Рішення № 2790979, 13.01.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 108

РІШЕННЯ

Іменем України

13.01.2009

Справа №2-9/10666-2008

За позовом ТОВ «Мережа сервісних станцій «Тідісі-Дальнобой», м. Бровари

До відповідача СПД Жеребко О.А., м. Сімферополь, с. Гресівське

Про стягнення 20467,20 грн.

Суддя ГС АР Крим Н.С.Пєтухова

Представники:

Від позивача – Карпінська Г.Л., пред-к дов. пост. від 01.12.2008р.

Від відповідача – не з’явився

Суть спору: Позивач звернувся до Господарського суду АР Крим із позовом до відповідача про стягнення 20467,20 грн. заборгованості, у тому числі 15744 грн. основного боргу, штрафу в розмірі 4723,20 грн.

Відповідач повторно явку свого представника у судове засідання не забезпечив. Про день слухання справи був сповіщений належним чином. Ухвала суду була направлена на його адресу рекомендованою кореспонденцією. Причина не явки представника відповідача суду не відома.

Справа розглядається на підставі наявних у неї матеріалів у порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, а також додатково надані сторонами документи, заслухавши пояснення представника позивача, суд –

В с т а н о в и в:

17.04.07 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мережа сервісних станцій "ТІДІСІ-ДАЛЬНОБОЙ" та Фізичною особою – підприємцем Жеребко Олегом Анатолійовичем був укладений договір відповідального зберігання №509/2007.

Відповідно до Договору позивач передав на відповідальне зберігання пневматичні шини для вантажного автотранспорту, а СПД Жеребко О.А. прийняв Продукцію та відповідно до п.3.4.2. Договору, зобов'язався повернути її в дводенний термін за першою вимогою відповідно до умов Договору.

28.05.08 Позивач направив Відповідачу Вимогу №131 про повернення Продукції в належному стані, або за неможливості такого повернення, сплатити вартість Продукції у сумі 15 744,00 грн.

Відповідач, ухиляючись від повернення товару, відповіді на вимогу не надав. На виконання п. 3.1.1. Договору, Позивач провів інвентаризацію наявності продукції на складі Відповідача. З'ясувалось, що продукція на складі відсутня, про що був складений відповідний Інвентаризаційний опис станом на 01.10.08р.

Позивач свої договірні зобов’язання виконав належним чином, однак, відповідач не повернув товар, у зв’язку з чим за ним утворилась заборгованість у сумі 15744,00 грн.

Відповідно до ст. 949 Цивільного Кодексу України Зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.

Таким чином, вважаємо, що своїми діями Відповідач грубо порушив як умови Договору, так і норми чинного законодавства, а саме не повернув продукцію в дводенний термін і тому такі дії підлягають відшкодуванню у розмірі вартості Продукції Позивача.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Відповідно до ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п.5.2 Договору, у випадку втрати, псування, приведення продукції в стан не придатний для подальшого цільового використання, що відбулося з вини Зберігача, останній відшкодовує Власникові її повну вартість. Аналогічну норму містить ст.951 ЦК України, згідно якої збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) речі, відшкодовуються зберігачем у розмірі її вартості.

Як зазначає ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 230 ГК України штрафними санкціями визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 4 ст. 231 ГК України встановлено: у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання, незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк, одностороння відмова або зміна умов договору не допускається.

При таких обставинах, позовні вимоги позивача в частині стягнення 15744,00 грн. вартості втраченого товару підлягають задоволенню, оскільки підтверджені матеріалами справи.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 4723,20 грн. штрафу.

Згідно п.5.3 договору сторони передбачили, що у випадку неналежного виконання умов цього договору, відповідач сплачує позивачу штраф у розміру 30% суми від вартості втраченого товару.

Таким чином, позовні вимоги позивача у частині стягнення штрафу у розмірі 4723,20 грн. обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Ст.33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем таких суду не представлено.

Витрати по оплаті держмита і на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відносяться на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

У судовому засіданні 13.01.2009р. зі згодою сторін були оголошені тільки вступна та резолютивна частини рішення.

Рішення оформлене відповідно до ст. 84 ГПК України і підписано 14.01.2009 р.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з суб’єкта підприємницької діяльності Жеребко Олега Анатолійовича (95000, Автономна республіка Крим, м. Сімферополь, с. Гресівське, вул.Крижановського, 6.5, кв. 47, ідентифікаційний номер 2434104635 п/р 2600650193827 в Сімферопольському міському відділенні №39 Ощадбанку України МФО 384016) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мережа сервісних станцій «Тідісі-Дальнобой» (юр.адреса: 07400, Київська обл., м.Бровари, вул.Богунська, 26-В; пошт, адреса: 02089, м. Київ, вул. Радистів, 73а, Код ЄДРПОУ 33212540, п/р № 26005030806900 в «УкрСиббанк» м.Харків, МФО 351005, Код ЄДРПОУ 33212540) 15744 грн. основного боргу, штрафу в розмірі 4723,20 грн., 204,67 грн. держмита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної чинності.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Петухова Н.С.