Постанова № 27982029, 06.12.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-19135/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Амельохін В.В.

Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"06" грудня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Бистрик Г.М.,

суддів: Усенка В.Г., Оксененка О.М.,

при секретарі: Савчуку Р.А.,

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «ІЗІ Лайф»на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 липня 2012 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «ІЗІ Лайф»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001152220 від 01.09.2011 року,

В С Т А Н О В И Л А :

У грудні 2011 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «ІЗІ Лайф»звернулися в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01.09.2011 року №0001152220.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 липня 2012 року в задоволенні вимог позивача відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просять скасувати незаконну, на їхню думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про задоволення вимог позивача.

В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, учасників судового засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно зі ст.198 ч.1 п. 4 та ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нове рішення, якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Згідно з ч. 1 ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З матеріалів справи вбачається, що з 30 червня 2011 року по 10 серпня 2011 року Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби проведено документальну планову виїзну перевірку з дотриманням Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «ІЗІ Лайф»вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 04 вересня 2007 року по 31 березня 2011 року.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено Акт № 149/1/22/10/35379813 від 17.08.2011 року, яким встановлено порушення позивачем ст. 7 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 року №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».

Актом перевірки № 149/1/22/10/35379813 від 17.08.2011 року встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «ІЗІ Лайф»на підставі договорів щодо купівлі цінних паперів українських емітентів перераховано компанії nce Securities (Cuprus) Limited»кошти у загальному розмірі 2 159 241,95 грн. Індивідуальну ліцензію Національного банку України на перерахування нерезиденту коштів у національній валюті України Товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «ІЗІ Лайф»не надано.

На підставі Акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 01.09.2011 року № 0001152220.

Вирішуючи правомірність спірного податкового повідомлення-рішення, колегія суддів зважає на наступні обставини справи.

Відповідно до ст. 7 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 року №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»у редакції від 12.01.2011 року, чинної на момент винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, у розрахунках між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту використовується як засіб платежу іноземна валюта. Такі розрахунки здійснюються лише через уповноважені банки. Наймодавці-нерезиденти здійснюють оплату праці резидентів виключно у валюті України у готівковій або безготівковій формі. Здійснення розрахунків між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту у валюті України допускається за умови одержання індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Положеннями абз. 2 п. 5 ч.1 ст. 1 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 року №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»визначено, що резиденти - юридичні особи, суб'єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо), з місцезнаходженням на території України, які здійснюють свою діяльність на підставі законів України.

Згідно до абз. 3 п. 6 ч.1 ст. 1 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 року №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»нерезидентами є розташовані на території України іноземні дипломатичні, консульські, торговельні та інші офіційні представництва, міжнародні організації та їх філії, що мають імунітет і дипломатичні привілеї, а також представництва інших організацій і фірм, які не здійснюють підприємницької діяльності на підставі законів України.

Порядок видачі ліцензій встановлений Положенням про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на розрахунки між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту у валюті України, затверджений постановою Національного банку України від 14.10.2004 року № 484.

Відповідно до абз. 6 п.1.3. Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на розрахунки між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту у валюті України, розрахунки в межах торговельного обороту - рух коштів між резидентами і нерезидентами за операціями продажу (купівлі) товарів на підставі зовнішньоекономічних договорів, які передбачають експорт або імпорт товарів.

Між позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «ІЗІ Лайф»та компанією ssance Securities (Cuprus) Limited»укладено договори щодо купівлі цінних паперів українських емітентів, які обслуговуються в Національній депозитарній системі.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»:

«Експорт (експорт товарів)»- продаж товарів українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб'єктам господарської діяльності (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України, включаючи реекспорт товарів. При цьому термін реекспорт (реекспорт товарів) означає продаж іноземним суб'єктам господарської діяльності та вивезення за межі України товарів, що були раніше імпортовані на територію України;

«Імпорт (імпорт товарів)»- купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами;

«Товар»- будь-яка продукція, послуги, роботи, права інтелектуальної власності та інші немайнові права, призначені для продажу (оплатної передачі).

Встановлюючи порушення ст. 7 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 року №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», відповідачем не враховано, що предметом договорів купівлі-продажу між позивачем та компанією ance Securities (Cuprus) Limited»були цінні папери українських емітентів, які обслуговуються в Національній депозитарній системі.

Враховуючи вище наведені визначення, цінні папери не підпадають під визначення «товар», а розрахунки за договорами купівлі-продажу між позивачем та компанією nce Securities (Cuprus) Limited»не відносяться до розрахунків у межах торгівельного обороту.

Згідно абзацу 3 п. 1.4. Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на розрахунки між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту у валюті України, у межах торговельного обороту без ліцензії здійснюються розрахунки (платежі) у валюті України між резидентами і нерезидентами-інвесторами за операціями, передбаченими порядком використання поточного рахунку в національній валюті нерезидента-інвестора, установленим у главі 16 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Національного банку України від 12.11.2003 N 492.

Відповідно до абз. 3 п. 16.3. Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, на інвестиційний рахунок у національній валюті зараховуються кошти, повернуті внаслідок часткового або повного припинення нерезидентом інвестицій в Україну відповідно до нормативно-правових актів Національного банку, що регулюють здійснення іноземних інвестицій в Україну.

Згідно абз. 3 ст. 1 Закону України «Про режим іноземного інвестування», іноземні інвестиції можуть здійснюватися у формі придбання не забороненого законами України нерухомого чи рухомого майна, включаючи будинки, квартири, приміщення, обладнання, транспортні засоби та інші об'єкти власності, шляхом прямого одержання майна та майнових комплексів або у вигляді акцій, облігацій та інших цінних паперів.

Враховуючи, що позивачем здійснювалась купівля цінних паперів у компанії Securities (Cuprus) Limited», то таким чином відбулося припинення нерезидентом раніше здійснених інвестицій в Україну з зарахуванням коштів на поточний (інвестиційний) рахунок, відкритий нерезидентом в національній валюті України відповідно до глави 16 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, що відповідно до п.1.4. Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на розрахунки між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту у валюті України, не потребує отримання індивідуальної ліцензії.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів вважає, що висновки податкового органу викладені в Акті перевірки 149/1/22/10/35379813 від 17.08.2011 року щодо порушення позивачем ст. 7 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 року №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», є помилковими та не відповідають дійсним обставинам справи, а прийняте на підставі зазначеного акту податкове повідомлення-рішення є протиправне та підлягає скасуванню.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доводи відповідача не ґрунтуються на належній доказовій базі та правильному трактуванні норм права.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 липня 2012 року та постановлення нової про задоволення вимог позивача.

З урахуванням положень ч. 1 ст. 94 КАС України, на користь позивача підлягає стягненню 31 грн. судового збору, сплаченого за подання адміністративного позову до суду.

Керуючись ст. ст. 158, 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254, КАС України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «ІЗІ Лайф»- задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 липня 2012 року - скасувати.

Постановити по справі нове рішення, яким вимоги позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «ІЗІ Лайф»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01.09.2011 року №0001152220 - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби від 01.09.2011 року №0001152220.

Стягнути з державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «ІЗІ Лайф»31 грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбаченні ст. 212 КАС України.

Повний текст постанови суду виготовлено 12.12.2012 року.

Головуючий суддя Бистрик Г.М.

Судді: Оксененко О.М.

Усенко В.Г.