Рішення № 27893530, 04.12.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2012 р.Справа № 5023/4832/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Пономаренко Т.О.

при секретарі судового засідання Кролівець М.О.

розглянувши справу

за позовом прокурора Фрунзенського району м. Харкова в інтересах держави в особі : 1. Харківської міської ради, м. Харків; 2. Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", м. Харків до Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Харків про стягнення коштів в розмірі 6 786,43 грн. за участю :

представника 1-го позивача - не з'явився

представника 2-го позивача - Падалко О.О., дов. № 38-4425/395 від 23.11.2010р.

представника відповідача - ОСОБА_2, дов. № 122 від 23.01.2012р. (адвокатське посвідчення НОМЕР_2 від 11.01.2012р.)

прокурора - Кріцина Н.Г., посв. № 006801 від 28.09.2012р. (наказ № 2125к від 08.10.2012р.).

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Фрунзенського району м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради (Перший позивач) та КП "Харківські теплові мережі" м. Харків (Другий позивач) звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Харків на користь другого позивача заборгованість в сумі 6 786,43 грн., яка утворилась за період з березня 2011 р. по квітень 2012 р. внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором про постачання теплової енергії № 3592 від 01.10.2004р., а також віднести на відповідача судові витрати.

Ухвалою господарського суду від 29.10.2012р. прийнято вказану позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 15.11.2012р. о 10:00 год.

Ухвалою господарського суду від 15.11.2012р. розгляд справи відкладався в зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача.

Ухвалою господарського суду від 29.11.2012р. з метою витребування у представника першого позивача додаткових доказів, розгляд справи відкладався.

30.11.2012р. через канцелярію господарського суду (вх. № 20262) представником КП "Харківські теплові мережі" надані пояснення, в яких на виконання ухвали суду від 29.10.2012р. позивач уточнив період, за який відповідачу нараховано суму боргу. Виходячи з пояснень, спірним періодом по справі є березень-квітень 2011р. та жовтень-квітень 2012р. Надані пояснення судом досліджені та долучені до матеріалів справи.

Представник Харківської міської ради в судове засідання не з'явився, в наданих 16.11.2012р. через канцелярію господарського суду поясненнях (вх. №18716), позов підтримував, просив розглядати справу без участі представника Харківської міської ради.

У призначеному судовому засіданні 04.12.2012р. прокурор та представник КП "Харківські теплові мережі" позов підтримували, наполягали на його задоволенні. Через канцелярію суду представник другого позивача надав заяву (вх. № 20646), в якій зазначив, що додаткові докази, витребувані ухвалою суду від 29.11.2012р. за заявою представника відповідача, надати неможливо в зв'язку з їх відсутністю у КП "Харківські теплові мережі". Також пояснив у судовому засіданні, що від відповідача жодного листа до КП "Харківські теплові мережі" згідно реєстрації не надходило.

Представник відповідача, присутній у судовому засіданні 04.12.2012р. проти позову заперечував, просив відмовити в його задоволенні з підстав, зазначених у відзиві на позов, який надано через канцелярію суду (вх. № 20648 від 04.12.12р.). Щодо розрахунку заборгованості, який був наданий представником другого позивача в обґрунтування позовних вимог, то представник відповідача надав копії платіжних доручень про сплату відповідачем послуг з теплопостачання на суму 12 442,43 грн. В наданому відзиві на позов містяться платіжні доручення про сплату відповідачем послуг з теплопостачання за 2005-20011р.р. Наданий відповідачем відзив на позов судом досліджено та долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 04.12.2012р. сторони наголосили на тому, що ними надані всі необхідні для розгляду справи докази та вважають за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника сторін та прокурора, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

01.10.2004 р. між Комунальним підприємством "Харківські теплові мережі" та приватним підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір № 3592 про постачання теплової енергії (далі - Договір), відповідно до умов якого другий позивач зобов'язався постачати відповідачу теплову енергію в гарячої воді в потрібних йому обсягах, а відповідач зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Розділом 6 Договору визначено порядок розрахунків, а саме розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. Розрахунковим періодом є календарний місяць, по результатам якого підписується акт (в 2-х примірниках) на відпуск-отримання теплової енергії. Споживач за 3 дні до початку розрахункового періоду сплачує енергопостачальної організації вартість зазначеної в додатку № 1 до Договору кількості теплової енергії, що і є заявкою на наступний розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок розрахункового періоду. Якщо споживач розраховується за показниками приладів обліку, при перевищенні фактичного використання теплової енергії понад заявлену та сплачену до початку розрахункового періоду, це перевищення окремо оплачується споживачем не пізніше 25-го числа поточного місяця.

Відповідно до п.п.10.1, 10.4 договору, цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2004р. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

Як встановлено судом в процесі розгляду даної справи, позивач виконував свої зобов'язання за Договором своєчасно та в повному обсязі.

Факт постачання теплової енергії підтверджується наявними в матеріалах справи Актом на включення опалення № 175/13816-В від 15.10.2011 р. та Актом на відключення опалення № 175/12726-В від 09.04.2012р., підписаними уповноваженими представниками теплопостачальної організації та балансоутримувача будинку та скріпленими печатками організацій.

До матеріалів справи долучено копію рішення господарського суду Харківської області від 23.05.2011р. по справі № 5023/2279/11, яким встановлено факт постачання теплової енергії за період 2010-2011р.р. відповідно до Акту на включення опалення № 175/12439-В від 28.10.2010 р.

КП "Харківські теплові мережі" на адресу відповідача були направлені платіжні вимоги-доручення за спожиту теплову енергію (а.с. 14-22), у яких крім суми необхідної сплати за місяць зазначався розмір сальдо за теплову енергію. Проте, відповідачем дані рахунки сплачувались не в повному обсязі, внаслідок чого за період березень 2011р. - квітень 2011р., та за період з жовтня 2011р. по квітень 2012р. у нього утворилась заборгованість в розмірі 6 786,43 грн..

У наданому до господарського суду відзиві на позов відповідач зазначив, що на виконання договірних зобов'язань за договором № 3592 про постачання теплової енергії від 01.10.2004р. ним було здійснено наступні платежі: 17.11.2007р. - 46,49 грн.; 29.12.2004р. - 300,00 грн.; 22.02.2005р. - 141,68 грн.; 26.05.2005р. - 279,94 грн.; 18.08.2005р. - 11,02 грн.; 20.12.2005р. - 105,87 грн.; 20.12.2005р. - 164,97 грн.; 06.03.2006р. - 200,00 грн.; 24.05.2006р. - 330,84 грн.; 20.11.2006р. - 250,00 грн.; 15.12.2006р. - 307,80 грн.; 21.02.2007р. - 313,46 грн.; 12.06.2007р. - 320,41 грн.; 19.06.2008р. - 700,00 грн.; 07.07.2009р. - 600,00 грн.; 19.08.2009р. - 670,00 грн.; 19.02.2010р. - 1000,00 грн.; 19.04.2010р. - 1000,00 грн.; 18.06.2010р. - 1000,00 грн.; 24.03.2011р. - 2000,00 грн.; 19.04.2011р. - 2000,00 грн.; 19.08.2011р. - 700,00 грн. на загальну суму 12 442,43 грн.

Розглянувши надані відповідачем платіжні доручення, за якими були здійснені вищеперелічені платежі, суд зазначає, що платежі за період з 17.11.2007р. по 18.06.2010р. не стосуються періоду, за який відповідачу була нарахована сума боргу, та не є предметом спору по даній справі.

Щодо платежів за 24.03.2011р. в сумі 2000,00 грн.; за 19.08.2011р. в сумі 700,00 грн., в них зазначено призначення платежу "Оплата за теплову енергію" та не зазначено, за який період вносяться дані проплати.

Відповідно до п. 30.1. ст. 30 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі. На момент переказу коштів споживач є власником коштів, які він сплачує за теплову енергію, і тому на підставі ч. 1 ст. 319 Цивільного кодексу України розпоряджається ними на свій розсуд, зазначаючи у платіжному документі призначення платежу.

З моменту зарахування коштів на рахунок КП «Харківські теплові мережі», їх власником стає вже теплопостачальна організація. Як власник отриманих коштів КП «Харківські теплові мережі» зараховує отримані кошти відповідно до призначення платежу, вказаного споживачем у платіжному документі, зараховує на оплату теплової енергії за попередній період відповідно до ч. 1 ст. 319 Цивільного кодексу України, здійснюючи повноваження розпорядження своїм майном на власний розсуд. На підставі вищенаведеного стає зрозумілим, що підстав для зарахування 2000,00 грн. за платіжним дорученням №270 від 24.03.2011р., 700.00 грн. за платіжним дорученням №303 від 18.08.2011р. з призначенням платежу "Оплата за теплову енергію" за спірний період березень-квітень 2011р. не є обов'язком КП «Харківські теплові мережі".

Розглянувши платіжне доручення №278 від 19.04.2011р. про сплату відповідачем 2000,00 грн., суд зазначає наступне:

Відповідно до призначення платежу "оплата за теплопостачання за березень 2011р. зг рах б/н від 190411 ПДВ 333,33 грн." вбачається сплата відповідачем боргу за спірний період, визначений позивачем у позовній заяві. Відповідно до наданого позивачем рахунку про використану відповідачем теплову енергію в березні 2011р., сума до сплати становить 687,95 грн. Сума, сплачена в більшому розмірі за виставлену в рахунку, зараховується позивачем в рахунок заборгованості відповідача перед КП "Харківські теплові мережі".

Тому, враховуючи викладене, у суду відсутні правові підстави для стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 687,95 грн. за березень 2011р. та відмовляє в задоволенні позовних вимог другого позивача в цій частині.

В іншій частині заперечень на позов відповідач зазначив, що позов не підлягає задоволенню з тих підстав, що між позивачем та відповідачем відсутні і юридичні, і фактичні відносини стосовно надання послуг з теплопостачання в зв'язку з тим, що тимчасовий договір № 3592 від 01.10.2004 р. припинив свою дію 31.12.2004 р. відповідно до п. 10.1. договору, а додаткових угод про пролонгацію Договору сторонами укладено не було. Відповідач звертався до позивача листом № 2006 про неналежне виконання ним договірних зобов'язань, а саме якості наданих послуг; а в грудні 2010 року звернувся до позивача з заявою про розірвання договору на постачання теплової енергії листом від 09.12.2010 р. № 4021. З січня 2011 року і по теперішній час теплопостачання в приміщенні відповідача не відновлено, теплової енергії він не отримує, тому фактичні відносини відповідача з позивачем було припинено діями саме позивача.

Розглянувши надані заперечення, суд зазначає наступне:

Щодо неналежної якості теплопостачання до приміщення, яке займає відповідач, та відмови сплачувати за недоотриману відповідачем теплову енергію, перерозрахунку нарахованої заборгованості та розірванні договору на постачання теплової енергій № 3592 від 01.10.2004р., суд зазначає, що докази отримання КП "Харківські теплові мережі" даної заяви не вважаються належними, оскільки штамп КП "Харківські теплові мережі" за вх. № 4021 від 09.12.2010р. (а.с. 59) поставлений на окремому чистому аркуші та суд не має можливості зробити висновок щодо належності даного штампу будь-якому документу, отриманому позивачем - КП "Харківські теплові мережі" (оригінал аркуша зі штампом КП "Харківські теплові мережі" був досліджений в судовому засіданні). Також суд зазначає, що в судовому засіданні 04.12.2012р. представник КП "Харківські теплові мережі" заперечував факт отримання від ФОП ОСОБА_1 зазначеної заяви.

В частині заперечень представника відповідача щодо проведеного демонтажа радіаторів теплопостачання працівниками аварійної служби та відсутності теплопостачання в приміщенні відповідача, суд зазначає, що жодного доказу викладеному представником відповідача не надано.

Відповідно до ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Таким чином дія тимчасового договору № 3592 від 01.10.2004р. про постачання теплової енергії припинена не була та договір вважається пролонгованим до теперішнього часу, про що також свідчить рішення господарського суду Харківської області від 23.05.2011р. по справі № 5023/2279/11 про стягнення з відповідача заборгованості за послуги теплопостачання за попередній період, яке набрало законної сили.

Надаючи правову оцінку викладеним обставинам, суд виходить з наступного:

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Таким чином, відповідач порушив вимоги договору та вимоги ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, де зазначено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За таких підстав суд вважає вимогу прокурора про стягнення з відповідача 6 098,48 грн. основного боргу обґрунтованою, підтвердженою матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 509, 525, 526, 530, 610 Цивільного кодексу України; ст. ст. 173, 174, 193 Господарського кодексу України ; ст. ст. 1, 4, 12, 22, 29, 33-34, 38, 43, 49, ст. 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ФОП ОСОБА_1 (61058, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61037, м. Харків, вул. Доброхотова, 11, розрахунковий рахунок 260333012313 ВАТ "Державний ощадний банк України" МФО 351823, код ЄДРПОУ 31557119) 6 098,48 грн. заборгованості за невиконання договірних зобов'язань .

Стягнути з ФОП ОСОБА_1 (61058, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь держбюджету України, одержувач коштів - УДКС у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області, № рахунку 31215206783003, код ЄДРПОУ 37999654, код платника 22030001, символ звітності банку 101, банк одержувача - ГУ ДКСУ у Харківській області, МФО 851011) - 1 446,34 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення 687,95 грн. суми основного боргу - відмовити.

Повне рішення складено 07.12.2012 р.

Суддя Пономаренко Т.О.

справа №5023/4832/12