Ухвала суду № 27895231, 06.12.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-6083/10/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Щавінський В.Р.

Суддя-доповідач: Мельничук В.П.

У Х В А Л А

Іменем України

"06" грудня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е.,

при секретарі: Медведєвій А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу представника Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області Державної податкової служби -Борискевича Максима Ігоровича на постанову Київського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2012 року у справі за адміністративним позовом Приватної фірми «Світ»до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області Державної податкової служби про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2010 року Приватна фірма «Світ»звернулася до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області Державної податкової служби про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень. Свої вимоги обґрунтовує тим, що підприємством правильно застосовувались норми законодавства України. У скаргах до податкових органів було обґрунтовано надано всі докази про те, що показники, які були відображені в декларації з податку на прибуток підприємства і в податковій декларації з податку на додану вартість відображені згідно показників бухгалтерського обліку і по законодавчо встановленим правилам податкового обліку. У зв'язку з цим вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та просить їх скасувати у судовому порядку.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2012 року задоволено вказаний позов. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київській області № 0000972301/0/4463 від 30.10.2009 року, № 0000982301/0/4464 від 30.10.2009 року, № 0000972301/1/5013 від 30.12.2009 року, № 0000982301/1/5014 від 30.12.2009 року, № 0000972301/2/1702 від 23.03.2010 року, № 0000982301/0/1703 від 23.03.2010 року, № 0000972301/3/1884 від 02.06.2010 року, № 0000982301/3/1885 від 02.06.2010 року.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням представник Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області Державної податкової служби -Борискевич Максим Ігорович подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що суперечить нормам матеріального права, та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду -без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції було встановлено наступне.

ДПІ в Обухівському районі проведена виїзна планова перевірка Приватної фірми «Світ»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006 року по 30.09.2009 року.

За результатами перевірки було складено акт № 2363/2301/1373360 від 20.10.2009 року, за змістом якого вказаною перевіркою виявлено порушення позивачем п. 4.1.1 ст. 4, п.п. 8.3.1 п. 8.3.1 п. 8.3 ст. 8, п.п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 33148,00 грн.; п. 4.1 ст. 4, п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 17796,00 грн.

На підставі висновків акта перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0000972301/0/4463 від 30.10.2009 року, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток на суму 46688,80 грн., та податкове повідомлення-рішення № 0000982301/0/4464 від 30.10.2009 року, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 26067,30 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення позивач оскаржив у адміністративному порядку до ДПІ в Обухівському районі Київської області, ДПА України в Київській області, ДПА України.

За результатами розгляду вказаних вище скарг останні були залишені без задоволення та винесено податкові повідомлення-рішення № 0000972301/1/5013 від 30.12.2009 року, № 0000982301/1/5014 від 30.12.2009 року, № 0000972301/2/1702 від 23.03.2010 року, № 0000982301/0/1703 від 23.03.2010 року, № 0000972301/3/1884 від 02.06.2010 року, № 0000982301/3/1885 від 02.06.2010 року.

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що спірні податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погоджується з огляду на наступне.

Судом першої інстанції було встановлено, що підставою для винесення вказаних вище податкових повідомлень-рішень став висновок податкового органу про порушення позивачем вимог - п. 4.1 ст. 4, п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 17796,00 грн.

Вказані порушення, на думку відповідача, виразились в тому, що позивачем занижено податкові зобов'язання за червень 2009 року на суму 6267,00 грн. та травень 2009 року на суму 11529,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 69, ч. 1 ст. 70, ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи; ці дані встановлюються судом на підставі, зокрема, показань свідків; належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування; кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Єдиним способом фіксації виявлених порушень податкового та валютного законодавства є акт перевірки.

Порядок оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності - юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами затверджений Наказом Державної податкової адміністрації України 10.08.2005 pоку № 327, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 року за № 925/11205.

Згідно п.п. 1.3, 1.4, 1.5 вказаного порядку за результатами документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства посадовими особами органів ДПС, які брали участь у їх проведенні, складається акт; акт документальної перевірки містить систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень платником податків норм податкового та валютного законодавства, а також невиконання ним законних вимог посадових осіб податкових органів.

Відповідно до п. 1.7, п. 2.3 цього порядку з метою прийняття правильного рішення за результатами документальної перевірки в акті підлягають розгляду всі істотні обставини фінансово-господарської діяльності СПД, що стосуються фактів виявлених порушень; факти порушень податкового та валютного законодавства повинні бути викладені в акті документальної перевірки ясно, об'єктивно, повно, з посиланням на докази, що зафіксовані в податкових, бухгалтерських регістрах і достовірно підтверджують наявність вказаних фактів.

За змістом зазначеного порядку не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб підприємства.

Всупереч зазначеним вимогам, податковий орган, описуючи вказане порушення в частині заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість не вказує згідно яких операцій і яких документів відбулось вказане «заниження».

Згідно п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

У разі якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше ніж на 20 відсотків, база оподаткування операції з поставки таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами.

Згідно п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Відповідно до відомостей бухгалтерського обліку ПФ «Світ»по рахунках: 30.3 «Каси в торгівельних точках», 36.1 «Розрахунки з покупцями та замовниками», 68.1 «Розрахунки за авансами одержаними»за травень, червень 2009 року податкові зобов'язання з ПДВ склали у травні 2009 року 120521,30 грн., у тому числі 97108,78 грн. ПДВ за операціями з роздрібної торгівлі (відомість по бухгалтерському рахунку 36.1); 23412,52 грн. ПДВ за операціями з оптової торгівлі (відомість по бухгалтерському рахунку 36.1); у червні 2009 року 121256,14 грн., у тому числі 100214,41 грн. ПДВ за операціями з роздрібної торгівлі (відомість по бухгалтерському рахунку 36.1); 21041,73 грн. ПДВ за операціями з оптової торгівлі (відомість по бухгалтерському рахунку 36.1).

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість за травень, червень 2009 року у позивача відсутнє, в зв'язку з чим висновок податкового органу про порушення ПФ «Світ»п. 4.1 ст. 4, п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість в травні 2009 року на суму 11529,00 і в червні 2009 року на суму 6267,00 грн. є необґрунтованим.

При цьому відповідно до висновку № 1-5-34/12 судового-бухгалтерської експертизи у адміністративній справі № 2-а-6083/10/1070 від 21.06.2012 року за результатами дослідження, не встановлено заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість за травень, червень 2009 року, в зв'язку з чим порушення ПФ «Світ»п. 4.1 ст. 4, п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість в травні 2009 року на суму 11529,00 грн. і в червні 2009 року на суму 6267,00 грн., встановлене за актом перевірки ДПІ в Обухівському районі Київської області від 20.10.2009 року № 2363/2301/13733603, документально та нормативно не підтверджується.

Отже, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що податкове повідомлення-рішення № 0000982301/0/4464 від 30.10.2009 року та прийняті за результатами адміністративного оскарження податкові повідомлення-рішення № 0000982301/1/5014 від 30.12.2009 року, № 0000982301/0/1703 від 23.03.2010 року, № 0000982301/3/1885 від 02.06.2010 року винесені відповідачем протиправно і підлягають скасуванню.

Підставою для винесення податкового повідомлення-рішення № 0000972301/0/4463 від 30.10.2009 року, та винесених за результатами адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень № 0000972301/1/5013 від 30.12.2009 року, № 0000972301/2/1702 від 23.03.2010 року, № 0000972301/3/1884 від 02.06.2010 року став висновок податкового органу про порушення позивачем вимог п. 4.1.1 ст. 4, п.п. 8.3.1 п. 8.3.1 п. 8.3 ст. 8, п.п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 33148,00 грн.

Згідно п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовий доход -загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Валовий доход включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

Згідно п.п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Пунктом 11 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що для цілей цього Закону використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік.

Разом з тим в п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» вказано, що податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та її розкриття у фінансовій звітності визначені Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженим наказом Міністерства фінансів України 29.11.1999 року № 290, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 року за № 860/4135, яким передбачено, що визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами: а) дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); б) інші операційні доходи; в) фінансові доходи; г) інші доходи;д) надзвичайні доходи. (п. 7 Положення №290)

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, інших активів) визначається в разі наявності всіх наведених нижче умов: покупцеві передані ризики й вигоди, пов'язані з правом власності на продукцію (товар, інший актив); підприємство не здійснює надалі управління та контроль за реалізованою продукцією (товарами, іншими активами); сума доходу (виручка) може бути достовірно визначена; є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод підприємства, а витрати, пов'язані з цією операцією, можуть бути достовірно визначені (п. 8 Положення №290);

Дохід відображається в бухгалтерському обліку в сумі справедливої вартості активів, що отримані або підлягають отриманню (п. 21 Положення №290).

У разі відстрочення платежу, внаслідок чого виникає різниця між справедливою вартістю та номінальною сумою грошових коштів або їх еквівалентів, які підлягають отриманню за продукцію (товари, роботи, послуги та інші активи), така різниця визначається доходом у вигляді процентів (п. 22 Положення №290).

Отже, порядок формування доходів в бухгалтерському обліку відрізняється від порядку формування доходів в податковому обліку.

Тобто, в бухгалтерському обліку, у відмінності від податкового обліку, при отриманні передплати у підприємства не виникають доходи, оскільки отримання передплати від покупця не передбачає передачу йому всіх ризиків пов'язаних з правом власності на продукцію. Підприємство-продавець продовжує здійснювати контроль за товаром, роботами (послугами) що підлягають передачі покупцю.

При отриманні передплати підприємство-продавець не завжди може визначити достовірну всю суму доходу від продажу будь-якого товару, робіт (послуг), так як, передплата може бути частковою, чи під час поставки товару, робіт (послуг) їх обсяг може бути змінений.

Призначення і порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку для узагальнення методом подвійного запису інформації про наявність і рух активів, капіталу, зобов'язань та факти фінансово-господарської діяльності підприємств, організацій та інших юридичних осіб (крім банків, бюджетних установ та підприємств які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності) незалежно від форм власності, організаційно-правових форм і видів діяльності, а також виділених на окремий баланс філій, відділень та інших відособлених підрозділів юридичних осіб визначені Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженою наказом Міністерства фінансів України 20.11.1999 року № 291, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 21.12.1999 року за № 893/4186.

Згідно з Інструкцією № 291 рахунок 70 «Доходи від реалізації»призначено для узагальнення інформації про доходи від реалізації готової продукції, товарів, робіт і послуг, доходів від страхової діяльності, про доходи від грального бізнесу, від проведення лотерей, а також про суму знижок, наданих покупцям, та про інші вирахування з доходу.

Рахунок 70 «Доходи від реалізації»має такі субрахунки: 701 «Дохід від реалізації готової продукції», 702 «Дохід від реалізації товарів», 703 «Дохід від реалізації робіт і послуг», 704 «Вирахування з доходу», 705 «Перестрахування».

За кредитом субрахунків 701-703 відображається збільшення (одержання) доходу, за дебетом -належна сума непрямих податків (акцизного збору, податку на додану вартість та інших, передбачених законодавством); на субрахунку 701 «Дохід від реалізації готової продукції»узагальнюється інформація про доходи від реалізації готової продукції; на субрахунку 702 «Дохід від реалізації товарів»підприємства торгівлі та інші організації узагальнюють інформацію про доходи від реалізації товарів; на субрахунку 703 «Дохід від реалізації робіт і послуг»підприємства і організації, що виконують роботи і надають послуги узагальнюють інформацію про доходи від реалізації робіт і послуг, про результати зміни резервів незароблених премій.

Аналітичний облік доходів від реалізації ведеться за видами (групами) продукції, товарів, робіт, послуг, регіонами збуту та/або іншими напрямками, визначеними підприємством.

Таким чином, рахунки 702 «Дохід від реалізації товарів»та 703 «Дохід від реалізації робіт і послуг»не були, в період перевірки з 01.07.2006 року по 30.06.2009 року бухгалтерськими рахунками аналіз яких свідчив би про суму валових доходів підприємства за визначений період.

Судом першої інстанції було встановлено, що відповідно до декларацій з податку на прибуток ПФ «Світ»за 3, 4 квартали 2006 року задекларувало дохід продажу товарів (робіт, послуг) та інші доходи в сумі 3273444,00 грн.

Згідно Інструкції № 291 Рахунок 30 «Каса»призначений для узагальнення інформації про наявність та рух грошових коштів в касі підприємства.

За дебетом рахунку 30 «Каса»відображається надходження грошових коштів у касу підприємства, за кредитом -виплата грошових коштів із каси підприємства.

На рахунку 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками»ведеться узагальнення інформації про розрахунки з покупцями та замовниками за відвантажену продукцію, товари, виконані роботи й послуги, крім заборгованості, яка забезпечена векселем, а також узагальнюється інформація про розрахунки з учасниками промислово-фінансової групи.

За дебетом рахунку 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками»відображається продажна вартість реалізованої продукції, товарів, виконаних робіт, наданих послуг (у т.ч. на виконання бартерних контрактів), яка включає податок на додану вартість, акцизи та інші податки, збори (обов'язкові платежі), що підлягають перерахуванню до бюджетів та позабюджетних фондів та включені у вартість реалізації, за кредитом -сума платежів, які надійшли на рахунки підприємства в банківських установах, у касу, та інші види розрахунків.

Сальдо рахунку відображає заборгованість покупців та замовників за одержані продукцію (роботи, послуги).

Аналітичний облік розрахунків з покупцями та замовниками ведеться за кожним покупцем та замовником за кожним пред'явленим до сплати рахунком.

На рахунку 68 «Розрахунки за іншими операціями»ведеться облік розрахунків за операціями, що не можуть бути відображені на рахунках 63-67.

На субрахунку 681 «Розрахунки за авансами одержаними»ведеться облік одержаних авансів під поставку матеріальних цінностей або під виконання робіт, а також суми попередньої оплати покупцям і замовниками рахунків постачальника за продукцію і виконані роботи.

Аналітичний облік розрахунків з іншими кредиторами ведеться окремо за підприємствами, організаціями, установами та фізичними особами, з якими здійснюються розрахунки.

Відповідно до відомостей бухгалтерського обліку ПФ «Світ»по рахунках: 30.3 «Каси в торгівельних точках», 36.1 «Розрахунки з покупцями та замовниками», 68.1 «Розрахунки за авансами одержаними»ПФ «Світ»отримано доходу за 3, 4 квартали 2006 року в сумі 3273400,50 грн.

Таким чином, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про відсутність заниження позивачем податкового зобов'язання з податку на прибуток за 3, 4 квартали 2006 року, в зв'язку з чим висновок податкового органу про порушення позивачем п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, п.п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 вказаного вище Закону є необґрунтованим.

Крім того, згідно Висновку № 1-5-34/12 судового-бухгалтерської експертизи спірне порушення ПФ «Світ»не підтверджується.

Також колегія суддів погоджується з критичним сприйняттям судом першої інстанції висновком відповідача про порушення позивачем вимог п.п. 8.3.1 п. 8.3 ст. 8 цього Закону, що виразилось у завищенні суми амортизаційних нарахувань на загальну суму 30216,80 грн. виходячи з наступного.

Судом першої інстанції було встановлено, що згідно акту перевірки відповідач дійшов висновку про те, що починаючи з першого кварталу 2007 року ПФ «Світ»зменшувало скоригований валовий дохід на суму амортизаційних відрахувань нарахованих на основні фонди, на які ПФ «Світ»не набуло права власності у відповідності до ст. 331 ЦК України, оскільки право власності на об'єкт оптовий склад-магазин, який був введений в експлуатацію в грудні 2006 року, у ПФ «Світ»відсутнє (згідно акта від 31.12.2006 № 0000045/1 про введення в експлуатацію закінченого будівництва об'єкта за адресою м. Обухів, назва об'єкту - магазин №7- оптовий склад). Тобто фактично магазин № 7 - оптовий склад безпідставно був введений в експлуатацію в четвертому кварталі 2006 року та включений до першої групи - будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої основних фондів. З першого кварталу 2007 року даний об'єкт ПФ «Світ»амортизує в податковому обліку. За період з 01.01.2007 року по 30.06.2009 року. ПФ «Світ»не отримало право власності на даний об'єкт.

