Рішення № 27952043, 10.12.2012, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

10.12.2012

№ 0827/4902/2012

Пр. №0827/2-1979/2012

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2012 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі

головуючого судді Гончар М.С.

при секретарі Олєйник М.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба швидкого кредитування»(надалі - ТОВ "Служба швидкого кредитування ") до ОСОБА_1 про стягнення боргу,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Служба швидкого кредитування» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1, в кому зазначало наступне. 06.01.2012 року між ТОВ «Служба швидкого кредитування» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2685. За цим договором ОСОБА_1 отримала кредит в розмірі 1000,0 грн. строком до 19.01.2012 р. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 280,0 грн. ТОВ «Служба швидкого кредитування»свої зобов'язання за договором виконало. Однак, ОСОБА_1 не виконує своїх зобов'язань за договором належним чином, не повертає кредит та не сплачує нараховані відсотки щомісячно. 04.02.2012 року відповідач частково сплатила проценти за користування кредитом у сумі 400,0 грн. Відповідно до умов кредитного договору ТОВ має право вимагати від ОСОБА_1 дострокового виконання зобов'язання щодо повернення кредиту та сплати нарахованих відсотків та інших платежів (пені, штрафів), передбачених договором. Станом на 25.04.2012 року утворилась заборгованість відповідача перед ТОВ «Служба швидкого кредитування»у сумі 4.028,80 грн., яка складається з наступного: із основного боргу -1.000,0 грн., відсотків за договором -1.800,0 грн., пені за договором - 1.228,80 грн. від сплати якої у добровільному порядку відповідач на користь банку ухиляється. У зв'язку із чим, позивач у своїй позовній заяві просив стягнути з відповідача на користь банку зазначену заборгованість за кредитним договором у розмірі 4.028,80 грн. та понесені судові витрати.

Ухвалою суду від 15.06.2012 року провадження у справі відкрито.

Розгляд справи 07.08.2012 року не відбувся через те, що суддя Гончар М.С. перебувала у щорічній відпустці по 18.08.2012 року включно.

У судове засідання 04.12.2012 року представник належним чином повідомленого про дату, час та місце розгляду справи позивача не з'явився. При цьому, представник позивача за довіреністю (а.с. 36) Васюкова О.Г. не з'явилась через канцелярію 04.12.2012 року подала суду заяву (а.с.46), в якій просила справу розглядати за її відсутністю, на позові наполягала, проти заочного розгляду справи не заперечувала.

У судові засідання по цій справі відповідач ОСОБА_1 повторно (29.10.2012 року о 09.30 годині та 04.12.2012 року о 09.00 годині) не з'явилась, про причину своєї неявки та зміну місця проживання на виконання вимог ст. 77 ЦПК України суду не повідомляв, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась судом належним чином за місцем реєстрації (а.с. 37, 45), у зв'язку із чим, судом визнана неповажною причина неявки відповідача у дані судові засідання.

Також відповідач не надавала суду будь-яких клопотань про відкладення розгляду цієї справи, заяв про визнання позову або заперечень проти позову.

Згідно із ч. 4 ст. 169 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

При вищевикладених обставинах, на підставі ст. 224 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд даної цивільної справи за відсутністю відповідача по наявних у справі матеріалах та доказах (а.с.47).

У відповідності до вимог ч.2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється через неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до переконання, що позов позивача підлягає задоволенню у повному обсязі у зв'язку з наступним.

Встановлено, що 06.01.2012 року між ТОВ «Служба швидкого кредитування» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2685 (копія а.с.10), за умовами якого ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 1.000,0 грн. строком до 19.01.2012 р. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 280,0 грн.

Суд виходить із презумпції правовірності правочину в силу ст. 204 ЦК України, за змістом якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

ТОВ «Служба швидкого кредитування»свої зобов'язання за договором виконало, видало кредит ОСОБА_1 06.01.2012 року, що підтверджується заявою на видачу готівки відповідача (видатковий касовий ордер № 21/65 від 06.01.2012 року копія а.с.11).

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Однак, ОСОБА_1, як позичальник за вищезазначеним кредитним договором, неналежним чином та не у повному обсязі виконує свої зобов'язання.

