Постанова № 27892553, 04.12.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2012 р. Справа № 5010/542/2012-П-3-22/25

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Т. Дроботової - головуючого Н. Волковицької Л. Рогач за участю представників:прокуратуриЛук'яненко В.В. -старший прокурор відділу Генеральної прокуратури України позивачане з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно)відповідачане з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно)розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Заступника прокурора Івано-Франківської області на постановувід 02.10.2012 р. Львівського апеляційного господарського судуу справі№ 5010/542/2012-П-З-22/25 господарського суду Івано-Франківської областіза позовомПрокурора Снятинського району Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Снятинської міської радидоФізичної особи -підприємця ОСОБА_5проповернення земельної ділянки площею 0,0030 га та демонтаж тимчасової спорудиВ С Т А Н О В И В :

У травні 2012 р. прокурор Снятинського району Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Снятинської міської ради звернувся до господарського суду Івано -Франківської області з позовом до ПП ОСОБА_5 про зобов'язання відповідача повернути земельну ділянку площею 0,0030 га по АДРЕСА_1 та демонтаж тимчасової споруди - павільйону чоловічого одягу, який розміщений на даній земельній ділянці, посилаючись на приписи статей 125, 126 Земельного кодексу України та статтю 34 Закону України "Про оренду землі".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами 02.01.2008 р. було укладено договір оренди земельної ділянки, який зареєстровано 28.01.2008 р., строком на 3 роки. Після закінчення строку дії договору за результатами звернення відповідача про продовження договору, міською радою було прийнято рішення № 51-5/2011 від 12.01.2011 р., яким відмовлено підприємцю ОСОБА_5 у продовженні дії договору оренди земельної ділянки.

Проте, не виконуючи рішення міської ради від 12.01.2011 р. відповідач в порушення норм законодавства продовжує використовувати земельну ділянку, про що свідчать акт перевірки від 19.10.2011 р., складений на його підставі припис та постанова про накладення адміністративного стягнення.

У відзиві на позовну заяву підприємець ОСОБА_5 просить відмовити у її задоволенні вказуючи на те, що за умовами пункту 2.2 укладеного між сторонами договору та враховуючи приписи законодавства, дія договору припинялась 29.01.2011 р., а в силу статті 33 Закону України "Про оренду землі" міська рада повинна була надіслати лист -повідомлення в період з 29.01.2011 р. по 01.03.2011 р., при цьому, на думку відповідача, будь -які повідомлення про відмову від продовження договору, зроблені до закінчення терміну його дії, є намаганням сторони розірвати договір в односторонньому поряду.

Відповідач зазначав, що рішення міської ради № 51-5/2011 від 12.01.2011 р., яким відмовлено підприємцю ОСОБА_5 у продовженні дії договору оренди земельної ділянки, приймалось за відсутності відповідача і про його існування підприємець дізнався лише з листа міської ради від 06.05.2011 р., який направлено з порушенням строку, визначеного статтею 33 Закону України "Про оренду землі", тобто договір є продовженим на той же строк та на тих же умовах.

Снятинська міська рада у поясненнях підтримало позовні вимоги прокурора, просила їх задовольнити, вказуючи на закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки та прийняття міською радою рішення про відмову у продовженні такого договору.

Рішенням господарського суду Івано -Франківської області від 17.07.2012 р. (суддя Малєєва О.В.) позовні вимоги задоволені, зобов'язано ПП ОСОБА_5 повернути Снятинській міській раді земельну ділянку площею 0,0030 га, яка знаходиться в АДРЕСА_1 та демонтувати тимчасову споруду - павільйон чоловічого одягу, який розміщений на даній земельній ділянці.

Мотивуючи рішення суд першої інстанції дійшов висновку щодо доведеності та обґрунтованості позовних вимог.

За апеляційною скаргою підприємця ОСОБА_5Львівський апеляційний господарський суд (судді: Мирутенко О.Л., Данко Л.С., Кравчук Н.М.) переглянувши рішення господарського суду Івано -Франківської області від 17.07.2012 р. в апеляційному порядку постановою від 02.10.2012 р. скасував його в частині зобов'язання підприємця ОСОБА_5 демонтувати тимчасову споруду - павільйон чоловічого одягу, прийняв в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в цій частині. В іншій частині рішення залишив без змін.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази передачі орендодавцем орендарю земельної ділянки та її стану в січні 2008 р. При цьому, ні позивачем, ні прокурором не доведено належними та допустимими доказами обставин встановлення відповідачем павільйону чоловічого одягу -моменту встановлення, наявності дозволів, погодження, що було залишено поза увагою суду першої інстанції, а апеляційний суд позбавлений можливості визначити стан земельної ділянки, що передував укладенню договору оренди.

