Рішення № 27912342, 04.12.2012, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 221/3103/2012 Провадження № 22-ц/0290/3278/2012Головуючий в суді першої інстанції:Татаурова І.М.Категорія: 5 Доповідач: Марчук В. С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.12.2012 м. Вінниця

колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого: Марчук В.С.

Суддів: Іващука В.А., Колоса С.С.

При секретарі: Пишному О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області апеляційну скаргу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - КП «Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації» на рішення Староміського районного суду м. Вінниця від 10 жовтня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «Домус-В», третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - КП «Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації», про визнання права власності

В С Т А Н О В И Л А :

31 травня 2012 року ОСОБА_2 звернувся в Староміський районний суд м. Вінниця з даним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що ТОВ «Домус - В», яке є правонаступником ТОВ «Спецбудматеріали», являлось власником будинковолодіння по АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 12.08.1997 року.

Ухвалою Староміського районного суду м. Вінниця від 12.05.2011 року у справі № 2-616/11 за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «Домус-В», ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ТОВ «ВПІ», ПАТ «Райфайзен Банк Аваль», ВМР про переведення прав та обов`язків покупця, було затверджено мирову угоду, відповідно до якої ОСОБА_2 набуває права власності на 2/25 частки будинковолодіння АДРЕСА_1 , що складається з приміщень гаража «А» з першого по шостий номер та №10, загальною площею 463,7 м2.

З метою оформлення права власності на зазначене майно, позивач звернувся з заявою до КП «Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації», проте з підстав, що мирова угода не являється правовстановлюючим документом, йому було відмовлено у проведенні державної реєстрації права власності зазначеної нерухомості.

У зв`язку з цим та посилаючись на ст. 392 ЦПК України, ОСОБА_2 просив суд визнати за ним право власності на 2/25 частки будинковолодіння АДРЕСА_1 , що складається з приміщень гаража «А» з першого по шостий номер та №10, загальною площею 463,7 м2.

Далі, позивач уточнив свої позовні вимоги та просив суд визнати за ним право власності на 2/25 частки будинковолодіння АДРЕСА_1 , що складається з приміщень під літерою «А» на 1-му поверсі: приміщення 1-1 площею 124,1м2, приміщення 1-2 площею 11,8м2, приміщення 1-3 площею 7,7 м2, приміщення 1-4 площею 28,9 м2 , приміщення 1-5 площею115,8 м2, приміщення 1-6 площею146,5 м2, а всього загальною площею 434,8 м2.

Рішенням суду від 10 жовтня 2012 року позов задоволено, вирішено визнати за ОСОБА_2 право власності на 2/25 частки будинковолодіння АДРЕСА_1 загальною площею 434,8 м2., що складається з приміщень під літерою «А» на 1-му поверсі: приміщення 1-1 площею 124,1м2; 1-2 площею 11,8м2; 1-3 площею 7,7 м2; 1-4 площею 28,9 м2 ; 1-5 площею115,8м2; 1-6 площею146,5 м2.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - КП «Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації» не погодившись з рішенням суду першої інстанції, оскаржило його в апеляційному порядку, як необґрунтоване, таке у якому висновки суду не відповідають обставинам справи та ухвалене з порушенням норм матеріального права. Просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставинах, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Проте зазначені вимоги закону судом першої інстанції не виконані.

Задовольняючи позов, суд дійшов до висновків, які не відповідають обставинам справи, а звідси - неправильно застосував норми матеріального та процесуального права.

Так, ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд виходив з того, що ухвалою Староміського районного суду м. Вінниця від 12.05.2011 року, якою було затверджено мирову угоду, ОСОБА_2 набув права власності на 2/25 частки будинковолодіння АДРЕСА_1.

Проте, такий висновок суду не відповідає вказаним обставинам справи тому, що відповідно до вимог ст. 334 ч.4 ЦК України, якщо договір про відчуження підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

А згідно п.1.4 Тимчасового положення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, обов'язковій державній реєстрації підлягають право власності та інші речові права на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування.

У позовній заяві вказано, що позивачу було відмовлено у проведенні державної реєстрації права власності майна, на яке він претендує. Отже вказане право не зареєстроване за позивачем.

Враховуючи вказані обставини, суд не мав права застосовувати норми ст. 392 ЦК України до цих правовідносин, тому що зазначена стаття захищає порушене право власника майна, а позивач не є таким. Отже, підстави для задоволення позову відсутні.

Ще безпідставно судом задоволено позов тому, що зазначена ухвала суду від 12.05.2011 року про затвердження мирової угоди існує (а/с 13), а отже позивачем у даному випадку неправильно обрано спосіб захисту своїх прав.

Щодо застосування судом при ухваленні рішення Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», то воно теж не правомірне тому, що як правильно зазначено у апеляційній скарзі, виходячи з п.1 розділу II прикінцевих та перехідних положень Закону України №1878-VI від 11.02.2010 року , державна реєстрація прав на нерухоме майно в порядку вказаного Закону буде здійснюватися лише з 1.01.2013 року.

Таким чином, рішення суду першої інстанції слід скасувати та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 307,309,313,314,316,317,319 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - КП «Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації» задовольнити.

Рішення Староміського районного суду м. Вінниця від 10 жовтня 2012 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким у позові ОСОБА_2 до ТОВ «Домус-В», третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - КП «Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації», про визнання права власності відмовити.

Рішення апеляційного суду Вінницької області набирає законної сили з моменту його проголошення та з цього ж часу може бути оскаржене в касаційному порядку протягом 20 днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуюча: /підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом вірно: