Ухвала суду № 27946833, 05.12.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" грудня 2012 р. м. Київ К/9991/45614/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Бухтіярової І.О., Костенка М.І., Приходько І.В.,

за участю секретаря Стоцького О.І.,

представника позивача Коврігі О.І.,

представника відповідачів Звичайної Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби та Державної податкової служби у Дніпропетровської області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.09.2011 року

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2012 року

у справі № 2а/0470/5135/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Майстер -Профі Україна»

до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська

до Державної податкової адміністрації у Дніпропетровської області

за участю прокурора Самарського району м. Дніпропетровська

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод Майстер -Профі Україна»(далі -позивач, ТОВ «Завод Майстер -Профі Україна») звернулось у квітні 2011 року до суду з адміністративним позовом до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська (далі -відповідач 1, Лівобережна МДПІ), Державної податкової адміністрації у Дніпропетровської області (далі -відповідач 2, ДПА у Дніпропетровській області), у якому, з урахуванням уточнених позовних вимог просило визнати неправомірним та скасувати рішення ДПА у Дніпропетровській області про результати розгляду первинної скарги № 8157/10/25-008 від 18.03.2011 року, визнати неправомірними та скасувати податкові повідомлення-рішення Лівобережної МДПІ № 0000062335/9514 від 23.03.2011 року та № 0000012335/0/710 від 10.01.2011 року.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 2.09.2011 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2012 року, позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач 1 подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю.

Відповідач 2, не погоджуючись з рішеннями суддів попередніх інстанцій, також звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог повністю.

Позивач в своїх запереченнях на касаційну скаргу зазначає, що рішення попередніх судових інстанцій прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому просить залишити касацій скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.

Прокурор Самарського району м. Дніпропетровська заяву про приєднання до касаційних скарг відповідача 1 та відповідача 2 або заперечень на касаційну скаргу до суду не надав.

Відповідно до частини 1 статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України у справі здійснено заміну відповідача ДПА у Дніпропетровської області правонаступником Державною податковою службою у Дніпропетровській області, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серії ААБ № 961951.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію ТОВ «Завод Майстер - Профі Україна»зареєстроване виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 14.03.2000 року, з урахуванням змін до установчих документів 29.01.2009 року реєстраційний № 12241050004009624. Підприємство зареєстровано як платник податку на додану вартість, взято на податковий облік в органах державної податкової служби 03.04.2000 року за № 3244, станом на час проведення перевірки перебуває на обліку в Лівобережній МДПІ.

Відповідно до умов контракту № 5-К від 10.12.2009 року компанія «Саренс НВ», Бельгія (орендодавець) передала в оплатне користування (оренду) крани № 1 та № 2 зі строком оренди на 5 та 6 місяців з дня їх готовності до експлуатації. Ввезення кранів відбувалось частинами у лютому 2010 року (кран Demag CC), у травні та у червні 2010 року (кран Liebher LR).

Згідно вантажно-митних декларацій ТОВ «Завод Майстер -Профі Україна» під час митного оформлення кранів було сплачено до державного бюджету ПДВ, а саме: у лютому 2010 року в сумі 9 415 978,58 гривень; у травні-червні 2010 року в сумі 5 170 929,60 гривень, всього на загальну суму 14 586 910,00 гривень, що сторонами не заперечується.

У період з 23.09.2010 року по 10.11.2010 року проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Завод Майстер - Профі Україна»(код ЄДРПОУ 3088419) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.06.2010 року.

За результатами перевірки складено Акт від 24.12.2010 року № 11046/23/30888419, відповідно до висновків якого встановлено, що: в порушення пп. 7.7.1, пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями) (далі -Закон № 168) TOB «Завод Майстер - Профі Україна» завищено бюджетне відшкодування з ПДВ за лютий 2010 року на суму 9 415 979,00 гривень, за червень 2010 року на суму 12 685 902,00 гривні; в порушення пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168 TOB «Завод Майстер - Профі Україна» завищено від'ємне значення податку на додану вартість, який відображено в ряд. 26 декларації по податку на додану вартість за червень 2010 року на суму 4 588 235,00 гривень.

На підставі акту перевірки 10.01.2011 року Лівобережною МДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000012335/0/710 про зменшення ТОВ «Завод Майстер - Профі Україна» на 22 101 881,00 гривня сум бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобовязань наступних періодів) з податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 5 525 810,25 гривень.

ТОВ «Завод Майстер - Профі Україна» звернулося зі скаргою на податкове повідомлення-рішення до ДПА у Дніпропетровській області.

За результатами розгляду скарги позивача ДПА у Дніпропетровській області прийнято рішення № 8157/10/25-008 від 18.03.2011 року, яким було частково скасоване оскаржуване повідомлення-рішення стосовно застосування штрафних санкцій в сумі 5 525 470,25 гривень, в іншій частині залишено без змін. Після чого Лівобережною МДПІ прийнято повідомлення-рішення № 0000062335/9514 від 23.03.2011 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 22 101 881,00 гривня та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 340,00 гривень.

