Ухвала суду № 27946528, 05.12.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2012 року м. Київ К/9991/49086/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Бухтіярової І.О., Костенка М.І., Приходько І.В.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23.05.2012 року

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.07.2012 року

у справі № 2а/0570/4861/2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Керамічні маси Донбасу»

до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Керамічні маси Донбасу»(надалі -позивач, ТОВ «Керамічні маси Донбасу») звернулось у квітні 2012 року до суду з адміністративним позовом до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області (надалі -відповідач, Слов'янська ОДПІ) про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень форми «Р»від 05.01.2012 року № 0000071540 та форми «П»від 05.01.2012 року № 0000061540.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 23.05.2012 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.07.2012 року, позов задоволено повністю: визнано недійсним податкове повідомлення-рішення форми «Р»від 05.01.2012 року № 0000071540, яким встановлено порушення пункту 150.1 статті 150, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 3 підрозділу 4 розділу 20 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 601 244,00 гривні та визнано недійсним податкове повідомлення-рішення форми «П»від 05.01.2012 року № 0000061540, яким встановлено порушення пункту 150.1 статті 150 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 7 220 622,00 гривні.

Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій були прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог.

Позивач в своїх запереченнях на касаційну скаргу зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому просить залишити касацій скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 222 Кодексу адміністративного судочинства.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судами попередніх інстанцій, що ТОВ «Керамічні маси Донбасу»зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Слов'янської міської ради 23.11.2007 року, включене до ЄДРПОУ за номером 32359731 (а.с. 9), перебуває на податковому обліку у Слов'янській ОДПІ з 20.03.2003 року.

21.12.2011 року Слов'янською ОДПІ здійснена камеральна перевірка податкової звітності позивача з податку на прибуток, наслідки якої викладені в акті перевірки від 21.12.2011 року № 6863/15-1 (а.с. 12).

За результатами перевірки керівником податкового органу 05.01.2012 року на підставі п. 54.3. ст. 54 та п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України, за порушення п. 150.1 ст. 150, пункту 3 підрозділу 4 розділу 20 Податкового кодексу України прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000061540, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта податку на прибуток в розмірі 7 220 622,00 гривні та податкове повідомлення-рішення від 05.01.2012 року № 0000071540 за порушення п.п. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134, пункту 3 підрозділу 4 розділу 20 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 601 244,00 гривні (а.с. 13, 14).

За результатами оскарження в адміністративному порядку до Державної податкової служби у Донецькій області та Державної податкової служби України податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скарги платника податків без задоволення (а.с. 17-20, 28-37).

Як зазначено в акті перевірки, податковим органом виявлено помилку у декларації з податку на прибуток за 2-3 квартали 2011 року на суму 7 220 622,00 гривні.

Рядок 06.6 декларації «від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (від'ємне значення рядка 07 податкової декларації за попередній звітний (податковий) період або від'ємне значення об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року)»за даними підприємства складає 9 956 117,00 гривень, чим порушено п. 3 підрозділу 4 Розділу XX «Перехідні положення»Податкового кодексу України.

При розгляді декларації з податку на прибуток підприємства за 2 та 3 квартали 2011 року, встановлено, що підприємством у рядку 06.6 (від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року) відображена сума 9 956 117,00 гривень, а повинна бути сума 121 393,00 гривні.

На думку відповідача, у зв'язку з неправильним визначенням даних, підприємством завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування за 2 та 3 квартали 2011 року на 7 220 622,00 гривні та не нарахований податок на прибуток у сумі 601 244,00 гривні.

Суди попередніх інстанцій задовольняючи позовні вимоги, з висновками яких погоджується колегія суддів касаційної інстанції, виходили з наступних мотивів.

Об'єктом оподаткування у розумінні ст. 3 Закону України від «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року № 334/94-ВР (який діяв до 01.04.2011 року) є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 цього Закону валові витрати виробництва та обігу (далі -валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п. 6.1. ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 20.05.2010 року № 2275-VI (надалі -Закон № 2275), який набрав чинності 16.06.2011 року, пункт 6.1 статті 6 доповнено абзацом другим, згідно із яким у 2010 році норми цього пункту діють з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону.

Цим же Законом статтю 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» доповнено пунктом 22.4., згідно із яким у 2010 року у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року.

У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Оскільки Закон № 2275 набрав чинності 16.06.2010 року, порядок врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування, визначений п. 22.4 Закону застосовується з початку наступного звітного (податкового) періоду, тобто за підсумками 9 місяців 2010 року.

Як вбачається з податкової декларації з податку на прибуток за 2009 року (а.с. 47), за підсумками цього року позивач мав від'ємне значення об'єкта оподаткування в сумі «-12 293 405,00 грн.»(рядок 08).

У відповідності до абз. 1 п. 22.4. ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» з урахуванням змін, внесених Законом № 2275 в декларації за 2010 рік (а.с. 51) у складі валових витрат позивач враховував 20% суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року, тобто 2 458 681,00 гривня (12 293 405,00 грн. * 20% = 2 458 681,00 грн.) та відобразив її у рядку 04.9.

Залишок суми від'ємного значення об'єкта оподаткування склав 80%, тобто, 9 834 724,00 гривні (12 293 405,00 - 2 458 681,00).

У відповідності до абз. 2 п. 22.4. ст. 22 наведеного Закону, у декларації за І квартал 2011 року (а.с. 52) позивач включив до складу валових витрат суму від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат (в даному випадку 80% - 9 834 724,00 грн.) та відобразив цю суму у рядку 04.9 декларації за І квартал 2011 року.

Аналіз норм п. 6.1. ст. 6 та п. 22.4 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» свідчить про те, що до 16.06.2010 року до складу валових витрат 1-го кварталу наступного року платник податків мав право включати всю суму збитків, отриманих у попередньому році. При цьому, об'єкт оподаткування наступного року розраховується з урахуванням цього від'ємного значення у складі валових витрат наростаючим підсумком (тобто у І, II, Ш, VI кв.) до повного погашення такого від'ємного значення.

16.06.2010 року до даної норми були внесені обмеження і дозволено платнику податків включати до складу валових витрат лише 20% від'ємного значення, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року.

У 2011 році платнику податків знову дозволено включати до складу валових витрат і суму від'ємного значення, яка не була врахована у складі валових витрат 2010 року, а також сам збиток, який виник у 2010 році без обмежень, встановлених самим п. 22.4. ст. 22 Закону.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що позивачем вірно включено до складу від'ємного значення 1-го кварталу 2011 року суму 9 834 724,00 гривні (80% залишку суми, яка не була врахована у складі валових витрат 2010 року) та від'ємне значення 1-го кварталу 2011 року в сумі 121 393,00 гривні.

Позивачем був правомірно сформований склад об'єкту оподаткування за 1-й квартал 2011 року та відповідно за 2-3 квартали 2011 року, з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року в сумі 9 956 117,00 гривень.

З 01.01.2011 року набрав чинності Податковий кодекс України.

Судами зазначено, що відповідно до підрозділу 4 Розділу XX «Перехідні положення»Податкового кодексу України, застосування Розділу III «Податок на прибуток підприємств»починається з 1 квітня 2011 року.

Статтею 150 Податкового кодексу України встановлений порядок урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування в результатах наступних податкових періодів.

Норми даної статті аналогічні нормам п. 6.1. ст. 6 та п. 22.4. ст. 22 Закону України від «Про оподаткування прибутку підприємств» з урахуванням змін, внесених Законом № 2275.

Так, згідно із п. 150.1. ст. 150 Податкового кодексу України, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Тобто, зазначена норма дозволяє платнику податків повністю включати до витрат першого календарного кварталу 2011 року всю суму від'ємного значення об'єкта оподаткування.

Разом з тим п. 3 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств у 2011 році»Розділу XX «Перехідні положення»Податкового кодексу України встановлює, що пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

З аналізу положень п. 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідних положень»Податкового кодексу України випливає, що до складу другого кварталу 2011 року включається від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 року.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Відповідно до п. 3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби -відхилити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23.05.2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.07.2012 року у справі № 2а/0570/4861/2012 -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: І.О. Бухтіярова

Судді: М.І. Костенко

І.В. Приходько