Ухвала суду № 27895878, 19.09.2012, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/0270/3009/12

Головуючий у 1-й інстанції: Поліщук І.М.

Суддя-доповідач: Матохнюк Д.Б.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Матохнюка Д.Б.

суддів: Залімського І. Г. Мельник-Томенко Ж. М.

за участю:

секретаря судового засідання: Лозінської Н.В.

представника позивача: Олійника Р.О.

представника відповідача (апелянта): Богатиря С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Немирівському районі Вінницької області Державної податкової служби на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 06 серпня 2012 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Немирівлатінвест" до Державної податкової інспекції у Немирівському районі Вінницької області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

У червні 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю «Немирівлатінвест» (ТОВ «Немирівлатінвест») звернулось в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Немирівському районі Вінницької області Державної податкової служби (ДПІ у Немирівському районі) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22 листопада 2012 року №0000602301 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 359954 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 179977 грн. та №0000592301.

06 серпня 2012 року Вінницький окружний адміністративний суд прийняв постанову про задоволення адміністративного позову.

Не погоджуючись з судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог. В якості обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає про порушення судом норм матеріального права.

В судовому засіданні представник відповідача (апелянта) апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити

Представник позивача про задоволення апеляційної скарги заперечив, посилаючись на її необґрунтованість та безпідставність.

Заслухавши, суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено те, що ДПІ у Немирівському районі проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Немирівлатінвест» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань в наступних звітних періодах за липень 2011 року, за результатами якої складено акт від 08 листопада 2011 року №830/23/35365643.

За результатами проведеної перевірки податковим органом підтверджено відображене ТОВ «Немирівлатінвест» у декларації за липень 2011 року бюджетне відшкодування ПДВ заявленої до відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних (звітних) податкових періодів у сумі 600604 грн.

Також, виявлено порушення позивачем п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «Немирівлатінвест» завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за липень 2011 року на 361671 грн.; порушення п. 45.2 ст. 45, п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України та Наказу ДПА України №969 від 21 грудня 2010 року «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку її заповнення», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 року за №1401/18696, в результаті чого позивачем завищено суму податкового кредиту та відповідно суму від'ємного значення по декларації за червень 2011 року у сумі 5971 грн.

Підставою для таких висновків податкового органу слугувало включення позивачем до декларації по податку на додану вартість за липень 2011 року, бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість за товари/послуги, грошові кошти які фактично сплачені, але товари/послуги не отримані в податковому періоді (червні) в розмірі 359954 грн. по наступних постачальниках:

- ДП МОУ «45 ЕМЗ»- 7600 грн. ПДВ;

- ДТГО «Південного-Західна залізниця» - 267 грн. ПДВ;

- МПП «Фірма «Ерідон» - 230083 грн. ПДВ;

- Підприємство «Дойче Аграртехнік» - 26997 грн. ПДВ;

- АТЗТ «Тетіївагрохім» - 8000 грн. ПДВ;

- ТОВ «Торговий дім «Агроімпорт ЛТД» - 67840 грн. ПДВ;

- ПП ОСОБА_1 -247 грн. ПДВ;

- ДП УПП УЗ ВСП «Самчинецьке кар`єроуправління»- 18921 грн.

На підставі акта перевірки, 22 листопада 2011 року ДПІ у Немирівському районі прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:

- №0000602301, яким ТОВ «Немирівлатінвест» зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з ПДВ у розмірі 361671 грн. та застосовано до нього штрафні (фінансові) санкції в розмірі 180835,50 грн.;

- №0000592301, ТОВ «Немирівлатінвест» зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 1492421 грн.

За результатами розгляду скарг позивача податковим органом винесено рішення, якими скарги залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін, що стало підставою для звернення позивача до Вінницького окружного адміністративного суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи вказані податкові повідомлення-рішення, суд першої інстанції, виходив з того, що податкові повідомлення-рішення відповідача прийняті не обґрунтовано, без урахування усіх обставин що мають значення для прийняття рішення, а обґрунтування відповідача, наведене в акті перевірки, не відповідає вимогам чинного законодавства.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 198.1 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно ст. 198.2 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Таким чином, податкова накладна є документом, який підтверджує включення покупцем податку на додану вартість в ціну товару та сплату або обов'язок сплатити його продавцю.

Стаття 198.6 Податкового кодексу України встановлює, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 Податкового кодексу України) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 Податкового кодексу України.

Як вбачається з акту перевірки, в ньому не зафіксовано неналежно оформлення податкових накладних, на підставі яких виник податковий кредит, оскільки, всі вони складені відповідно до норм чинного законодавства.

Згідно із п.185.1 ст.185 ПК України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

Пункт 187.1 ст.187 ПК України визначає, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пункт 201.10 ст.201 ПК України визначає, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди були отримані та почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З аналізу вищенаведеного вбачається, що законодавець не ставить в залежність включення суми бюджетного відшкодування з ПДВ до податкової декларації з моментом отримання товарів/послуг, оплачених платником податків до моменту їх отримання.

Згідно п.п. 200.3, 200.4 ст.200 вказаного Кодексу при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Таким чином колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про правомірність включення позивачем до податкової декларації за липень 2012 року суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, яка була сплачена останнім вищевказаним контрагентам за надання товарів/послуг, а відтак прийняте податкове повідомлення-рішення №0000602301 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Також, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000592301, оскільки останнє прийнято з урахуванням висновків актів попередніх перевірок та прийнятих за наслідками податкових повідомлень-рішень від 25 березня 2011 року №0000172301 та від 23 листопада 2011 року №0000622301, які були скасовані відповідно до постанов Вінницького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2011 року та від 12 квітня 2012 року, залишених без змін ухвалами Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2011 року та від 27 червня 2012 року, тобто є такими, що набрали законної сили.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому відсутні підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Немирівському районі Вінницької області Державної податкової служби, - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 06 серпня 2012 року, - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 25 вересня 2012 року .

Головуючий Матохнюк Д.Б.

Судді Залімський І. Г.

Мельник-Томенко Ж. М.