Постанова № 27967429, 05.12.2012, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" грудня 2012 р. Справа № 5004/671/12

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючої судді Бригинець Л.М.

суддів Тимошенко О.М.

суддів Огороднік К.М.

секретар судового засідання Дика А.І.

розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи Клекоця Леоніда Івановича на постанову господарського суду Волинської області від 19.06.12 р. у справі № 5004/671/12 (суддя Шум Микола Сергійович )

за заявою ліквідаційної комісії приватного акціонерного товариства "Луцьке ремонтно-транспортне підприємство"

про визнання банкрутом

за участю представників:

боржника - Приступа С.В. ( довіреність № 3 від 15.10.2012 р. )

скаржника - Клекоць Л.І., Волков І.М. ( довіреність № 19 від 23.01.2012 р. )

Розпорядженням в.о. голови Рівненського апеляційного господарського суду внесено зміни до складу колегії у справі № 5004/671/12, окрім головуючої судді. Колегію суддів визначено у складі: головуюча суддя Бригинець Л.М., суддя Дужич С.П., суддя Огороднік К.М.

Розпорядженням в.о. голови Рівненського апеляційного господарського суду внесено зміни до складу колегії у справі № 5004/671/12, окрім головуючої судді. Колегію суддів визначено у складі: головуюча суддя Бригинець Л.М., суддя Тимошенко О.М., суддя Огороднік К.М.

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Волинської області від 19.06.12 р. у справі № 5004/671/12 (суддя Шум М.С.) визнано банкрутом Приватне акціонерне товариство "Луцьке ремонтно-транспортне підприємство" (Волинська область, Луцький район, с. Гірка Полонка, вул. Луцька, 8, код ЄДРПОУ 03569189); відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців; скасовано арешти та інші обмеження, накладені на майно Приватного акціонерного товариства "Луцьке ремонтно-транспортне підприємство"; призначено ліквідатором Приватного акціонерного товариства "Луцьке ремонтно-транспортне підприємство" арбітражного керуючого Темчишина Володимира Петровича (м. Луцьк, вул. Світла, 5/3, Ліцензія Міністерства юстиції України від 06.12.2011 року серія АВ №600559).

Не погоджуючись з вказаною постановою, фізична особа - Клекоць Леонід Іванович, звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій зазначає про те, що остання прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Апелянт також посилається на те, що рішенням Луцького міськрайонного суду від 27.05.2005р. стягнуто з ВАТ "Луцьке ремонтно-транспортне підприємство" на його користь 8080,50грн. - середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 25.03.2005р. по 27.05.2005р. , а також 1000 грн. - моральної шкоди, цим же рішенням його було поновлено на посаді Генерального директора - Голови правління ВАТ "Луцьке ремонтно-транспортне підприємство", однак в цій частині рішення залишилось не виконаним. Ухвалою Луцького міськрайонного суду від 27.04.2012р. стягнуто з ПрАТ "Луцьке ремонтно-транспортне підприємство" на користь Клекоця Л.І. 312173,55грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а саме за період з 30.05.2005р. по 31.01.2012р.

Обгрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, апелянт зазначає про неправомірність порушення справи про банкрутство, оскільки на дату прийняття рішення про ліквідацію товариство має кредиторів, а також за даними річної фінансової звітності за 2011 рік вартість чистих активів складає 254тис. грн., сума зобов"язань 945тис. грн, розмір власного капіталу становить 691тис. грн., тоді як в постанові про визнання банкрутом судом першої інстанції зазначено, що ліквідатором проведено інвентаризацію основних засобів та товарно-матеріальних цінностей, внаслідок чого встановлено відсутність майна та грошових коштів у товариства.

Апелянт вважає, що господарський суд залишив поза увагою, що ВАТ "Луцьке ремонтно-транспортне підприємство" було власником цілісного майнового комплексу з відповідним обладнанням ( Волинська область Луцький р-н., с. Гірка Полонка вул. Луцька 8), вартість якого перевищував боргові зобов"язання товариства. Крім того, зазначається, що в постанові відсутні посилання на факти здійснення оцінки наявного майна боржника, повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства у встановленому законодавством порядку.

Разом з тим апелянт зазначає про невключення до реєстру вимог заборгованості по виплаті йому середнього заробітку в розмірі 312173,55грн. за час вимушеного прогулу за період з 01.02.2012р. по 04.05.2012р. (ухвала Луцького міськрайонного суду від 27.04.2012р. ).

Апелянт зазначає про направлення 04.05.2012р. та 11.05.2012р. ліквідаційній комісії ПрАТ "Луцьке ремонтно-транспортне підприємство" заяви з кредиторськими вимогами , а саме: вимоги по виплаті середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 312173,55грн.; вимоги по виплаті середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 01.02.2012р. по 04.05.2012р. в розмірі 11913,15грн., а також просив поновити його на посаді Генерального директора - Голови правління ВАТ "Луцьке ремонтно-транспортне підприємство". (Про результат розгляду вказаної заяви апелянт не повідомляє).

Згідно статті 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв"язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

Відповідно до статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до статті 5 вказаного Закону, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 08.06.2012р. порушено справу про банкрутство ПАТ "Луцьке ремонтно-транспортне підприємство" по ст.51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно ч.1.ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" , якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи. Відповідне правило передбачає ч.3 ст.110 ЦК України, яка містить загальні положення про ліквідацію юридичної особи.

В матеріалах справи наявні докази дотримання вимог цивільного та господарського законодавства при порушенні провадження у справі про банкрутство (ст.105 ЦК України , ч.3 ст. 60 ГК України ч.1 ст.111 ЦК України), а саме: наявні докази письмового повідомлення державного реєстратора, про прийняття боржником рішення про його припинення; докази повідомлення боржником явних (відомих) кредиторів (у розумінні ст.60 ГК України), зокрема органу державної податкової служби за місцем реєстрації боржника, як платника податків, про його ліквідацію та про порядок і строки заявлення кредиторами претензій.

Судом першої інстанції при винесенні постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури перевірено підстави порушення справи про банкрутство в порядку ст.51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Вищевказане спростовує доводи апелянта щодо неправомірності порушення справи про банкрутство.

Щодо наявності майна боржника ВАТ "Луцьке ремонтно-транспортне підприємство" слід зазначити таке.

Постановою господарського суду Волинської області від 19.06.12 р. визнано банкрутом Приватне акціонерне товариство "Луцьке ремонтно-транспортне підприємство" , відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців, призначено ліквідатором Приватного акціонерного товариства "Луцьке ремонтно-транспортне підприємство" арбітражного керуючого Темчишина Володимира Петровича.

Згідно ст.25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор з дня свого призначення здійснює ряд повноважень, в тому числі здійснює інвентаризацію та оцінку майна; аналізує фінансовий становище боржника, вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна, інше.

Про виконання своїх повноважень ліквідатор звітується перед кредиторами відповідно до вимог ч. 11 ст. 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно ч. 4 ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" дії ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені до господарського суду власником майна (органом, уповноваженим управляти майном) банкрута; особою, яка відповідає за зобов'язаннями банкрута; кожним кредитором окремо або комітетом кредиторів; особою, яка, посилаючись на свої права власника або іншу підставу, передбачену законом чи договором, оспорює правомірність віднесення майнових активів або коштів до ліквідаційної маси.

Про неналежне виконання ліквідатором своїх повноважень у ліквідаційній процедурі апелянтом не зазначається .

Щодо не включення до реєстру вимог кредиторів заборгованості по заробітній платі в розмірі 312173,55грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 01.02.2012р. по 04.05.2012р. (ухвала Луцького міськрайонного суду від 27.04.2012р. ), апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" фізична особа Клекоць Л.І. є учасником провадження у справі про банкрутство.

Вимоги в сумі 312173,55грн. вказаний кредитор підтверджує ухвалою Луцького міськрайонного суду від 27.04.2012р.

З матеріалів справи вбачається, що грошові вимоги Клекоця Л.І. в сумі 312173,55грн. судом першої інстанції не розглядались.

Заяву про включення до реєстру вимог в сумі 312173,55грн. подано апелянтом до суду першої інстанції 19.08.12р., тобто після відкриття ліквідаційної процедури (постанова від 19.06.12р.)

Апелянт подав апеляційному господарському суду на підтвердження своїх вимог в сумі 312173,55грн. (середнього заробітку за час вимушеного прогулу ) копію ухвали апеляційного суду Волинської області від 14.11.2012р.

Вказане свідчить, що спір про визнання (невизнання) вимог апелянта відсутній, оскільки його заява про визнання кредиторських вимог судом першої інстанції не розглянута ( рішення про відмову у визнанні вимог, включених до реєстру вимог, місцевим господарським судом, не приймалось). Тобто, на момент прийняття оскаржуваної постанови права Клекоця Л.І. не порушенні.

В постанові господарського суду від 19.06.2012р. відсутні посилання про відмову у визнанні вимог Клекоця Л.І.

Щодо посилань апелянта про непоновлення його на роботі, то розгляд вказаних вимог не відноситься до компетенції господарського суду.

Згідно ст.ст. 32-34 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, порушень норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваної постанови, колегією суддів апеляційного господарського суду не встановлено, а тому підстав для зміни чи скасування оскаржуваної постанови, не вбачається.

Керуючись ст.ст. 99,101,103,105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу фізичної особи Клекоця Леоніда Івановича на постанову господарського суду Волинської області від 19.06.12 р. у справі № 5004/671/12 залишити без задоволення.

2. Постанову господарського суду Волинської області від 19.06.12 р. у справі № 5004/671/12 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуюча суддя Бригинець Л.М.

Суддя Тимошенко О.М.

Суддя Огороднік К.М.