Ухвала суду № 27894328, 01.11.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" листопада 2012 р.справа № 2а/0470/6919/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Семененка Я.В.

суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

при секретарі судового засідання: Пасічника Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 липня 2011 року у справі № 2а/0470/6919/11 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Требмет»до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська про скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Трубмет»звернулося до суду з позовом, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000342302 від 03.06.2011 року, яким відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 4918,0грн. В обгрунтування позову, позивач посилався на порушення ДПІ порядку проведення перевірки, за наслідками якої прийнято оскаржене податкове повідомлення-рішення.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 липня 2011 року адміністративний позов задоволено. Постанова суду, мотивована тим, що ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська порушено порядок проведення перевірки, а саме неповідомлення платника про час та місце проведення перевірки та не направлення наказу про проведення перевірки. З цих підстав судом зроблено висновок про те, що дії відповідача не відповідають вимогам чинного податкового законодавства, у зв'язку з чим прийняте податкове повідомлення-рішення є протиправним.

Не погоджуючись з постановою суду ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська, подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, неповне з'ясування обставин справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог. Апеляційна скарга обґрунтована правом податкової служби проводити документальні невиїзні перевірки. Крім цього. заявник апеляційної скарги вказує на те, що судом першої інстанції не надано правової оцінки встановлених перевіркою порушень, що стало підставою для прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення.

Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Судом встановлено та підтверджено матеріалам справи, що 03.06.2011 року, на підставі наказу ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська №1064, проведена позапланова документальна невиїзна перевірка ТОВ «Трубмет»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за червень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалась у період з 01.12.2009 року по 31.12.2009 року та з 01.04.2010 року по 31.05.2010 року.

За результатами перевірки складено акт №1335/23-5/30600278 від 03.06.2011 року, в якому вказано на порушення підприємством вимог:

- п.1.3, п.1.8 ст.1, пп.7.4.1 п.7.4, пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого сформовано суму «сумнівного»податкового кредиту 6 679,0грн., а саме за грудень 2009 року на суму 2 565,9грн., за квітень 2010р. на суму 2 630,0грн., за травень 2010р. на суму 1473,0грн., за червень 2010р. на суму 10грн.;

- в порушення п.1.3, п.1.8 ст.1, пп.7.4.1 п.7.4, пп.7.7.1, 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», недостовірно визначено суму бюджетного відшкодування з ПДВ 4 918грн., за грудень 2009р. на суму 815грн., за квітень 2010р. на суму 2 630грн., за травень 2010р. на суму 1 473грн.

На підставі акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0000342302 від 03.06.2011 року, яким відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 4918,0грн.

Правомірність та обґрунтованість вказаного рішення відповідача є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність оскарженого податкового повідомлення-рішення, у зв'язку з порушенням податковою службою порядку проведення перевірки, за наслідками якої прийняте спірне рішення.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про порушення відповідачем порядку проведення перевірки.

Як вбачається з акту перевірки, перевірку проведено на підставі пп.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.79.1 ст.79 ПК України, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначеними статтями 77 та 78 ПК України.

Статтею 77 Податкового кодексу України визначено порядок проведення документальних планових перевірок, а ст..78 ПК України визначено порядок проведення документальних позапланових перевірок.

Оскільки, відповідачем проведено документальну позапланову перевірку, то останній мав керуватися вимогами ст..78 ПК України, якою визначено як порядок так і підстави для проведення такого виду перевірки.

Відповідно до п. п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Таким чином, підставами для проведення документальної позапланової перевірки, згідно пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України, є: по-перше, виявлення податковим органом фактів, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства (встановлюються за допомогою перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації); по-друге, не надання платником податків відповіді на обов'язковий запит ДПІ.

Відповідачем не надано суду доказів наявності правових підстав, які визначено пп.78.1.1 ПК України, для проведення документальної позапланової перевірки. Під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції, з метою з'ясування підстав для проведення перевірки, представника відповідача було зобов'язано надати суду наказ про проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «Трубмет», а також інші документи (запити про надання інформації та інш.), які стали підставою для проведення такої перевірки, у зв'язку з чим у розгляді справи оголошувалась перерва. Після оголошеної перевірки представник відповідача у судове засідання не з'явився, витребуваних судом доказів не надав.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що відповідачем не доведено правомірність проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «Трубмет», у зв'язку з чим колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність правових підстав для проведення перевірки, за наслідками якої прийнято спірне податкове повідомлення-рішення.

Крім цього, відповідно до п.79.1 ст.79 ПК України, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначеними статтями 77 та 78 ПК України. Документальна виїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України документів та даних, наданих платником податків у визначених ПК випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Згідно з п.79.2. ст.79 ПК України, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Конструкція норми права - п.79.2 ПК України, свідчить саме про те, що платник податків має право бути обізнаним про дату та місце перевірки, яка планується до проведення.

Обов'язок ДПІ своєчасно повідомляти платника податків про проведення перевірки кореспондується з правом платника бути присутнім під час проведення перевірок, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки, у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом (пп.17.1.6 п.17.1 ст.17 ПК України).

Таким чином, розпочати проведення документальної позапланової невиїзної перевірки податковий орган має право за умови надіслання платнику податків копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Відповідачем не надано доказів виконання вимог п.79.2 ПК України, у зв'язку з чим колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції про порушення ДПІ і порядку проведення перевірки.

Щодо суті порушень, які зазначені в акті перевірки та які стали підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Пунктом 1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість», який був чинним на час виникнення спірних правовідносин між сторонами, визначалося, що бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до п.п. 7.7.1 п.7.7. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Отже, виникнення права на бюджетне відшкодування залежить від правомірності формування платником податкового кредиту.

Пунктом 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість", який був чинний на час виникнення спірних правовідносин між сторонами, визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п.п.7.2.4, 7.2.6 п.7.2 ст. 7 Закону, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону. Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно із пп..7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняються більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складаються із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності ж з пп. 7.4.5 ст. 7 Закону (168/97-ВР) не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Таким чином, наведеними нормами матеріального права визначено підстави для формування платником податкового кредиту і до таких підстав віднесено: наявність господарської операції, сплата податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними, використання придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Як вбачається з Акту перевірки, висновків про порушення позивачем вимог п.1.3, п.1.8 ст.1, пп.7.4.1 п.7.4, пп.7.7.1, 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого недостовірно визначено суму бюджетного відшкодування, податкова служба дійшла з огляду на наступне.

У грудні 2009 року ТОВ «Трубмет»сформувало податковий кредит по взаємовідносинам з ТОВ «Стройкон». Згідно з даними системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів по І-ІІІ ланцюгу постачання ТОВ «Стройкон»встановлено постачальники, які знято з обліку, а саме ТОВ «ФОЕР», ТОВ «АКНОС».

У квітні 2010 року ТОВ «Трубмет»сформувало податковий кредит по взаємовідносинам з ТОВ «Стройкон». Згідно з даними системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів по ІІ ланцюгу постачання ТОВ «Стройкон»встановлено постачальники, які знято з обліку, а саме ПП «ТОПРАН».

У травні 2010 року ТОВ «Трубмет»сформувало податковий кредит по взаємовідносинам з Державним підприємством «Дніпропетровський завод прецизійних труб». Згідно з даними системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів по ІІІ-ІV ланцюгу постачання ДП ««Дніпропетровський завод прецизійних труб»встановлено постачальники, які знято з обліку, а саме ТОВ «Укрторг-Метал», ТОВ «Група Браво», ТОВ «Юзоптторг», ТОВ «Укрпромторгсистема», ТОВ «Аста-Трейд».

Вказуючи в акті перевірки на такі обставини, податкова служба не зазначає в чому полягають порушення позивачем вимог Закону України «Про податок на додану вартість», не зазначає податкова служба і про порушення, які можливо були допущені постачальниками позивача. При цьому, як вбачається з акту перевірки, ДПІ не заперечує факт поставки товарів, у вартості яких позивачем сплачено суми ПДВ, які віднесено до складу податкового кредиту. Сам по собі факт зняття, в подальшому, з обліку суб'єктів господарювання, які були в ланцюгу постачання, не може свідчити про правомірність чи неправомірність визначення платником сум бюджетного відшкодування. Крім цього, порушення, які можливо були допущені постачальниками покупця по ланцюгу, з огляду на вимоги Закону України «Про податок на додану вартість», не є тими законодавчо визначеними підставами, за наявності реальності господарської операції, що свідчать про відсутність у платника права на віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту.

З огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем не на підставі та не у спосіб, що передбачені Законом України «Про податок на додану вартість», у зв'язку з чим обґрунтовано скасовано судом першої інстанції як протиправне.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим підстав для його скасування, в межах доводів апеляційної скарги, не існує

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст..ст.200, 205, 206 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 липня 2011 року по справі №2а/0470/6919/11-без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з часу її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку передбаченому ст..212 КАС України.

(Повний текст ухвали виготовлено 02.11.2012р.)

Головуючий: Я.В. Семененко

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк