ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
----------------------
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 грудня 2012 р.Справа № 1570/2226/2012
Категорія: 8 Головуючий в 1 інстанції: Соколенко О. М.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді -Яковлева Ю.В.судді -Запорожана Д.В.судді -Жука С.І.розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства «Аурум»на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2012 року по адміністративній справі за позовом закритого акціонерного товариства «Аурум»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення,
встановила:
Позивач ЗАТ «Аурум»02.04.2012 року звернувся до суду з позовом до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.11.2011 року №0000332200.
Вказані вимоги позивач обґрунтовував тим, що 11.10.2011 року ЗАТ «Аурум»до СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі засобами електронного зв'язку було надіслано податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2011 року із додатками до неї - довідкою щодо від'ємного значення попереднього періоду за вересень 2011 року, розрахунком суми бюджетного відшкодування за вересень 2011 року, розшифровкою податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів за вересень 2011 року, реєстром отриманих та виданих податкових накладних за вересень 2011 року із дотриманням вимог ст.48 Податкового кодексу України, яка була отримана податковим органом із зауваженнями (ІПН 0022272415010 не був платником ПДВ на дату складання звіту - 11.10.2011 року). Як зазначає позивач, після уточнення податкових зобов'язань, ЗАТ «Аурум»19.10.2011 року надана нова звітна податкова декларація з податку на додану вартість за вересень 2011 року із додатками. Підтвердженням прийняття 20.10.2011 року вказаної податкової декларації, є отримані ЗАТ «Аурум» квитанції №1 та №2, в яких зазначалось, що документ збережено на центральному рівні з зауваженнями (ІПН 0022272415010 не був платником ПДВ на дату складання звіту - 20.10.2011 року). Таким чином, позивач вважає твердження відповідача про неподання ЗАТ «Аурум»податкової декларації з ПДВ за вересень 2011 року безпідставним, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення незаконним та таким, що підлягає скасуванню.
Відповідач надав до суду письмові заперечення на адміністративний позов (а.с.88-89), в яких зазначив про відсутність підстав для задоволення позову, посилаючись на те, що ЗАТ «Аурум»20.10.2011 року була подана звітна нова податкова декларація з податку на додану вартість за вересень 2011 року, якій надано статус «не визнана як податкова звітність», про що підприємство повідомлено листом від 21.10.2011 року. Отже, враховуючи, що податкова звітність позивача не була визнана як податкова звітність, на думку відповідача, СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі правомірно прийнято податкове повідомлення-рішення №0000332200 від 18.11.2011 року, яким до позивача застосована штрафна (фінансова) санкція в розмірі 170 грн. 00 коп.
У судовому засіданні 24.05.2012 року судом 1-ї інстанції в порядку правонаступництва здійснено заміну відповідача - Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі на її правонаступника - Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні адміністративний позов не визнав, посилаючись на обставини, викладені у наданих до суду запереченнях на позов та просив суд відмовити у задоволенні позову ЗАТ «Аурум».
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2012 року У задоволенні адміністративного позову закритого акціонерного товариства «Аурум»до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.11.2011 року №0000332200 було відмовлено.
В апеляційній скарзі, ЗАТ «Аурум», з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, ставить питання щодо скасування оскаржуваної постанови та прийняття нової про задоволення позову.
Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом 1-ї інстанції встановлено, що закрите акціонерне товариство «Аурум»зареєстроване виконавчим комітетом Одеської міської ради 22.04.1999 року, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.57) та, як встановлено судом перебуває на обліку в СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі як платник податків. У судовому засіданні судом встановлено, що ЗАТ «Аурум»знаходиться в процесі припинення юридичної особи, але запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи до ЄДР не внесено.
З матеріалів справи вбачається, що головним державним податковим ревізор-інспектором відділу податкового супроводження банківських установ, адміністративних та інших закладів СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі Вихристюк Н.В. проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ЗАТ «Аурум»щодо неподання податкової звітності з податку на додану вартість за вересень 2011 року.
За результатами перевірки складено акт №430/22-0/00227241/10 від 07.11.2011 року, яким встановлено, що в порушення вимог п.п.49.18.1 п.49.18 ст.49 розділу II, п. 203.1 ст. 203 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями), ЗАТ «Аурум»не подано податкової звітності з податку на додану вартість за вересень 2011 року (а.с.7-13).
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на вказаний акт були подані заперечення від 11.11.2011 року за №199 до СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі (а.с.14-18).
На підставі зазначеного акту СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі прийнято податкове повідомлення-рішення №0000332200 від 18.11.2011 року, яким ЗАТ «Аурум»за порушення п.п.49.18.1 п.49.18 ст.49 розділу II, п. 203.1 ст. 203 розділу V Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 170 грн.00 коп. (а.с.5).
Позивач, не погодившись з податковим повідомленням-рішенням №0000332200 від 18.11.2011 року, скористався досудовим порядом врегулювання спору, та в межах процедури адміністративного узгодження звернувся зі скаргою від 25.11.2011 року №214 до Державної податкової адміністрації в Одеській області (а.с.42-46). Рішенням Державної податкової адміністрації в Одеській області від 08.12.2011 року №42357/10/25-0007 податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Одесі від 18.11.2011 року №0000332200 про застосування штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість до ЗАТ «Аурум»на суму 170,00 грн. - залишено без змін, а первинну скаргу голови ліквідаційної комісії ЗАТ «Аурум»- без задоволення (а.с.51-54).
Не погодившись із рішенням податкового органу, позивач подав скаргу до Державної податкової служби України від 14.12.2011 року №223 (а.с.47-50). Рішенням Державної податкової служби України від 23.02.2012 року №2580/6/10-2215, податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Одесі від 18.11.2011 року №0000332200 про застосування штрафних (фінансових) санкцій до ЗАТ «Аурум»на суму 170,00 грн., рішення Державної податкової адміністрації в Одеській області від 08.12.2011 року №42357/10/25-0007, прийняте за розглядом скарги - залишені без змін, а скарга - без задоволення.
Вважаючи винесене відповідачем податкове повідомлення-рішення незаконним та таким, що підлягає скасуванню, позивач оскаржив податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Одесі від 18.11.2011 року №0000332200 в судовому порядку.
Відмовляя у задоволенні позову суд 1-ї інстанції виходив з наступного.
Спірне податкове повідомлення-рішення базується на викладених в акті перевірки висновках відповідача щодо порушення позивачем вимог п.п.49.18.1 п.49.18 ст.49 розділу II, п. 203.1 ст. 203 розділу V Податкового кодексу України. При цьому, правомірність підстав та порядок проведення перевірки позивачем не оспорюється.
Засобами електронного зв'язку 11.10.2011 року ЗАТ «Аурум»надано до СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Одесі податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2011 року (а.с.30-32), а також додатки до неї (а.с.34,36,38,40-41), що підтверджується відповідними квитанціями за №1 та №2 (а.с.29,33,35,37,39). При цьому, як вбачається з копій вказаних квитанцій, зазначена податкова декларація з ПДВ з додатками до неї збережені на центральному рівні з зауваженнями про помилку: «ІПН 0022272415010 не був платником ПДВ на дату подання звіту - 11.10.2011 року»та прийняті на районному рівні.
Засобами електронного зв'язку 20.10.2011 року ЗАТ «Аурум»подано до СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Одесі (на районному рівні) нову податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2011 року (а.с.20-22), а також додатки до неї (а.с.25,27-28), які також отримані ДПА України (на центральному рівні), що підтверджуються відповідними квитанціями за №1 та №2 (а.с.19,23-24,26). При цьому, як вбачається з копій вказаних квитанцій, зазначена податкова декларація з ПДВ з додатками до неї збережені на центральному рівні з зауваженнями у зв'язку із помилкою: «ІПН 0022272415010 не був платником ПДВ на дату подання звіту - 20.10.2011 року»(дата анулювання свідоцтва платника ПДВ:12.09.2011 року), та прийняті на районному рівні. Разом з тим, в цих квитанціях також зазначено, що через певний час потрібно подбати про прийом квитанцій №2 щодо результатів перевірки та прийняття/неприйняття електронного звіту на районному рівні.
Однак, листом від 21.10.2011 року за №35350/22-044, СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Одесі, посилаючись на положення п.49.15 ст.49 Податкового кодексу України, повідомила позивача про те, що податковій декларації з податку на додану вартість за вересень 2011 року (вх.№9009140496 від 20.10.2011 року) та додатку №5 до неї надано статус «не визнано як податкову звітність».
Копію вказаного листа було надано у судовому засіданні представником позивача та залучено судом до матеріалів справи (а.с.90).
Згідно п. 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до п.п 16.1.3. п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Порядок подання податкової декларації до органів державної податкової служби регулюється статтею 49 Податкового кодексу України (надалі -ПК України).
Згідно з п. 49.1, п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.
Податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових платежів) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця) (п.п. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України). Вказана норма узгоджується з пунктом 203.1 статті 203 Податкового кодексу України.
Як зазначається в зазначеному вище акті перевірки, на підставі якого прийнято оскаржуване рішення, ЗАТ «Аурум»було зареєстровано платником податку на додану вартість з 13.07.2000 року по 12.09.2011 року, та на підставі відомостей з ЄДР від 08.09.2011 року за №15561440012012444, та рішення СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Одесі від 12.09.2011 року №3 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за формою №6-РПДВ, ЗАТ «Аурум»анульовано свідоцтво №40370454 про реєстрацію платника податку на додану вартість. Копію вказаного рішення №3 від 12.09.2011 року, в якому зазначено, що датою анулювання реєстрації платника податку на додану вартість є 12.09.2011 року, надано представником позивача до суду (а.с.98-99). Представник позивача, у судовому засіданні не заперечував факт анулювання реєстрації позивача як платника податку на додану вартість.
Відповідно до пункту 184.6 статті 184 у разі анулювання реєстрації особи як платника податку, останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації. Тобто, позивач повинен був подати до СДПІ податкову декларацію за вересень 2011 року протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, а саме до 20.10.2011 року.
Згідно п.49.15 ст.49 ПК України, податкова декларація надіслана платником податків або його представником поштою або засобами електронного зв'язку та заповнена з порушенням норм пунктів 48.3 та 48.4 цієї статті, вважається неподаною.
В граничний термін подання податкової звітності ЗАТ «Аурум»було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2011 року, яку податковим органом не визнано як податкову звітність, із посиланням на положення п.49.15 ст.49 Податкового кодексу про що підприємство повідомлено листом від 21.10.2011 року №35350/22-044.
Згідно п.49.11 ст.49 ПК України у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.
За нормами п.49.12 ст.49 ПК України у разі отримання відмови органу державної податкової служби у прийнятті податкової декларації платник податків має право: подати податкову декларацію та сплатити штраф у разі порушення строку її подання; оскаржити рішення органу державної податкової служби у порядку, передбаченому статтею 56 цього Кодексу.
Судом 1-ї інстанції також встановлено, що відмова податкового органу у визнанні (прийнятті) податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2011 року як податкової звітності ЗАТ «Аурум»ні в адміністративному ні в судовому порядку, відповідно до ст. 56 Податкового кодексу України позивачем не оскаржувалася. Разом з тим, судом встановлено, що нової декларації з податку на додану вартість за вересень 2011 року ЗАТ «Аурум»подано не було.
Тобто, позивач не скористався його правом, передбаченим п.49.12 ст.49 Податкового кодексу України подати нову податкову декларацію та не оскаржив відмову відповідача у прийнятті (визнанні) поданої ним податкової декларації, як податкової звітності, яка містилась в листі СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі №35350/22-044 від 21.10.2011 року про не невизнання податкової звітності, відтак остання (податкова звітність) вважається такою, що не подавалась взагалі, а тому висновки відповідача, викладені в акті перевірки №430/22-0/00227241/10 від 07.11.2011 року щодо неподання ЗАТ «Аурум»податкової звітності з податку на додану вартість за вересень 2011 року є правомірними.
Пунктом 120.1. статті 120 Податкового кодексу України передбачено, що неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Згідно розрахунку штрафних санкцій по податку на додану вартість по акту позапланової документальної невиїзної перевірки ЗАТ «Аурум»№430/22-0/00227241/10 від 07.11.2011 року, відповідачу нараховано штрафну санкцію у розмірі 170 грн. згідно п.120.1. ст.120 Податкового кодексу України (а.с.6).
Отже, на підставі виявленого порушення, СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Одесі прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.11.2011 року №0000332200 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 170 грн.00 коп. за неподання податкової звітності з податку на додану вартість за вересень 2011 року.
При цьому, посилання представника позивача на неправомірність невизнання декларації з податку з податку на додану вартість за вересень 2011 року, як на підставу для скасування податкового повідомлення-рішення, суд 1-ї інстанції правильно визнав необґрунтованим та безпідставним, оскільки позивач не звертався до суду з позовними вимогами про визнання протиправною відмови податкового органу у прийняті податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2011 року, та, відповідно, судом не визнавалась протиправною відмова у прийнятті (визнанні) податкової звітності. Разом з тим, як з'ясовано судом, позивач також не звертався з приводу визнання неправомірною відмови податкового органу у прийнятті податкової декларації і в досудовому порядку.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, доведено правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення від 18.11.2011 року №0000332200.
Колегія суддів вважає, що суд 1-ї інстанції дійшов вірного висновку, що СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі, приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З огляду на вищевказане колегія суддів вважає, що суд 1-ї інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив зазначену постанову з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підстав для скасування або зміни вказаної постанови колегія суддів не вбачає, а доводи апеляційної скарги суттєвими не являються та висновків суду 1-ї інстанції не спростовують.
Керуючись ч. 1 ст. 195, п.1 ч.1 ст.198, ст. 200 та п.1 ч.1 ст. 205 КАС України, колегія суддів -
ухвалила:
Апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства «Аурум»-залишити без задоволення.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2012 року по адміністративній справі за позовом закритого акціонерного товариства «Аурум»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення -залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через 5-ть днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, однак може бути оскаржена в касаційному порядку у відповідності до положень діючого законодавства до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: Ю.В. ЯковлевСуддя: Д.В. Запорожан Суддя: С.І. Жук
Судове рішення № 27922654, Одеський апеляційний адміністративний суд було прийнято 06.12.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 1570/2226/2012. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: