Ухвала суду № 27923105, 28.11.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2012 р. Справа № 5068/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Старунського Д.М.,

суддів Багрія В.М., Кушнерика М.П.,

за участю секретаря судового засідання Румянцевої О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовківському районі Львівської області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2009 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Керамік» до Державної податкової інспекції у Жовківському районі Львівської області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,

в с т а н о в и в:

ТОВ «Керамік» 16.04.2009 року звернулося в суд з адміністративним позовом до ДПІ у Жовківському районі Львівської області, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №8/23-8/19328967 від 8 січня 2009 року.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2009 року задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції у Жовківському районі Львівської області про застосування штрафних (фінансових) санкцій №8/23-8/19328967 від 8 січня 2009 року.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції ДПІ у Жовківському районі Львівської області оскаржила його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2009 року скасувати і прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити. Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що судом першої інстанції були недостатньо досліджені докази та обставини справи, рішення постановлено з порушенням норм процесуального права.

Зазначає, що обмеження строків застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки законодавчо не встановлено, а строки застосування адміністративно-господарських санкцій, що передбачені статтею 250 Господарського кодексу України не поширюються на фінансові санкції у вигляді штрафу, які застосовуються відповідно до вимог Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 року №637.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав та просить її задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги заперечив та просить залишити її без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні в справі матеріали та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, на основі наявних у справі доказів, колегія суддів приходить до переконання, що подану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що за результатами планової виїзної перевірки ТОВ «Керамік» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2005 року по 30.06.2008 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006 року по 30.06.2008 року ДПІ у Жовківському районі Львівської області складено акт №1707/23/0/19328967 від 23.12.2008 року та прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за №8/23-8/19328967 від 08 січня 2009 року, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 518 100,00 гривень.

В акті перевірки зазначено, що в порушення вимог пп.2.6 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженого постановою Правління НБУ України від 15.12.2004 року №637 (із змінами та доповненнями), позивачем проводилось несвоєчасне оприбуткування торгової виручки в загальній сумі 103 620,00 грн.

В акті перевірки також зазначено (частина 3.13.1), що позивачем здійснено готівкові розрахунки з громадянином ОСОБА_1 - квитанція до прибуткового касового ордеру №08 від 07.02.2007 року на суму 15 840,00 грн.; розрахунки з громадянином ОСОБА_2 - корінець прихідного касового ордеру від 24.01.2007 року на суму 13 860,00 грн.; розрахунки з громадянином ОСОБА_3 - квитанція до прибуткового касового ордеру №09 від 08.02.2007 року на суму 7 920,00 грн., розрахунки з громадянином ОСОБА_4 - квитанція до прибуткового касового ордеру №13 від 13.03.2007 року на суму 66 000,00 грн.

Водночас по даних обліку позивача, а саме касової книги, на дату здійснення операцій торгова виручка (готівка) в касі відсутня. Згідно журналу-обліку, відомості по рахунку 36.1 «Розрахунки з вітчизняними покупцями прибуткових касових ордерів, наявних у позивача, зазначені вище операції по відпуску цегли відображені ТОВ «Керамік» іншими датами (16.03.2007 року, 19.10.2007 року).

Колегія суддів погоджується з висновками податкового органу щодо факту порушень позивачем, але заперечує його позицію щодо строку застосування фінансових санкцій.

На погляд колегії суддів, що узгоджується з позицією касаційної інстанції, фінансові санкції за порушення норм регулювання обігу готівки є адміністративно-господарськими санкціями, які повинні застосовуватися в межах строків, визначених статтею 250 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідації його наслідків.

Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються статтею 239 цього Кодексу, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

З огляду на викладене фінансові санкції у вигляді штрафів за порушення норм регулювання обігу готівки є адміністративно-господарськими санкціями у розумінні статей 238, 239 Господарського кодексу України, отже, повинні застосовуватися у межах строків, визначених статтею 250 цього Кодексу.

Статтею 250 Господарського кодексу України встановлено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Отже, застосування до позивача адміністративно-господарської санкції у вигляді штрафу за порушення норм регулювання обігу готівки після закінчення одного року з дня його вчинення є неправомірним.

З матеріалів справи випливає, що податковим органом під час перевірки правомірно встановлено факт несвоєчасного оприбуткування торгової виручки позивачем на загальну суму 103 620,00 грн.

Однак як видно, останнім днем вчинення порушення - несвоєчасного оприбуткування готівкових коштів є 19.10.2007 року. Тому адміністративно-господарські санкції могли бути застосовані до 19.10.2008 року. Натомість оскаржуване рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №8/23-8/19328967 винесене 08 січня 2009 року.

Отже, при прийнятті оскаржуваного рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій податковим органом не було дотримано строків застосування адміністративно-господарських санкцій, передбачених ст.250 Господарського кодексу України.

З огляду на вищенаведене, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що позовні вимоги про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій ДПІ в Жовківському районі Львівської області №8/23-8/19328967 від 08 січня 2009 року є обґрунтованими і задоволені правомірно.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовківському районі Львівської області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2009 року у справі №2а-2912/09 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили, а в разі складання ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складання ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Д.М. Старунський

Судді В.М. Багрій

М.П. Кушнерик

Ухвала у повному обсязі складена 03.12.2012 року.