Постанова № 27976991, 10.04.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" квітня 2012 р. справа № 2а/0470/2921/11

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Дадим Ю.М.

суддів: Богданенка І.Ю. Уханенка С.А.

при секретарі судового засідання: Алтуховій А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Приватного підприємства «РК-Дніпро»на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2011 року в адміністративній справі за позовною заявою Приватного підприємства «РК-Дніпро»до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська про скасування податкових повідомлень - рішень,- суд

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство «РК-Дніпро»звернулось з адміністративним позовом до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000172335/0/29441 та №0000182335/0/29443 від 26.08.2011р.; №0000172335/1/32958 та №0000182335/1/32959 від 22.09.2010р.; №0000232335/2, №0000182335/2 та №0000242335/2 від 08.12.2010р.; №0000232335/3/5509, №0000182335/3/5506 від 22.02.2011р.; №0000242335/3/12164 від 12.04.2011 р.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2011 року у позові відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах оскарження та доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що приватне підприємство «РК-Дніпро»є платником податку на додану вартість .

З 19.07.2010р. по 13.08.2010р. на підставі направлення від 19.07.2010р. №619, виданого Лівобережною МДПІ, головним державним податковим ревізором-інспектором відділу перевірок відшкодування податку на додану вартість управління податкового контролю юридичних осіб Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська Іванько Т.В. та головним державним податковим ревізором-інспектором відділу перевірок відшкодування податку на додану вартість управління податкового контролю юридичних осіб Лівобережної МДПІ іі. Дніпропетровська Косою І.С. було проведено виїзну позапланову перевірку фінансово-господарської діяльності ПП «РК-Дніпро»з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів за квітень 2010р., яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось за період липень-грудень 2005р., січень-грудень 2006р., січень-грудень 2007р., січень-серпень, жовтень-грудень 2008 р., лютий-грудень 2009 р., січень-березень 2010р., за травень 2010р. в сумі 7969736,00 грн. та за травень 2010 р., яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось за період березень-квітень 2010р. в сумі 176640,00грн.

За результатами перевірки 17.08.2010р. Лівобережною МДПІ складено акт №6842/23-3/32702331 (т.1, а.с.11-147).

В ході виїзної позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності ПП «РК-Дніпро»з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів за квітень 2010 р., було встановлено:

підтвердження заявленої ПП «РК-Дніпро»до відшкодування з бюджету податку на додану вартість з врахуванням результатів зустрічних перевірок до виробника за квітень 2010 р. на суму 694563,00 грн.;

порушення п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення ПП «РК-Дніпро»заявленої суми бюджетного відшкодування за квітень 2010р. на суму 2244259,00грн.;

порушення п.п.7.4.1, п.п.7.4.5, п.7.4, п.п.7.2.3, п.п.7.2.6, п.7.2, п.п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податку на додану вартість за січень 2008 року на суму 368062,00грн.;

неможливість підтвердження заявленої суми бюджетного відшкодування за квітень 2010р. на суму 5030914,00грн., за травень 2010р. на суму 176640,00грн.у зв'язку з відсутністю матеріалів зустрічних перевірок щодо постачальників товарів (робіт, послуг)по ланцюгам придбання до виробника (імпортера) та перевізників товару на всіх етапах його руху(т.1, а.с.147).

На підставі акту перевірки, 26.08.2011р. Лівобережною МДПІ було винесено податкові повідомлення-рішення №0000172335/0/29441 про зменшення ПП «РК-Дніпро»суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 2244259,00грн. та №0000182335/0/29443 про визначення суми податкового зобов'язання ПП «РК-Дніпро»з податку на додану вартість в розмірі 552093,00грн., у тому числі за основним платежем -368062,00грн., за штрафними санкціями 184031,00грн.(т.1, а.с.185,186).

22.09.2010р. за результатами розгляду скарги ПП «РК-Дніпро»на податкові повідомлення рішення від 26.08.2010р. №0000182335/0/29443 та №0000172335/0/29441, Лівобережною МДПІ дані податкові повідомлення-рішення було залишено без змін, а скаргу ПП «РК-Дніпро»без задоволення (а.с.195-200), та 22.09.2010р. було винесено податкове повідомлення-рішення №0000172335/1/32958 про зменшення ПП «РК-Дніпро»суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 2244259,00грн. та податкове повідомлення-рішення №0000182335/1/32959 про визначення суми податкового зобов'язання ПП «РК-Дніпро»з податку на додану вартість в розмірі 552093,00грн.(т.1, а.с.201,202).

03.12.2010р. за результатами розгляду повторної скарги ПП «РК-Дніпро», Державною податковою адміністрацією у Дніпропетровській області залишено без змін податкове повідомлення-рішення Лівобережної МДШ м. Дніпропетровська від 26.08.2010р. №0000182335/0 (від 22.09.2010р.№0000182335/0) про визначення суми податкового зобов'язання ПП «РК-Дніпро»з податку на додану вартість в розмірі 552093,00грн.; збільшено на 4971,00грн. суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість та штрафну (фінансову) санкцію у відповідній частині, визначену в податковому повідомленні-рішенні Лівобережної МДШ м. Дніпропетровська від 26.08.2010р. (від 22.09.2010р. №0000182335/1) та скасовано податкове повідомлення-рішення від 26.08.2010р. № 0000172335/1 у сумі 84332,00грн. та було задоволено скаргу ПП «РК-Дніпро»в цій частині, в іншій частині вказане податкове повідомлення-рішення було залишено без змін, а скарга позивача без задоволення (т.1, а.с.211-218).

08.12.2010р. відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення №0000232335/2 про зменшення ПП «РК-Дніпро»суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 2159927,00грн., податкове повідомлення-рішення №0000182335/2 про визначення суми податкового зобов'язання ПП «РК-Дніпро»з податку на додану вартість в розмірі 552093,00грн., та податкове повідомлення-рішення №0000242335/2 про визначення суми податкового зобов'язання ПП «РК-Дніпро»з податку на додану вартість в розмірі 7456,50грн.(т.1, а.с.219-221).

Приватним підприємством «РК-Дніпро»оскаржено податкові повідомлення-рішення шляхом подання повторної скарги до Державної податкової адміністрації України (т.1, а.с.222-223,224-229).

16.02.2011р. за наслідками розгляду повторної скарги, Державною податковою адміністрацією України було прийнято рішення, яким залишено без змін податкові повідомлення-рішення Лівобережної МДШ від 26.08.2010р. №0000182335/0 та №0000172335/0 (від 22.09.2010р. №0000182335/1 та №0000172335/1) з урахуванням рішення Державної податкової адміністрації в Дніпропетровській області від 03.12.2010р., прийнятого за розглядом повторної скарги (податкові повідомлення-рішення від 08.12.2010р. №0000182335/2, №0000232335/2), а скаргу без задоволення (т.1, а.с.230-235).

22.02.2011р. відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення 0000232335/3/5509 про зменшення ПП «РК-Дніпро»суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 2159927,00грн., податкове повідомлення-рішення №0000182335/3/5506 про визначення суми податкового зобов'язання ПП «РК-Дніпро»з податку на додану вартість в розмірі 552093,00грн. (т.1, а.с.236,237).

12.04.2011р. відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення №0000242335/3/12164 про збільшення ПП «РК-Дніпро»суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 7456,50грн.(т.2, а.с.70).

Відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції виходив з того, що визначена ПП «РК-Дніпро»на підставі податкових декларацій сума податкового кредиту відображена (задекларована) не в періоді оформлення податкових накладних, а в послідуючому податковому періоді,що на думку суду першої інстанції є неправомірним.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Жодна з норм податкового законодавства України не передбачає та не встановлює умов чи правил, за яких платник податку - покупець, який отримав податкову накладу не в періоді її оформлення (не в періоді виникнення податкових зобов'язань продавця), а в будь-якому наступному періоді, втрачає право на заявлення відповідної суми податку до бюджетного відшкодування. Єдиним законодавчо встановленим обмеженням строку отримання платником податків суми бюджетного відшкодування (повернення надміру сплачених податків) - є передбачений пп.15.3.1 п.15.3 ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»граничний строк для подання заяв на повернення надміру сплачених або невідшкодованих податків і зборів (обов'язкових платежів): «15.3.1. Заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування».

Вказані вище норми встановлюють лише умови та порядок визначення суми бюджетного відшкодування, тобто умови, за яких платник податків має право на повернення з бюджету (на відшкодування) надмірно сплаченого ним податку на додану вартість. Зазначеними нормами Закону України «Про податок на додану вартість», встановлюються ознаки суми, що підлягає поверненню з державного бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку, проте не визначено будь-яких обов'язків платника податків. Із змісту пункту б) підпункту 7.7.2 пункту 7.7. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»вбачається, що право на включення від'ємного значення податку попереднього періоду до складу податкового кредиту наступного звітного періоду не залежить від факту заявлення платником податку зазначеної суми до відшкодування у звітному податковому періоді. Згідно затвердженої форми «Додатку №2»до Декларації з податку на додану вартість, встановлена форма передбачає можливість прийняття платником податку рішення або про заявлення до відшкодування суми податку, або про включення суми від'ємного значення з податку на додану вартість до рядку 26 декларації звітного податкового періоду.

Таким чином, сума податку, яка в поточному періоді не підлягає бюджетному відшкодуванню або не була заявлена платником податків до бюджетного відшкодування в наступному за звітним податковому періоді не втрачає статусу «від'ємного значення», а тому може заявлятися до бюджетного відшкодування. Сума залишку від'ємного значення податку, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного періоду згідно наказу Державної податкової адміністрації України №166 від 30 травня 1997 року (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України №213 від 15 червня 2005 року), відображається в рядку 23.2 декларації з податку на додану вартість поточного звітного періоду, який прямо впливає на значення рядка 24 декларації з податку на додану вартість, у межах якого визначається сума бюджетного відшкодування.

Суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції необґрунтовано дійшов висновку про обмеження права платника податку на повернення з бюджету суми надмірно сплаченого податку лише певним періодом, в якому у платника податку виникло таке право на подання заяви (декларації) про відшкодування.

Є невірними висновки суду першої інстанції, стосовно,щодо відсутності доказів. отримання первинних документів.

В матеріалах справи знаходяться:

копії Реєстрів отриманих та виданих податкових накладних Підприємства за період перевірки за формою, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 30 червня 2005 р. №244;

копії Декларацій з податку на додану вартість Позивача за період, що перевірявся;

копії всіх податкових накладних за період перевірки, з відмітками (на звороті) канцелярії Підприємства про дату їх отримання;

копії листів №69 від 17.06.2011р. та №14 від 03.06.2011р. від основних (найбільших) постачальників Підприємства - ТОВ «Спецстроймонтаж СУ-14»та ПрАТ «Автотрейдінг - Інвест».

Що стосується аргументів податкового органу, стосовно того, що належними доказами, які б підтвердили дату отримання Позивачем податкових накладних, можуть бути лише поштові відправлення, оформлені відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України №799 від 28.07.1997р. «Про затвердження Порядку оформлення поштових відправлень з вкладенням матеріалів звітності, розрахункових документів і декларацій»- слід зауважити, що зазначений нормативний акт регулює виключно правовідносини, пов'язані з надсиланням платниками податків звітності, розрахункових документів та декларацій органам державної податкової служби, не поширюється на правовідносини між платниками податків та не встановлює будь-яких процедур надання суб'єктами господарювання один одному первинних документів.

Щодо невідображення господарських операцій в бухгалтерському обліку та податкові звітності за попередні періоди, коли були оформлені відповідні податкові накладні, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Всі господарські операції які мали вплив на визначення суми податкових зобов'язань з ПДВ та податкового кредиту, були належним чином відображені в бухгалтерському обліку та податковій звітності Підприємства на підставі отриманих первинних документів (відповідні суми біли сплачені або отримані підприємством, вони включені до складу валових доходів та/або відповідно витрат, придбані у контрагентів товарно-матеріальні цінності прийняті на баланс, результати зазначених господарських операцій включені до декларації з податку на прибуток підприємств за відповідний період тощо). Не відображались в податковій звітності з ПДВ лише суми податкового кредиту, який виникав у позивача за наслідками зазначених господарських операцій, але відповідно до вимог пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»не міг бути відображений в деклараціях з ПДВ, так як позивач не встиг отримати в звітному періоді від контрагентів належним чином оформлені податкові накладні.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відмовляючи у позові суд першої інстанції не звернув уваги на те, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень належить перевіряти, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, із якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Виходячи з наведеного, суд апеляційної вважає, що дії відповідача щодо винесення податкових повідомлень - рішень є неправомірними.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення суду першої інстанції викладене з порушенням норм матеріального права, і тому підлягає скасуванню.

Керуючись п.3 ч.1 ст.198, ст.202, ст.205, ст.207, ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «РК-Дніпро»задовльнити, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2011 року скасувати та прийняти нову.

Позов Приватного підприємства «РК-Дніпро»задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська №0000172335/0/29441 та № 0000182335/0/29443 від 26 серпня2010року№0000172335/1/32958 та №0000182335/1/32959 від 22.09.2010р.; №0000232335/2, №0000182335/2 та №0000242335/2 від 08.12.2010р.; №0000232335/3/5509, №0000182335/3/5506 від 22.02.2011р.; №0000242335/3/12164 від 12.04.2011р.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

Головуючий: Ю.М. Дадим

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко