Ухвала суду № 27946509, 19.11.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" листопада 2012 р. м. Київ К-21752/10

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Нечитайла О.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Краматорську

на постанову Донецького окружного адміністративного суду міста Києва від 11.01.2010

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.05.2010

у справі № 2-а-22186/09/0570

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Донконтракт»

до 1. Державної податкової інспекції у м.Краматорську,

2. Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області

про стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2009 року у сумі 128481 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду м.Києва від 11.01.2010, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.05.2010, позов задоволено повністю. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Донконтракт»заборгованість з бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2009 року у сумі 128481 грн.

ДПІ у м.Краматорську подала касаційну скаргу, якою просить скасувати вищезазначені судові рішення та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову. Посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Заступник прокурора Донецької області у порядку ст. 217 Кодексу адміністративного судочинства України подав заяву про приєднання до касаційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини.

Позивач подав до податкового органу декларацію з податку на додану вартість за вересень 2009 року, в якій визначив до бюджетного відшкодування на рахунок платника в банку 128741 грн.

Актом перевірки від 12.11.2009 № 2788/23-3-32442007 підтверджено заявлене бюджетне відшкодування на суму 128481 грн.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, на що посилається податкова інспекція у касаційній скарзі, та вважає, що суди повно встановили обставини у справі та надали їм правову оцінку на підставі норм законодавства, що підлягали застосуванню при вирішенні даного спору.

Суди попередніх інстанцій правильно виходили з того, що податковий орган, як орган владних повноважень, здійснюючи контроль за обчисленням та сплатою податку на додану вартість та правомірністю бюджетного відшкодування, зобов'язаний діяти у спосіб, передбачений законом. Відповідно, суди правильно застосували Закон України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 №168/97-ВР, зокрема п.п. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), який зобов'язує податковий орган у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Як було встановлено судами, податковий орган, провівши таку перевірку та підтвердивши бюджетне відшкодування, утримався від надання органу державного казначейства висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

У касаційній скарзі податкова інспекція зазначає на виконання нею вимог Закону та надання органу державного казначейства відповідного висновку. Разом з тим, як встановлено судами попередніх інстанцій із заперечень другого відповідача належним чином оформлений висновок від першого відповідача не надходив.

Інших правових та фактичних підстав для невідшкодування позивачеві суми бюджетного відшкодування податковою інспекцією не наведено.

Враховуючи наведене, касаційна скарга залишається без задоволення, а оскаржувані судові рішення -без змін.

Керуючись ст. ст. 220, 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Краматорську залишити без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду міста Києва від 11.01.2010 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.05.2010 -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою про перегляд даної ухвали, поданою через Вищий адміністративний суд України у порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

Судді Л.В. Ланченко

О.М. Нечитайло