Ухвала суду № 27907318, 12.11.2012, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 203/4880/12 Провадження № 22-ц/0290/3049/2012Головуючий в суді першої інстанції:Васильєва Т.Ю.Категорія: 2 Доповідач: Медяний В. М.

У Х В А Л А

Апеляційного суду Вінницької області

від 12 листопада 2012 року

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого судді: Медяного В.М.,

суддів: Мартьянової Л.І., Пащенко Л.В.,

при секретарі: Агеєвій Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Вінницького міжрайонно-реєстраційного відділення ВДАІ УМВС України у Вінницькій області, про визнання права власності на автомобіль,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 17 вересня 2012 року, -

в с т а н о в и л а :

У вересні 2012 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Вінницького міжрайонно-реєстраційного відділення ВДАІ УМВС України у Вінницькій області, про визнання права власності на автомобіль, зняття накладених на даний автомобіль арештів та обтяжень після 17.07.2008 року, які стосуються ОСОБА_2 та зобов'язання Вінницького міжрайонно-реєстраційного відділення ВДАІ УМВС України у Вінницькій області зняти спірний автомобіль з реєстрації та зареєструвати за ним.

Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 06 вересня 2012 року позовна заява ОСОБА_1 залишена без руху з наданням позивачу строку для усунення виявлених судом недоліків.

Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 17 вересня 2012 року постановлено позовну заяву ОСОБА_1 вважати неподаною та повернути позивачеві, в зв'язку з не усуненням недоліків, передбачених ст.119 ЦПК України.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 просить ухвалу суду першої інстанції від 17.09.2012 року скасувати і направити матеріали позовної заяви до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження по справі. Посилається на невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є безпідставною та задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст.312 ч.1 п.1 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Постановляючи ухвалу від 17 вересня 2012 року про вважати неподаною та повернення позовної заяви позивачеві, суд першої інстанції виходив з того, що ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 06.09.2012 року дана позовна заява була залишена без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст.119 ЦПК України, а саме позивачем не обґрунтовано з посиланням на відповідні докази позовної вимоги про зняття накладених арештів та заборон на предмет позову, а саме які арешти та обтяження на нього накладені та ким, що унеможливлює встановлення кола осіб, прав яких стосується даний позов, а також самого предмету та змісту даних позовних вимог.

Також позивачем не визначено ціну позову згідно ст.80 ЦПК України в розмірі дійсної вартості на час звернення до суду предмету позову, що унеможливлює визначення правильності сплати судового збору та не сплачено судовий збір за вимоги немайнового характеру.

Крім цього, позивачем не обґрунтовано обставин пред'явлення позову до залученого відповідача в частині вимог немайнового характеру про зняття заборон на предмет позову та зобов'язання до вчинення дій.

Суд першої інстанції виходив з того, що на виконання вимог вищевказаної ухвали 14.09.2012 року представником позивача було надано лише квитанцію про сплату судового збору та заяву, з якої вбачається, що представник позивача звертався до відповідного органу із запитом, які арешти та обтяження накладені на автомобіль та ким, однак відповіді не отримав.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до висновку, що вирішення питання про відкриття провадження по заявленим вимогам буде передчасним, оскільки представником позивача не виконано в повній мірі вимоги ухвали суду, тобто не визначено ціну позову згідно ст.80 ЦПК України в розмірі дійсної вартості на час звернення до суду предмету позову, що унеможливлює визначення правильності сплати судового збору, доказів неможливості встановлення дійсної вартості автомобіля на даний час також не надано; крім цього позивачем, не зазначено доказів неможливості встановлення кола осіб, яких стосується позов, та наявних обтяжень на предмет позову, зокрема відмови відповідного органу ДАІ в наданні інформації.

Колегія суддів погоджується з даними висновками суду першої інстанції, оскільки доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення даного питання. Постановлена судом ухвала відповідає матеріалам справи та вимогам закону, а доводи апеляційної скарги є необґрунтованими і висновки суду не спростовують.

Так, відповідно до ст.121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виявлені судом недоліки позовної заяви у наданий йому строк належним чином не усунув. Представником позивача ОСОБА_1 -ОСОБА_4 було надано суду лише оригінал квитанції про сплату позивачем судового збору за позовні вимоги немайнового характеру. А також заяву в якій він вказує, що відповідно до ст.137 ЦПК України щодо витребування доказів про наявність накладених арештів та ким, буде просити суд в судовому засіданні після відкриття провадження у справі, оскільки відповіді ДАІ на його заяву не надано.

Разом з тим, належним чином оформлену позовну заяву, яка б відповідала вимогам встановленим ст.119 ЦПК України а ні позивачем, а ні його представником суду надано не було.

Згідно ч.5 ст.121 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Оскаржуваною ухвалою суд повернув позивачу позовну заяву, оскільки ним не було виконано вимоги ухвали про залишення його без руху, зокрема, не додано документи, необхідні для розгляду справи, чим порушено позивачем вимоги п.6, 7 ст.119 ЦПК України щодо змісту позову.

В апеляційній скарзі позивач стверджує, що суд за відсутності необхідних доказів повинен був відкрити провадження по справі, так як він мав намір клопотати про їх витребування під час розгляду справи в порядку виконання вимог ст. 137 ЦПК України.

Відповідно до ч.3 ст.133 ЦПК України за заявою заінтересованої особи суд може забезпечити докази до пред'явлення нею позову.

Забезпечення доказів - процесуальна дія суду, яка вчиняється за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо вони вважають, що подання потрібних доказів є неможливим або у них є складнощі в поданні цих доказів.

Таким чином, позивач мав змогу реалізувати надане йому законом право на забезпечення доказів до подачі позову, однак ним не скористався, як наслідок не зазначив та не подав документи, необхідні для порушення провадження по справі, внаслідок чого його позов було правомірно повернуто.

Позивач не втратив можливості повторно подати позов, зібравши докази, необхідні для порушення провадження по справі, а тому для задоволенні його апеляційної скарги немає правових підстав.

Відповідно до п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» судам роз'яснено, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам статті 119 ЦПК України. У зв'язку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивачем ОСОБА_1 належним чином не викладені обставини, якими він обґрунтовує свої вимоги, не зазначено докази, що підтверджують кожну обставину та нічим не підтверджено те, що в отримані необхідних доказів йому було безпідставно відмовлено.

На підставі викладеного та керуючись ст.303, 304, 307, 312- 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 17 вересня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: В.М. Медяний

Судді: Л.І. Мартьянова

Л.В. Пащенко

З оригіналом вірно.

Суддя: