Вирок № 27965263, 10.12.2012, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 2601/22270/12

Провадження №: 1/2601/1391/12

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2012 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Дідика М.В.,

при секретарі Опанасенко О.В.

з участю прокурора Збаравської Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Передове, Благовещенського району, Амурської області, Росія, громадянина України, з освітою середньою, не одруженого, не судимого, працюючого водієм в ТОВ «Укртрансгруп», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,

у вчиненні злочину передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 08.09.2012 року приблизно о 14.59 год., знаходячись на гостьовому паркувальному майдані ТЦ «Магелан», що по проспекту Академіка Глушкова,13-Б в м. Києві, розпочав рух на технічно справному автомобілі «МАН»д.н.з. НОМЕР_1 зі сторони будинку № 25 по проспекту Глушкова, в напрямку вул. Заболотного в м. Києві.

В цей час, перед зазначеним автомобілем, справа наліво відносно його руху переходила пішохід ОСОБА_2

ОСОБА_3 порушивши п. п. 2.3б), 10.1 Правил дорожнього руху України, проявив неуважність, не зреагував на зміну дорожньої обстановки, перед зміною напрямку руху не переконався що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, зокрема пішоходу ОСОБА_2 та яку він об»єктивно спроможний був виявити, внаслідок чого вчинив наїзд на останню.

Як наслідок, пішохід ОСОБА_2 отримала тяжкі тілесні ушкодження від яких померла

Порушення ОСОБА_1 п.п. 2.3б), 10.1 Правил дорожнього руху України, знаходяться в прямому причинному зв»язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненому визнав повністю, підтвердивши суду зазначені вище обставини. Пояснив, що на момент ДТП та і на даний час працює водієм в ТОВ «Укртрансгруп». 08 вересня 2012 року забезпечував вивіз землі при будівництві метрополітену в району ТЦ «Магелан». Біля 14.30-15.00 зупинився в спеціальному заїзді, неподалік сміттєвого контейнера, пив каву, відпочивав. Ніяких перешкод не помітив, включив правий поворот і почав рух. Проїхавши 4-5 метрів, почув ззаду звуковий сигнал автомобіля, а потім крик жінки. Зупинився. Вийшов і побачив жінку, що лежала біля заднього колеса. Визнає, що проявив неуважність і порушив пункти ПДР зазначені в обвинуваченні. Де біля машини взялася жінка, пояснити не може. Основний вид діяльності, робота водієм, іншої спеціальності немає, а тому просить, по можливості, не позбавляти прав керування.

У вчиненому щиро розкаюється, матеріальну шкоду потерпілій відшкодував повністю і вибачається перед нею.

Згідно ч. 3 ст. 299 КПК України, за згодою сторін, судом було визнано недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. Підсудний, якому було роз"яснено наслідки у вигляді позбавлення права оспорювати фактичні обставини справи, в разі визнання недоцільним дослідження доказів, та інші учасники судового розгляду правильно розуміють фактичні обставини справи, сумнівів у добровільності та істинності позиції підсудного немає, що підтверджується його показаннями.

Тому суд, згідно ст. 301-1 КПК України, обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом підсудного та матеріалами, що характеризують його особу.

Суд вважає, що дії підсудного слід кваліфікувати за ст. 286 ч. 2 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

При обранні покарання суд враховує тяжкість вчиненого злочину, особу винного, який на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий, за місцем проживання та роботи характеризується виключно позитивно, офіційно працює водієм.

Обставинами, що пом"якшують покарання винного, суд визнає щире каяття, повне відшкодування потерпілим завданих збитків.

Обставин, що обтяжують покарання винного, судом не встановлено.

На підставі викладеного, враховуючи тяжкість та обставини вчинення злочину, особу винного, суд вважає, що виправлення ОСОБА_1 можливо без ізоляції від суспільства, тому необхідно призначити йому покарання в межах санкції ст. 286 ч. 2 КК України у виді позбавлення волі, але із застосуванням правил ст. 75 КК України,- звільненням від відбування основного покарання з випробуванням та покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

Суд також вважає за доцільне не застосовувати до підсудного додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, враховуючи, що ОСОБА_1 за професією водій і на даний час працює на вищезазначеній посаді, іншої спеціальності немає. А тому суд вважає, що у разі застосування вищезазначеного додаткового покарання, тим самим позбавить винного джерел для існування.

На погляд суду, саме таке покарання, буде сприяти виправленню особи.

Запобіжний захід ОСОБА_1, до вступу вироку в законну силу, залишити попередній, підписка про невиїзд.

Долю речових доказу вирішити згідно вимог ст. 81 КПК України.

Стягнути з ОСОБА_1, згідно ст. 93 КПК України, судові витрати за проведення експертизи.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 5(п»ять) років, без позбавленням права керувати транспортними засобами.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 2 (два) роки. Згідно ст. 76 КК України покласти на засудженого обов'язки протягом іспитового строку, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи.

Речові докази по справі: автомобіль НОМЕР_1, що на зберіганні у ОСОБА_4, повернути власнику на їх вимогу;

компакт диск з відеозаписом огляду місця ДТП, залишити зберігати при матеріалах справи ( а.с.35);

вилучені з автомобіля «МАН»змиви бурого кольору, що в чотирьох конвертах, залишити зберігати при матеріалах справи ( а.с.37-40);

пара жіночого взуття та мобільний телефон «Нокіа», що на зберіганні у ОСОБА_5, залишити її за належністю.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити без змін, - підписку про невиїзд.

Стягнути з засудженого судові витрати в сумі 705 грн.60 коп. (одержувач платежу: НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві, р/р № 31253272210699 в ГУДКСУ у Київській області, МФО 821018, код 25575285, - за проведення експертизи та дослідження (11511).

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту проголошення.

Суддя Дідик М.В.