Рішення № 27892968, 27.11.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.11.12 р. Справа № 5006/13/89/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Макарової Ю.В., при секретарі судового засідання Гречух В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу за позовом: Приватного підприємства "Агропром-центр", Донецька обл., м. Красноармійськ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Єдність", Донецька обл., Красноармійський р-н, с. Ул'янівка

про: стягнення 5535грн.44коп.

За участю представників сторін

від позивача: Сьомка Р.О. (за довіреністю № 293 від 06.08.2011р.)-представвник;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ

Позивач, Приватне підприємство "Агропром-центр", Донецька обл., м. Красноармійськ

звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Єдність", Донецька обл., Красноармійський р-н, с. Ул'янівка про стягнення 5535грн.44коп., що складається з суми основного боргу в розмірі 59грн.58коп., пені в сумі 4570грн.59коп. та 3% річних у сумі 905грн.27коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору № СЗР-195 від 02.12.2011р.

06.11.2012р. позивач надав через канцелярію суду уточнення позовних вимог, якими повідомив суд про повну оплату відповідачем суми заборгованості, у зв'язку з чим просив суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 4570грн.59коп. та 3% річних у сумі 905грн.27коп.

Уточненнями позовних вимог, наданими через канцелярію суду 23.11.2012р., позивач просив суд стягнути з відповідача 3% річних у сумі 1168грн.44коп., зробивши їх перерахунок, збільшивши при цьому період нарахування.

27.11.2012р. позивач, керуючись ст. 78, п.4 ч. 1 ст.80 ГПК України та ЗУ «Про судовий збір», звернувся до суду із заявою про відмову від позовних вимог в частині стягнення заявленої суми пені, просив суд повернути суму судового збору, сплачену в частині цих вимог.

Листом б/н від 27.11.2012р. позивач, посилаючись на повну оплату заявленої суми основного боргу в розмірі 59грн.58коп., яка виникла саме по накладній № 1156 від 08.05.2012р., просив суд припинити провадження в цій частині вимог; зауважив, що на час звернення до суду заборгованість значилась лише за накладною № 1156 від 08.05.2012р., поставка товару за накладною № 506 від 24.04.2012р. не є спірною, оскільки оплачена відповідачем ще 24.04.2012р., вказана у позові суто інформаційно; просив суд прийняти збільшення заявлених 3% річних через збільшення періоду їх нарахування до 10.10.2012р.

У зв'язку з неявкою представника відповідача справа слуханням відкладалася на 27.12.2012р., але відповідач у судові засідання не з'явився, витребуваних документів не надав, про поважність причин відсутності суд не повідомлений.

Судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судових засідання. В матеріалах справи міститься Витяг з ЄДР від 07.11.2012р. за електронним запитом 15067784, з якого вбачається, що місце місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Єдність», ідентифікаційний код 30486429, значиться за адресою: 85343, Донецька обл., Красно армійський район, с. Улянівка, вул. Леніна, будинок 102-А. Достовірність відомостей з Єдиного державного реєстру встановлена ст. 18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців". Факт отримання ухвал суду відповідачем підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленнями про вручення рекомендованих поштових відправлень з ухвалами господарського суду.

В судовому засіданні 27.11.2012р. представник позивача підтримав подані 27.11.2012р. заяви, остаточно просив стягнути з відповідача 3% річних у сумі 1168грн.44коп., повідомив про відсутність будь-яких додаткових доказів в обгрунтувавння власної правової позиції по суті спору.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин.

Вислухавши під час судових засідань представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд ВСТАНОВИВ:

02.12.2011р. між Приватним підприємством "Агропром-центр", Донецька обл., м. Красноармійськ (постачальником) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Єдність", с. Ул'янівка (покупцем) був укладений договір поставки товару СЗР-195, у відповідності з умовами якого постачальник зобов'язується поставити покупцю засоби захисту рослин (далі - «товар»), а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його вартість.

Відповідно до п. 1.2 договору найменування товару, його кількість, ціна та загальна вартість зазначаються в специфікаціях, які підписуються повноваженими представниками сторін та являються невід'ємною частиною даного договору.

Згідно із п. 1.3 договору партією товару вважається загальна кількість товару в асортименті, вказаному в накладній.

Відповідно до п. 1.4 договору вартістю партії товару вважається загальна вартість товару в асортименті, вказаному в накладній. Датою поставки партії товару вважається дата, зазначена в накладній. (п. 1.5 договору). Сумою договору вважається вартість всіх партій товару, зазначена в усіх накладних (п. 1.6 договору).

Пунктом 3.1 договору сторони погодили, що ціна партії товару та загальна його вартість зазначаються в специфікації.

У відповідності із п. 3.3 договору строки оплати товару вказуються в специфікації.

Під час дії договору № СЗР-195 від 02.12.2011р. між сторонами була укладена Специфікація № 1 від 02.12.2011р. до вказаного договору, якою сторони погодили предмет договору, визначивши його найменування, кількість, ціну за одиницю та загальну вартість, яка складає 101219грн.28коп., визначили строк поставки: до 15.04.2012р. та строк оплати: до 09.12.2011р.

Згідно із п. 6.1 договору даний договір діє з 02.12.2011р. до 31.12.2012р.

Відповідно до п. 6.2 договору у випадку, якщо одна із сторін не виконала свого договірного обов'язку, даний договір продовжує свою дію до повного виконання сторонами своїх договірних зобов'язань, незалежно від спливу строків дії договору, вказаних у п. 6.1 договору.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що 02.12.2011р. виставив відповідачу рахунок № 1156 на суму 101219грн.28коп. для оплати вартості погодженого специфікацією № 1 від 02.12.2011р. до договору товару, проте відповідач перерахував протягом 16.01.2012р. по 24.04.2012р. грошові кошти лише у розмірі 53430грн. 14коп.

Посилаючись на порушення відповідачем його договірного зобов'язання здійснити предоплату у визначені в Специфікації № 1 від 02.12.2011р. до договору строки, позивачем нараховані 3% річних.

Позивач стверджує, що здійснив поставку обумовленого сторонами в специфікації № 1 від 02.12.2011р. до договору товару за видатковою накладною № 1156 від 08.05.2012р. на суму 50059грн.58коп., однак отримавши товар, відповідач не оплатив в повному обсязі його вартість, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 59грн.58коп., яка і заявлена до стягнення.

Посилаючись на п. 4.2 договору № СЗР-195 від 02.12.2011р. позивачем також нарахована та заявлена до стягнення з відповідача пеня у розмірі 4570грн. 59коп.

Викладене призвело до звернення з вказаним позовом до суду.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд дійшов наступних висновків:

Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ними, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами укладеного між ними договорів.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Предметом даного позову є стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 59грн.58коп., яка виникла саме за видатковою накладною № 1156 від 08.05.2012р. (з чим визначився позивач у письмових поясненнях б/н від 27.11.2012р.), 3% річних у сумі 1168грн. 44коп., пені у розмірі 4570грн. 59коп., а підставою позову є договір № СЗР-195 від 02.12.2011р.

Договір № СЗР-195 від 02.12.2011р. є підставою для виникнення у його сторін прав і обов'язків, визначених ним та за своїм змістом та правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона-постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні -покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Позивачем у виконання умов договору № СЗР-195 від 02.12.2011р. за видатковою накладною № 1156 від 08.05.2012р. поставлений відповідачу товар загальною вартістю 50059грн.58коп.

Поставлений згідно зазначеної накладної товар на підставі довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей № 122 від 08.05.2012р. прийнято уповноваженою особою відповідача, що підтверджується підписом останнього на вказаній накладній.

Господарський суд приймає до уваги, що покупцем при отриманні товару не подавалося жодних заперечень щодо неналежності виконання постачальником прийнятих за договором зобов'язань з поставки товару, отже суд дійшов висновку, що свої зобов'язання позивач виконав у відповідності з умовами договору № СЗР-195 від 02.12.2011р.

Як встановлено ч.ч.1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або законодавством не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Сторони у п. 3.3 договору погодили, що строки оплати товару вказуються в специфікації.

Специфікацією № 1 від 02.12.2011р. сторони передбачили, що товар повинен бути оплачений відповідачем до 09.12.2011р.

Як вбачається з письмових пояснень позивача та матеріалів справи, відповідачем протягом січня 2012р. - квітня 2012р. були перераховані грошові кошти в сумі 53430грн.14коп. (з яких 24.04.2012р. здійснена оплата в розмірі 3430грн. 14коп. за поставку товару за накладною №506 від 24.04.2012р.), в свою чергу позивачем за видатковою накладною № 1156 від 08.05.2012р. був поставлений товар загальною вартістю 50059грн.58коп.

Отже, станом на день звернення до суду за відповідачем утворилась заборгованість у сумі 58грн.59коп.

Однак, у ході розгляду справи судом встановлено, що відповідач після порушення провадження по справі в добровільному порядку заборгованість за поставлену продукцію сплатив у повному обсязі, що підтверджується наданою до матеріалів справи завіреною копією банківської виписки від 18.10.2012р., що сторонами не заперечується та не спростовується.

