Ухвала суду № 27894350, 04.12.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2012 р.

справа № 2а-10840/10/0470

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Головко О.В.

суддів: Олефіренко Н.А. Ясенової Т.І.

за участю секретаря судового засідання: Троянова А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Регом»на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 червня 2011 року в адміністративній справі

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Регом»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі Дніпропетровської області

третя особа Центральна міжрайонна державна податкова інспекція у м. Кривому Розі Дніпропетровської області

про часткове скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и в :

ВАТ «Регом»звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі Дніпропетровської області про визнання частково недійсним податкового повідомлення-рішення від 18.08.2010 № 0000240610/0 за податком на прибуток у сумі 24952,69 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 6350,84 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 червня 2011 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняту нову постанову, якою позов задовольнити повністю. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, матеріалами справи підтверджено, що з 14.06.2010 по 02.08.2010 посадовими особами СДПІ ГМК у м. Кривому Розі була проведена планова виїзна перевірка ВАТ «Регом»з питань дотримання вимог податкового законодавства, за результатами якої складено Акт №111/08-06-125/3/00190791 від 09.08.2010.

На підставі вказаного Акта перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0000240610/0 від 18.08.2010, яке частково оскаржується ВАТ «Регом».

Позивач не погоджується з висновками перевіряючих, які стали підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення в частині визначення зобов’язання з податку на прибуток у сумі 24952,69 грн. та за штрафних санкцій у розмірі 6350,84 грн.

А саме: в порушення п. 1.32 ст. 1, п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат віднесені витрати, які не вважаються витратами, пов’язаними з веденням господарської діяльності, продаж готової продукції за цінами, що є нижчими, ніж виробнича собівартість виготовленої продукції у загальній сумі 33126,42 грн. В результаті реалізації продукції за цінами, нижчими за собівартість її виготовлення, відбувається зменшення такої складової власного капіталу, як активи (в розмір собівартості продукції) та збільшення активів на суму грошових коштів, отриманих від продажу продукції власного виробництва. Проведення такої діяльності призводить не до росту, а до зменшення власного капіталу на різницю між собівартістю виготовлення продукції та ціною її продажу. За податковим законодавством витрати, що перевищують доходи (збитки) не можуть бути враховані в податковому обліку, так як операція не відповідає основному принципу господарської діяльності, тобто не призводить до отримання прибутку. Такі збитки підлягають відшкодуванню за рахунок відповідних інших джерел. Таким чином на порушення п. 5.1 ст. 5 Закону України 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» товариством необґрунтовано віднесено до складу валових витрат витрати, які не вважаються витратами, пов’язаними з веденням господарської діяльності - реалізація за цінами, що є нижчими, ніж виробнича собівартість виготовленої продукції у загальній сумі 33126,42 грн.

В обґрунтування неправомірності таких висновків апелянт зазначає, що дійсно мало місце реалізація готової продукції ВАТ «Південний ГЗК»за цінами, нижчими ніж собівартість продукції, що пояснюється уцінкою залежаної готової продукції, що підтверджується опис-актом уцінки залежаних товарів і продукції та надлишкових товарно-матеріальних цінностей без номеру та дати, та актами уцінки готової продукції за вересень 2009 року.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що дані документи не можуть бути прийняті в якості належних доказів при вирішення адміністративної справи, адже під час перевірки вони перевіряючим надані не були. Крім того на неодноразові запити посадових осіб податкового органу з проханням надати відповідні підтверджуючі документи листами від 25.06.2010 за вих. № 14/1241, від 05.07.2010 за вих. № 14/1292, від 14.07.2010 за вих. №14/1366, від 09.08.2010 за вих. № 14/1465 керівник ВАТ «Регом»в наданні витребуваних документів відмовив.

Згідно з п. 1.32 Закону України ст. 5 Закону України 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» витрати, що перевищують доходи (збитки) не можуть бути враховані в податковому обліку, так як операція не відповідає основному принципу господарської діяльності.

Відповідно до п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 вказаного Закону валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого у використання у власній господарській діяльності.

Статтею 3 Господарського Кодексу України визначено, що під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямовану на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Стаття 142 Господарського Кодексу вказує на те, що прибуток (дохід) суб'єкта господарювання є показником фінансових результатів його господарської діяльності, та визначається шляхом зменшення суми валового доходу суб'єкта господарювання за певний період на суму валових витрат та амортизаційних відрахувань.

Пунктом 3 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку №1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 №87, визначено, що дохід - збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які приводять до зростання власного капіталу. Власний капітал - частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов'язань. Активи - ресурси контрольовані підприємством, в результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод в майбутньому.

Позивач також вважає необґрунтованим висновок податкового органу, згідно з яким в порушення п. 1.32 ст. 1, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, пп. 8.4.5 п. 8.4 ст. 8 Закону України № 334/94-ВР до складу валових витрат віднесені амортизаційні відрахування основних фондів групи 1 будівель, споруд, передаточних засобів цехів № 1, 3, які виведені з експлуатації та не використовуються в господарській діяльності. Розшифровка нарахування амортизаційних відрахувань основних засобів 1 групи ВАТ «Регом»за перевіряємий період по цехам № 1, 3, які виведені з виробництва, наведена у додатку № 6. Перевіркою встановлено, що у періоді з 01.07.2009 по 31.03.2010 по цехам № 1 (будівлі, споруди, передаточні засоби цеху знаходяться на території ВАТ «Інгулецький ГЗК»), № 3 (будівлі, споруди, передаточні засоби цеху знаходяться на території ВАТ «Інгулецький ГЗК»), заробітна плата не нараховувалась, товарно-транспортні накладні на вивіз готової продукції, напівфабрикатів з вищезазначених цехів не надані.

Проте самім ВАТ «Регом»не заперечується факт того, що роботи у цехах призупинялись та тимчасово було припинено використання основних фондів (відсутні заперечення до стор. 40 Акту перевірки).

Податковим органом листами від 22.06.2010 за № 10339/10/08-06-121, від 29.06.2010 за № 10686/10/08-06-125, від 12.07.2010 за № 11584/1008-06-1250, від 03.08.2010 за № 12933/10/08-06-125/3 просив надати калькуляцію на виконані ремонтні роботи та калькуляцію на виготовлену, реалізовану підприємством продукцію, документальне підтвердження з наданням завірених копій первинних документів, які б свідчили про зменшення балансової вартості групи 3 основних фондів, сертифікати походження на отримані феросплави, статистичну звітність: баланс підприємства, звіт про фінансовий результат підприємства.

Проте листами від 25.06.2010 за № 14/1241, від 05.07.2010 за № 14/1292, від 14.07.2010 за № 14/1366, від 09.08.2010 за № 14/1465 позивач в наданні витребуваних документів відмовив.

Суд зазначає, що пп. 8.4.5 п. 8.4 ст. 8 Закону України ст. 5 Закону України 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»передбачено, що у разі виведення з експлуатації окремого об'єкта основних фондів групи 1 або передачі його до складу невиробничих фондів за рішенням платника податку балансова вартість такого об'єкта для цілей амортизації прирівнюється до нуля. При цьому амортизаційні відрахування не нараховуються.

Таким чином висновки податкового органу відповідають вимогам чинного законодавства та встановленим під час перевірки обставинам.

Доводи апелянта щодо грубої невідповідності при визначенні правопорушення платника податку в зв’язку з формулюванням в акті перевірки висновків, які виключають один одне (абз. 2 стор. 11 та абз. 3 стор. 11 Акту перевірки) не спростовують виявлені під час перевірки порушення з боку ВАТ «Регом»та не спростовують висновки суду першої інстанції.

Враховуючи сукупність викладених обставин суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Регом» залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 червня 2011 року в адміністративній справі № 2а-10840/10/0470 –без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання в повному обсязі.

Повний текст ухвали складений 07 грудня 2012 року.

Головуючий: О.В. Головко

Суддя: Н.А. Олефіренко

Суддя: Т.І. Ясенова