Рішення № 27892962, 07.11.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07.11.12 р. Справа № 5006/13/78/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Макарової Ю.В., при секретарі судового засідання Гречух В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпел Гріффін Груп", м. Київ

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства "Технологічне і спеціальне обладнання", Донецька обл., м. Краматорськ

про: стягнення суми в розмірі 151692грн.47коп.

За участю представників сторін

від позивача: Петров М.В. (за довіреністю б/н від 01.08.2012р);

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Імпел Гріффін Груп", м. Київ звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Відкритого акціонерного товариства "Технологічне і спеціальне обладнання", Донецька обл., м. Краматорськ про стягнення з урахуванням індексу інфляції та 3% річних суми в розмірі 151692грн. 47коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором № 1030017 від 03.08.2009р. щодо своєчасної та повної оплати виконаних робіт з прибирання приміщень, внаслідок чого виникла сума основного боргу у розмірі 122109грн. 06коп.

Розпорядженням заступника голови господарського суду від 20.09.2012р., у зв'язку із відрядженням судді Макарової Ю.В., справу № 5006/13/78/2012 передано на розгляд судді Огороднік Д.М.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду від 01.10.2012р. справу № 5006/13/78/2012 передано на розгляд судді Макарової Ю.В.

07.11.2012р. позивач через канцелярію суду в порядку ст. 22 ГПК України звернувся з заявою про зменшення розміру позовних вимог, якою остаточно просив суд стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 122109грн. 06коп., збитки від інфляції у сумі 15385грн.75коп. та 3% річних у сумі 7537грн.53коп., всього 145032грн. 34коп., надавши остаточний розрахунок інфляційних та 3% річних.

Суд розглядає позовні вимоги з урахуванням поданої 07.11.2012р. заяви про зменшення розміру позовних вимог.

На вимогу суду 07.11.2012р. позивач через канцелярію суду надав письмові пояснення щодо строку дії договору та повідомив, що рахунки на оплату виконаних робіт передавались відповідачу засобами факсимільного зв'язку, однак докази їх відправлення у позивача не збереглись, оригінали були вручені відповідачу нарочно, за відсутності доказів направлення рахунків відповідачу вважає необхідним граничний термін оплати послуг враховувати з урахуванням надісланої відповідачу претензії про сплату боргу.

У зв'язку з неявкою відповідача, з метою надання йому права на захист, справа слуханням відкладалась, але відповідач у судові засідання не з'явився, вимог ухвал суду не виконав, про поважність відсутності суд не повідомлений.

Факт обізнаності відповідача про розгляд справи підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленням про отримання ухвал господарського суду товариством.

В судовому засіданні 07.11.2012р. позивач підтримав вимоги, з урахуванням поданої заяви про зменшення позовних вимог, просив розглядати надані 07.11.2012р. розрахунки інфляційних та 3% річних як остаточні, повідомив про відсутність будь-яких додаткових доказів в обґрунтування власної правової позиції по суті спору.

Суд вважає за можливе, в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, розглянути спір за наявними в справі матеріалами, оскільки їх достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, неявка представника відповідача не є перешкодою для вирішення спору.

Вислухавши під час судових засідань представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 ГПК України, суд ВСТАНОВИВ:

03.08.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Імпел Гріффін Груп", м. Київ (скорочене найменування відповідно до статуту ВАТ «ТИСО») (виконавцем) та Відкритим акціонерним товариством "Технологічне і спеціальне обладнання" м. Краматорськ (замовником) був укладений договір № 1030017 на прибирання приміщень, відповідно до умов якого виконавець бере на себе виконання комплексу робіт по прибиранню приміщень замовника згідно із технічним завданням. Місцезнаходження: Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Орджонікідзе, 10В, площі яких вказані в додатку № 1 до даного договору (далі-об'єкт (и)).

Відповідно до п. 1.1.1 договору замовник може замовляти прибирання як існуючих об'єктів, так і тих об'єктів, необхідність в прибиранні яких буде виникати протягом дії даного договору.

Згідно із п. 1.1.2 договору передача нових об'єктів оформлюється шляхом підписання сторонами відповідної додаткової угоди до даного договору, площа об'єктів зазначається в додатковому додатку до даного договору.

Відповідно до п. 1.2 договору на об'єкті здійснюються наступні види прибирання: щоденне підтримуюче прибирання, щоденне основне прибирання, генеральне прибирання.

Відповідно до п. 1.3 договору перелік робіт, які повинні виконуватися, наведений в Додатку № 2 до даного договору та являється обов'язковим для кожного об'єкту.

Згідно із п. 1.4 договору перелік та вартість додаткових робіт, які можуть бути замовлені замовником та виконані виконавцем наведений у Додатку № 3 та Додатку № 5 до даного договору, далі «Додаткові роботи».

Пунктом 1.6 договору сторони передбачили, що замовник зобов'язується оплачувати виконані виконавцем роботи в відповідності з умовами даного договору.

У відповідності із п. 1.7 договору виконавець надає послуги, а замовник оплачує надані послуги по цінам та в строк, зазначений в специфікації, яка додається до договору та є його невід'ємною частиною.

Відповідно до п. 3.2 договору приймання-передачі виконаних за місяць робіт по даному договору здійснюється сторонами кожний місяць по акту виконаних робіт, який підписується уповноваженими представниками сторін, скріпляється їх печатками та є невід'ємною частиною даного договору (далі-Акт).

Згідно із п. 3.4 договору оплата робіт, виконаних виконавцем по цьому договору, здійснюється щомісячно після підписання сторонами акту виконаних робіт за місяць, протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання від виконавця відповідного рахунку на оплату.

Пунктом 3.5 договору сторони передбачили, що акти та рахунку повинні бути надані повноваженою особою виконавця уповноваженій особі замовника в двох оригінальних екземплярах для кожної сторони.

Пунктом 3.7 договору сторони передбачили, що у випадку, якщо виконавець по об'єктивним або форс-мажорним причинам не має можливості надати оригінали актів та рахунків в строк до останнього дня поточного місяця, сторони прийшли до згоди, що задля попередження зриву оплати виконаних робіт, виконавець передає акти та рахунки факсимільними засобами зв'язку на факси, зазначені в розділі 9 даного договору та надає оригінали вищевказаних документів не пізніше 3 днів наступного місяця, при цьому факсимільні акти та рахунки є підставою для оплати замовником згідно п. 3.3 цього договору.

На виконання п. 1.1 договору Додатком № 1 до договору № 1030017 сторони обумовили адресу місцезнаходження об'єкту прибирання, його площу, площу груп об'єднаних об'єктів та вартість робіт в місяць за кожний об'єкт разом з ПДВ.

Додатком № 2 до договору, керуючись п. 1.3 договору, сторони затвердили перелік робіт, які повинен виконувати виконавець - позивач, здійснюючи прибирання приміщень.

Керуючись п. 1.4 договору сторони уклали додатки № 3, № 5 до договору, якими затвердили перелік додаткових робіт та послуг, що надаються замовнику, які не включені в даний договір та виконуються за окрему плату.

Додатком № 4 до договору сторони встановили фіксований тариф за проведення щоденного основного, щоденного підтримуючого прибирання на об'єктах замовника.

В матеріалах справи наявні належним чином завідчені копії відповідних додатків до договору, які підписані сторонами та скріплені їх печатками.

Відповідно до п. 6.1 договору № 1030017 останній вступає в силу від дня його підписання, при умові його підписання сторонами, та діє до 31.12.2009р. У випадку якщо жодна із сторін в письмовій формі не заявить про бажання розірвати даний договір за 2 (два) місяця до закінчення строку дії цього договору, вказаного в п. 6.1, то він автоматично продовжується на 1 (один) рік. Зазначена процедура пролонгації повторюється в кожному випадку закінчення строку дії договору (п. 6.2 договору).

У пункті 6.3 договору сторони дійшли згоди, що дія цього договору може бути припинена достроково за згодою обох сторін або по письмово обґрунтованій вимозі однієї із сторін, якщо інша сторона систематично (більше 3-х разів) порушує умови даного договору та не забезпечує усунення виявлених недоліків в узгоджені сторонами строки, а також у випадках, передбачених діючим законодавством України.

Як вбачається із представлених позивачем доказів, листом Юр25/07-31 від 15.07.2010р. відповідач заявив позивачу про свій намір розірвати договір достроково.

15.07.2010р. між сторонами була укладена угода про дострокове розірвання договору № 1030017 на прибирання приміщень від 03.08.2009р., відповідно до якої даний договір вважається достроково розірваним з 01.08.2010р., вказана угода підписана генеральними директорами обох сторін та скріплена печатками юридичних осіб.

Отже, відповідно до п. 6.3 договору № 1030017 від 03.08.2009р. він вважається розірваним за згодою обох сторін, що в своє чергу згідно із п. 6.5 договору не звільняє сторін від виконання покладених на них договором зобов'язань, відповідно замовника -від зобов'язання оплатити фактично виконані виконавцем роботи.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що протягом серпня 2009р. - квітня 2010р. відповідачу були надані послуги по комплексному прибиранню приміщення загальною вартістю 122109грн.06коп., в підтвердження чого суду надані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ -01613 від 31.08.2009р., № ОУ-01747 від 28.09.2009р., № ОУ-01956 від 30.10.2009р., № ОУ-02232 від 30.11.2009р., № ОУ-02331 від 31.12.2009р., № ОУ-2697 від 31.01.2010р., № ОУ-2915 від 26.02.2010р., № ОУ-2992 від 18.03.2010р., № ОУ-3273 від 30.04.2010р.

В матеріалах справи наявні рахунки на оплату № Ж-119дон від 30.10.2009р., № Н-154дон від 30.11.2009р., № Г-18дон від 31.12.2009р., № Л-190дон від 26.02.2010р., № Б-52дон від 18.03.2010р., № К-103дон від 30.04.2010р.

Позивач вказує на те, що відповідач взагалі не оплатив вартість наданих послуг.

Позивач звернувся до відповідача з претензіями № 26/10-07/1 ИГ від 26.07.2010р., № 25/01/2011-1 від 25.01.2011р. про сплату суми боргу, які залишені без задоволення.

Позивач, вважаючи, що відповідач не виконав свої зобов'язання за договором (повністю та своєчасно не оплатив надані послуги), звернувся з позовом до суду за захистом порушеного права.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача до відповідача (враховуючи подану 07.11.2012р. заяву про зменшення розміру позовних вимог) такими, що підлягають задоволенню повністю, враховуючи наступне:

Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ними, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами укладеного між ними договору.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Як вбачається із змісту позовної заяви предметом даного позову є стягнення з відповідача суми боргу за виконані роботи з прибирання приміщень у розмірі 122109грн.06коп., інфляційних витрат у сумі 15385грн.75коп. та 3% річних у сумі 7537грн.53коп., підставою позову є договір №1030017 від 03.08.2009р.

Договір №1030017 від 03.08.2009р. є підставою для виникнення у його сторін прав і обов'язків, визначених ним та за своїм змістом та правовою природою є договором про надання послуг, який підпадають під правове регулювання норм глави 63 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується сплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Таким чином, на підставі укладеного між сторонами договору № №1030017 від 03.08.2009р. у позивача виник обов'язок надати за завданням відповідача обумовлені послуги, а у відповідача прийняти та оплатити їх вартість.

Факт надання позивачем послуг у розмірі 122109грн.06коп. та їх отримання відповідачем підтверджується наявними в матеріалах справи актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), які є належними та допустимими доказами по справі, оскільки повністю відповідають вимогам п. 3.2 договору, а саме підписанні уповноваженими представниками сторін - директорами та скріплені печатками ТОВ "Імпел Гріффін Груп" та ВАТ "Технологічне і спеціальне обладнання" (скорочене найменування відповідно до статуту ВАТ «ТИСО»).

Господарський суд приймає до уваги, що замовником при отриманні послуг не подавалося жодних заперечень відносно виконання виконавцем прийнятих за Договором зобов'язань.

Оскільки суду не надано доказів незгоди відповідача щодо належності виконання позивачем прийнятих на себе згідно договору зобов'язань, враховуючи підписання актів здачі-прийняття робіт без жодних заперечень, суд дійшов висновку, що свої зобов'язання позивач виконав у відповідності з умовами договору №1030017 від 03.08.2009р., у зв'язку з чим відповідно до п. 3.2 договору виконані послуги вважаються наданими.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

За приписами ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно із п. 3.4 договору оплата робіт, виконаних виконавцем по цьому договору, здійснюється щомісячно після підписання сторонами акту виконаних робіт за місяць, протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання від виконавця відповідного рахунку на оплату.

Пунктом 3.5 договору сторони передбачили, що акти та рахунку повинні бути надані повноваженою особою виконавця уповноваженій особі замовника в двох оригінальних екземплярах для кожної сторони.

Пунктом 3.7 договору сторони передбачили, що у випадку, якщо виконавець по об'єктивним або форс-мажорним причинам не має можливості надати оригінали актів та рахунків в строк до останнього дня поточного місяця, сторони прийшли до згоди, що задля попередження зриву оплати виконаних робіт, виконавець передає акти та рахунки факсимільними засобами зв'язку на факси, зазначені в розділі 9 даного договору та надає оригінали вищевказаних документів не пізніше 3 днів наступного місяця, при цьому факсимільні акти та рахунки є підставою для оплати замовником згідно п. 3.3 цього договору.

Суд дійшов до висновку, що відповідач своїми діями з підписання актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-01613 від 31.08.2009р., № ОУ-01747 від 28.09.2009р., № ОУ-01956 від 30.10.2009р., № ОУ-02232 від 30.11.2009р., № ОУ-02331 від 31.12.2009р., № ОУ-2697 від 31.01.2010р., № ОУ-2915 від 26.02.2010р., № ОУ-2992 від 18.03.2010р., № ОУ-3273 від 30.04.2010р., які відповідають вимогам п.3.2. договору, підтвердив факт виконання робіт позивачем з прибирання приміщень, тим самим прийняв на себе зобов'язання з їх оплати.

Враховуючи умови п. 3.4 договору, вказані акти є підставою для виникнення обов'язку у відповідача здійснити оплату отриманих послуг.

Відповідач своїми конклюдентними діями шляхом надіслання на адресу позивача листа № Юр25/07-3 від 15.07.2010р. підтвердив факт наявності заборгованості за договором №1030017 від 03.08.2009р. та взяв на себе зобов'язання здійснити оплату отриманих послуги, тим самим підтвердив настання права вимоги у позивача.

В той же час сторони у п. 3.4 вказаного договору конкретно визначили, що строк оплати наданих за місяць послуг пов'язується з моментом отримання відповідачем рахунку на оплату.

За письмовими поясненнями позивача рахунки на оплату послуг надавалися відповідачу засобами факсимільного зв'язку, що передбачено п. 3.7 договору, а оригінали нарочно, однак, оскільки з того моменту минуло багато часу у позивача не збереглись докази відправлення /вручення рахунків та їх отримання відповідачем.

Оскільки в даному випадку встановити відповідно до наявних в матеріалах справи доказів конкретний день отримання замовником від виконавця рахунків не уявляється можливим, господарський суд вважає за необхідне застосувати до спірних правовідносин положення ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України, яка передбачає, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

Позивач в порядку ст. 530 Цивільного кодексу України направив відповідачу вимогу про оплату вих. № 26/10-07/1 ИГ від 26.07.2010р., докази направлення якої 26.07.2010р. містяться в матеріалах справи. Ця вимога позивача відповідачем залишена без відповіді та задоволення.

З урахуванням нормативних строків щодо пересилання поштової кореспонденції відповідно до Наказу Міністерства транспорту та зв'язку України „Про затвердження Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів" (між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4) відповідач повинен був отримати претензію в період з 26.07.2010р. по 30.07.2010р.

Виходячи з викладеного, відповідач повинен був оплатити надані позивачем послуги до 06.08.2010р. включно, тобто протягом 7 днів з дня отримання вимоги, що ним не зроблено, у зв'язку з чим з 07.08.2010р. почалося прострочення виконання зобов'язання з оплати вартості наданих позивачем послуг.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 цього ж Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи, що матеріалами справи доведений факт отримання відповідачем послуг та не оплати у встановлені терміни, докази оплати послуг суду не представлені, господарський суд задовольняє позовну вимогу щодо стягнення 122109грн.06коп. заборгованості в повному обсязі.

Посилаючись на несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, позивач згідно із остаточним розрахунком, представленим суду 07.11.2012р., просить суд стягнути з відповідача також інфляційні витрати в сумі 15385грн.75коп., нараховані за період з серпня 2010р. по червень 2011р., з вересня 2011р. по березень 2012р. та 3% річних у сумі 7537грн.53коп. нараховані за період з 10.08.2010р. за 753 дні.

Системний аналіз законодавства свідчить, що обов'язок боржника відшкодувати кредитору причинені інфляцією збитки випливає з вимог ст. 625 Цивільного кодексу України, відповідно до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв'язку з тим, що в країні відбулися інфляційні процеси, то позивач має право на збереження реальної величини грошей, строк оплати яких наступив, але не сплачених.

Суд перевіривши арифметичний розрахунок позивача в частині вимог щодо стягнення інфляційних витрат за допомогою відповідної програми системи інформаціно-правового забезпечення „Законодавство", з урахуванням Рекомендацій Верховного Суду України відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" Лист ВСУ від 03.04.97р. № 62-97р, встановив, що наданий позивачем розрахунок є вірним, заявлена позивачем сума інфляційних втрат у розмірі 15385грн.75коп. не перевищує розмір, який може бути нарахований за обраний позивачем період, а отже є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Суд перевіривши арифметичний розрахунок позивача в частині вимог щодо стягнення 3% річних за допомогою відповідної програми системи інформаціно-правового забезпечення „Законодавство", встановив, що позивач здійснює нарахування з 10.08.2010р. по 31.08.2012р., що є його правом, розрахунок вимог в цій частині є вірним, заявлена позивачем сума 3% річних у розмірі 7537грн.53коп. не перевищує розмір, який може бути нарахований за обраний позивачем період, а отже вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судовий збір підлягає розподілу між сторонами пропорційно остаточно правомірно заявленим позовним вимогам, відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 509, 525, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпел Гріффін Груп", м. Київ до Відкритого акціонерного товариства "Технологічне і спеціальне обладнання", Донецька обл., м. Краматорськ про стягнення суми основного боргу в розмірі 122109грн.06коп., інфляційних витрат у сумі 15385грн.75коп., 3% річних у сумі 7537грн.53коп. задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Технологічне і спеціальне обладнання" (юридична адреса: 84313, Донецька обл, м. Краматорськ, вул Орджонікідзе, 10В, ідентифікаційний код 05744426) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпел Гріффін Груп" (юридична адреса: 01033, мм. Київ, вул. Шота Руставелі, будинок 38Б, кімната 12, ідентифікаційний код 35634872) суму основного боргу в розмірі 122109грн.06коп., інфляційні втрати у сумі 15385грн.75коп., 3% річних у сумі 7537грн.53коп., витрати на оплату судового збору в розмірі 2900грн. 65коп.

У судовому засіданні 07.11.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Повний текст рішення складено та підписано 12.11.2012р.

Макарова Ю.В.