ЦК України, у такому порядку не підлягають зменшенню через неспівмірність із розміром основного боргу, оскільки вони є платою за користування грошима і підлягають сплаті боржником за правилами основного грошового боргу. Істотними обставинами в розумінні ч. 3 ст. 551 ЦК України можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання). Положення ст. 616 ЦК України передбачають право суду за певних умов зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника. Зазначене стосується цивільно-правової відповідальності боржника, а не сплати ним основного грошового боргу за кредитним договором, що суд на підставі вказаної норми закону змінити не може.

Від ОСОБА_1 та представника ОСОБА_2 до суду заявлено клопотання про зменшення розміру неустойки.

Враховуючи, наявну заборгованість за кредитом у розмірі 92 920 грн. 14 коп., нараховані позивачем процентів за користування кредитом у розмірі 17 660 грн. 77 коп., як плати за користування кредитними коштами та нарахованої неустойки у розмірі 71 966 грн. 57 коп., а також той факт, що ОСОБА_1, згідно наданого ПАТ «Альфа-Банк» розрахунку частково здійснювались проплати за кредитним договором та нарахованою неустойкою, надані суду ОСОБА_1 пояснення, згідно яких заборгованість за кредитним договором ним здійснюється самостійно, спільна з ОСОБА_2 малолітня дитина, після розірвання шлюбу, проживає разом з ним та знаходиться на його повному утриманні, аліменти на утримання дитини з з ОСОБА_2 не стягуються, дані пояснення сторонами не заперечувались, з урахуванням розумності та справедливості, суд вважає за доцільне на підставі ст. 551 ЦК України зменшити розмір нарахованої ПАТ «Альфа-Банк» неустойки до 8 830 (восьми тисяч вісімсот тридцяти) гривень 38 копійок.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно частини 2 статті 1050 ЦК України позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплаті процентів у разі прострочення повернення чергової частини позики.

У відповідності до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами, у відповідності до ст. 629 ЦК України.

Таким чином, суд приходить до висновку, що станом на 04.06.2011 року ОСОБА_1 не виконав взяті на себе зобов'язання, внаслідок чого утворилася заборгованість за кредитним договором у розмірі 11 653 долари США 62 центи, що за курсом НБУ в гривневому еквіваленті станом на 04.06.2011 року складає 92 920 грн. 14 коп., заборгованість за відсотками у розмірі 2 214 доларів США 93 центи, що за курсом НБУ в гривневому еквіваленті складає 17 660 грн. 77 коп. та неустойки у розмірі 8 830 гривень 38 копійок.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, а відтак, з ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь ПАТ «Альфа-Банк» судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 1 231 грн. 97 коп., а за зустрічним позовом стягнути з ПАТ «Альфа-Банк» на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 107 грн. 30 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 525 - 526, 551, 559, 610, 625, 629, 1049, 1050 ЦК України, положеннями узагальнення судової практики Верховного Суду України від 07.10.2010 року, Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» № 5 від 30.03.2012 року, ст. ст. 3 - 14, 60, 88, 209, 213 - 215, 223, 294 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Первісний позов публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково;

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» (Код ЄДРПОУ 23494714) заборгованість за кредитним договором у розмірі 92 920 (дев'яносто дві тисячі дев'ятсот двадцять) гривень 14 копійок, заборгованість за відсотками у розмірі 17 660 (сімнадцять тисяч шістсот шістдесят) гривень 77 копійок, неустойку у розмірі 8 830 (вісім тисяч вісімсот тридцять) гривень 38 копійок;

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» (Код ЄДРПОУ 23494714) понесені судові витрати у розмірі 1 231 (одна тисяча двісті тридцять одна) гривня 97 копійок;

В іншій частині в задоволенні первісного позову відмовити;

Зустрічний позов ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк», третя особа ОСОБА_1, про припинення договору поруки - задовольнити;

Визнати припиненим договір поруки № 490048066 - П від 04.10.2007 року, укладений між публічним акціонерним товариством «Альфа-Банк» та ОСОБА_2;

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» (Код ЄДРПОУ 23494714) на ОСОБА_2 понесені судові витрати у розмірі 107 (сто сім) гривень 30 копійок;

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання апеляційної скарги через Подільський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя В. В. Гребенюк