Ухвала суду № 27913452, 28.11.2012, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 1312/2158/12 Головуючий у 1 інстанції: Гирич С.В.

Провадження № 22-ц/1390/6739/12 Доповідач в 2-й інстанції: Береза В. І.

Категорія 29

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2012 року Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі: Головуючого судді-Берези В.І., суддів - Федоришина А.В, Павлишина О.Ф., при секретарі -Проворній Н., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Личаківського районного суду м.Львова від 12.09.2012 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант АВТО»про стягнення інфляційних втрат, пені та трьох відсотків річних,-

в с т а н о в и л а:

рішенням Личаківського районного суду м.Львова від 12 вересня 2012 року позов задоволено частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант АВТО», ЄДРПОУ 16467237 в користь ОСОБА_3, індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1, інфляційні втрати в розмірі 200 грн., та три відсотки річних в розмірі 1076,71 грн., а всього в розмірі 1276 грн. 71 коп.. Стягнуто з відповідача Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант АВТО», ЄДРПОУ 16467237, в користь ОСОБА_3, індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1, понесені судові витрати в розмірі 214 грн. 60 коп.. В решті позовні вимоги відхилено за безпідставністю.

Рішення суду оскаржив позивач ОСОБА_3, просить скасувати оскаржуване рішення в частині відмови в задоволенні його позову та прийняти рішення яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Важає рішення незаконним, прийнятим з порушенням норм права. Рішенням Сихівського районного суду м.Львова від 02.04.2012р. задоволено його позов про стягнення з відповідача страхового відшкодування, збитків за проведення автотоварознавчого дослідження ,евакуацію транспорту, пені та трьох відсотків річних, моральну шкоду. Зазначене рішення виконане лише 06.07.2012 року. Суд невірно визначився щодо періоду нарахування інфляційних втрат, безпідставно відмовив у нарахуванні пені.

В судове засідання апеляційної інстанції відповідач не з»явився, хоч належним чином був повідомлений про розгляд справи, тому справу розглянуто у його відсутності. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта на підтримання апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, межі і доводи апеляційної скарги , колегія суддів приходить до наступного.

Як встановлено судом першої інстанції внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 14.07.2011р., яка відбулася з вини ОСОБА_5, цивільно-правова відповідальність якого була застрахована у ПАТ «УСК «Гарант АВТО»на підставі страхового полісу №5409539, був пошкоджений автомобіль марки БМВ 525 д.н.з. НОМЕР_2, що належить на праві спільної сумісної власності позивачу та ОСОБА_6

Рішенням Сихівського районного суду м.Львова від 02.04.2012р. задоволено позов ОСОБА_3, зобов'язано стягнути з ПАТ «УСК «Гарант АВТО»на користь позивача 50000грн. страхового відшкодування, 800 грн. збитків за проведення автотоварознавчих досліджень, 500 грн. збитків за евакуацію транспортного засобу, 404,53 грн. пені, 80,90 грн. трьох відсотків річних, 1000 грн. моральної шкоди. Зазначене рішення Сихівського районного суду м. Львова було виконано 06.07.2012р.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми ,якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Задовольняючи частково вимоги позивача суд першої інстанції вказав на те, що оскільки відповідач у 30-и денний термін з моменту виникнення обов'язку здійснення страхового відшкодування, таке перед позивачем не провів, здійснив виплату страхових виплат лише 06.07.2012р., попереднім рішенням суду стягнуто на користь позивача три проценти річних від простроченої суми лише за період з моменту виникнення прострочення по час його звернення до суду 17.10.2011р., тому позовні вимоги про стягнення трьох процентів річних від простроченої суми за період з 17.10.2011р. по 06.07.2012р. є підставними.

Відтак стягнув з відповідача в користь позивача три проценти річних у сумі 1076,71 грн. (50000 грн. страхового відшкодування*3/100*262 календарних днів прострочення/365днів).

Судом вірно визначено строк прострочення виплати страхового відшкодування -з листопада 2011 року по 06.07.2012 року, відтак правильно застосовано для визначення інфляційних втрат індекс інфляції за період з листопада 2011 року по червень 2012 року ,який становить 100,4%, та дорівнює 200 грн.. (50000 грн. страхового відшкодування* 100,4/100-50000 страхового відшкодування).

Відповідальність страховика визначена ст. 992 ЦК України, яка передбачає, що у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом. Такі положення відповідають правовому наслідку порушення зобов'язання, встановленому п. 3 ст. 611 ЦК.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Обов'язком страховика відповідно до п.3 ст. 20 Закону «Про страхування»є відшкодування майнової шкоди за несвоєчасне здійснення страхової виплати шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені) розмір якої визначається умовами договору страхування або законом.

Як видно з рішення Сихівського районного суду м.Львова від 02 квітня 2012 року позивач заявляв вимогу про стягнення пені , відповідно до договору страхування у розмірі подвійної облікової ставки НБУ у розмірі 404.53 грн., враховуючи наведене суд першої інстанції правомірно відмовив в задоволенні позовної вимоги в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 5471,23 грн., оскільки відповідно до ст.ст.546, 549 ЦК України така є різновидом забезпечення виконання зобов'язання і вже стягувалася з відповідача рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 02.04.2012р. за невиконання такого зобов'язання.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Рішення суду відповідає вимогам закону і зібраним по справі доказам, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для її задоволення немає.

Керуючись ч.1 п.1 ст.307, ч.1ст.308, ст.313,319 ЦПК України, колегія суддів ,-

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 відхилити.

Рішення Личаківського районного суду м.Львова від 12 вересня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскарженою до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.

Головуючий: Береза В.І.

Судді: Федоришин А.В.

Павлишин О.Ф.