Таким чином податковий орган дійшов висновку про те, що згідно ст. 8 Закону №283/97-ВР ПФ «Світ»не має право нарахування амортизації в податковому обліку на данний об'єкт..»

Порядок нарахування амортизаційних витрат визначений ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», за якою під терміном «амортизація основних фондів і нематеріальних активів»слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань (п.п. 8.1.1, п.8.1, ст.8)

Амортизації підлягають витрати на придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення; самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб, включаючи витрати на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних фондів (п.п.8.1.2, п.8.1, ст.8);

Під терміном «основні фонди»слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000,00 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом. (п.п.8.2.1, п.8.2, ст.8);

Сума амортизаційних відрахувань звітного періоду визначається як сума амортизаційних відрахувань, нарахованих для кожного із календарних кварталів, що входять до такого звітного періоду.

Сума амортизаційних відрахувань кварталу, щодо якого проводяться розрахунки (розрахунковий квартал), визначаються шляхом застосування норм амортизації, визначених пунктом 8.6 цієї статті, до балансової вартості груп основних фондів на початок такого розрахункового кварталу.

Суми амортизаційних відрахувань вилученню до бюджету не підлягають, а також не можуть бути базою для нарахування будь-яких податків, зборів (обов'язкових платежів) (п.п.8.3.1, п.8.3, ст.8).

В Тимчасовому положенні про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року № 7/5, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002 року за № 157/6445, яке визначає порядок проведення державної реєстрації права власності та права користування (сервітуту) на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельних ділянках, вказано, що державна реєстрація прав - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, а також права власності на об'єкти незавершеного будівництва шляхом внесення відповідного запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно (п.1.2)

Отже, Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», який є єдиним законодавчим документом, який регулює порядок нарахування амортизаційних відрахувань з метою визначення прибутку що підлягає оподаткуванню, наявність держаної реєстрації, яка за своєю суттю є визнанням і підтвердженням державою факту виникнення права власності, не передбачена.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що нарахування амортизаційних відрахувань на складські приміщення, що були збудовані за рахунок коштів підприємства для введення господарської діяльності, та були введені в експлуатацію основних засобів, без отримання державної реєстрації на цей об'єкт із січня 2007 року за даним об'єктом підприємством нараховуються амортизаційні відрахування не суперечить нормам зазначеного вище Закону.

Крім цього, відповідно до змісту висновку № 1-5-34/12 судового-бухгалтерської експертизи від 21.06.2012 року нарахування амортизаційних відрахувань на складські приміщення, що були збудовані за рахунок коштів підприємства для ведення господарської діяльності, та були введені в експлуатацію основних засобів, без отримання державної реєстрації на цей об'єкт із січня 2007 року за даним об'єктом підприємством нараховуються амортизаційні відрахування не суперечить нормам п.п. 8.3.1 п. 8.3 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що податкове повідомлення-рішення № 0000972301/0/4463 від 30.10.2009 року та прийняті за результатами адміністративного оскарження податкові повідомлення-рішення № 0000972301/1/5013 від 30.12.2009 року, № 0000972301/2/1702 від 23.03.2010 року, № 0000972301/3/1884 від 02.06.2010 року винесено протиправно, а тому підлягають скасуванню.

За таких обставин колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про задоволення даного позову.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, а тому вона задоволенню не підлягає.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим -ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 2, 159, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу представника Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області Державної податкової служби -Борискевича Максима Ігоровича -залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2012 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Мельничук В.П.

Судді: Грищенко Т.М.

Мацедонська В.Е.