Ухвала суду № 27922655, 06.12.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2012 р.Справа № 1570/3969/2012

Категорія: 8.2.6 Головуючий в 1 інстанції: Бжассо Н. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді -Яковлева Ю.В.судді -Запорожана Д.В.судді -Жука С.І.при секретарі -Синявській І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції Приморського району м. Одеси Одеської області Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2012 року по адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦІНФОРМ БЕЗПЕКА»до Державної податкової інспекції Приморського району м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень,

встановила:

Позивач ТОВ «СПЕЦІНФОРМ БЕЗПЕКА»25.06.2012 року звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просив суд визнати противоправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції Приморського району м. Одеси Одеської області Державної податкової служби від 21 червня 2012 року №0001012200, №0001022200, №0001002200, а також стягнути з відповідача судові витрати по сплаті судового збору. Заявлені позовні вимоги, позивач обґрунтовував наступними доводами.

Державною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС, в період з 07.05.2012 року по 21.05.2012 року, було проведено планову виїзну перевірку товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.12.2011 року.

За результатами перевірки були встановлені порушення товариством:

п. 5.1, п.п. 5.2.1, п. 5.2, п.п. 5.3.9, п. 5.3, ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 283/97-ВР від 22.05.1997 року, зі змінами та доповненнями, п. 135.2 ст. 135, п. 137.1 п. 137, п. 138.1 ст. 138, п. 139.9 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ (зі змінами та доповненнями) внаслідок чого підприємством занижено податку на прибуток в сумі 1587553 гривень у т. ч по періодах: у 1-му кварталі 2009 року на 294415 гривень; у 2-му кварталі 2009 року на 49113 гривень; у 3-му кварталі 2009 року на 79442 гривень; у 4-му кварталі 2009 року на 51991 гривень; у 1-му кварталі 2010 року на 27458 гривень; у 2-му кварталі 2010 року на 24250 гривень; у 3-му кварталі 2010 року на 34186 гривень; у 4-му кварталі 2010 року на 389343 гривень; у 1-му кварталі 2011 року на 335277 гривень; у 2-му кварталі 2011 року на 98258 гривень; у 3-му кварталі 2011 року на 203820 гривень, та завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податку на прибуток на 200015 гривень у 4 кварталі 2011 року;

п.п. 7.4.1, 7.4.4 п 7.4 ст. 7 Закону України від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»зі змінами та доповненнями, п. 198.3, п. 198.4, п. 198.5 ст. 198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-УІ зі змінами та доповненнями, в результаті чого підприємством занижено ПДВ на загальну суму 1407226 гривень, у т.ч. по періодах: у січні 2009 року на 77260 гривень; у лютому 2009 року на 80843 гривень; у березні 2009 року на 77432 гривень; у квітні 2009 року на 9317 гривень; у травні 2009 року на 6774 гривень; у червні 2009 року на 9200 гривень; у липні 2009 року на 9150 гривень; у серпні 2009 року на 9304 гривень; у вересні 2009 року на 11765 гривень; у жовтні 2009 року на 12004 гривень; у листопаді 2009 року на 15008 гривень; у грудні 2009 року на 14580 гривень; у січні 2010 року на 14340 гривень; у лютому 2010 року на 14827 гривень; у березні 2010 року на 12200 гривень; у вересні 2010 року на 24405 гривень; у жовтні 2010 року на 108501 гривень; у листопаді 2010 року на 121203 гривень; у грудні 2010 року на 121771 гривень; у січні 2011 року на 121521 гривень; у лютому 2011 року на 105859 гривень; у березні 2011 року на 127284 гривень; у квітні 2011 року на 85442 гривень; у липні 2011 року на 103527 гривень; у серпні 2011 року на 113710 гривень;

пп.3.1.3 п.3.1 ст. 3, пп.4.2.1 п. 4.2 ст. 4, п. 7.1 ст. 7, пп. 8.1.1, пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8, пп. 9.12.2 п. 9.2 ст. 9, пп. 16.3.5 п. 16.3 ст. 16 абзацу «а»п. 19.2 ст. 19 Закону України від 22.05.2003 року № 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб» зі змінами та доповненнями, в результаті чого встановлено порушення вимог податкового законодавства під час проведення перевірки питань щодо правильності нарахування та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету за грудень 2010 року у сумі 183,75 гривень, про що було складено акт перевірки № 3352/22-50/33659565 від 12.06.2012 року.

На підставі акту перевірки від 12.06.2012 року за № 3352/22-50/33659565, ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС були прийняті податкові повідомлення-рішення від 21.06.2012 року за № 0001012200, № 0001022200, № 0001002200 - відповідно до яких TOB «СПЕЦІНФОРМ БЕЗПЕКА»збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 1587553 гривень застосована штрафна (фінансова) санкція у розмірі 175361 гривень та занижено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податку на прибуток на 200015 гривень, збільшено суму грошового зобов'язання по ПДВ на загальну суму 498236 гривень та застосована штрафна (фінансова) санкція у розмірі 115718 гривень.

Інші порушення податкового законодавства, встановленні в ході проведеної перевірки, позивачем не оскаржувались.

Позивач зазначив, що висновки податкового органу ґрунтуються на встановлені нікчемності правочинів, укладених між ТОВ «СПЕЦІНФОРМ БЕЗПЕКА»та його контрагентами: ПП «Река», ПП «АМГ Груп», ПП «Інфопроект», але, на думку позивача, такі висновки є помилковими, оскільки підтвердженням реального змісту (товарності) господарської операції є наявна первинна документація.

Також в ході перевірки було встановлено, що товариством в періоді, що перевірявся, були укладені договори на отримання інформаційно-консультаційних, маркетингових послуг, послуг по перевірці за несенням служби, охорони, диспетчерського контролю, розробки тендерної пропозиції, виконання технічних умов по розподіленню та обладнанню постів і організації несення служби, пошуку і підбору кандидатів на посаду охоронця.

За результатами проведеної перевірки, відповідачем було зроблено висновок, що товариством, як суб'єктом господарської діяльності було віднесено до складу витрат вартість послуг, щодо яких відсутні необхідні документи для доведення використання послуги в господарській діяльності.

Позивач вважав, що валові витрати, по яким згідно акту перевірки встановлено завищення, відповідають витратам передбаченим у п.5.2.1 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств»та підтвердженні первинними документами, які надавались відповідачу під час перевірки (договори, акти здачі - прийняття робіт (надання послуг), видаткові накладні, податкові накладні складання яких відповідає вимогам законодавства).

З урахуванням викладеного, позивач вважав, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі помилкових висновків, є противоправними та такими, що підлягають скасуванню.

В ході розгляду справи представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача заявлені позовні вимоги не визнав, в задоволенні їх просив відмовити, наполягаючи на законності та обґрунтованості прийнятих податкових повідомлень-рішень.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2012 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦІНФОРМ БЕЗПЕКА»було задоволено.

Визнано противоправними та скасовано податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції Приморського району м. Одеси Одеської області Державної податкової служби від 21 червня 2012 року №0001012200, №0001022200, №0001002200.

Стягнуто з Державної податкової інспекції Приморського району м. Одеси Одеської області ДПС на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦІНФОРМ БЕЗПЕКА»(код ЄДРПОУ 33659565, м. Одеса, вул. Троїцька, 17 кв. 1, р/р 260050101115517 в філії АТ «Укрексімбанку»МФО 328618) кошти сплачені у якості судового збору у розмірі 2 146 (дві тисячі сто сорок шість) гривень.

В апеляційній скарзі ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, ставить питання щодо скасування оскаржуваної постанови та прийняття нової про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом 1-ї інстанції встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «СПЕЦІНФОРМ БЕЗПЕКА»зареєстровано Виконавчим комітетом Одеської міської ради 12.10.2005 року. Код суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ 33659565.

ТОВ «СПЕЦІНФОРМ БЕЗПЕКА»взято на податковий облік в органах податкової служби з 12.10.2005 року за № 155610200000 та перебуває на обліку в ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 25.11.2005 року № 23225655, виданого ДПІ у Приморському районі м. Одеси, ТОВ «СПЕЦІНФОРМ БЕЗЕКА», було зареєстровано платником ПДВ з 25.11.2005 року по 12.06.2010 року, згідно Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 12.06.2010 року № 100286694, виданого ДПІ у Приморському районі м. Одеси, індивідуальний податковий номер -336595615538, ТОВ «СПЕЦІНФОРМ БЕЗПЕКА», було зареєстровано платником ПДВ з 12.06.2005 року по день розгляду справи.

Судом 1-ї інстанції також встановлено, що в період з 07.05.2012 року по 21.05.2012 року ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС було проведено планову виїзну перевірку ТОВ «СПЕЦІНФОРМ БЕЗПЕКА»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.12.2011 року, про що було складено акт перевірки № 3352/22-50/33659565 від 12.06.2012 року.

На підставі вищезазначеного акту перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС були прийняті податкові повідомлення - рішення:

№ 0001012200 від 21.06.2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 1 594 493 гривень - за основним платежем; 175 361 гривень - за штрафними (фінансовими) санкціями;

№ 0001022200 від 21.06.2012 року про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 200 015 гривень;

№ 0001002200 від 21.06.2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 498 236 гривень - за основним платежем; 115 718 гривень - за штрафними (фінансовими) санкціями.

В ході проведеної перевірки правильності формування валового доходу за період з 01.01.2009 року, за висновками перевіряючи, за висновками перевіряючи, було встановлено завищення задекларованих ТОВ «СПЕЦІНФОРМ БЕЗПЕКА»показників у рядку 01.1 Декларацій «доходи від продажу товарів (робіт, послуг)», рядку 0.2 Декларацій «Доходи від операційної діяльності (дохід від реалізації товарів (робіт, послуг)»на суму 3355160 гривень.

Перевіркою достовірності відображених показників у поданих деклараціях з податку на додану вартість за період з 01.01.2009 року по 31.12.2011 року перевіряючими також було встановлено завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 10.1 Декларацій «Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження) з податком на додану вартість на митній території України товарів (послуг) та основних фондів з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20 відсотків та нульовою ставкою»на загальну суму 1421098 гривень.

Висновки перевірки вмотивовані тим, що відповідно до поданої звітності підприємства ПП «Река»та ПП «АМГ Груп»встановлено, що питома вага загального придбання товарів (робіт, послуг), сформована у значному обсязі за рахунок придбання товарів (робіт, послуг) у ПП «Ново-Ком»та ПП «Ардея-ТЕХ», які станом на 11.11.2011 року мають стан 23 - місцезнаходження не встановлено.

Також, в акті зазначається, що на ПП «Река»відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення господарської діяльності, у зв'язку з чим, встановлено здійснення операцій з надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання.

Враховуючи те, що у ПП «Река»були відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, основні фонди відсутні, технічний персонал, фахівці, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходилося за місцезнаходженням згідно з ч.ч. 1,5 ст. 203, пунктами 1,2 ст. 205, ст. 228 ЦК України, правочини з контрагентами за період з січня 2011 року по квітень 2011 року податковим органом були визнані як такі, що мають ознаки нікчемності.

Також, за результатами аналізу документів, які містяться в обліковій справі підприємства, податкової звітності та інформації з зовнішніх джерел не було встановлено наявність у ПП «АМГ Груп» власних, орендованих, одержаних по договорах лізингу, складських, торгівельних, виробничих та інших приміщень, які суб'єкт господарювання міг би використовувати при здійсненні фінансово-господарської діяльності.

У зв'язку з чим, податковим органом було зроблено висновок, що TOB «АМГ Груп»безпідставно сформовано податковий кредит за рахунок сум ПДВ по податкових накладних отриманих від вищезазначених контрагентів-постачальників.

Згідно з даними податкової звітності, наданої до ДПІ у Приморському районі м. Одеси, загальна чисельність працюючих на цьому підприємстві ПП «Інфопроект»за 4 квартал 2010 року складає: основних працівників -4 особи. Враховуючи те, що у ПП «Інфопроект»відсутні основні фонди 1 групи, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за місцезнаходженням та на підставі складених актів контрагентів по ланцюгам постачання згідно з частинами 1,5 ст. 203, пунктами 1,2 ст. 215, ст.218 ЦК України угоди за контрагентами за період з квітня 2010 року по лютий 2011 року мають ознаки нікчемності.

Таким чином, операції ПП «Река», ПП «АМГ Груп»та ПП «Інфопроект»та їх контрагентів-покупців не містять економічних або інших причин для ведення господарської діяльності, а направлені на проведення грошових потоків з метою штучного формування податкової вигоди.

У результаті порушення ПП «Река», ПП «АМГ Груп»своїх податкових зобов'язань, приписів господарського та цивільного законодавства (моральних засад), угоди, укладені з контрагентами на реалізацію ТМЦ (робіт, послуг) на адресу останніх, мають протиправний характер, а правочин, в наслідок якого неправомірно віднесений ПДВ до складу податкових зобов'язань по суті спрямований на незаконне заволодіння майном держави та суперечить інтересам держави та суспільства, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з ч. 2 ст. 228 ЦК України є нікчемним.

Враховуючи вищевикладене, відповідачем було зроблено висновок про: відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної фінансово-господарської діяльності, в силу відсутності технічного персоналу, основних засобів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, що дає змогу ставити під сумнів факт здійснення суб'єктом господарювання основного виду діяльності.; неможливість фактичного здійснення ПП «Река», ПП «АМГ Груп»та ПП «Інфопроект»господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу; відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів, а також про те, що усі операції купівлі-продажу здійснені у вищезазначеному періоді з контрагентами-покупцями не спричиняють реального настання правових наслідків та мають ознаки нікчемності.

Згідно зі ст. 1 Закону України від 16.07.1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового Кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до положень ст. 9 Закону України, від 16.07.1999 року, № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

В ході розгляду справи, ТОВ «СПЕЦІНФОРМ БЕЗПЕКА»на підтвердження проведення господарських операцій з ПП «Река», ПП «АМГ ГРУПП»та ПП «Інфопроект»були наданні копії первинних документів наявність та правильність складення яких - не оспорювалась податковим органом.

Колегія суддів вважає, що суд 1-ї інстанції обгрунтовано не прийняв до уваги посилання відповідача, як на обґрунтування своїх висновків, на відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної економічної діяльності у контрагентів позивача - ПП «Река», ПП «АМГ ГРУПП», ПП «Інфопроект», оскільки такі висновки не можливо зробити без виїзної перевірки діяльності суб'єкта господарювання.

Згідно з актом перевірки відповідача, виїзні перевірки зазначених підприємств не проводились, висновки податкового органу обґрунтовуються: листом Алчевської ОДПІ від 03.11.2011 року № 36978/231/475 про незнаходження ПП «Ново - Ком»за юридичною адресою; актом Алчевської ОДПІ «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Ардея-Тех»за період січень - квітень 2011 року»; службовою запискою ВПМ у ДПІ у Малиновському районі м. Одеси № 2066 від 11.11.2011 року щодо сумнівів реальності здійснення фінансово-господарської діяльності; даними податкової звітності та автоматизованих інформаційних систем.

Таким чином, податковим органом належним чином не перевірялися та не могли бути перевіреними наявність господарсько-правових стосунків ПП «Река», ПП «АМГ ГРУПП», ПП «Інфопроект»з іншими суб'єктами господарювання по оренді основних засобів, складських приміщень, транспортних засобів; наявність укладених цивільно-правових угод з фізичними особами, щодо надання послуг або виконання робіт.

Відповідно до статі 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно статі 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч.1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсним правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Відповідно до ч. 3 ст. 215, ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України недійсність правочину повинна встановлюватись виключно судом.

Рішеннь суду про недійсність правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами, відповідачем до суду 1-ї інстанції надані не були.

З огляду на викладене суд 1-ї інстанції правильно визнав, що не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість, а також формування валових доходів та витрат для визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток, порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентами позивача, оскільки судом встановлено, що дії ТОВ «СПЕЦІНФОРМ БЕЗПЕКА», як платника податків, свідчать про його добросовісність, а вчинені ним правочини не викликають сумніву щодо їх реальності, що підтверджено сукупністю досліджених письмових доказів у вигляді первинної документації, наявність якої відповідачем не оспорюється та визнається.

Крім того, рішенням Одеського окружного адміністративного суду (справа № 2а/1570/10428/2011) задоволено позовні вимоги TOB «АМГ Груп»в частині визнання протиправними дій ДПІ у Малиновському районі м. Одеси щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки TOB «АМГ Груп»з питань формування податкового кредиту та податкових зобов'язань з ПДВ за січень-квітень 2011 року, а також в частині визнання протиправними дій ДПІ у Малиновському районі м. Одеси щодо включення до акту перевірки від 11.11.2011 року № 301/23-214/37280436 висновків щодо нікчемності правочинів (ч.5 ст. 203, ч. 1 ,2 ст. 215, ст..216 ЦК України), укладених TOB «АМГ Груп»при придбанні товарів (послуг), за якими сформовані податковий кредит та податкове зобов'язання цього підприємства з ПДВ за січень-квітень 2011 року та відсутності факту передачі за цими угодами.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2012 року залишено без змін постанову Одеського окружного адміністративного суду (справа № 2а/1570/10346/2011) про задоволення позовних вимог ПП «Река»в частині визнання протиправними дій ДПІ у Малиновському районі м. Одеси щодо проведення перевірки та складання акту перевірки № 303/23-513/36919740-2380 від 14.11.2011 року.

Стосовно податкових повідомлень-рішень ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області від 21.06.2012 року № 0001012200, № 0001002200, суд 1-ї інстанції обґрунтовано визнав заявлені позовні вимоги доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується податкового повідомлення - рішення від 21.06.2012 року № 0001022200, то було встановлено, що в перевіряємому періоді ТОВ «СПЕЦІНФОРМ БЕЗПЕКА»були укладені договори на отримання інформаційно-консультаційних, маркетингових послуг, послуг по перевірці за несенням служби, охорони, диспетчерського контролю, розробки тендерної пропозиції, виконання технічних умов по розподіленню та обладнанню постів і організації несення служби, пошуку і підбору кандидатів на посаду охоронця.

В підтвердження виконання умов вищевказаного договору товариством до перевірки було надано акти здачі - прийому виконаних робіт та податкові накладні, зведені в таблицю в акті перевірки (а.с. 30 -36 Т.1).

Відповідачем в акті перевірки було зроблено висновок, що товариством, як суб'єктом господарської діяльності було віднесено до складу витрат вартість послуг, щодо яких відсутні необхідні документи для доведення використання послуги в господарській діяльності.

Відповідно до п.5.1 ст. 5 Закону України від 22.05.1997 року № 283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції чинній на час виникнення правовідносин) валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг) які придбаваються (виготовляються)таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 того ж Закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 вказаного вище Закону, не підлягають віднесенню до складу валових витрат суми збитків платника податку, понесених у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) або їх обміном за цінами, що нижчі за звичайні, пов'язаним з таким платником податку особам. У разі коли сума виплат (заохочень) або її частина пов'язаним фізичним особам не визнаються валовими витратами, така сума (або її частина) є базою для нарахування внесків на соціальні заходи, передбачені пунктом 5.7 цієї статті. Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до положень п.135.2 ст.135 ПК України, доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У п. 137.1. ст. 137 вказаного Кодексу зазначається, що дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар. Дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг.

Згідно з положеннями п.138.1 ст.138 ПК України - витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно п.п. 139.1.9 ПК України, не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Таким чином, на підставі аналізу вище приведених норм закону, суд 1-ї інстанції обґрунтовано визнав що валові витрати, по яким згідно акту перевірки встановлено завищення, відповідають витратам передбаченим у п.5.2.1 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств»та підтвердженні первинними документами, які надавались відповідачу до перевірки (договори, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), видаткові накладні, податкові накладні складання яких відповідає вимогам законодавства).

Відповідно до п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування , визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом 1 цього Кодексу.

Тобто згідно чинного законодавства, за правочином, укладеним на постачання/придбання товару факт здійснення господарської операції з придбання/постачання товару засвідчується документом, яким як правило є відповідна накладна, що підписується матеріально-відповідальними особами сторін правочину.

Факт здійснення витрат в свою чергу підтверджується відповідним розрахунковим документом, що підтверджує фактичну сплату коштів покупцем постачальнику в оплату вартості товару (при розрахунках за допомогою платіжної електронної системи «банк-клієнт»це зазвичай виписка з банку).

За наявності зазначених документів, які засвідчують факт отримання товару покупцем від постачальника та факт здійснення витрат покупцем по оплаті товару - наявність чи відсутність жодного іншого документу за законом для податкового обліку не має значення та не може впливати на право покупця на віднесення витрат на оплату товарів до складу витрат, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток.

Висновок перевіряючих про недостатність інформації про надання послуг в актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) не може бути підставою для визнання неправомірності сформованих валових витрат та податкового кредиту, оскільки фактично як акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), так і інші документи, в тому числі податкові накладні, які є підставою нарахування податкового кредиту, відповідають вимогам законодавства та наявні у позивача.

З огляду на вищевказане колегія суддів вважає, що суд 1-ї інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив зазначену постанову з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підстав для скасування або зміни вказаної постанови колегія суддів не вбачає, а доводи апеляційної скарги суттєвими не являються та висновків суду 1-ї інстанції не спростовують.

Керуючись ч. 1 ст. 195, п.1 ч.1 ст.198, ст. 200 та п.1 ч.1 ст. 205 КАС України, колегія суддів -

ухвалила:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції Приморського району м. Одеси Одеської області Державної податкової служби -залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2012 року по адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦІНФОРМ БЕЗПЕКА»до Державної податкової інспекції Приморського району м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень -залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Головуючий суддя:/підпис/Ю.В. ЯковлевСуддя:/підпис/Д.В. Запорожан Суддя:/підпис/С.І. Жук