Ухвала суду № 27971233, 05.12.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2012 р.Справа № 2-а/1570/6342/11

Категорія: 8.1.1 Головуючий в 1 інстанції: Завальнюк І. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого -судді Скрипченка В.О.,

суддів Золотнікова О.С., Осіпова Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Сівєлькіної С.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Кредитної спілки «Будкредит»на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2011 року у справі за адміністративним позовом Кредитної спілки «Будкредит»до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про скасування податкових повідомлень-рішень від 18.03.2011 року № 0000072201 та від 13.04.2011 року № 0000172201,

В С Т А Н О В И В :

11 серпня 2011 року Кредитна спілка «Будкредит»звернулася до суду з позовом, в якому просила скасувати податкові повідомлення рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 18.03.2011 року № 0000072201 та від 13.04.2011 року № 0000172201 (а.с. 2-6).

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що не являється платником комунальному податку, у зв'язку із чим не має обов'язку звітувати по цьому податку.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2011 року в задоволенні позову було відмовлено (а.с. 79-82).

Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просив скасувати постанову та прийняти нову, якою задовольнити позов.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі направлення від 21.01.2011 року № 000408/52, виданого ДПІ у Приморському районі м. Одеси, фахівцями відділу контролю за фінансовими установами управління контролю за фінансовими установами та операціями у сфері ЗЕД ДПІ у Приморському районі м. Одеси, згідно з пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 77.1, п. 77.4 ст. 77 ПК України та відповідно до плану-графіку проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, проведена документальна планова виїзна перевірка Кредитної спілки «Будкредит»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.09.2010 року, за результатами якої складений акт № 668/22-1/33865808 від 03.03.2011 року.

Перевіркою встановлено, що КС «Будкредит»не подавалися до ДПІ у Приморському районі м.Одеси податкові розрахунки комунального податку за податкові періоди з III кварталу 2007 року по III квартал 2010 року включно, чим порушені вимоги п. 6 Додатку № 2 до рішення Одеської міської ради № 2725-ХХІІІ від 15.10.2001 року Положення «Про комунальний податок».

На підставі вищевказаного акту перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси прийнято податкове повідомлення рішення: № 0000072201 від 18.03.2011 року, яким спілці визначено податкове зобов'язання по комунальному податку за штрафними санкціями в сумі 1870 гривень. У подальшому ДПА в Одеській області, при розгляді первинної скарги на податкове повідомлення-рішення №0000072201 від 18.03.2011 року, спілці збільшено податкове зобов'язання по комунальному податку за штрафними санкціями в сумі 340 гривень, в результаті чого ДПІ у Приморському районі м. Одеси винесено податкове повідомлення-рішення 13.04.2011 року № 0000172201 на 340 гривень.

КС «Будкредит»були вжиті заходи із адміністративного оскарження вищевказаних податкових повідомлень-рішень, за результатами яких оскаржувані податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скарги -без задоволення.

Колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову Кредитної спілки «Будкредит», виходячи з наступного.

На момент виникнення спірних правовідносин види місцевих податків і зборів, їх граничні розміри та порядок обчислення і спрямований на зміцнення бюджетів місцевого самоврядування визначалися Декретом Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки і збори», який втратив чинність згідно з Податковим кодексом України від 02.12.2010 року № 2755-VI.

Спір виник з приводу неоднакового розуміння та застосування норм права, що регулюють спірні правовідносини, оскільки щодо фактичних обставин справи спір між сторонами відсутній.

В даному випадку слід застосовувати системне тлумачення норм законодавства, -у цьому сенсі доцільно встановити співвідношення норм, що регулюють спірні правовідносини.

Принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників на момент виникнення спірних правовідносин визначалися Законом України «Про систему оподаткування».

Встановлення і скасування податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також пільг їх платникам здійснюються Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим і сільськими, селищними, міськими радами відповідно до цього Закону, інших законів України про оподаткування. Верховна Рада Автономної Республіки Крим і сільські, селищні, міські ради можуть встановлювати додаткові пільги щодо оподаткування місцевими податками і зборами, земельного податку та податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у межах сум, що надходять до їх бюджетів. Надання таких пільг не може порушувати принципи рівності, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації відповідно до статті 3 цього Закону (ст. 1 Закону).

Згідно з абз. 5 ст. 3 Закону одним з принципів побудови системи оподаткування є рівність, -який полягає у недопущенні будь-яких проявів податкової дискримінації -забезпеченні однакового підходу до суб'єктів господарювання (юридичних і фізичних осіб, включаючи нерезидентів) при визначенні обов'язків щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Цією ж нормою запроваджений єдиний підхід до розробки податкових законів, з обов'язковим визначенням платника податку і збору (обов'язкового платежу), об'єкта оподаткування, джерела сплати податку і збору (обов'язкового платежу), податкового періоду, ставок податку і збору (обов'язкового платежу), строків та порядку сплати податку, підстав для надання податкових пільг.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про систему оподаткування»комунальний податок належить до місцевих податків.

Згідно з частиною третьою ст. 15 Закону України «Про систему оподаткування»механізм справляння та порядок їх сплати встановлюються сільськими, селищними, міськими радами відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, установлених законами України.