Сплата боргу, яка є предметом судового розгляду за змістом п. 1.1 ч. 1 ст. 80 ГПК України є підставою припинення провадження у справі.

Позивачем через канцелярію суду 27.11.2012р. було надано заяву, якою останній відмовився від позовних вимог в частині стягнення суми пені в розмірі 4570грн.59коп. Повноваження представника позивача на вчинення даної процесуальної дії перевірені судом.

Оскільки учасниками розглядуваних правовідносин є саме учасники даної справи, у суду відсутні підстави припускати порушення прав та інтересів інших осіб внаслідок відмови від позову. За таких обставин судом не встановлено підстав для неприйняття відмови від позову в цій частині вимог.

Відповідно до ч. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України суд припиняє провадження по справі в частині стягнення пені в сумі 4570грн.59коп.

Посилаючись на несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, позивач остаточно просить суд стягнути з відповідача 3% річних у сумі 1168грн.44коп., нараховані наступним чином: за період з 10.12.2011р. по 16.01.2012р. на суму 101219грн.28коп., за період з 17.01.2012р. по 23.04.2012р. на суму 51219грн.28коп., за період з 24.04.2012р. по 10.10.2012р. на суму 47789грн. 14коп.

Як вже зазначалося, вимоги в цій частині позивач обґрунтовує тим, що оскільки відповідач прострочив виконання свого грошового зобов'язання здійснити 100% оплату погодженого сторонами товару в строк до 09.12.2011р., як це погоджено сторонами у Специфікації № 1 від 02.12.2011р. до договору СЗР-195 від 02.12.2011р., то він має право нараховувати 3% річних на всю суму несплаченої в строк попередньої оплати.

Законодавець визначився з поняттям передоплати, яка за п.1 ст.693 Цивільного кодексу України є обов'язком покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем у строк, який встановлений договором, або за правилами ст. 530 цього ж Кодексу.

Грошові кошти, на які позивач здійснює нарахування 3% річних за своєю правовою природою є передоплатою, оскільки за умовами Специфікації № 1 від 02.12.2011р. до договору СЗР-195 від 02.12.2011р. грошові кошти у розмірі 101219грн. 28коп. повинні були бути сплачені покупцем до поставки товару.

За змістом позову, посилаючись приписи 536 Цивільного кодексу України щодо належного виконання зобов'язання відповідно до умов договору, позивач вважає, що має право вимагати від відповідача погашення заборгованості у розмірі несплаченої передплати.

Як вже встановлено судом, відповідно до Специфікації № 1 від 02.12.2011р. до договору СЗР-195 від 02.12.2011р. покупець, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Єдність", мав здійснити 100% передоплату за постачання обумовленого товару до 09.12.2011р., проте останній сплатив лише 3430грн. 14коп. за період з 16.01.2012р. по 24.04.2012р. У подальшому поставка товару на ці кошти здійснена позивачем.

Постачальник, Приватне підприємство "Агропром-центр", в свою чергу умови Специфікації № 1 від 02.12.2011р. до договору СЗР-195 від 02.12.2011р. відносно здійснення поставки всієї обумовленої партії товару до 15.04.2012р. теж не виконав.

Попередня оплата товару регулюється ст.693 Цивільного кодексу України. Згідно з приписами ч.2 ч.1 цієї цивільно-правової норми у разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення ст.538 цього Кодексу, тобто положення при виконанні зустрічних зобов'язань.

Відповідно зі змістом п.3 ст.538 Цивільного кодексу України у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитись від його виконання частково або в повному обсязі.

Отже законодавцем врегульовано правові наслідки порушення стороною умов договору щодо не виконання обов'язку здійснити попередню оплату товару.

Таким чином, наслідком невиконання покупцем в даному випадку своїх зобов'язань по попередній оплаті товару можуть бути лише дії постачальника, які стосуються збереження частково своїх договірних зобов'язань (в межах часткової оплати) або відмови від виконання зобов'язань.

Тобто, цивільне законодавство чітко визначає способи захисту цивільних прав постачальника в разі неотримання попередньої оплати товару у встановлений строк і серед цих способів не передбачено можливість здійснювати нарахування 3% річних на суму не перерахованої в строк попередньої оплати, що за своєю суттю є попереднім грошовим забезпеченням.

Зокрема слід відзначити, при попередній оплаті за договором поставки чинне законодавство не надає право постачальнику вимагати від іншої сторони виконання грошового зобов'язання, оскільки в цьому випадку порушувався б принцип вільного волевиявлення сторін при укладенні угоди (п.3 ст.203 ЦК України).

Цієї ж правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові від 06.03.2008р. по справі № 18/365.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що в даному випадку права позивача жодним чином не порушені, а тому правові підстави вимагати стягнення 3% річних з відповідача відсутні.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу між сторонами судових витрат суд відзначає наступне.

Законом України „Про судовий збір" від 08.07.2011 р. №3674-VI встановлена ставка судового збору із позовних заяв майнового характеру - 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати (1609грн. 50коп.).

Заявлені позивачем у позові вимоги складають 5535грн. 44коп. Платіжним дорученням № 1678 від 15.10.2012р. позивачем сплачений судовий збір у розмірі 1677грн.00коп., тобто в більшому розмірі, ніж передбачено законодавством, у зв'язку з чим поверненню підлягає зайво сплачена сума судового збору в розмірі 67грн.50коп.

За приписами ч.1 п.1 ст.7 Закону України „Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Згідно рекомендацій Вищого господарського суду України викладених у інформаційному листі від 21.11.2011р. №01-06/1625/2011 „Про деякі питання практики застосування Закону України Про судовий збір" зміст пов'язаної з цим ухвали може бути наведено в резолютивній частині судового рішення, прийнятого по суті справи.

Суд, розглянувши заяву позивача від 27.11.2012р. про повернення суми судового збору в частині відмови позивача від стягнення заявленої суми пені, дійшов висновку про її задоволення через наступне.

Питання повернення сплаченого судового збору вирішується відповідно до вимог ст. 7 Закону України "Про судовий збір", за приписами якої сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в тому числі у разі закриття провадження у справі. Відповідно до ч. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 25.08.2011р. N 01-06/1175/2011, зокрема, сума судового збору підлягає поверненню у випадках, зазначених у частині першій статті 80 (припинення провадження у справі).

Враховуючи припинення провадження у справі відповідно до п.4 ч.1 ст.80 ГПК України в частині вимог про стягнення суми пені в розмірі 4570грн.59коп., сплачений позивачем за подання позовної заяви судовий збір підлягає поверненню позивачу у розмірі 1328грн.96коп.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати в частині відмови в позові покладаються на позивача. Оскільки оплата заборгованості в сумі 59грн.58коп. була здійснена відповідачем вже після порушення провадження по справі, в цій частині судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 693 Цивільного кодексу України, ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49; п. 1 та п. 4 ч. 1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Приватного підприємства "Агропром-центр", Донецька обл., м. Красноармійськ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Єдність", Донецька обл., Красно армійський р-н, с. Ул'янівка про стягнення 3% річних у сумі 1168грн. 44коп. - відмовити.

Провадження у справі за позовом Приватного підприємства "Агропром-центр", Донецька обл., м. Красноармійськ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Єдність", Донецька обл., Красноармійський р-н, с. Ул'янівка в частині стягнення основного боргу в сумі 59грн.58коп. - припинити, у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Провадження у справі за позовом Приватного підприємства "Агропром-центр", Донецька обл., м. Красноармійськ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Єдність", Донецька обл., Красноармійський р-н, с. Ул'янівка в частині стягнення пені в сумі 4570грн.59коп. - припинити, у зв'язку з відмовою від позову в цій частині вимог.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Єдність" (юридична адреса: 85343, Донецька обл., Красно армійський район, село Улянівка, вул. Леніна, будинок 102-А, код ЄДРПОУ 30486429) на користь Приватного підприємства "Агропром-центр" (юридична адреса: 85300, Донецька обл., м. Красноармійськ, вул. Горького, 51, код ЄДРПОУ 30211319) витрати на оплату судового збору в розмірі 17грн. 32коп.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Повернути з Державного бюджету України Приватному підприємству "Агропром-центр" (юридична адреса: 85300, Донецька обл., м. Красноармійськ, вул. Горького, 51, код ЄДРПОУ 30211319) зайво сплачений платіжним дорученням № 1678 від 15.10.2012р. судовий збір у розмірі 67грн.50коп.

Повернути з Державного бюджету України Приватному підприємству "Агропром-центр" (юридична адреса: 85300, Донецька обл., м. Красноармійськ, вул. Горького, 51, код ЄДРПОУ 30211319) сплачений платіжним дорученням № 1678 від 15.10.2012р. судовий збір в розмірі 1328грн. 96коп.

Дане рішення є підставою для повернення судового збору із Державного бюджету України.

У судовому засіданні 27.11.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Повний текст рішення складено та підписано 03.12.2012р.

Суддя Макарова Ю.В.