Ухвала суду № 27959062, 21.06.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" червня 2012 р.

справа № 2а-0870/5102/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Суховарова А.В.

суддів: Чепурнова Д.В. Олефіренко Н.А.

при секретарі судового засідання: Горшкові В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м.Запоріжжя на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 06.09.2011 у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м.Запоріжжя про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь»04.07.2011 звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м.Запоріжжя, в якому просить визнати протиправними і скасувати податкове повідомлення-рішення №0000250801 від 20.06.2011, яким визначено завищення бюджетного відшкодування податку на додану вартість на 1’474’866гр і застосована штрафна санкція в розмірі 1гр; та податкове повідомлення-рішення №0000260801 від 20.06.2011, яким визначено завищення від’ємного значення податку на додану вартість на 777’821гр і застосована штрафна санкція в розмірі 1гр (т1ас3).

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 06.09.2011 позов задоволений (т3ас14).

В апеляційній скарзі СДПІ просить постанову суду скасувати та в позові відмовити. Посилається на те, що суд першої інстанції не дав належної оцінки що позивач отримував продукцію від транзитерів з залученням вигодоформуючих підприємств, які не задекларували податкові зобов’язання та не знаходяться за місцем реєстрації (т3ас21).

Перевіривши законність і обгрунтованість постанови суду, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Згідно акту позапланової виїзної перевірки ПАТ «ЕМЗ «Дніпроспецсталь»№284/08-01/00186536 від 06.06.2011 з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в березні 2011 року, яка виникла за рахунок від’ємного значення ПДВ, задекларованого в лютому 2011 року, проведеної Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків в м.Запоріжжя, позивачем придбаний металобрухт у ТОВ «Феро-Сервіс», ТОВ «Металскраб», ТОВ «Трейдсплав», ТОВ «Металонг Інвест», ТОВ «ТД Металпром», які за місцем реєстрації не знаходяться та не задекларували свої податкові зобов’язання. Також відсутнє нарахування податкових зобов’язань по ланцюгах постачання ТОВ «Феро-Сервіс»- ТОВ «Метал Ресурс»- ТОВ «Металпром»- ТОВ «НПК Метінвест»- ТОВ «Трейдсплав»- ТОВ «Металонг Інвест»- ТОВ «Хімметпром», - що є порушенням пункту 14.1.181 статті 14, пункту 198.3 статті 198, пунктів 200.1, 200.3, 200.4 статті 200 Податкового Кодексу України. Внаслідок чого позивачем в березні 2011 року завищені сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість на 1’474’866гр та від’ємне значення податку на додану вартість на 777’821гр (т1ас41).

Податковою інспекцією 20.06.2011 прийнято податкове повідомлення-рішення №0000250801, яким визначено завищення бюджетного відшкодування податку на додану вартість на 1’474’866гр і застосована штрафна санкція в розмірі 1гр; та податкове повідомлення-рішення №0000260801, яким визначено завищення від’ємного значення податку на додану вартість на 777’821гр і застосована штрафна санкція в розмірі 1гр (т1ас27-30).

Відповідно до пункту 14.1.181 Податкового Кодексу України, податковий кредит це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового Кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Податкова інспекція не заперечує, що придбаний металобрухт належним чином оприбуткований та використаний у виробництві продукції ПАТ «ЕМЗ «Дніпроспецсталь». Реальність поставки підтверджена господарськими угодами, статутними і реєстраційними документами постачальників, рахунками, актами приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей, податковими і видатковими накладними, банківськими виписками про перерахунок коштів, на що є посилання в акті перевірки (т2ас5-247).

Відповідно до частин 1, 3 пункту 198.6 статті 198 Податкового Кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Колегія суддів погоджується з висновком окружного суду що податкові накладні по всім операціям, на які посилається Податкова інспекція, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність», статті 201 Податкового Кодексу України. Сплачений по ним податок на додану вартість правомірно віднесений до податкового кредиту, що підлягає бюджетному відшкодуванню у відповідності до пунктів 200.1, 200.3, 200.4 Податкового Кодексу України.

Податковим Кодексом України визначено, що для одержання бюджетного відшкодування платник податків повинен заплатити податок на додану вартість постачальниками продукції, виконавцям робіт, що позивачем і було зроблено.

Податковим законодавством не передбачено підтвердження сплати ПДВ по ланцюгу поставок. Виходячи з положень статті 180 Податкового Кодексу України, обов’язок перерахувати податок на додану вартість до бюджету покладений на постачальника продукції при надходженні коштів від покупця з урахуванням ПДВ. Позивач свій обов’язок по включенню ПДВ у ціну товару і перерахунок коштів продавцю виконав в повному обсязі.

Як зазначив Верховний Суд України в постанові від 13.01.2009 по аналогічному спору, несплата податку продавцем в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування.

Європейський Суд з прав людини в пункті 38 рішення від 09.01.2007 у справі «Інтерсплав проти України»зазначив: коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

Суб’єктом владних повноважень не доказано наявність порушень, безпосередньо допущених ПАТ «ЕМЗ «Дніпроспецсталь»при придбанні продукції.

Відповідно до статті 32 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, юрисдикція Європейського Суду з прав людини поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції та протоколів до неї. Відповідно до пункту 1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції», Україна повністю визнає на своїй території юрисдикцію Європейського Суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального .

Керуючись пунктом 1 статті 198, статтями 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м.Запоріжжя залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 06.09.2011 –без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання в повному обсязі.

Вступну та резолютивну частини ухвали проголошено 21.06.2012

В повному обсязі ухвала складена 22.06.2012.

Головуючий: А.В. Суховаров

Суддя: Д.В. Чепурнов

Суддя: Олефіренко Н.А.