Суди попередніх інстанцій задовольняючи позовні вимоги, з висновками яких погоджується колегія суддів касаційної інстанції, виходили з наступних мотивів.

Відповідно до пп. 7.2.7 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168 зі змінами та доповненнями (який діяв на час спірних правовідносин) у разі імпорту товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на отримання податкового кредиту, вважається вантажна митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку на додану вартість.

Відповідно до пп. 7.3.6 п. 7.3 ст. 7 Закону № 168 датою виникнення податкових зобов'язань при імпорті є дата подання митної декларації із зазначенням у ній суми податку, що підлягає сплаті.

Оскільки ТОВ «Завод Майстер -Профі Україна»під час митного оформлення кранів сплачено до державного бюджету ПДВ у лютому 2010 року в сумі 9 415 978,58 гривень, що підтверджено вантажними митними деклараціями з 11.02.2010 року по 19.02.2010 року; у травні-червні 2010 року в сумі 5 170 929,60 гривень, що підтверджено вантажними митними деклараціями з 01.06.2010 року по 07.06.2010 року, 28.05.2010 року, 27.05.2010 року, всього на загальну суму 14 586 910,00 гривень, то за таких обставни резидент -орендар має право на включення до податкового кредиту сум ПДВ, сплаченого на дату подання митної декларації при імпорті.

Відповідно до пп. 3.1.2 п. 3.1 ст. 3 Закону № 168 ввезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі імпорту або реімпорту (далі імпорту) згідно з положеннями глав 29-30 Митного кодексу України є об'єктом оподаткування ПДВ. З метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюються операції з ввезення на митну територію України об'єкта лізингу (крім повернення об'єкта оперативного лізингу, раніше наданого (вивезеного) лізингодавцем чи іншою особою за його дорученням з території України у митному режимі тимчасового вивезення (ввезення) для вільного обігу згідно з положеннями глави 34 Митного Кодексу України).

У листі ДПА України № 3719/5/15-2316 від 12.04.2005 року, що підлягав застосуванню на час виникнення спірних правовідносин зазначено, що операції з ввезення за договорами лізингу з метою оподаткування прирівняне до імпорту.

Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі, якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 ст. 6 та ст. 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку, зокрема, з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Вищевказаний Закон визначає лише два випадки, за яких неможливе включення витрат по сплаті податку на додану вартість до податкового кредиту звітного періоду. Це, відповідно до п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст.7 зазначеного Закону, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту. А згідно пп.7.4.5 п. 7.4 ст. 7 цього Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

В той же час. відповідно до пп. 7.2.7 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168, у разі імпорту товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на отримання податкового кредиту, вважається вантажна митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку на додану вартість, або погашений податковий вексель.

Таким чином, виходячи з названих вище норм права, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що оскільки об'єкти лізингу є об'єктом оподаткування, а позивачем при імпорті сплачена сума 14 586 910,00 гривень податку на додану вартість, що сторонами не заперечується, то вона правомірно включена ТОВ «Завод Майстер -Профі Україна»до складу податкового кредиту.

Також, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, яка визнала безпідставними посилання заявників на те, що ввезене на умовах оперативного лізингу імпортне обладнання ( крани) не є придбаним, а лише отриманим у користування, а тому податки, сплачені у зв'язку з таким придбанням, відшкодовуються за рахунок відповідних джерел і до складу податкового кредиту не включаються, з чим фактично погоджувався позивач, коригуючи податкові зобов'язання після проведеної перевірки, оскільки це спростовуються вищевказаними доказами та наведеними нормами права, що регулюють спірні правовідносини, у редакції, чинній на час їх виникнення.

Щодо коригування податкових зобов'язань ТОВ «Завод Майстер -Профі Україна»у лютому 2010 року та надання до Лівобережної МДПІ уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок № 9004523442 від 07.07.2011 року за червень 2010 року, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з судом апеляційної інстанції про те, що позивач належним чином використав право на відновлення податкового кредиту з податку на додану вартість за червень 2010 року в сумі 8 097 667,00 гривень, що в свою чергу не позбавляє права ТОВ «Завод Майстер - Профі Україна»ставити питання про скасування в судовому порядку податкових повідомлень-рішень і не впливає на подальше включення товариством до складу податкового кредиту ПДВ, сплаченого на митниці за ввезення на умовах оперативної оренди великої вантажопідйомної техніки ( кранів).

Отже, доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які б могли б призвести до скасування оскаржуваних рішень.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційні скарги Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби та Державної податкової служби у Дніпропетровської області -залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.09.2011 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2012 року у справі № 2а/0470/5135/11 -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: І.О. Бухтіярова

Судді: М.І. Костенко

І.В. Приходько