Заступник прокурора Івано -Франківської області звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Львівського апеляційного господарського суду від 02.10.2012 р. скасувати, а рішення господарського суду Івано -Франківської області від 17.07.2012 р. залишити в силі, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги порушенням та не застосуванням судом апеляційної інстанції норм матеріального права.

Прокурор зазначає, що суд апеляційної інстанції дійшовши обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для повернення земельної ділянки міській раді внаслідок закінчення дії договору оренди землі, не звернув уваги на приписи статті 34 Закону України "Про оренду землі" щодо обов'язку повернення земельної ділянки у разі припинення договору, а також пункти 4 та 6.1 договору від 02.01.2008 р. про зобов'язання орендаря, у разі припинення договору, повернення земельної ділянки орендодавцеві у стані не гіршому у порівнянні з тим, у якому орендар одержав її в оренду.

Скаржник також зазначає про залишення судом апеляційної інстанції поза увагою пункту 2.1 договору оренди земельної ділянки від 02.01.2008 р., згідно якого земельна ділянка передана відповідачу для встановлення тимчасової споруди МАФ (малої архітектурної форми) -павільйону чоловічого одягу. Тобто, на момент укладення договору та передачі земельної ділянки тимчасова споруда на ній була відсутня.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні прокурора, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанції, 02.01.2008 р. між Снятинською міською радою (орендодавець) та підприємцем ОСОБА_5 (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до пункту 1.1. якого орендодавець здає в оренду орендарю на підставі рішення сесії Снятинської міської ради від 26.12.2007 р. № 403 земельну ділянку площею 0,0030га, яка розташована в АДРЕСА_1.

Згідно пункту 2.1. договору земельна ділянка передається в оренду для встановлення тимчасової МАФ - павільйону чоловічого одягу.

Пунктом 2.2. договору сторони визначили, що договір укладається на три роки, починаючи з дати його реєстрації. По закінченні терміну договору орендар має переважне право на поновлення договору на новий термін.

Договір набуває чинності після його підписання сторонами, нотаріального посвідчення та державної реєстрації (розділ 9 договору).

Договір оренди земельної ділянки зареєстровано 28.01.2008 р. Снятинським відділом Івано-Франківської РФЦ ДЗК у книзі № 4 за №040831000044.

Судами першої та апеляційної інстанції під час розгляду справи було встановлено, що оскільки договір був зареєстрований 28.01.2008 р., то строк його дії закінчується 29.01.2011 р.

Крім того, судами встановлено, що рішенням Снятинської міської ради № 51-5/2011 від 12.01.2011 р. за результатами розгляду заяви орендаря щодо продовження терміну дії договору оренди земельної ділянки, підприємцю ОСОБА_5 було відмовлено у продовженні дії договору оренди земельної ділянки (пункт 3 рішення ради).

18.01.2011 р листом № 01-22/30 Снятинська міська рада повідомила підприємця ОСОБА_5 про відмову у продовженні договору оренди землі із зазначенням про необхідність у місячний термін повернути земельну ділянку в тому вигляді, в якому вона отримана у користування.

06.05.2011 р. міською радою направлено лист № 83/01-22 відповідачу з повторним повідомлення про відмову у продовженні договору оренди землі.

Проте, земельна ділянка відповідачем повернута орендодавцеві не була.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є вимога прокурора Снятинського району Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Снятинської міської ради про зобов'язання підприємця ОСОБА_5 повернути земельну ділянку площею 0,0030 га по АДРЕСА_1 та демонтувати тимчасову споруду - павільйон чоловічого одягу, який розміщений на даній земельній ділянці, посилаючись на приписи статей 125, 126 Земельного кодексу України та статтю 34 Закону України "Про оренду землі".

Згідно зі статтею 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Зі змісту частини першої статті 124 Земельного кодексу України вбачається, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Згідно зі статтею 792 Цивільного кодексу України статті за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Законом України "Про оренду землі" встановлено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (стаття 1 Закону).

Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, строк дії договору оренди (стаття 15 Закону).

Згідно з частиною 1 статті 631 Цивільного кодексу України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Частиною 1 статті 19 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

Договір оренди землі припиняється в разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено (стаття 31 Закону).

Здійснюючи судовий розгляд справи судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що строк дії договору оренди земельної ділянки, укладеного між Снятинською міською радою та підприємцем ОСОБА_5 закінчився 29.01.2011 р.

Відповідно до статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній на момент закінчення строку дії договору -29.01.2011 р.) після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.

Судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що рішенням Снятинської міської ради №51-5/2011 від 12.01.2011 р. за результатами розгляду, зокрема, заяви підприємця ОСОБА_5 останньому відмовлено у продовженні дії договору оренди земельної ділянки для встановлення МАФ павільйону чоловічого одягу площею 0,0030 га по АДРЕСА_1.

Листом від 18.01.2011 р. № 01-22/30 Снятинська міська рада повідомила ОСОБА_5 про відмову у продовженні договору оренди землі з повідомленням про необхідність у місячний термін повернути земельну ділянку в тому вигляді, в якому вона отримана у користування.

Судами встановлено, що даний лист був направлений простою поштовою кореспонденцією, про що свідчить відповідний запис в журналі реєстрації вихідної кореспонденції Снятинської міської ради, оригінал якого оглядався в судовому засіданні 17.07.2012 р.

Повторне повідомлення направлене відповідачу листом №83/01-22 від 06.05.11р.

Діючим на момент виникнення спірних правовідносин (момент закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки -29.01.2011 р.) законодавством не передбачено автоматичного поновлення договорів оренди землі, реалізація переважного права на поновлення договору оренди земельної ділянки в разі відсутності заперечень з боку сторін можлива лише за наявності рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, і за відсутності такого рішення неможливо зобов'язати цей орган в судовому порядку укласти такий договір або поновити його, адже таке зобов'язання суперечитиме вимогам законодавства. При цьому, як було встановлено судами першої та апеляційної інстанції, в даному випадку рішення Снятинської міської ради про поновлення договору не приймалось, в навпаки, Снятинська міська рада рішенням № 51-5/2011 від 12.01.2011 р. відмовила в поновленні договору, про що в установлений строк направила відповідачу лист № 01-22/30 від 18.01.2011р.

Крім того, відповідно до статті 34 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній на момент закінчення строку дії договору -29.01.2011 р.) у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Пунктом 4.1 договору оренди земельної ділянки від 02.01.2008 р. сторони погодили, що в разі припинення або розірвання договору орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку у стані не гіршому у порівнянні з тим, у якому він одержав її в оренду.

Враховуючи викладене, виходячи з приписів чинного законодавства та встановлених судом першої інстанції обставин справи, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог про зобов'язання відповідача повернути земельну ділянку площею 0,0030 га по АДРЕСА_1 та демонтувати тимчасову споруду - павільйон чоловічого одягу, який розміщений на даній земельній ділянці.

Разом з цим, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги апеляційний господарський суд приймає постанову, у якій мають бути зазначені, зокрема, обставини справи, встановлені апеляційною інстанцією, доводи, за якими апеляційна інстанція відхиляє ті чи інші докази, мотиви застосування законів та інших нормативно-правових актів, а у разі скасування або зміни рішення місцевого господарського суду - доводи, за якими апеляційна інстанція не погодилась з висновками суду першої інстанції та висновки за результатами розгляду апеляційної скарги. Проте, скасовуючи рішення, судом апеляційної інстанції не були спростовані, на підставі наявних в матеріалах справи належних доказів, встановлені судом першої інстанції обставини справи.

Враховуючи викладене, виходячи з приписів чинного законодавства та беручи до уваги встановлені під час здійснення судового провадження обставини справи, судова колегія вважає, що постанова суду апеляційної інстанції у даній справі в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання відповідача демонтувати тимчасову споруду -павільйон чоловічого одягу підлягає скасуванню в цій частині, а рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в повному обсязі -залишенню в силі.

Клопотання відповідача, викладене ним у телеграмі, про відкладення розгляду справи колегія суддів вважає таким, що не підлягає задоволенню, у зв'язку з відсутністю можливості розгляду касаційної скарги поза межами встановленого чинним Господарським процесуальним кодексом України строком та з огляду на недоведеність заявником неможливості розгляду справи за наявними в матеріалах справи доказами, з урахуванням наданих сторонами пояснень стосовно предмету спору.

Керуючись статтями 1117, 1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 02.10.2012 р. у справі № 5010/542/2012-П-3-22/25 господарського суду Івано -Франківської області скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог прокурора Снятинського району Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Снятинської міської ради щодо демонтажу тимчасової споруди -павільйону чоловічого одягу.

В решті постанову Львівського апеляційного господарського суду від 02.10.2012 р. та рішення господарського суду Івано -Франківської області від 17.07.2012 р. у цій справі залишити в силі.

Касаційну скаргу задовольнити.

Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_5 (АДРЕСА_2) на користь Державного бюджету України (УДКСУ у Печерському районі м. Києва, 22030004, код ЄДРПОУ 38004897, рах. № 31211254700007, ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку -820019) 751,10 грн. (сімсот п'ятдесят одну гривню 10 копійок) - витрат по сплаті судового збору за розгляд касаційної скарги Заступника прокурора Івано-Франківської області у справі № 5010/542/2012-П-3-22/25 господарського суду Івано -Франківської області.

Доручити господарському суду Івано -Франківської області видати відповідний наказ на виконання даної постанови.

Головуючий суддя Т. Дроботова

Судді: Н. Волковицька

Л. Рогач