Ухвала суду № 27946652, 22.11.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2012 року м. Київ К-17999/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Комплекс-Агромарс" на постанову Київського окружного адміністративного суду від 03.02.2009 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суд від 02.03.2010

у справі № 2а-339/09

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Комплекс-Агромарс"

до Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської

області

про визнання недійсним податкового повідомлення -рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Комплекс-Агромарс" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області про визнання недійсним податкового повідомлення -рішення №0000652300/0 від 03.09.2008.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 03.02.2009 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.03.2010 постанову Київського окружного адміністративного суду від 03.02.2009 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції, позивач оскаржив їх в касаційному порядку. В скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судом першої та апеляційної інстанції при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, відповідачем проведено виїзну планову документальну перевірку позивача з питань правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість за період з 01.10.2006 по 31.03.2008 та складено акт № 588/23-1/30160757 від 20.08.2008.

За результатами перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000652300/0 від 03.09.2008, яким позивачу визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 95788 грн.: основний платіж 47677 грн., та штрафні санкції 48111 грн.

Позивачем нараховано податкове зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 50569 грн. та включило обсяг продажу в сумі 252845 грн. та податкове зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 50569 грн. в загальну податкову декларацію по податку на додану вартість в рядок 7 „Послуги, отримані від нерезидента на митній території України" за квітень 2007 року - по другій події.

Відповідно до пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", у разі, коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у абзаці "б" пп.. 4.2.2 ст. 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків недоплати (зниження податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким органом податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Позивач самостійно до початку перевірки виправив помилки, проте не нарахував та не сплатив штрафні санкції за заниження податкового зобов'язання по податку на додану вартість за лютий 2007 року на суму 48547 грн. в порушення вимог п.17.2 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Комплекс-Агромарс" на постанову Київського окружного адміністративного суду від 03.02.2009 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суд від 02.03.2010 у справі № 2а-339/09 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 2201, 221 ,223 ,230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Комплекс-Агромарс" відхилити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 03.02.2009 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суд від 02.03.2010 у справі № 2а-339/09 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді С.Е. Острович О.І. Степашко