Ухвала суду № 27932938, 05.12.2012, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/6071/12

Головуючий у 1-й інстанції: Петричкович А.І.

Суддя-доповідач: Білоус О.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Білоуса О.В.

суддів: Мельник-Томенко Ж. М. Залімського І. Г.

при секретарі: Лукашик М.О.

за участю представників сторін:

позивача: Вознічука О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2012 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Летичівському районі до Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення , -

В С Т А Н О В И В :

УПФУ в Летичівському районі звернулося до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Хмельницької МДПІ про скасування податкового повідомлення-рішення. Позовні вимоги мотивовано тим, що за результатами проведення позапланової невиїзної перевірки управління Пенсійного фонду було виявлено, що в розрахунку за формою 1 ДФ за 1 квартал 2012 року платником невірно відображено реєстраційний номер фізичної особи-громадянина, про що складено акт №181/1701/01563857 від 15.08.2012 року. На підставі висновків акту податковим органом прийнято податкове-повідомлення рішення №0002001701 від 03.09.2012 року, яким управлінню збільшено суму грошового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 510 гривень. Вважаючи висновки податкового органу безпідставними, а рішення - неправомірним, просили повідомлення-рішення скасувати.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.10.2012 року позов задоволено. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.10.2012 року, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись при цьому на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

В судове засідання представник апелянта (відповідача) не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином. Про причини неявки в судове засідання суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не направляв.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу не визнав у повному обсязі, проти її задоволення заперечив, вважаючи рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим і таким, що відповідає фактичним обставинам справи. Крім того, дав пояснення по суті апеляційної скарги, аналогічні викладеним в письмових запереченнях, що приєднані до матеріалів справи. Просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Колегія суддів, заслухавши думку представника позивача, який не заперечив проти розгляду апеляційної скарги по суті без участі представника відповідача, а також враховуючи те, що його явка в судове засідання не визнавалась обов'язковою, а матеріалів справи достатньо для її вирішення в даному судовому засіданні, визнала за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами без участі представника відповідача згідно ч.4 ст. 196 КАС України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Частиною 3 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. При цьому в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС).

Частиною 1 ст. 195 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Хмельницькою МДПІ було проведено позапланову невиїзну перевірку УПФУ в Летичівському районі, за результатами якої складено акт №181/1701/01563857 від 15.08.2012 року (а.с. 4-5). В ході перевірки було виявлено, що в розрахунку за формою 1 ДФ за 1 квартал 2012 року платником невірно відображено реєстраційний номер фізичної особи-громадянина. На підставі висновків акту податковим органом прийнято податкове-повідомлення рішення №0002001701 від 03.09.2012 року, яким управлінню збільшено суму грошового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 510 гривень за порушення позивачем вимог п. 119.2 ст. 119 ПК України (а.с. 8).

Вирішуючи по суті існуючий спір, суд першої інстанції виходив із того, що пунктом 119.2 ст.119 ПК України передбачена відповідальність за порушення платником податків порядку подання інформації про фізичних осіб - платників податку у таких випадках: 1) неподання; 2) подання з порушенням встановлених строків; 3) подання не у повному обсязі; 4) з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них доходу.

Згідно п.109.1 ст.109 ПК України податковим правопорушенням є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Судом першої інстанції встановлено, що в податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку УПФ в Летичівському районі за 1 квартал 2012 року, який отриманий Летичівським відділенням Хмельницької МДПІ 01.10.2012 року, вбачається виправлення помилки - описки реєстраційного номеру фізичної особи (а.с. 21-25), а саме - переставлення 5-ї та 6-ї цифри реєстраційного номеру облікової картки платника податків (замість 01 написано 10). Колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що зазначена помилка не є протиправною дією у розумінні п.109.1 ст.109 ПК України.

Крім того, колегія суддів зауважує, що відповідно до п. 119.2 ст. 119 Податкового кодексу України неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

Разом із тим, згідно із п. 119.3 ст. 119 Податкового кодексу України, оформлення документів, які містять інформацію про об'єкти оподаткування фізичних осіб або про сплату податків без зазначення реєстраційного номера облікової картки платника по датків, або з використанням недостовірного реєстраційного номера облікової картки платника податків, крім випадків, визначених пунк том 119.2 цієї статті, - тягне за собою накладення штрафу у розмірі 170 гривень. Таким чином, дії позивача не можуть бути кваліфіковані як порушення вимог податкового законодавства, передбачене п. 119.2 ст. 119 ПК України.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи, а тому колегією суддів відхиляються, оскільки не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.

На підставі наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо задоволення заявлених вимог у спосіб та межах, визначених законом.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції, - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2012 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 10 грудня 2012 року .

Головуючий Білоус О.В.

Судді Мельник-Томенко Ж. М.

Залімський І. Г.