Ухвала суду № 27953517, 16.02.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" лютого 2012 р.

справа № 2а-11565/09/0470

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Суховарова А.В.

суддів: Олефіренко Н.А. Чередниченко В.Є.

при секретарі судового засідання: Горшкові В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Дніпродзержинську на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.12.2010 в адміністративній справі за позовом Державного підприємства «Смоли»до Державної податкової інспекції в м.Дніпродзержинську про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Смоли» 04.09.2009 звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції в м.Дніпродзержинську, в якому просить визнати протиправними і скасувати податкове повідомлення-рішення №0001602301/0 від 20.08.2009 про податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств із штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 121744гр та податкове повідомлення-рішення №0001612301/0 від 20.08.2009 про податкове зобов’язання з податку на додану вартість із штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 527847гр (ас4).

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.12.2010 позов задоволений (ас174).

В апеляційній скарзі ДПІ в м.Дніпродзержинську просить постанову суду скасувати та відмовити в задоволені позовних вимог. Посилається на норми Законів України «Про оподаткування прибутку підприємств»та «Про податок на додану вартість», відповідно до яких не включається до складу податкового кредиту сума податку, сплаченого в зв’язку з придбанням (виготовленням) матеріальних і нематеріальних активів, які не призначаються для використання у власній господарській діяльності (ас182).

Перевіривши законність і обгрунтованість постанови суду, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Згідно акту планової виїзної перевірки ДП «Смоли»№3974/48/23-206/30168850 від 07.08.2009 за період з 01.01.2008 по 31.03.2009, проведеної ДПІ в м.Дніпродзержинську, до складу валових витрат віднесені витрати, які не пов’язані з веденням господарської діяльності на загальну суму 587717гр; продукція смола аніонообмінна та смола іонообмінна реалізовувались ДП «Східний ГЗК»за цінами нижче собівартості, що призвело до завищення валових витрат в 2008 році на 1589521гр та необгрунтованому декларуванні збитків в 2009 році в сумі 1214925гр (ас12-57).

ДПІ в м.Дніпродзержинську 20.08.2009 прийняті:

- податкове повідомлення-рішення №0001602301/0, яким визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств із штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 121744гр за порушення пункту 4.1 статті 4, пункту 5.1 статті 5, статті 6, пунктів 7.3.3, 7.3.5 статті 7 «Про оподаткування прибутку підприємств» (ас11).

- податкове повідомлення-рішення №0001612301/0, яким визначено податкове зобов’язання з податку на додану вартість із штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 527847гр за порушення пункту 7.4.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (ас10).

Відповідно до пунктів 5.1, 5.2.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», який діяв на час спірних правовідносин, валові витрати виробництва та обігу це сума будь-яких витрат платника податку в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду в зв’язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, втому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції правильно вказав, що основним видом діяльності ДП «Смоли»є виробництво і реалізація смол. Позивач обгрунтовано відніс до валових витрат, витрати, пов’язані з виробництвом продукції, яка потім реалізовувалась споживачам (ас126-170), тобто витрати, направлені на власне виробництво.

Відповідно до абзацу 4 пункту 5.3.9 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Окружним судом досліджувалась головна книга Підприємства як доказ суми витрат на виготовлення продукції.

Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств»не містить обмежень щодо формування валових витрат залежно від співвідношення ціни продажу товару і його собівартості. В абзаці 2 пункту 5.3.9 статті 5 цього Закону йдеться про те, що не підлягають віднесенню до складу валових витрат суми збитків платника податку, понесені в зв’язку з продажем товарів або їх обміном за цінами, нижчими за звичайні. Проте звичайні ринкові ціни можуть бути нижчими від витрат на виробництво продукції в залежності від кон’юнктури ринку. Це питання Податкова інспекція не перевіряла.

Відповідно до пункту 5.11 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені в цьому Законі, не дозволяється.

Стосовно декларування збитків в 2009 році, які Підприємство понесло в 2008 році, то в даному випадку слід керуватись пунктом 6.1 статті 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», відповідно до якого, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Посилання в податковому повідомленні-рішенні №0001602301/0 на порушення пунктів 7.3.3, 7.3.5 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»є безпідставними адже ними регулюється оподаткування операцій із розрахунками в іноземній валюті.

Відповідно до пункту 7.4.1 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», який діяв на час спірних правовідносин, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Як зазначалось вище, витрати позивача на виготовлення смоли аніонообмінної та смоли іонообмінної є витратами власного виробництва, здійснені в межах господарської діяльності, а тому правильно віднесені до податкового кредиту.

Вказівка в податковому повідомленні-рішенні №0001612301/0 на порушення пункту 7.4.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»є необгрунтованою.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись пунктом 1 статті 198, статтями 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Дніпродзержинську залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.12.2010 –без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання в повному обсязі.

Вступну та резолютивну частини ухвали проголошено 16.02.2012.

В повному обсязі ухвала складена 17.02.2012.

Головуючий: А.В. Суховаров

Суддя: Н.А. Олефіренко

Суддя: В.Є. Чередниченко