Ухвала суду № 27926962, 05.12.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а/2570/2184/2012 Головуючий у 1-й інстанції: Лобан Д. В.

Суддя-доповідач: Міщук М.С.

У Х В А Л А

Іменем України

"05" грудня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді суддів: секретар Міщука М.С. Бєлової Л.В., Гром Л.М., Духно І.М.розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції Державної податкової служби на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика Здорово»(далі Товариство або позивач) до Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції Державної податкової служби (далі МДПІ або відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

5 липня 2012 року Товариство звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до МДПІ, у якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000322340 від 19.06.2012 року.

Чернігівський окружний адміністративний суд постановою від 15 серпня 2012 року позов задовольнив.

В апеляційній скарзі про скасування постанови МДПІ посилається на те, що здійснення господарської операції між ТОВ «Фабрика Здорово» та ТОВ «Ексім-Чернігів»не відбулося, оскільки їх реальність не підтверджена первинними документами.

Перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 21.05.2012 року по 29.05.2012 року ДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Фабрика Здорово»з питань правильності відображення від'ємного значення з податку на додану вартість по декларації з податку на додану вартість за січень 2012 року.

За результатами зазначеної перевірки, МДПІ складено акт перевірки № 62/22/37330979 від 06.06.2012 року (далі Акт перевірки).

Актом перевірки встановлено наступні порушення позивачем: пункту 187.1 статті 187, підпунктів 198.1, 198.2 статті 198, пункту 200.1, статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого, позивачем завищено від'ємне значення з податку на додану вартість на загальну суму 614 205 грн..

На підставі вказаного акту перевірки МДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000322340 від 19 червня 2012 року, яким ТОВ «Фабрика Здорово»зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 614 205 грн., що складається з 614 205 грн. за основним платежем та 0,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що реальність здійснення господарських операцій між позивачем з ТОВ «Ексім-Чернігів»підтверджуються належним чином оформлених всіх первинних документів, передбачених законодавством, що є підставою для формування податкового кредиту.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Пунктом 198.1. статті 198 ПК України передбачено право суб'єкта підприємницької діяльності на віднесення сум сплаченого податку на додану вартість до податкового кредиту у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.2. статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Положеннями пункту 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

З матеріалів справи вбачається, між ТОВ «Фабрика Здорово»(покупець) та ТОВ «Ексім-Чернігів»(постачальник) укладено договір купівлі-продажу №2 від 03.01.2012 року товарів: продуктів харчування, устаткування, комплектуючих, сировини, матеріалів та інших матеріальних цінностей).

На виконання умов даного договору позивачем отримано від ТОВ «Ексім-Чернігів»товари: м'ясо та жир в асортименті на суму ПДВ у розмірі 223 466 грн. 61 коп; м'ясні консерви в асортименті на суму, у яку входить ПДВ у розмірі 223 702 грн. 42 коп.; основних засобів на суму ПДВ 96 252 грн. 66 коп.; банок скляних та банок ж/б та кришок до них на суму ПДВ 52 412 грн. 00 коп.; гофроящиків на суму ПДВ 3 211 грн. 08 коп.; етикеток та косинок в асортименті на суму ПДВ 11 098 грн. 92 коп.; приправи та інше на суму ПДВ 4 192 грн. 89 коп.

В свою чергу, реальність господарських операцій ТОВ «Фабрика Здорово»на отримання цінностей від ТОВ «Ексім-Чернігів»за договором купівлі-продажу № 2 від 03.01.2012 підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами, а саме: податковими накладними (том 2, а.с. 64-139), видатковими накладними (том 2, а.с. 17-30, 32, 34, 36-41, 43, 45, 47-55, 57, 59-63), реєстрами накладних по складу (том 2, а.с. 15-16, 31, 33, 35, 42, 44, 46, 56, 58), довіреностями на отримання цінностей (том 1, а.с. 195-250; том 2, а.с. 1 - 14), специфікаціями (том 1, а.с.118-189), оборотно-сальдовими відомостями (том 2, а.с. 198-203), копіями договорів оренди (том 1, а.с. 191-193; том 2, а.с. 164-173, 176-178, 181-183), актами здачі-прийняття (том 1, а.с. 174-175, 179-180, 184; том 2, а.с. 194), актами приймання передачі основних засобів (том 2, а.с. 187-190).

Крім того, використання отриманої продукції у господарській діяльності позивача підтверджують, наявні в матеріалах справи, копія дозволу на вироблення консервів (том 1, а.с. 110), копія акту перевірки технічного оснащення та санітарного стану (том 1, а.с. 111-113), копії експлуатаційних дозволів (том 1, а.с. 114-115), специфікації (том 1, 118-189), звіти про виробництво (том 2, а.с. 142, 145), акти дефростації (том 2, а.с. 143, 146), акти списання (том 2, а.с. 144, 147), оборотно-сальдові відомості (том 2 , а.с. 198-203).

Доводи апелянта щодо відсутності товарно-транспортних накладних на отримання товару за договором купівлі-продажу колегією суддів не приймаються, оскільки судом встановлено, що перевезення товару не відбувалось, про що зазначено у самому договорі, так як адреса складу постачальника так і адреса складу покупця: с.Количівка, вулиця Дружби, 47-а, Чернігівський район, Чернігівська область співпадають, тобто є тією ж самою.

Отже, колегія судів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем було вчинено дії та досягнуто конкретних результатів, які визначають саме поняття господарської операції -факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань та фінансових ресурсів.

Згідно пункту 201.8 статті 201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Підставою для нарахування податкового кредиту, відповідно до підпункту абзацу 1 пункту 201.10 статті 201 ПК України є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Відповідно до пункту 201.7 статті 201 ПК України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Посилання апелянта, що у ТОВ «Ексім-Чернігів» вказаний інший адрес місцезнаходження у податкових та видаткових накладних, колегією суддів до уваги не приймається, оскільки, згідно з абзацом 8 пункту 1 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1379 від 01.11.2011 року, податкова накладна вважається недійсною лише у разі заповнення її іншою особою.

Враховуючи вищенаведене колегія суддів вважає, що господарські операції між позивачем та його контрагентом мали реальний характер, оскільки підтверджується відповідними первинними бухгалтерськими документами, тому позивач правомірно сформував суму податкового кредиту та відповідно суму бюджетного відшкодування.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, зроблених у відповідності з вищеназваними нормами матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 серпня 2012 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Міщук М.С.

Судді: Бєлова Л.В.

Гром Л.М.