Ухвала суду № 27887295, 29.11.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

---------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2012 р.Справа № 1570/4613/2012

Категорія: 11.5 Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К. С.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді - Єщенка О.В.

суддів - Димерлія О.О.

- Зуєвої Л.Є.

за участю секретаря судового засідання - Тулби О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2012 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області про визнання протиправними дій щодо відмови у відкритті виконавчого провадження, -

В С Т А Н О В И В:

30 липня 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області, в якому просив визнати незаконними дії Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області щодо відмови у відкритті виконавчого провадження за постановою Одеського окружного адміністративного суду від 26 березня 2012 року по справ 2а/1570/7918/2011 та зобов'язати відкрити виконавче провадження.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що державний виконавець протиправно відмовив у відкритті виконавчого провадження за виконавчим листом Одеського окружного адміністративного суду з посиланням на ч.2 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки судом ухвалено рішення на користь одного стягувача та у відношенні одного боржника, в зв'язку із чим, такі дії підлягають визнанню протиправними та державний виконавець повинен бути зобов'язаний відкрити виконавче провадження.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2012 року адмінітсративний позов задоволено частково; визнано протиправними дій Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС Головного управління юстиції в Одеській області щодо відмови у відкритті виконавчого провадження за постановою Одеського окружного адміністративного суду від 26.03.2012 року по справі №2а/1570/7918/2011; визнано протиправною та скасовано постанову Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС Головного управління юстиції в Одеській області про відмову у відкритті виконавчого провадження від 10.07.2012 року ВП №33307078; в задоволені інших позовних вимог -відмовлено.

Не погоджуючись із заначеним судовим рішенням, підрозділ примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області подав апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процессуального права просить скасувати оскаржену постанову, прийнято нову, якою відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Вимоги апеляційної скраги апеллянт обгрунтовує тим, що стягнення грошових коштів та поновлення на посаді є різними процесуальними заходами примусового виконання, та відповідно виконавчі дії повинні проводитись за різним порядком: за кожним заходом примусового виконання повинен бути виданий окремий виконавчий документ.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 26 березня 2012 року Одеським окружним адміністративним судом була винесена постанова по справі №2а/1570/7918/2011, якою позовні вимоги ОСОБА_2 були задоволені повністю та зобов'язано відповідача -Державну екологічну інспекцію Північно-Західного регіону Чорного моря поновити позивача на посаді державного інспектора Відділу державного екологічного та радіологічного контролю у пунктах пропуску через державний кордон України на посту «Ренійський морський торгівельний порт»Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря та стягнуто з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01 липня 2010 року по день поновлення на посаді.

Зазначене судове рішення набрало законної сили 08.05.2012 року, 25 травня 2012 року Одеським окружним адміністративним судом був виданий виконавчий лист щодо примусового виконання цього судового рішення.

07 липня 2012 року позивачем була подана заява до Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області про прийняття виконавчого листа до примусового виконання, за наслідками якої старшим державним виконавцем відповідача 10 липня 2012 року винесена постанова ВП №33307078 (а.с.5) про відмову у відкритті виконавчого провадження, оскільки виконавчий лист Одеського окружного адміністративного суду не відповідає вимогам ч.2 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч.1 ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження»примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою в тому числі виконавчі листи, що видаються судами.

Згідно вимог ст.. 18 зазначеного закону, у виконавчому документі зазначаються: назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали; дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо; резолютивна частина рішення; дата набрання законної (юридичної) сили рішенням; строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

У разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.

Виконавчий документ повинен бути підписаний уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплений печаткою. Скріплення виконавчого документа гербовою печаткою є обов'язковим у разі, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, за законом зобов'язаний мати печатку із зображенням Державного Герба України.

Як вбачається з матеріалів справи, заява ОСОБА_2 про примусове виконання судового рішення від 07 липня 2012 року, подана згідно вимогам Закону України «Про виконавче провадження».

Ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в ст.17 Закону України «Про виконавче провадження»за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення у заяві про відкриття виконавчого провадження, стягувач вправі зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, місцезнаходження його майна тощо).

Відмовляючи у відкритті виконавчого провадження своєю постановою, державний виконавець виходив з того, що поданий виконавчий документ не відповідає положенням ч.2 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», згідно якої: у разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.

Апеляційний суд погоджується із судом першої інстанції, що посилання державного виконавця на невідповідність виконавчого листа ч.2 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» є безпідставними, оскільки судове рішення було ухвалено на користь одного стягувача з одного боржника про що зазначено у виконавчому документі, а тому дії державного виконавця щодо відмови у відкритті виконавчого провадження, відповідно до є протиправними.

Апеляційний суд також вважає доцільним висновок суду першої інтанції, щодо необхідності виходу за межі позовних вимог та визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця від 10.07.2012 року ВП №33307078, оскільки залишення не скасованої постанови державного виконавця позбавляє позивача права на повторне звернення до органу державної виконавчої служби з тим саме виконавчим листом.

Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції, оскільки апеллянтом не доведено законність та обгрунтованість відмови у відкритті виконавчого провадження.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, правильно визначив характер спірних правовідносин, та застосував належні норми матеріального права.

Згідно з ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, п.1 ч.1 ст. 200, ст. 206, ст. 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2012 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області про визнання протиправними дій щодо відмови у відкритті виконавчого провадження - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: суддя /підпис/ Єщенко О.В.

суддя /підпис/ Димерлій О.О.

суддя /підпис/ Зуєва Л.Є.