Рішення № 27913534, 10.12.2012, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2012 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого-судді - Ларенка В.І.

-суддів - Міненкової Н.О., Бородіна М.М.

при секретарі: - Галушка Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Московського районного суду м. Харкова від 11 липня 2012 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Філії «Слобожанське РУ»АТ «Банк Фінанси та Кредит»до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором ,-

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2012 року позивач звернувся у суд з зазначеним позовом про стягнення з відповідачів у солідарному порядку суму заборгованості за кредитним договором №М-023-08-ФО-02 від 19.03.2008 року в розмірі 390 353 грн. 99 коп. та судових витрат в розмірі 3 219 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що 19.03.2008 року між ВАТ «Банк та Кредит», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит»та відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір кредиту. Відповідно до умов договору позивач надав ОСОБА_2 у тимчасове користування грошові кошті в сумі 50 000 грн., терміном до 19.03.2010 року , зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 23 процентів річних. Згідно до умов договору відповідачка зобов'язалася у встановлений договором строк повернути кредитні кошті і сплатити проценти за користування ними та комісійну винагороду.. Сплату кредиту, процентів за користування наданим кредитом та комісійної винагороди відповідач повинен був здійснювати на умовах і в порядку, відповідно до пунктів 2.1,3.2,3.3,4.5 Кредитного договору та Графіку погашення кредиту. Проте відповідачка не виконала умов договору у зв'язку з чим станом на 01.02.2012 року виникла заборгованість за Договором кредиту, яка складається із:

прострочена заборгованість за кредитом -47 789 грн. 47 коп.,

прострочена заборгованість по процентам -40 252 грн. 89 коп.,

строкова заборгованість по процентам -930 грн. 98 коп.,

пеня за прострочення погашення кредиту -174 431 грн. 57 коп.

пеня за прострочення погашення процентів 126 949 грн. 09 коп.

Пеня нарахована згідно з пунктом 6.1 Кредитного договору у розмірі 1% від простроченої суми за кожен день прострочення.

Крім того в якості забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором, укладено договір поруки №М-023\1-08-П-02 з співвідповідачем ОСОБА_4 та договір поруки №М-032\2-08-П-02 з співвідповідачем ОСОБА_5. Відповідно до укладених договорів поруки співвідповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 зобов'язались відповідати щодо сплати кредиту відповідачкою ОСОБА_2 , проте, поручителі взятих на себе зобов'язань не виконали, тому позивач просив задовольнити його позовні вимоги.

Відповідачі в судове засідання не з'явились.

Заочним рішенням Московського районного суду м. Харкова від 11 липня 2012 року позов задоволений у повному обсязі.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 18 вересня 2012 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення суду від 11 липня 2012 року відмовлено.

В апеляційний скарзі ОСОБА_2 просить заочне рішення суду скасувати, посилаючись на те, що справа розглянута за відсутності відповідачів, у зв'язку з чим обставини справи що мають істотне значення для вирішення спору належним чином не досліджені в судовому засіданні. Постановою господарського суду Харківської області від 24.02.2010 року СПДФО ОСОБА_2 визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено арбітражного керуючого. Вважає крім того, що сума боргу перед позивачем занадто велика. Просить ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у відповідності до ст.303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги про стягнення 47 789 грн. 47 коп. заборгованості за кредитом, 40 252 грн. 89 коп. заборгованості по процентам за користування кредитом, 930 грн. 98 коп. строкову заборгованість по процентам ,- суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до договору кредиту від 19.03.2008 року ОСОБА_2 отримала кредит у сумі 50 000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 23% на рік з кінцевим терміном повернення до 19.03.2010 року. Взяті на себе зобов'язання по договору Банк виконав своєчасно і повністю, однак ОСОБА_2 зобов'язання по договору не виконала. У зв'язку з зазначеним порушенням зобов'язання за кредитним договором станом на 01.02.2012 року мається вказана заборгованість.

Крім того в якості забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором, укладено договір поруки №М-023\1-08-П-02 з співвідповідачем ОСОБА_4 та договір поруки №М-032\2-08-П-02 з співвідповідачем ОСОБА_5. Відповідно до укладених договорів поруки співвідповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 зобов'язались відповідати щодо сплати кредиту відповідачкою ОСОБА_2 , проте, поручителі взятих на себе зобов'язань не виконали,

Приймаючи до уваги викладене, суд задовольнив позовні вимоги.

Судова колегія вважає, що дані висновки суду є правильними, оскільки вони зроблені відповідно до зібраним доказам, вимогам ст.ст.509, 526, 530, 536, 554, 1054 ЦК України, ст.ст.10, 60, 212, 213 ЦПК України.

Обставини справи, встановлені судом, підтверджуються матеріалами справи: кредитним договором від 19.03.2008 року (а.с. 8-10), договорами поруки (а.с.11-14), розрахунком заборгованості (а.с.6-7).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит ) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Стаття 554 ЦК України передбачає, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

А тому суд першої інстанції правильно прийняв рішення про стягнення з відповідачів в солідарному порядку заборгованість за кредитом, заборгованість по процентам та строкову заборгованість по процентам.

Прийнявши заочне рішення суд першої інстанції ніяким чином не позбавив відповідача ОСОБА_2 можливості скористатися правом передбаченим ст. 10 ЦПК України щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Копія позовної заяви, копія ухвали про відкриття провадження у справі, копії документів що додаються до заяви були направлені відповідачам. ОСОБА_2 отримала ці копії, неодноразово викликалася повістками в судове засідання (а.с.34, 51). Крім того ОСОБА_5 оскаржував ухвалу судді про відкриття провадження по справі (а.с.38).

Таким чином судова колегія вважає, що рішення судом першої інстанції ухвалено з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Посилання в апеляційній скарги на те, що СПДФО ОСОБА_2 визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, - не може бути підставою для відмовив задоволенні даного позову.

Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі, були предметом розгляду суду першої інстанції, та їм дана належна оцінка.

Висновків суду першої інстанції вони не спростовують.

Згідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пеню є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Разом з тим, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що у даному випадку розмір неустойки значно перевищує розмір збитків. Як вбачається з матеріалів справи кінцевий строк виконання зобов'язання передбачений кредитним договором є 19.03.2010 року. В суд позивач звернувся з даним позовом лише у лютому 2012 року. За цей період часу продовжувалася нараховувалася пеня. Тобто кредитор сприяв збільшенню розміру збитків, завданих порушенням зобов'язання і не вжив заходів щодо їх зменшення.

Відповідно до ч.3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Виходячи з наведеного, судова колегія у цій частині рішення суду змінює та зменшує розмір пені за прострочення погашення процентів до 10 000 грн. і пені за прострочення кредиту до 10 000 грн.

У зв'язку з чим зменшується і розмір стягнення судових витрат до 1 089 грн. 73 коп.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія

вирішила :

апеляційну скаргу ОСОБА_2 -задовольнити частково.

Заочне рішення Московського районного суду м. Харкова від 11 липня 2012 року змінити, зменшивши стягнення штрафних санкцій.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит»в особі Філії «Слобожанське РУ»АТ «Банк Фінанси та Кредит»:

прострочену заборгованість за кредитом -47 789 грн. 47 коп.,

прострочену заборгованість по процентам -40 252 грн. 89 коп.,

строкову заборгованість по процентам -930 грн. 98 коп.,

пеню за прострочення погашення кредиту -10 000 грн.,

пеню за прострочення погашення процентів -10 000 грн., а всього 108 973 грн. 34 коп. і 1 089 грн. 73 коп. судових витрат.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, та може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: