Рішення № 27960362, 11.12.2012, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 2018/15965/2012

н/п 2/2018/3937/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.12.2012 Київський районний суд м. Харкова

в складі: головуючого -судді Божко В.В.

за участю секретаря Пащук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 в якому просила визнати за нею право власності на нежитлові приміщення першого поверху №291-1-:-291-10 в літ. "А-12", загальною площею 67,9 кв.м., розташовані в АДРЕСА_1

В обґрунтування позовних вимог позивачі посилаються на наступне.

В 1996 році позивачка навчалася в фармацевтичній академії м.Харкова, у зв'язку з чим приїздила на Україну де познайомилась з відповідачем -ОСОБА_2. З 1996 року сторони стали жити разом, однак, оскільки позивачка була громадянкою Ізраїлю, і вимушена була тимчасово виїжджати з території України вона вирішила придбати для себе квартиру, покупку якої довірила своєму чоловіку -відповідачу. В 1998 році, відповідач знайшов квартиру, за адресою: АДРЕСА_1, тому позивачка передала відповідачу 14 000 (чотирнадцять тисяч) доларів США для придбання квартири для мене. Після придбання квартири, маючи місце для спільного проживання сторони в червні 1999 року одружились, документи на квартиру АДРЕСА_1 продовжували знаходитись у відповідача. Оскільки позивачка повністю йому довіряла, вважала його чоловіком ще до реєстрації шлюбу, вона не стала перевіряти купівлю квартири. За час їхнього шлюбу у сторін народилося четверо дітей. В 2003 році, відповідач з дозволу позивачки перевів квартиру в нежитлові приміщення та провів її реконструкцію. Всіма дозвільними документами знову займався мій чоловік. 05.08.2009 року шлюб між сторонами було розірвано, однак залишились спільні діти і матеріальне забезпечення чотирьох дітей повністю залежить від позивачки. Вирішивши в квітні 2012 року розпорядитись власним майном, позивачка з'ясувала, що право власності оформлено на відповідача -ОСОБА_2. Позивачка вважає, оскільки квартира була придбана лише за її власні кошти, які вона передала відповідачу саме для придбання квартири, за нею має бути визнано право власності.

Представник позивачки в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд їх задовольнити.

Відповідач до судового засідання не з'явився, надав до суду заяву в якій просив розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Суд, перевіривши матеріали справи, допитавши свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, прийшов до наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Сторони з 1996 року проживали разом як подружжя, однак, оскільки позивачка була громадянкою Ізраїлю, вона вимушена була тимчасово виїжджати з території України.

Не маючи власного житла в Харкові позивачка вирішила придбати для себе квартиру, покупку якої довірила своєму чоловіку -відповідачу.

В 1998 році, відповідач знайшов квартиру, розташовану на першому поверсі багатоповерхового будинку за адресою: АДРЕСА_1, у зв'язку з чим позивачка передала відповідачу 14 000 доларів США для придбання зазначеної квартири для неї.

Наприкінці 1998 року, оскільки позивачка не була громадянкою України, вона була вимушена повернутись до Ізраїлю, а оформленням купівлі квартири займався відповідач - ОСОБА_2

Необхідну суму для придбання квартири позивачка ОСОБА_1 передала ОСОБА_2 частинами, оскільки повної суми вартості квартири АДРЕСА_1 вона не мала, тому, поїхавши з України вона здійснювала перекази грошових коштів на ім'я відповідача.

В червні 1999 року сторони зареєстрували шлюб.

За час нашого шлюбу народилося четверо дітей: ОСОБА_6, 1999р.н., ОСОБА_7, 2001р.н., ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_8 є інвалідом, у зв'язку з чим знаходиться на Д-обліку, потребує постійного лікування, оздоровлення та нагляду лікарів.

В 2003 році, відповідач запропонував перевести спірну квартиру в нежитлові приміщення та провести її реконструкцію на що позивачка погодилась.

05.08.2009 року шлюб між сторонами було розірвано. Діти залишились проживати разом з позивачкою та повному її матеріальному забезпеченні.

Вирішивши в квітні 2012 року розпорядитись своїм власним майном -нежитловими приміщеннями по АДРЕСА_1 позивачка з'ясувала, що право власності оформлено на відповідача -ОСОБА_2.

Про те, що ОСОБА_2 оформив купівлю квартири АДРЕСА_1, а відповідно і перевів її в нежитлові приміщення, провівши реконструкцію, не на її, а на своє ім'я, вона дізналася лише отримавши відповідь Харківського міського БТІ від 03.04.2012 року.

Відповідно до ст. 655 за договором купівлі-продажу продавець передає майно у власність покупця, а покупець приймає майно і зобов'язується сплатити за нього певну грошову суму.

Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1, була придбана лише за власні кошти позивачки, які вона передала відповідачу саме для придбання квартири.

Вищенаведені обставини підтвердили допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які пояснили що зі сторонами спілкувались з 1996 р. та їм відомо, що гроші на придбання спірної квартири надавала саме позивачка, а оформленням договору купівлі займався відповідач.

Факт передачі коштів на придбання квартири позивачкою не оспорює і сам безпосередньо відповідач.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214-215 ЦПК України, ст.ст. 655 -657 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на не житлові приміщення першого поверху №291-1-:-291-10 в літ. „А-12", загальною площею 67,9 кв.м., розташовані в АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-дений строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10-ти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий -