Постанова № 27894301, 25.10.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" жовтня 2012 р. справа № 2а-8061/10/0870

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Семененка Я.В.

суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

при секретарі судового засідання: Пасчника Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19 квітня 2011 року у справі №2а-8061/10/0870 за позовом Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя до закритого акціонерного товариства «Спеціалізоване будівельно-монтажне управління №8 «Монолітбуд»про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и В :

Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м.Дніпропетровська звернулося до суду з позовом про стягнення з закритого акціонерного товариства «Спеціалізоване будівельно-монтажне управління №8 «Монолітбуд»суму витрат за період червень-серпень 2010 року на виплату і доставку пенсій призначених на пільгових умовах за списком № 2 в розмірі 8262грн.64коп. В обґрунтуванні заявлених вимог, позивач посилається на те, що ЗАТ «Спеціалізоване будівельно-монтажне управління №8 «Монолітбуд»в порушення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»не перераховувало витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у зв'язку з чим має заборгованість зі сплати фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах (список №2).

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 19 квітня 2012 року позовні вимоги задоволено частково, а саме стягнуто з відповідача витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах у розмірі 3683,07грн. В іншій частині позову відмолено. Постанова суду, в частині відмови у задоволенні позову, мотивована тим, що позивачем неправомірно заявлено до відшкодування витрати у розмірі 4579,57грн., які становлять витрати на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах колишньому працівнику відповідача ОСОБА_1, оскільки останній, станом на 01.01.1992р., мав стаж для призначення пільгової пенсії, що відповідно до ст..100 Закону України «Про пенсійне страхування»позбавляє відповідача обов'язку відшкодовувати фактичні витрати на виплату та доставку пенсії цьому працівнику.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просило скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що колишньому працівнику відповідача ОСОБА_1 пенсію призначено у 2008 році на підставі п. «б»ст..13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а не на підставі ст..100 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку з чим відповідач зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати на виплату та доставку такої пенсії.

У судове засідання, сторони, які належним чином повідомленні про час та місце розгляду справи, не з'явились, у зв'язку з чим, відповідно до ст..41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювався.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що колишнім працівникам закритого акціонерного товариства «Спеціалізоване будівельно-монтажне управління №8 «Монолітбуд»- ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 управлінням Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя призначено пенсії на пільгових умовах відповідно до п. «б»ст..13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»за Списком №2.

На виконання вимог Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004р. за № 64/8663, Управлінням Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя було направлено відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до п. «б»ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за період червень-серпень 2010 року на загальну суму 8262,64грн. для відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій за рахунок підприємства.

Статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991р. визначено категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, а також до 2000 року врегульовано порядок внесення підприємствами та організаціями плати до Пенсійного фонду, що покривала витрати на виплату і доставку пенсій, призначених у відповідності до пп. "б"-"з" цієї статті (ч.2 ст.13 Закону).

Законом України "Про внесення змін до деяких законів України" від 17.02.2000р. №1461 частину 2 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»було виключено та одночасно цим же Законом доповнено статті 2 та 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»пунктами, якими встановлено обов'язок підприємств відшкодовувати витрати ПФУ на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за пунктами «б»-«з»ст..13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». А саме, Законом №1461 доповнено пункт 1 статті 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»абзацом четвертим відповідно до якого об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з»ст..13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст..12 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Також Законом №1461 встановлено розмір збору з зазначеного об'єкту оподаткування -100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацами третім і четвертим пункту 1 статті 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»(ст..4 Закону).

Таким чином, відповідно до Закону України "Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, повинні сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у 100% розмірі від об'єкта оподаткування, яким є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених у відповідності до пп. "б"-"з", ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст.12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Розмір сум до відшкодування на поточний рік витрат Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій призначених на пільгових умовах визначається у повідомленнях, які формуються працівниками Пенсійного фонду України, а підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду визначену у повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (п. п. 6.4, 6.8 п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Пенсійного фонду № 21 -1 від 19.12.2003 р. зі змінами та доповненнями (надалі Інструкція).

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду у порядку, визначеному законодавством України.

Пунктом 2 Розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом, тобто, зберігається зазначений вище порядок відшкодування.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтовано висновку про те, що ЗАТ «Спеціалізоване будівельно-монтажне управління №8 «Монолітбуд»зобов'язане сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у 100% розміру від об'єкта оподаткування, яким є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій.

В той же час, відмовляючи у задоволені позовних вимог, в частині відшкодування витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах ОСОБА_1, суд першої інстанції вказав на необґрунтованість заявлених Фондом вимог, оскільки ОСОБА_1, станом на 01.01.1992р., мав стаж для призначення пільгової пенсії, що відповідно до ст..100 Закону України «Про пенсійне страхування»позбавляє відповідача обов'язку відшкодовувати фактичні витрати на виплату та доставку пенсії цьому працівнику.

З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції не може погодитись з огляду на наступне.

Відповідно до ст..100 Закону України «Про пенсійне забезпечення»особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах:

а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством;

б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Отже, вказана норма регулює порядок призначення пенсій особам, які на дату введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення», тобто станом на 01.01.1992р., мали необхідний пільговий стаж для призначення пільгових пенсій.

До набрання чинності Законом України "Про пенсійне забезпечення" пенсійне забезпечення осіб здійснювалось відповідно до Положення про порядок призначення та виплату державних пенсій, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 03.08.72 р.

Відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним вище, пенсії призначаються за нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення"; "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" відшкодуванню підлягали пенсії, призначені за пунктами "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Отже, відшкодуванню не підлягають лише пенсії, призначені відповідно до статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Таким чином, визначальними обставинами для вирішення питання щодо відсутності обов'язку підприємства відшкодувати фактичні витрати на виплату та доставку пенсій є факт призначення особі пенсії відповідно до ст..100 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а не факт наявності у особи, станом на 01.01.1992р., стажу для призначення пільгової пенсії, про що помилково зазначив суд першої інстанції.

Встановлені обставини справи, що не заперечуються відповідачем, свідчать про те, що після набуття чинності Закону України «Про пенсійне забезпечення»(01.01.1992р.) ОСОБА_1 продовжував працювати у відповідача, та в подальшому ( з 16.01.2008р.) йому призначено пенсію у відповідності до п. «б»статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Таким чином, відповідач зобов'язаний відшкодовувати фактичні витрати на виплату та доставку пенсії колишньому працівнику відповідача ОСОБА_1

За таких осбатвин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування постанови суду з прийняттям нової про задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись п.3 ч.1 ст.198, ст. 202, 205, 207 КАС України, суд-

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя -задовольнити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19 квітня 2011 року у справі №2а-8061/10/0870 -скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позову.

Стягнути із закритого акціонерного товариства «Спеціалізоване будівельно-монтажне управління №8 «Монолітбуд»(код ЄДРПОУ -03382433) на користь управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя суму боргу з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах згідно п. «б»ст..13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», у розмірі 3683,07грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили після її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку передбаченому ст..212 КАС України

(Повний текст постанови виготовлено 26.10.2012 р.).

Головуючий: Я.В. Семененко

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк