Постанова № 27968041, 04.12.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2012 р. Справа № 2а/0470/13552/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Горбалінського В.В.

розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська до товариства з обмеженою відповідальністю «Майстер»про застосування арешту рахунків платника податків,-

ВСТАНОВИВ:

08.11.2012 року державна податкова інспекція у Кіровському районі м. Дніпропетровська звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Майстер», в якому просить суд зупинити видаткові операції на рахунках платника податку ТОВ «Майстер»(код ЄДРПОУ 25015209) шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться у банках.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Майстер» маючи податковий борг перешкоджає виконанню податковим керуючим своїх повноважень (шляхом не надання необхідних документів щодо наявного майна, на яке поширюється право податкової застави).

Представник позивача в судове засідання з'явився, просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та не заперечував проти розгляду справи в порядку письмового провадження.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Заперечень проти адміністративного позову суду не надав.

Суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про розгляд даної адміністративної справи із його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Отже, враховуючи зазначені вище підстави, суд вирішив розглянути справу у письмовому провадженні.

Вивчивши матеріали справи та письмові докази в ній суд встановив.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Майстер»зареєстровано 09.12.1997 року виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради та перебуває на обліку в державній податковій інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська як платник податку за землю.

25.01.2012 року ТОВ «Майстер»було подано до податкового органу податкову декларацію з плати за землю, в якій відповідачем було самостійно визначено податкове зобов'язання по оренді землі у розмірі 3 698,94 грн. щомісячно, проте у встановлені законом строки податкові зобов'язання по строку сплати 30.07.2012 року, 30.08.2012 року та 30.09.2012 року сплачені не були, а тому у відповідача з урахуванням переплати виникла заборгованість у розмірі 11 040,18 грн.

01.08.2012 року державною податковою інспекцією у Кіровському районі м. Дніпропетровська було винесено податкову вимогу № 606 на суму 3 642,30 грн., яку 08.08.2012 року було направлена на адресу ТОВ «Майстер».

06.08.2012 року заступником начальника ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська Сахановим І.В. було прийнято рішення № 36 про опис майна ТОВ «Майстер»у податкову заставу та підготовлено листа відповідачу з вимогою про надання переліку ліквідного майна для включення його до акту опису майна, на яке поширюється право податкової вимоги, яке зареєстровано за № 10665/10/19-026.

24.09.2012 року податковим керуючим Мороз О.С. було складено акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу № 2.

Порядок складання акта опису майна, яке передається в податкову заставу, та послідовність дій податкового керуючого при реалізації своїх повноважень встановлені главою 9 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до п.89.3 ст. 89 Податкового кодексу України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом державної податкової служби.

Згідно п. 89.4. ст. 89 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу. Орган державної податкової служби звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов'язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Стаття 91 цього Кодексу визначає, що у разі якщо платник податків, що має податковий борг, перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, такий податковий керуючий складає акт про перешкоджання платником податків виконанню таких повноважень у порядку та за формою, що встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики. Орган державної податкової служби звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом. Строк, на який можуть бути зупинені видаткові операції, визначається судом, але не більше двох місяців.

З аналізу відповідних норм вбачається, що зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків здійснюється судом за умови, що податковий керуючий здійснює свої повноваження і платник податків вчиняє дій по перешкоджанню податковому керуючому у здійсненні цих повноважень.

Як вбачається з наданих суду документів, уповноваженою особою податкового органу було прийнято рішення про опис майна відповідача у податкову заставу та на його адресу було підготовлено запит про надання відповідних документів, необхідних для здійснення податковим керуючим своїх повноважень, проте з вказаних документів суд не вбачає тієї обставини, що вказані рішення та запит були направлені поштовим зв'язком на адресу ТОВ «Майстер»або були доведені до його відома іншим шляхом, а, отже, суд вважає, що відповідач не мав відповідного обов'язку щодо надання відповіді на запит податкового органу. Таким чином, відповідачем не вчинялися дії по перешкоджанню податковому керуючому здійснювати свої повноваження.

Суд вважає необґрунтованим твердження представника позивача, що рішення та запит були направлені на адресу відповідача 08.08.2012 року разом із податковою вимогою, що підтверджується копією конверту з відміткою поштового відділення про неможливість його вручення, копією списку згрупованих внутрішніх поштових відправлень, поданих в поштове відділення № 38 на дату складання 08.08.2012 року, копією списку № 2124 та копією фіскального чеку від 08.08.2012 року, оскільки з цих документів вбачається, що на адресу відповідача було направлено лише вимогу № 606 і не згадується про інші документи, на відправку яких наполягає позивач. Отже таке твердження представника позивача не ґрунтується на фактичних обставинах, які вбачаються з наданих копій документів.

За змістом частин 4, 5 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що поданих позивачем доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не обґрунтовані, а тому не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені адміністративного позову державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська до товариства з обмеженою відповідальністю «Майстер» про застосування арешту рахунків платника податків - відмовити повністю.

Копію постанови направити сторонам по справі.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Горбалінський