Ухвала суду № 27971237, 05.12.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2012 р.Справа № 2-а-3368/10/1470

Категорія: 8.2.14 Головуючий в 1 інстанції: Мороз А. О.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого -судді Скрипченка В.О.,

суддів Золотнікова О.С., Осіпова Ю.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження згідно п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України апеляційну скаргу державного підприємства «Суднобудівний завод імені 61 комунара»на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2010 року у справі за адміністративним позовом державного підприємства «Суднобудівний завод імені 61 комунара»до спеціалізованої ДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.12.09 р. № 00013136/0,

В С Т А Н О В И В :

31 травня 2010 року державне підприємство «Суднобудівний завод імені 61 комунара»звернулося до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №00013136/0 від 03.12.09 р. (а.с. 5-7).

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що підприємство самостійно обчислює щокварталу наростаючим підсумком з початку звітного року, виходячи з фактичних обсягів викидів, скидів і розміщення відходів, нормативів збору, тобто порушення вказане в акті від 27.11.09 р. №1242/36/14313240 та повідомленні-рішенні від 03.12.09 р. № 00013136/0 не було.

Відповідач адміністративний позов не визнав, вважає його не обґрунтованим в зв'язку з тим, що камеральною перевіркою податкової декларації (розрахунку), наданої позивачем було встановлено порушення ним п. 4 «Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища». При здійсненні перевірки використані розрахунки та декларації, в яких позивач самостійно вказав суми, які підлягають до сплати.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2010 року у задоволенні позову було відмовлено (а.с. 69-71).

Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позов державного підприємства «Суднобудівний завод імені 61 комунара».

В зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, справа розглянута в порядку письмового провадження згідно п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом першої інстанції встановлено, що 3 листопада 2009 р. позивач подав до податкової інспекції податковий розрахунок збору за забруднення навколишнього середовища № 8642 за 2009 р., в якому самостійно визначив суму податкового зобов'язання у сумі 2309,40 грн. (а.с. 34)

27 листопада 2009 р. відповідачем проведено камеральну перевірку податкової декларації (розрахунку), за результатами перевірки складено Акт № 1242/36/14313240 (а.с. 39-41).

У висновку Акту № 1242/36/14313240 зазначено, що позивачем порушено п. 4 «Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього середовища», а саме встановлено розбіжність між даними платника та даними перевірки.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову державного підприємства «Суднобудівний завод імені 61 комунара», виходячи з наступного.

Відповідно до п. 4 «Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього середовища», суми збору, який справляється за викиди стаціонарними джерелами забруднення, скиди і розміщення відходів, обчислюються платниками збору самостійно щокварталу наростаючим підсумком з початку звітного року на підставі затверджених лімітів (щодо скидів і розміщення відходів), виходячи з фактичних обсягів викидів, скидів і розміщення відходів, нормативів збору та визначених за місцем знаходження цих джерел коригуючих коефіцієнтів, наведених відповідно в таблицях додатків 1 і 2.

На підставі Акту № 1242/36/14313240 прийнято податкове повідомлення-рішення № 00013136/0 від 03.12.09 р. на загальну суму 62,81 грн. з яких: 45,81 грн. основний платіж, 17,00 грн. -штрафна санкція (а.с. 42).

Відповідно до ст. 5 п. 5.3 п.п. 5.3.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та держаними цільовими фондами», платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до п. 9 «Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього середовища», базовий податковий (звітний) період збору дорівнює календарному кварталу. Платники збору складають податкові розрахунки за формою, затвердженою центральним органом державної податкової служби, наростаючим підсумком за квартал, півріччя, дев'ять місяців та рік і подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до органів державної податкової служби.

Згідно з п. 10 «Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього середовища», платники збору протягом десяти календарних днів, що настають після граничного строку подання податкового розрахунку, сплачують збір.

Відповідно до п. 13 «Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього середовища», платники несуть відповідальність за правильність обчислення та своєчасну сплату збору згідно із законодавством.

Суд першої інстанції правильно відхилив посилання позивача на те, що підприємство з 01.04.09 р. -29.01.10 р. не працює, тому забруднення відсутнє, оскільки позивач самостійно подав податковий розрахунок збору за забруднення навколишнього середовища № 8642 за 2009 р. Статтею 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»передбачено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Стосовно посилання позивача на порушення відповідачем Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.05 р. № 327 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.05 р. за № 925/11205, чинного на момент проведення перевірки позивача та складання Акту, суд першої інстанції вірно визначив, що такий Акт складений відповідно до вимог законодавства, а саме: Акт складений на паперовому носії, державною мовою, має нумерацію сторінок, за своїм змістом містить вступну частину, загальні положення, описову частину та висновок, також у Акті відповідач не визначав вид і розмір штрафних санкцій (а. с. 39-41).

У зв'язку із тим, що позивач самостійно не сплатив узгоджену суму податкового зобов'язання, відповідачем за результатами проведеної перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.12.09 р. № 00013136/0 (а.с. 42), яким відповідач нарахував позивачу штрафи у сумі 17,00 грн. та податкове зобов'язання у сумі 45,81 грн.

Право відповідача застосовувати штрафні санкції до платників податків, які порушують податкове законодавство, передбачено ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Зокрема ст. 17 п. 17.1 пп. 17.1.7. Закону передбачає, що у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у наступних розмірах:

при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що відповідач, приймаючи податкове повідомлення-рішення від 03.12.09 р. № 00013136/0, діяв правомірно, у межах наданих йому повноважень, не порушуючи прав позивача.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду довів та обґрунтував. В свою чергу, позивач всупереч наведеним приписам не довів апеляційному суду протиправність прийнятого рішення.

Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст. ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи зазначене колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга державного підприємства «Суднобудівний завод імені 61 комунара»задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу державного підприємства «Суднобудівний завод імені 61 комунара»-залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2010 року -залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий В.О.Скрипченко

Суддя О.С.Золотніков

Суддя Ю.В.Осіпов