Ухвала суду № 27895877, 06.06.2012, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/1975/12

Головуючий у 1-й інстанції: Козачок І.С.

Суддя-доповідач: Матохнюк Д.Б.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Матохнюка Д.Б.

суддів: Курка О. П. Совгири Д. І.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю виробничої фірми "Мрія" на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 квітня 2012 року у справі за адміністративним позовом Кам`янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю виробничої фірми "Мрія" про стягнення заборгованості по податку з доходів фізичних осіб , -

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2012 року Кам`янець-Подільська об'єднана державна податкова інспекція Хмельницької області (Кам`янець-Подільська ОДПІ) звернулась в суд з адміністративним позовом до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю виробничої фірми «Мрія» (СТОВ ВФ «Мрія») про стягнення заборгованості по податку з доходів фізичних осіб в сумі 426140,80 грн.

06 квітня 2012 року Хмельницький окружний адміністративний суд прийняв постанову про задоволення адміністративного позову.

Не погоджуючись з судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог. В якості обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає про порушення судом норм матеріального права.

Сторони в судове засідання не з`явилися. Про дату, час і місце судового засідання повідомлені завчасно і належним чином, а відтак судом апеляційної інстанції у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України розглянуто справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши, суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, СТОВ ВФ «Мрія» зареєстроване, як юридична особа, включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України і перебуває на обліку в Кам`янець-Подільській ОДПІ як платник податків.

Так, у відповідача утворився податковий борг по сплаті податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 426140,80 грн., яка підтверджується копіями актів перевірок, розрахунками боргу, розрахунком пені, деклараціями про нарахування заробітної плати, даними картки особового рахунку платника податків.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивачем надано усі необхідні докази про наявність податкової заборгованості відповідача, а відповідачем даний факт не спростовано та не погашено податковий борг в сумі 426140,80 грн.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1.2. Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22 травня 2003 року №889-ІV (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) (Закон №889) доходом є сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених пп. 4.2.16 п. 4.2 ст. 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.

Згідно ст. 2 Закону №889, платниками податку є: резидент, який отримує як доходи з джерелом їх походження з території України, так і іноземні доходи; нерезидент, який отримує доходи з джерелом їх походження з території України.

Обов'язки нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету відповідно до п. п. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону №889 покладено на податкового агента, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах ст. 7 цього Закону.

Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Так, згідно п. 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

У разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків (п. 87.9 ст. 87 ПК України).

Відповідно до п.п. 95.1., 95.2. ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

В свою чергу стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (п.п. 95.3, 95.4 ст. 95 Податкового кодексу України).

Що стосується тверджень апелянта про те, що податковий орган неправомірно бажає стягнути суму, яка була встановлена ще до 2006 року, то колегія суддів вважає їх безпідставними з огляду на наступне.

Так, в акті перевірки від 26 серпня 2009 року №1833/234/03785556 податковим органом встановлено не своєчасне перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб за перевіряємий період в сумі 341335,84 грн., яка є узгодженою та повторно знайшла своє відображення в акті перевірки від 17 жовтня 2011 року №191/173/03785556.

Факт погашення відповідачем податку з доходів фізичних осіб в сумі 992550,45 грн., то дана сума була зарахована податковим органом у відповідності до п. 87.9. ст. 89 ПК України в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю виробничої фірми "Мрія", - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 квітня 2012 року, - залишено без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Головуючий /підпис/ Матохнюк Д.Б.

Судді /підпис/ Курко О. П.

/підпис/ Совгира Д. І.

З оригіналом згідно:

секретар