Відповідно до п. 3.2.3 вищезазначеного кредитного договору позивач має право вимагати від відповідача дострокового виконання зобов'язань щодо повернення кредиту, сплати нарахованих відсотків та інших платежів, передбачених кредитним договором, якщо відповідач не вніс черговий платіж у термін, визначений п. 2.3.2 кредитного договору.

Станом на 25.04.2012 року утворилась заборгованість відповідача перед ТОВ «Служба швидкого кредитування»у сумі 4.028,80 грн., яка складається з наступного: із основного боргу -1.000,0 грн., відсотків за договором -1.800,0 грн., пені за договором - 1.228,80 грн. (розрахунок а.с. 8).

Від сплати якої у добровільному порядку відповідач на користь позивача ухиляється.

Позивач у своєму позові наполягав на стягненні з відповідача на користь ТОВ «Служба швидкого кредитування»саме цієї суми заборгованості (а.с.3).

Представник позивача позов позивача підтримав (заява а.с.45), змінювати вимоги позивача не вважав за доцільне.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог.

Суд знаходить обґрунтованим зазначений розмір позовних вимог позивача.

При цьому, судом не вбачається підстав для застосування вимог ст. 551 ч. 3 ЦПК України для зменшення розміру пені, нарахованої позивачем, оскільки остання (1.228,80 грн.) взагалі не перевищує суму основного боргу (основний борг -1.000,0 грн. + відсотки за договором -1.800,0 грн.)

Згідно із ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Таким чином, у суду немає підстав для застосування строку позовної давності відносно розміру заборгованості, розрахованої позивачем за вищезазначеними кредитним договором, укладеним між сторонами по цій справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно із ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як на підставі доказів сторін.

Відповідач ОСОБА_1 у судові засідання по цій справі жодного разу не з'являлась, взагалі не надавала суду будь-яких заперечень проти позову та будь-яких належних, допустимих, переконливих доказів у спростування фактичних обставин, викладених позивачем в обґрунтування його позову та встановлених судом у судових засіданнях у цій справі.

У матеріалах справи на час ухвалення цього рішення відсутні та сторонами суду не надані докази сплати відповідачем на користь позивача будь-якої суми заборгованості після подачі вищезазначеного позову до суду або укладення сторонами договору реструктуризації вищезазначеної заборгованості за кредитним договором.

При вищевикладених обставинах, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Служба швидкого кредитування» заборгованість за кредитним договором № 2685 від 06.01.2012 року станом на 25.04.2012 року у сумі 4.028,80 грн. в тому числі 1.000,0 основного боргу, 1.800,0 грн. проценти за договором, 1.228,80 грн. пеня за договором.

Крім того, в силу ст. 88 ЦПК України на користь позивача ТОВ «Служба швидкого кредитування»з відповідача ОСОБА_1 слід стягнути понесені позивачем документально підтверджені судові витрати у вигляді судового збору у належному розмірі 214,60 грн. (оригінал платіжного доручення на суму 218,80 грн. а.с. 23).

Встановлено, що позивачем при подачі вищезазначеного позову до суду було зайво сплачено судового збору на загальну суму 04,20 грн. (розрахунок: сплачений позивачем збір 218,80 грн. -належний розмір для сплати судового збору 214,60 грн.).

Зазначений розмір зайво сплаченого судового збору може бути повернутий позивачеві судом ухвалою суду, постановленою за результатами розгляду відповідного клопотання останнього.

Керуючись ст. ст. 204, 258, 267, 526-527, 530, 551, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 3, 15, 10-11, 88, 107, 209, 212, 214-215, 218, 224-226 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба швидкого кредитування»- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Запоріжжя, ІПН НОМЕР_1, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба швидкого кредитування» (69037 м. Запоріжжя вул. 40 років Радянської України б. 39 а, 25, ЄДРПОУ 37611616) заборгованість за кредитним договором № 2685 від 06.01.2012 року станом на 25.04.2012 року у сумі 4.028,80 грн. (чотири тисячі двадцять лосем гривен вісімдесят копійок), в тому числі 1.000,0 основного боргу, 1.800,0 грн. проценти за договором, 1.228,80 грн. пеня за договором, а також понесені судові витрати у вигляді судового збору 214,60 грн. (двісті чотирнадцять гривень шістдесят копійок).

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через шевченківський районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя М.С. Гончар