Відповідно до ст. 15 Декрету комунальний податок справляється з юридичних осіб, крім бюджетних установ, організацій, планово-дотаційних та сільськогосподарських підприємств. Його граничний розмір не повинен перевищувати 10 відсотків річного фонду оплати праці, обчисленого виходячи з розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Згідно з ст. 18 Декрету органи місцевого самоврядування самостійно встановлюють і визначають порядок сплати місцевих податків і зборів відповідно до переліку і в межах установлених граничних розмірів ставок. Органи місцевого самоврядування в межах своєї компетенції мають право запроваджувати пільгові податкові ставки, повністю відміняти окремі місцеві податки і збори або звільняти від їх сплати певні категорії платників та надавати відстрочки у сплаті місцевих податків та зборів.

Відповідно до ст. 16, п. 24 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.ст. 1, 15 Закону України «Про систему оподаткування», ст. ст. 1, 18 Декрету Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки та збори» Одеською міською радою затверджені Рішення від 15.10.2001 року № 2725-ХХІІІ «Про встановлення місцевих податків, зборів та розміру їх ставок в границях, визначених законом»та Положення 2 до цього рішення «Про комунальний податок».

Відповідно до п. 3 Положення платниками податків являються юридичні особи -підприємства та організації, незалежно від форми власності та відомчого підпорядкування, включаючи підприємства з іноземними інвестиціями, іноземні юридичні особи, філіали підприємств, які проводять свою діяльність на території м. Одеси, крім бюджетних організацій та установ, планово-дотаційних та сільськогосподарських підприємств.

Згідно з п. 5 «Пільги»Положення від оплати комунального податку звільняються неприбуткові підприємства та організації, у тому числі релігійні; юридичні особи, які перебувають на спрощеній системі оподаткування.

Відповідно до п. 7 «Відповідальність»Положення відповідальність за повноту оплати та своєчасність сплати комунального податку несе керівник та головний бухгалтер підприємства -платника. За несвоєчасне звітування, заниження податку, порушення строків перерахування в бюджет комунального податку, платник несе відповідальність згідно з Законами України «Про державну податкову службу в Україні»та «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Суд першої інстанції вірно виходив з того, що КС «Будкредит», як неприбуткова організація, була звільнена від оподаткування комунальним податком.

В найбільш загальному розумінні пільга -це надання переваги, часткове або повне звільнення від виконання встановлених правилом обов'язків або полегшення умов виконання їх, або звільнення (повне або часткове) від податків згідно з чинним законодавством.

Податкова пільга проявляється в зміні об'єкта оподаткування, зменшенні бази оподаткування чи зниженні податкової ставки, її використання зменшує суму податкового зобов'язання платника і, зрештою, визначає остаточний її розмір. Підстави для одержання податкових пільг -це визначені законодавством про податки та збори особливості правового статусу суб'єкта податку, його діяльності (предмета податку) чи податкового режиму території, на якій він здійснює свою діяльність (перебуває предмет оподаткування), що надають йому право скористатися податковою пільгою.

Елементами правового механізму регулювання податків і зборів (обов'язкових платежів) є об'єкт оподаткування, одиниця оподаткування, суб'єкт або платник податку, джерело сплати податку, податкова ставка, податковий період, строки та порядок сплати податку, податкова квота, податкові пільги. Таким чином, податкова пільга -суттєвий елемент механізму справляння податків та зборів, вона зумовлює розмір стягуваної суми, а інколи -її повну відсутність.

Встановлення пільг -складова права встановлення місцевих податків та зборів. Це право включає можливість встановлення окремих (крім визначених законодавцем) місцевих податків і зборів, їх розмірів, механізму справляння та порядку сплати (ч. 3 ст. 15 Закону № 1251); запровадження пільгових податкових ставок; скасування окремих місцевих податків і зборів або звільнення від їх сплати певних категорій платників та надання відстрочки у сплаті місцевих податків та зборів (ст. 18 Декрету Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки і збори»від 20.05.1993 року № 56-93)

Враховуючи, що КС «Будкредит»не являється бюджетною установою/організацією, планово-дотаційним чи сільськогосподарським підприємством, підприємство є платником комунального податку, проте відповідно до п. 5 Положення на нього розповсюджується податкова пільга, яка звільняє підприємство від оподаткування цим податком.

Виходячи з викладеного суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що податкова пільга не звільняє платника податку, в даному випадку КС «Будкредит», від обов'язку подавати відповідні розрахунки податковій інспекції.

Згідно з пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», чинного на момент виникнення спірних правовідносин, податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), -протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), -протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Відповідно до п. 120.1 ст. 120 ПК України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків) тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Згідно з п. 114.1 ст. 114 ПК України граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов'язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу.

Відповідно до пп. 102.2.1 п. 102.2 ст. 102 ПК України грошове зобов'язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті, якщо податкову декларацію за період, протягом якого виникло податкове зобов'язання, не було подано.

За таких обставин колегія суддів погоджується, що КС «Будкредит»є платником комунального податку згідно ст. 15 Декрету, п. 3 Положення, який користується пільгою з комунального податку відповідно до п. 5 Положення, та зобов'язана подавати податкові розрахунки комунального податку у строки, визначені п. 6 Положення.

Отже колегія суддів вважає, що при винесенні спірних податкових повідомлень-рішень відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, пропорційно, своєчасно та з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, у зв'язку з чим підстави для скасування податкових повідомлень-рішень 18.03.2011 року № 0000072201, від 13.04.2011 року № 0000172201 відсутні.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду довів та обґрунтував.

Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст. ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи зазначене колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга Кредитної спілки «Будкредит»задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Кредитної спілки «Будкредит»-залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2011 року -залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали апеляційного суду в повному обсязі.

Головуючий В.О.Скрипченко

Суддя О.С.Золотніков

Суддя Ю.В.Осіпов