Ухвала суду № 27979265, 06.12.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-10117/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б

Суддя-доповідач: Шурко О.І.

У Х В А Л А

Іменем України

"06" грудня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Кузьменка В.В., Василенка Я.М.,

при секретарі Киричуку Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 вересня 2012 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Форум-Інвест" до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення №0006562202 від 16.07.2012, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 вересня 2012 р. позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС від 16.07.2012 р. № 0006562202; судові витрати в сумі 2 146,00 грн. присуджено на користь ТОВ "Форум-Інвест" за рахунок Державного бюджету України.

Не погоджуючись з зазначеним вище судовим рішенням відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що зазначена апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції, як і колегією суддів апеляційного суду, встановлено, що відповідачем була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань правильності формування податкового кредиту з ПДВ при здійсненні фінансово - господарських взаємовідносин з ТОВ "Ед'Хорс" за період діяльності з 01.08.2011 по 31.10.2011 року, за результатами якої складено акт від 25.06.2012 p. № 434/22-2/32308802.

Відповідач дійшов висновку про порушення позивачем п.198.1., п.198.6. ст.198, п.201.4., п.201.7., п.201.10. ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість за перевіряємий період на загальну суму 673 925,00 грн., що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту у жовтні 2011 року на 272 942,00 грн. та завищення залишку від'ємного значення у жовтні 2011 року, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 Декларації) на суму 400 983,00 грн.

На підставі акта перевірки від 25.06.2012 p. № 434/22-2/32308802, відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення форми "В4" від 16.07.2012 р. № 0006562202, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 673 925,00 грн.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що відповідачем не доведено наявності сукупності обставин та підстав, які відповідно до положень ПК України виключають можливість формування позивачем спірних сум податкового кредиту та не доведено законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення.

Колегія суддів вважає доводи апелянта безпідставними та погоджується з рішенням суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ "Форум-Інвест" та ТОВ "Ед'Хорс" було укладено наступні договори: № EZ010311-1 від 01 березня 2011 року, предметом якого є виконання робіт із розробки креативних ідей банерів та концепції просування наших послуг з вибором стратегії формування основної ідеї рекламної компанії; № EZ010611-1 від 01 червня 2011 року, предметом якого є проведення рекламної кампанії з 10 червня 2011 року по 31 серпня 2011 року на змонтованій спеціальній конструкції розташованій за адресою: м. Київ, б-р. Лесі Українки, 26; № EZ080611-1 від 08 червня 2011 року, предметом якого є розміщення наших рекламних матеріалів в засобах масової інформації - газетах »и «Мир квартир»; № EZ220611-1 від 22.06.2011 року, предметом якого є розробка креативних ідей (реклами) та и розміщення на радіо, на зовнішніх конструкціях в метро.

Фактичне виконання робіт обумовлених договорами робіт підтверджується актами виконаних робіт та податковими накладними: № 9 від 14.09.2011 року на суму 217 048,00 грн. в т.ч. ПДВ - 36 174,67 грн.; № 17 від 23.09.2011 року на суму 595 000,00 грн. в т.ч. ПДВ - 99 166,67 грн.; № 22 від 26.09.2011 року на суму 390 102,18 грн. в т.ч. ПДВ - 65 017,03 грн.; № 1 від 06.10.2011 року на суму 200 000,00 грн. в т.ч. ПДВ - 33 333,33 грн., № 10 від 18.10.2011 року на суму 452 740,00 грн. в т.ч. ПДВ - 75456,67 грн.; № 22 від 31.08.2011 року на суму 95 860,60 грн. в т.ч. ПДВ - 15 976,77 грн.; № 27 від 30.09.2011 року на суму 85 118,00 грн. в т.ч. ПДВ - 14 186,33 грн.; № 3 від 07.10.2011 року на суму 146 600,00 грн. в т.ч. ПДВ - 24 433,33 грн.; № 4 від 11.10.2011 року суму 30 700,00 грн. в т.ч. ПДВ - 5 116,67 грн.; № 25 від 01.08.2011 року суму 38 477,16 грн. в т.ч. ПДВ - 6412,66 грн.; № 26 від 04.08.2011 року суму 47 512,70 грн. в т.ч. ПДВ - 7918,78 грн.; № 20 від 29.08.2011 року суму 19 370,60 грн. в т.ч. ПДВ - 3228,43 грн.; № 18 від 23.09.2011 року суму 595 000,00 грн. в т.ч. ПДВ - 99 166,67 грн.; № 23 від 26.09.2011 року суму 235 504,54 грн. в т.ч. ПДВ - 39 250,54 грн.; № 11 від 18.10.2011 року суму 598 000,00 грн. в т.ч. ПДВ - 99 666,67 грн.; № 13 від 19.10.2011 року суму 9305,00 грн. в т.ч. ПДВ - 1550,83 грн. А також платіжними дорученнями, які в повній мірі підтверджують реальність здійснення господарських операцій та використання наданих ТОВ "Ед'Хорс" робіт в господарській діяльності.

Також, про виконання TOB «Ед'Хорс»робіт, вказаних в договорі свідчать копії звітів «Рекламна кампанія ЖК «Васильківський»: за квітень 2011 р.; за травень 2011 р.; за червень 2011 р.; за липень 2011 р.; за серпень 2011 р.; за вересень 2011 р.; за жовтень 2011 р.; за листопад 2011 р.

Відповідно до пп.14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України, передбачено тільки один випадок не включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) - це не підтвердження таких сум податковими накладними чи митними деклараціями.

Колегія суддів вважає, що позивачем доведено факт реального виконання умов договору, що надає йому право на формування податкового кредиту.

Згідно абзацу 3 пп.5.2. п.5. розділу ІІ Порядку у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно, зокрема, зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.

Однак, колегія суддів, як і суд першої інстанції, звертає увагу на те, що фактично відображені у акті відомості стосуються не позивача, а третіх осіб, а саме в основу акта перевірка позивача покладено акт перевірки ДПІ у Шевченківському районі м. Києва «Про результати документальної позапланової перевірки TOB «Ед'Хорс»з питань повноти нарахування та достовірності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ "PA Маркетингком", ТОВ "Незалежна Правнича Компанія", ПП "А.В.П. Тріада", ТОВ "БКК "Інтермарр", ТОВ "Консалтингова Група»"СВ", ТОВ "Укртрейдком", ТОВ "ЮК "Захист" за період з 01.01.2011р. по 31.12.2011р., яким встановлено факт неправомірності формування TOB «Ед'Хорс»податкового кредиту з податку на додану вартість за операціями із зазначеними контрагентами та акт про неможливість проведення перевірки TOB «Ед'Хорс»з питань підтвердження відомостей по взаємовідносинам з контрагентами, яким сформовано податковий кредит в жовтні 2011 року.

Поряд з цим, на виконання вимог абзацу 3 пп.5.2. п.5. розділу ІІ Порядку податковою службою не зазначено жодних доказів, які підтверджують факт порушення податкового законодавства саме позивачем.

До того ж, при дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку; не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Крім того, на момент виконання спірних договірних зобов'язань та складання податкових накладних TOB «Ед'Хорс»мало статус платника податку на додану вартість та перебувало в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України.

При цьому, відповідачем ані в акті перевірки, ані в апеляційній скарзі не наведено жодних обставин щодо анулювання реєстрації платника податку на додану вартість TOB «Ед'Хорс».

Статтею 18 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" встановлено: «якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними».

Отже, податковий кредит позивачем сформований вірно, на підставі п.198.2, п. 198.6 ПК України, положення яких надавало позивачу право формувати кредит з дати списання коштів з банківського рахунку або дати отримання ним товарів та послуг, при підтверджені здійснення господарських операцій відповідними податковими накладними, іншими наявними документами, передбаченими п. 201.11 ПК України.

Позивач, відповідно до ст. 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», проводив належний фінансовий облік господарських операцій, з подачею відповідної звітності, а його первинні документи відповідають вимогам, передбачених ст. 9 зазначеного вище Закону, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, яке затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року за № 88.

Так, оцінюючи, основний вид діяльністю позивача, визначаючи наявність усіх первинних документів, що вказують на придбання товару і його подальшу реалізацію, матеріали справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному їх дослідженні, приймаючи до уваги належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, колегія суддів дійшла до висновку, що доводи податкової служби про безтоварність операцій позивача є спростованими вище зазначеними доказами.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Однак, апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт правомірності винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби -залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 вересня 2012 р. -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Шурко О.І.

Судді: Василенко Я.М

Кузьменко В. В.

Повний текст ухвали виготовлено 11.12.2012.