Ухвала суду № 27982096, 06.12.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-10005/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Вєкуа Н. Г.

Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.

У Х В А Л А

Іменем України

"06" грудня 2012 р. м. Київ

колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Кузьменко В. В.,

суддів Василенка Я. М., Шурка О. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Магістраль-Авто» до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.10.2012 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до суду з позовом до ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС про скасування податкового повідомлення-рішення від 02.04.2012 року № 0000552210.

Свої вимоги мотивував тим, що відповідачем неправомірно визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, так як позивачем дотримано всіх вимог податкового законодавства та правомірно віднесено суми з податку на додану вартість, які виникли внаслідок оплати за послуги, придбані у ТОВ «Укрдрім».

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.10.2012 року позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального права та винести нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

В засідання учасники процесу не з'явилися, будучи належним чином повідомленими, що не перешкоджає слуханню спірного питання відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КАС України.

Відповідно до ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41КАС України, у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.

Перевіривши матеріали справи, доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з того, що формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість на підставі виписаних податкових накладних контрагентів є правомірним та повністю відповідає вимогам чинного законодавства. Відтак, висновок відповідача про заниження позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість є необґрунтованим.

Колегія суддів погоджується з таким висновком виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що ДПІ у Дарницькому районі м. Києва проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Магістраль-Авто»з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині правильності нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ «Укрдрім»за період 01.01.2011 року по 30.06.2011 року.

За результатами перевірки складено акт від 19.03.2012 року №326/2301/35391170, яким встановлено порушення ТОВ «Магістраль-Авто»ч. 5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, ст. 216 ЦК України від 16.01.2003 року №435-ІУ, щодо недодержання вимог зазначених статей в момент укладення правочинів з ТОВ «Укрдрім», які не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, пункту 198.6 ст. 198 ПК України від 02.12.2010 року №2755-УІ (далі - Податковий кодекс), що призвело до завищення ТОВ «Магістраль-Авто»податкового кредиту з податку на додану вартість у загальній сумі 291 577,51 грн.

На підставі встановлених порушень відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.04.2012 року №0000552210, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 291 577,51 грн. за основним платежем та застосовано 1 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

На думку відповідача, правочини, укладені позивачем з його контрагентами фактично не відбувались, а суми ПДВ, віднесені до податкового кредиту Товариства за цими правочинами є безпідставними.

Між ТОВ «Укрдрім»(орендар) та ТОВ «Магістраль-Авто»(суборендар) укладено договір суборенди приміщення № 46 від 01.02.2011 року, відповідно до якого орендар передає, а суборендар приймає в строкове платне користування на умовах оренди приміщення, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Росошанська, корпус 3, загальною площею 350,00 кв.м.

Також між вказаними підприємствами укладено договір організації перевезення вантажів №15 від 01.02.2011 року, предметом якого є порядок взаємовідносин, який встановлений між Експедитором (ТОВ «Укрдрім») та Замовником (Позивач) при здійснені автомобільних перевезень вантажів.

Розрахунок за виконані послуги по організації перевезень здійснюються замовником протягом 15 банківських днів з моменту надання Експедитором оригіналів таких документів: рахунок на оплату, заявки, підтверджену відміткою вантажоодержувача про прийняття вантажу товаротранспортну накладну, акта приймання-передачі вантажу.

На момент здійснення господарських операцій, видачі податкових накладних, контрагент позивача знаходився в Єдиному державному реєстрі, був зареєстрованим платником податку на додану вартість, мав свідоцтво платника податку та право виписувати податкові накладні.

Так, згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкова накладна є підставою для визначення сум податкового кредиту, оскільки підтверджує одну з подій, що її здійснено покупцем: чи то оплату покупцем товару чи отримання товару від продавця, що є підставою для виникнення податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Колегія суддів зазначає, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до законодавства необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема, виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для визначення податкового кредиту з податку на додану вартість, якщо відомості, які містяться в таких документах, не відповідають дійсності, зокрема, у випадку не здійснення самих операцій.

Відповідно до листа ВАСУ від 02.06.2011 року, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясувати, зокрема, рух активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Позивачем надано податкові накладні, оформлені належним чином, а також, платіжні доручення, товарно-транспортні накладні, акти здачі-прийняття робіт, акти приймання-передачі автомобілів.

Колегія суддів зазначає, що порушення контрагентом вимог законодавства про оподаткування не може призводити до недійсності всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої юридичної особи до моменту виключення її з державного реєстру, та не позбавляє правового значення видані за цими господарськими операціями податкові накладні.

Тобто, доводи відповідача не є підставою для позбавлення покупця права на відшкодування ПДВ, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту.

Крім того, згідно статті 204 ЦК України існує презумпція правомірності правочину. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Колегія суддів вважає за доцільне зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини»суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 22.01.2009 року у справі «Булвес»АД проти Болгарії (заява №3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДА, який нараховується у ланцюгу поставок, або вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки для отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Таким чином, апелянтом не було надано вагомих доказів на підтвердження вимог апеляційної скарги, а висновки суду першої інстанції є такими, що відповідають вимогам закону і доводами апеляційної скарги не спростовуються.

Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 8 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо задоволення позову, через що постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 8, 12, 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.10.2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Магістраль-Авто»до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень -залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.10.2012 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, тобто з 07.12.2012 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: В. В. Кузьменко

Судді: Я. М. Василенко

О. І. Шурко

Повний текст ухвали виготовлено 07.12.2012 року

Головуючий суддя Кузьменко В. В.

Судді: Василенко Я.М

Шурко О.І.