Постанова № 27894311, 30.10.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" жовтня 2012 р.

справа № 2а-1079/09/0470

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді: Семененка Я.В.

суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

при секретарі судового засідання: Пасічника Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю науково-учбово-виробничої фірми «Прецизіонтруб-ЮГ»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 червня 2011 року у справі №2а-1079/09/0470 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю науково-учбово-виробничої фірми «Прецизіонтруб-ЮГ»до Нікопольської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и В :

Товариства з обмеженою відповідальністю науково-учбово-виробничої фірми «Прецизіонтруб-ЮГ»звернулось до суду з позовом в якому, з урахуванням уточнень (а.с.143), просить визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000132200/0/32475 від 11.07.2008р., яким підприємству визначено податкові зобов’язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб на загальну суму 23 175,72грн., а також податкові повідомлення-рішення №0000132200/1/32475, №0000132200/2/32475 на ту ж суму, які винесені за результати адміністративного оскарження. Позов обґрунтований безпідставними висновками перевіряючих осіб щодо порушення підприємством вимог п.13.1, п.13.2 ст.13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в частині не утримання податку під час виплати нерезиденту доходу з джерелом його походження з України.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 червня 2011 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено. Постанова суду мотивована встановленим фактом порушення позивачем вимог п.13.1, п.13.2 ст.13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»під час виплати доходу ФДУП «Авиатехприемка»(Російська Федерація).

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про задоволення позову. Апеляційна скарга, зокрема, обґрунтована тим, що згідно з зовнішньоекономічним контрактом, який укладено з ФДУП «Авиатехприемка»(Російська Федерація), нерезиденту виплачена винагорода у вигляді компенсації вартості послуги наданої резиденту (замовнику) від такого нерезидента (виконавця), що не є доходом нерезидента від здійснення господарської діяльності на території України. Відповідно до підпункту «й»п.13.1 ст.13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»доходи, отримані нерезидентом в якості компенсації вартості товарів (робіт, послуг), переданих (виконаних, наданих) резиденту від такого нерезидента (постійного представництва) не є доходом, який підлягає оподаткуванню за правилами, встановленими ст..13 цього Закону.

Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що повноважними особами Нікопольської ОДПІ проведено планову виїзну перевірку ТОВ «НУВФ «Прецизіонтруб-ЮГ»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007р. по 31.03.2008р., за результатами якої складено акт №1684/231.00388808 від 27.06.2008р.

В акті перевірки вказано на порушення підприємством вимог п.13.1, п.13.2 ст.13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме не утримання та не сплату до бюджету податку з доходів іноземних юридичних осіб під час виплати нерезиденту України доходів з джерелом їх походження з України у вигляді оплати робіт з контролю якості трубної продукції у м.Нікополі на загальну суму 253 713,22руб.РФ (51 501,58грн).

На підставі акту перевірки та за результатами адміністративного оскарження ДПІ прийнято податкові повідомлення рішення: №0000132200/0/32475 від 11.07.2008р., №0000132200/1/32475 від 08.08.2008р., №0000132200/2/32475 від 03.11.2008р., якими підприємству визначено податкові зобов’язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб на загальну суму 23 175,72грн., з яких 7 725,24грн. –основний платіж, 15 450,48грн. –штрафні (фінансові) санкції).

Правомірність та обґрунтованість вказаних податкових повідомлень-рішень є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції дійшов висновку про те, що оскаржені податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем на підставі та у спосіб, що передбачені Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств». Такі висновки обґрунтовані обов’язком резидента утримувати та сплачувати податок до бюджету з доходів іноземних юридичних осіб під час виплати такому нерезиденту доходів з джерелом їх походження з України.

З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції не погоджується з наступних підстав.

Згідно з частиною першою пункту 13.1 статті 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях) оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними цією статтею.

Отже, з огляду на вказану норму права, оподатковуваним доходом є дохід отриманий нерезидентом на території України, від провадження господарської діяльності.

У свою чергу, п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначення поняття господарської діяльності, якою є - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

За змістом підпункту «й»пункту 13.1 цієї ж статті Закону під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, слід розуміти поряд з переліченими в цій статті доходами інші доходи від здійснення нерезидентом (постійним представництвом цього або іншого нерезидента) господарської діяльності на території України, за винятком доходів, отриманих нерезидентом у вигляді виручки або інших видів компенсацій вартості товарів (робіт, послуг), переданих (виконаних, наданих) резиденту від такого нерезидента (постійного представництва).

Встановлені обставини справи свідчать про те, що 20.11.2006р. між Федеральним державним унітарним підприємством «Авиатехприемка»(Російська федерація) та ТОВ «НУВФ «Прецизіонтруб-ЮГ»(Замовник) укладено договір №АТП/375 про надання послуг з контролю якості продукції ФДУП «Авиатехприемка». Відповідно до п.1.1 Договору : «ФГУП «Авиатеприемка»обязуется оказать услуги Заказчику: - по контролю производства и качества материалом и полуфабрикатов, заказанных им на предприятиях –изготовителях материалов в полуфабрикатом для предприятий-изготовителей авиационной и/или специальной технике; - по технической приемке материалов и полуфабрикатов на соответствие нормативной документации. Пунктом 2.1 Договору передбачено, що «Услуги, указанные в пункте 1.1. настоящего договора, Заказчик оплачивает из расчета 2,5% стоимости приобретаемых им материалов и полуфабрикатов у предприятий-изготовителей материалов и полуфабрикатов».

На виконання умов Договору ФДУП «Авиатехприемка»надані позивачу послуги по проведенню робіт по контролю якості трубної продукції у м.Нікополі, що підтверджується актами здачі-приймання робіт, копії яких долучено до матеріалів справи.

У свою чергу, позивачем перераховано на адресу нерезидента - ФДУП «Авиатехприемка»грошові кошти на загальну суму 253 713,22руб РФ (або 51 501,58грн.).

У спірному випадку, узгоджена винагорода виступає як вид компенсації вартості послуги наданої резиденту (замовнику) від такого нерезидента, а не є, з огляду на позицію ДПІ, доходом від здійснення господарської діяльності, оскільки господарська діяльність, в розумінні п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», повинна бути регулярною, постійною та суттєвою. Податковим органом не доведено факту ведення нерезидентом - ФДУП «Авиатехприемка»регулярної, постійної та суттєвої господарської діяльності по наданню послуг з контролю якості продукції.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що доход отриманий ФДУП «Авиатехприемка»під час виконання договору №АТП/375, не є доходом, який підлягає оподаткуванню за правилами, встановленими ст..13 цього Закону.

Крім цього, відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що винагорода, яка отримана ФДУП «Авиатехприемка», не підпадає під поняття доходу, одержаного нерезидентом у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів (робіт, послуг), переданих (виконаних, наданих) резиденту, тобто не може розглядатися як виняток від загального переліку доходів, що підлягають оподаткуванню у відповідності до п. «й»абз.2 п.13.1 ст.13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», натомість, в повній мірі відповідає визначенню інших доходів від здійснення нерезидентом господарської діяльності на території України, зокрема, як доходи, отриманні від здійснення довгострокових контрактів на території України, передбачені пунктом «є»абз.2 п.13.1 ст.13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а відтак є об’єктом оподаткування відповідно до п.13.1 та 13.2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції не може погодитись з тих підстав, що, по-перше: в акті перевірки, який став підставою для визначення спірних податкових зобов’язань, ДПІ не зазначала того, що отриманий нерезидентом дохід –це дохід від виконання довгострокового контракту, який згідно з п. «є»п.13.1 ст.13 Закону є об’єктом оподаткування. Тобто, суд першої інстанції, фактично взявши на себе повноваження податкової служби, самостійно визначив нові підстави для прийняття оскаржених податкових повідомлень-рішень. По-друге, визначивши те, що укладений між позивачем та ФДУП «Авиатехприемка»контракт, є довгостроковим договором, в розумінні Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», суд першої інстанції не врахував наступного.

Згідно з пп. 7.10.2 п. 7.10 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" під терміном "довгостроковий договір (контракт)" слід розуміти будь-який договір на виготовлення, будівництво, установку або монтаж матеріальних цінностей, що входитимуть до складу основних фондів замовника або складових частин таких основних фондів, а також на створення нематеріальних активів, пов'язаних з таким виготовленням, будівництвом, установкою або монтажем (послуг типу "інжиніринг", науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт та розробок), за умови, якщо такий контракт не планується завершити раніше ніж через 9 місяців з моменту здійснення або отримання авансу (передоплати).

Отже, вказаною нормою права визначено ознаки, які, з метою оподаткування, характеризує договір як довгостроковий і такими ознаками, зокрема, є: виготовлення, будівництво, установка або монтаж матеріальних цінностей; створення нематеріальних активів, пов’язаних з таким виготовленням, будівництвом, установкою або монтажем; створені матеріальні цінності мають входити до складу основних фондів замовника.

Як зазначено вище, предметом договору, який укладено між позивачем та ФДУП «Авиатехприемка», є надання послуг з контролю якості послуг.

Таким чином, зазначений договір не є «довгостроковим договором», оскільки не відповідає тим ознакам, які визначено пп. 7.10.2 п. 7.10 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", оскільки цей договір не передбачає виготовлення, будівництво, установку або монтаж матеріальних цінностей та створення, пов’язаних з такими роботами, нематеріальних активів.

Отже, з огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування постанови суду та прийняття нової постанови про задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись п.3 ч.1 ст. 198, ст. 202, 207 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю науково-учбово-виробничої фірми «Прецизіонтруб-ЮГ»- задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 червня 2011 року у справі №2а-1079/09/0470 - скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позову.

Податкові повідомлення-рішення №0000132200/0/32475, №0000132200/1/32475, №0000132200/2/32475, які прийняті Нікопольською об’єднаною державною податковою інспекцією –визнати протиправними та скасувати.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

(Повний текст постанови виготовлено 31.10.2012р.)

Головуючий: Я.В. Семененко

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк