Ухвала суду № 27922985, 28.11.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2012 р. Справа № 59187/11/9104

Суд в складі колегії суддів Львівського апеляційного адміністративного суду:

головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,

суддів Довгополова О.М. та Гуляка В.В.

за участі секретаря судового засідання Ігнатович Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційні скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Львові та відкритого акціонерного товариства «Пасавтопром» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15.06.2012р. у справі за позовом відкритого акціонерного товариства «Пасавтопром» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Львові третя особа: ДПІ у Сихівському районі м.Львова про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

До Львівського окружного адміністративного суду направлена з Вищого адміністративного суду справа за адміністративним позовом ВАТ «Пасавтопром» до ДПІ у м.Львові третя особа на стороні відповідача: ДПІ у Сихівському районі м.Львова про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 31.05.2006 року за № 20230/0 9049, яким визначено суму податкового зобов'язання по податку на прибуток.

Судові рішення, а саме : постанова господарського суду Львівської області від 05.06.2008 року та ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2009 року скасовані Вищим адміністративним судом України.

При повторному розгляді постановою Львівського окружного адміністративного суду від 15.06.2011 року позовні вимоги задоволені частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення від 31.05.2006 року за № 20230/0 9049 в частині 322 547,80 грн., в тому числі : основний платіж - 189 734,00 грн., штрафні санкції - 132 813, 80 грн..В решті позовних вимог відмовлено.

З цією позицією не погодились сторони позивача та відповідача, звернувшись з апеляційними скаргами. Зокрема, апелянт - ВАТ «Пасавтопром» м.Львів просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15.06.2011 року у частині відмови в задоволенні позовних вимог. Просить прийняти у частині відмови в задоволенні позовних вимог нову постанову, якою позовні вимоги ВАТ «Пасавтопром» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Львові, третя особа- Державна податкова інспекція у Сихівському районі м.Львова задовольнити у повному обсязі, визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення- рішення від 31.05.2006 року за № 20230/0 9049 у повному обсязі .

На обгрунтування помилковості висновків суду першої інстанції зазначає про те, що відповідно до п.п. 4.2.9 п.4.2 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не включаються до складу валового доходу суми одержаного платником податку емісійного доходу, тому отримана емітентом (ВАТ «Львівський автобусний завод» правонаступником якого виступає ВАТ «Пасавтопром»» сума на підставі договору №КПП -32 купівлі-продажу акцій від 15.10.2002 року є емісійним доходом і не включається до складу валового доходу платника податку. По договірним відносинам з ВАТ « Харківський дослідно-експериментальний завод металоконструкцій та виробів» позивачем не порушено п.5.1 пп.5.2.1.п.5.2 п.5.10.ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а відповідачем безпідставно зменшено валові витрати в четвертому кварталі 2005 року на суму 10 689 754, 70 грн.. На виконання договору, укладеного з ТзОВ «Ведмідь» позивачем проведено оплату в розмірі 56 389 000,00 грн., та включено до складу валових витрат у Ш кварталі 2003 року за звітний період 9-ть місяців 2003 року суму 46 990 833, 33 грн. та включено до податкового кредиту ПДВ в сумі 9 398 166,67 грн.. Вважають, що позивачем відповідно до п.5.1,пп.5.2.1 , пп.5.2.8. ст.5, п.1.25 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» правомірно віднесено до валових витрат у другому кварталі 2005 року 9 398 166,67 грн..

Наступний апелянт - Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м.Львові ( далі - СДПІ ВПП у м.Львові ) вважає, що постанова Львівського окружного адміністративного суду від 15.06.2011 року в частині задоволення позовних вимог позивача прийнята з порушенням норм матеріального права з наступних підстав. В порушення п.п. 4.1.6 п.4.1 ст.4 ВАТ «Львівський автобусний завод» не включено до складу валового доходу 4-ого кварталу 2005 року суму безповоротної фінансової допомоги у розмірі 300 000,00 грн., що є результатом укладеного договору від 12.04.1994 року по наданню Урядового кредиту фінансової стабілізації вказаному підприємству та розмір загальної заборгованості, яка облікувалась по кредиту бухгалтерського рахунку позивача в загальній сумі 1 120 445, 36 грн. визнається безповоротною фінансовою допомогою, а тому підлягає включенню до валового доходу платника податку.

З врахуванням цих обставин, СДПІ ВПП у м.Львові просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15.06.2011 року в частині задоволення позовних вимог позивача, та просить колегію апеляційного суду прийняти нову постанову, якою повністю відмовити в задоволенні позовних вимог ВАТ «Пасавтопром».

На стадії апеляційного розгляду проведено заміну відповідача на Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м.Львові Державної податкової служби, в зв'язку з проведенням реорганізації.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційних скарг, судова колегія приходить до висновку, що апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін. При цьому колегія суддів зазначає наступне.

СДПІ ВПП у м.Львові проведено комплексну планову документальну перевірку ВАТ «Пасавтопром» за період з 01.07.2004 року по 01.01.2006 року за результатами якої складено акт № 27/23-0 /05808787 від 18.05.2006 року яким встановлено ряд порушень податкового законодавства позивачем при виконанні численних угод за участю ВАТ «Пасавтопром» та визначено суму податкового зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 7 781 595,00 грн. ( з них основний платіж- 4 504 800, 00 грн., штрафні санкції -3 276 795, 00 грн.) .Такі порушення вбачаються по наступних періодах:

- станом на 31.12 2005 року на ВАТ «Львівський автобусний завод» по Кредиту бухгалтерського рахунку рахується заборгованість на загальну суму 1 120 445, 36 грн., термін позовної давності якої минув, а саме перед: ТзОВ «Авто-інвест» - на 12 984,65 грн., Державним комітетом України з державного матеріального резерву - на 587 728,35 грн., ПКЦ Професіонал - на 14 490,00 грн., ТзОВ Промбудпроекткомплектація - на 2 449,80 грн., Львівзовнішсервіс Тукраїни - на 3068,55 грн., ЛФ ДК «Газ України» НАК Нафтогаз України - на 15 631,61 грн., ЛМКП «Залізничнетеплоенерго» - на 144,73 грн., Золочівське АТП 14611 - на 12835,60 грн., ЕКТІавтопром - на 13159 грн., Міжнародний центр інформаційних технологій ІНТ - 53 245,62 грн., Компанія АВТОЕКСПО- на 30 911,01 грн., Транспеле Компанія Україна - на 6100,00 грн., СП ЗАТ «Торговий дім» - на 32 233,91 грн., ТзОВ «Сокіл»- на 45 164,74 грн., Редакція газети «Український шлях»- на 24 938,35 грн., ТзОВ «Промтехзв'язок» - на 180 000,00 грн., ПП «Бірюса»- на 14 241,13 грн., ВАТ Діпроспецавтотранс»- на 11 205,47 грн., ВАТ «Втормет» Львів - на 21 861,78 грн., СУ-437 Променергоавтоматика - на 33 051,00 грн..Судом першої інстанції було взято до уваги той факт, що термін дії окремих договорів було продовжено, шляхом укладення наступних договорів з ТзОВ «Сокіл», Державним комітетом України з державного матеріального резерву, ТзОВ «Авто-інвест» та ЛФ ДК «Газ України» НАК Нафтогаз України, що заперечує висновок податкового органу про включення до розміру валового доходу позивача сум заборгованості за договорами, пролонгованими шляхом укладення нових угод. Адже продовження строку дії таких договорів виключає можливість висновку податкового органу про закінчення строку позовної давності за грошовими вимогами до позивача, які виникли на підстав цих угод.

Як встановлено Актом перевірки, 12.04.1994р. за договором про надання кредиту Міністерством промислової політики надано ВАТ «Львівський автобусний завод» кредит фінансової стабілізації в сумі 300 000,00 грн., як фінансову допомогу на зворотній основі. Проте через - нестачу коштів, позивачем дана сума коштів не була повернена. Відповідно до розділу IV, термін дії вказаного договору сторонами встановлено до 05.07.1994р.. Таким чином позивач був зобов'язаний повернути отриману позику в термін до 05.07.1994р.

Разом з тим встановлений ст. 257 Цивільного кодексу України строк позовної давності за вказаним договором сплив 06.07.1997р., а тому саме з цієї дати одержані позивачем кредитні кошти набули статусу безповоротної фінансової допомоги.

Відповідно до пп. 12.1.5 п. 12.1 статті 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», платник податку - покупець зобов'язаний збільшити валові доходи на суму непогашеної заборгованості (її частини), визнаної підприємством.

Пп. 15.1.1. п. 15.1 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, що податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що з врахуванням положень пп.. 15.1.1. п. 15.1. ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відповідачем безпідставно збільшено валові доходи позивача у розмірі 300 000,00 грн., а відтак податкове повідомлення-рішення в цій частині є неправомірним.

По наступних епізодах вбачається, що між Фондом державного майна України (ЗКПО 20055032) та Українсько-російським спільним науково-виробничим підприємством ТОВ «СІЛ-АВТО» (ЗКПО 20838751) 15.10.2001 року було укладено договір № КПП-342 купівлі -продажу акцій ВАТ «Львівський автобусний завод».

Згідно даного договору, Українсько-російське спільне науково-виробниче підприємство «СІЛ-АВТО» купило акції ВАТ «Львівський автобусний завод» у кількості 40928241 штук, мішальною вартістю однієї акції 0,25 грн. та номінальною вартістю пакета акцій 10 232 060,25 що становить 70,41 % статутного фонду товариства.

П.3 та п.4 даного договору передбачено порядок та строк проведення розрахунків за продані акції покупцем, а саме протягом 30 та 60 календарних днів з моменту нотаріального засвідчення даного договору. Як вбачається із самого договору, останній був укладений 2001р. Таким чином, як передбачено самими умовами даного договору, покупець зобов'язаний був перерахувати кошти ВАТ «Пасавтопром» за придбані акції у строки передбачені п.3 та п.4 даного договору. Пунктом 12 даної угоди передбачено, що покупець зобов'язується виконати фіксовані умови визначені його планом приватизації пакета акцій та концепцією розвитку підприємства, яка є невід'ємною частиною даного договору,а саме погашення заборгованості ВАТ із заробітної плати працівникам підприємства в сумі 934 754,88 грн.. Покупець зобов'язувавася погасити заборгованість ВАТ «Пасавтопром» по заробітній платі до завершення 2001р. (п. 12.1 договору).

На виконання цього зобов'язання Українсько-російське спільне науково-виробниче

підприємтсво ТзОВ «СІЛ-АВТО» перерахувало ВАТ «Львівський автобусний завод» в липні 2002 року кошти в сумі 934 754,88 грн., що відображено у бухгалтерському обліку підприємства.

Станом на 31 грудня 2005 року дана сума не повернена Українсько-російському спільному науково-виробничому підприємству ТзОВ «СІЛ-АВТО» та рахується на кредиті бухгалтерського обліку, як безоплатно одержані необоротні активи, які не включені до валового доходу.

Оскільки зміст господарської операції з перерахування ТзОВ «СІЛ-АВТО» коштів позивачу для погашення заборгованості по заробітній платі працівникам не передбачав подальше повернення цих коштів ВАТ «Пасавтопром», колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо порушення позивачем п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та не включення останнім до складу валових доходів 4-ого кварталу 2005 року безповоротної фінансової допомоги у розмірі 934 754,88 грн. .

Судом першої інстанції встановлено, що при перерахуванні передоплати ВАТ «Харківський дослідно-експериментальний завод металоконструкцій та виробів», у ВАТ «Пасавтопром» виникли валові витрати на підставі п.п.5.2.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до п.1.25 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» безнадійна заборгованість - це заборгованість по зобов'язаннях, за якою минув строк позовної давності.

Згідно з ст.257 Цивільного Кодексу України загальна позовна давність встановлена тривалістю у три роки.

Так як, ВАТ «Пасавтопром» перераховано на ВАТ «Харківський дослідно-експериментальний завод металоконструкцій та виробів» передоплату за запчастини та обладнання в розмірі 12 827 705,62грн. 28.12.2002року і даний товар станом на 30.06.2006року не отримано, дебіторська заборгованість вважається безнадійною, так як термін позовної давності минув. Крім цього, згідно наявної інформації Господарським судом Харківської області винесено постанову від 22.04.2004року про визнання ВАТ «Харківський дослідно-експериментальний завод металоконструкцій та виробів» банкрутом (справа № Б-19/171-03 ).

Статтею 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено, що конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування з офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Таким чином, з моменту опублікування оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство ВАТ «Харківський дослідно-експериментальний завод металоконструкцій та виробів», ВАТ «Пасавтопром» у встановлений законом термін зобов'язаний був подати заяву з грошовими вимогами до боржника, чим позивач в свою чергу не скористався.

Відповідно до п.5.10 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», у разі коли після продажу товарів (робіт, послуг) здійснюється будь-яка компенсація їх вартості, включаючи перерахунок у випадках повернення проданих товарів чи права власності на такі товари (результати робіт, послуг) продавцю, платник податку - продавець та платник податку - покупець здійснюють відповідний перерахунок валових доходів або валових витрат у звітному періоді, в якому сталася така зміна компенсації.

Враховуючи вищенаведене, перерахована підприємством сума передоплати у розмірі 12 827 705,62 грн. підлягає виключенню зі складу валових витрат, так як фактично товар не був отриманий і, відповідно, сума коштів, перерахованих як передоплата за товар, у зв'язку із припиненням підприємницької діяльності ВАТ «Харківський дослідно- експериментальний завод металоконструкцій та виробів» не пов'язана з веденням господарської діяльності підприємства, крім того минув строк позовної давності і підприємством не вжито будь-яких заходів щодо стягнення (повернення) перерахованих коштів у період проведення процедури щодо визнання боржника ВАТ «Харківський дослідно-експериментальний завод металоконструкцій та виробів» банкрутом.

Враховуючи те, що термін позовної давності минув в грудні 2005року і підприємством не вжито заходів щодо погашення даної заборгованості, ВАТ «Пасавтопром» необхідно було відкоригувати (зменшити) валові витрати в 4-му кварталі 2005року на суму 10 689 754,7грн., в результаті порушено п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, п.5.10 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Вказана обставина повністю заперечує твердження представника ВАТ «Пасавтопром», що наведене у апеляційній скарзі.

На виконання укладених між ВАТ «Львівський автобусний завод» та ТзОВ «Ведмідь» договорів, позивачем проведено оплату ТзОВ «Ведмідь» на суму 56 389 000 грн. та включено до складу валових витрат у ІІІ кварталі 2003 року за завітний період 9-ть місяців 2003 року суму 46 990 833,33 грн. та включено до складу податкового кредиту ПДВ в розмірі 9 398 166,76 грн.. Перевіркою Державної податкової інспекції м.Львова від 05.03.2005 року згідно акту № 30/23-2/058808787, зменшено валові витрати підприємства на суму 46 990 833,33 грн..У податковому обліку ВАТ «Львівський автобусний завод» в червні 2004 року відкоригована з податкового кредиту ПДВ сума в розмірі 9 398 166,76 грн.. У другому кварталі 2005 року ВАТ «Львівський автобусний завод» при взаєморозрахунках з ТзОВ «Ведмідь» збільшено валові витрати на 9 398 166,76 грн.- на суму відкоригованого ПДВ з податкового кредиту в червні 2004 року в розмірі 9 398 166,76 грн..

Матеріалами справи встановлено, що господарським судом Полтавської області порушено справу про банкрутство ТзОВ «Ведмідь». Згідно повідомлення Головного управління статистики у Полтавській області за № 16/469 від 19.05.2004 року ТзОВ «Ведмідь» ( м. Кременчук) виключено з державного реєстру підприємств та організацій України в зв'язку з ліквідацією останнього.

Відповідно до п.п. 5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу визначаються як сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній чи нематеріальній формах, здійснених як компенсація вартості товарів ( робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податків для їх подальшого використання у господарській діяльності.

Колегія суддів вважає, що оскільки позивач не вчиняв належних дій щодо повернення сплачених коштів, в зв'язку з невиконанням зобов'язань ТзОВ «Ведмідь» в частині поставки технічного обладнання, а звернувся до суду за захистом порушеного права лише після ліквідації товариства, у ВАТ «Пасавтопром» відсутні підстави для віднесення розміру податку на додану вартість у сумі 9 398 166,76 грн. до валових витрат підприємства.

На підставі вищенаведеного суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, що заперечує висновки наведені в апеляційних скаргах.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови суд апеляційної інстанції не вбачає.

Керуючись ст.160, ст.ст. 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційні скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Львові та відкритого акціонерного товариства «Пасавтопром» залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15.06.2012р. у справі № 2а-18/11/1370 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції

Головуючий суддя Н.М. Судова-Хомюк

Судді О.М. Довгополов

В.В. Гуляк