Постанова № 27887278, 28.11.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2012 р.Справа № 2а/1570/3228/2011

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Танцюра К.О.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого -судді Романішина В.Л.,

суддів Бойка А.В., Яковлєва О.В.,

за участю секретаря Фурмана А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Одесі апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Джерело»на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13 березня 2012 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Джерело» до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2011 року ТОВ «Джерело»звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області ДПС про скасування податкового повідомлення-рішення №0000332301 від 14.04.2011р. Позов обґрунтовує тим, що податковий кредит сформований підприємством відповідно до вимог діючого законодавства, оскільки перевіркою не встановлено та в Акті перевірки належним чином не доведено, що угода, укладена між позивачем та ПП «Агроресурс-Південь» спрямована на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, АРК, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Між вказаними контрагентами було укладено реальний договір, за яким позивач фактично отримав товар, що підтверджується первинними документами, наданими посадовим особам відповідача під час проведення перевірки. Позивач повністю розрахувався з постачальником, який на момент видачі податкових накладних мав свідоцтво платника ПДВ та був включений до ЄДРПОУ. Позивач вважає спірне податкове повідомлення-рішення неправомірним та таким, що підлягає скасуванню

ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області ДПС проти позову заперечила, зазначивши, що при перевірки контрагента позивача ПП «Агроресурс-Південь»встановлено відсутність у нього необхідних умов для одержання результатів відповідної господарської, економічної діяльності, а також те, що правовідносини між ТОВ «Джерело»та ПП «Агроресурс-Південь»мають безтоварний характер. В задоволенні позову податкова інспекція просила відмовити.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 13.03.2012р. позов ТОВ «Джерело»залишено без задоволення.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, ТОВ «Джерело»подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що прийнята із порушенням норм матеріального і процесуального права, без повного з'ясування судом обставин справи, та прийняти нову постанову, якою його позов задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

З матеріалів справи вбачається, що згідно п.п.75.1.2 п.7.51 ст.75 Податкового кодексу України, 31.03.2011р. посадовими особами ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області ДПС проведено невиїзну позапланову перевірку ТОВ «Джерело»з питань нарахування податку на додану вартість по взаємовідносинам ТОВ «Джерело» з ПП «Агроресурс-Південь»за грудень 2010 року, за результатами якої складено акт перевірки №613/23/25934519 від 31.03.2011р.

У висновках акту перевірки зазначено про порушення позивачем: ч.1, 5 ст.203, п.1, 2 ст.215, ч.1 ст.216, ст.228 ЦК України, в результаті чого правочини виражені у взаємовідносинах між ТОВ «Джерело»та ПП «Агроресурс-Південь»мають ознаки нікчемності; п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість на 95368 грн. (у тому числі грудень 2010 року на 95368 грн.), завищено від'ємне значення звітного періоду ряд.22.2, яке зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 184554 грн., завищено значення рядка 26 «залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду»на 59763 грн.

На підставі вказаного акту перевірки 14.04.2011р. ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області прийнято податкове повідомлення-рішення №0000332301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів в розмірі 119210 грн. (у тому числі: за основним платежем -95368 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -23842 грн.).

Відмовляючи в задоволенні позову ТОВ «Джерело»про скасування вказаного податкового повідомлення-рішення суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивачем не підтверджено належним чином оформленими первинними документами реальність взаємовідносин ТОВ «Джерело»з своїм безпосереднім контрагентом ПП «Агроресурс-Південь», а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення є законним та обґрунтованим. Колегія суддів не погоджується з таким висновком Одеського окружного адміністративного суду.

Підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення -рішення став висновок податкового органу про нікчемність укладеного ТОВ «Джерело»з ПП «Агроресурс-Південь»договору купівлі-продажу соняшнику від 22.11.2010р.

З матеріалів справи вбачається, що 22.11.2010р. між ТОВ «Джерело»та ПП «Агроресурс-Південь»укладено договір купівлі-продажу соняшнику, який підписано та скріплено печатками контрагентів. На виконання умов вказаного договору ПП «Агроресурс-Південь»було виписано податкові накладні №1057 від 03.12.2010р., №1153 від 09.12.2010р., №1200 від 13.12.2010р., №1214 від 14.12.2010р., №1396 від 22.12.2010р., №1397 від 22.12.2010р., №1637 від 30.12.2010р., №1638 від 30.12.2010р., №1646 від 30.12.2010р. та №1647 від 30.12.2010р. Розрахунки проводились в безготівковій формі. У грудні 2010 року ТОВ «Джерело»включило до складу податкового кредиту суми ПДВ по податковим накладним, отриманих від ПП «Агроресурс-Південь» на загальну суму 339685,01 грн., які були відображені у реєстрах отриманих податкових накладних та включені до складу податкового кредиту в деклараціях з податку на додану вартість, які подані до ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області.

На думку відповідача, укладений договір не пов'язаний з господарською діяльністю товариства, усі операції купівлі-продажу не спричиняють реального настання правових наслідків, що обумовлені ними, тому укладена позивачем угода з вказаним контрагентом є нікчемною та недійсною. Підставою для такого висновку став отриманий відповідачем від ДПІ у Приморському районі м.Одеси акт перевірки ПП «Агроресурс-Південь»від 24.03.2011р. №350/23-5/37222505 «Про неможливість проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Агроресурс-Південь», код за ЕДПРОУ 37222505, щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за грудень 2010 року», яким встановлено відсутність у підприємства необхідних умов для ведення господарської діяльності, відсутність основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу товарів та визнано нікчемними угоди з контрагентами-покупцями, постачальниками.

Відповідно до ч.1, 5 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частиною 2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такою правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, зниження, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави. Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. При кваліфікації правочину за ст.228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Належне встановлення умислу можливе лише в межах кримінального процесу. Доказом вини може бути вирок суду постановлений у кримінальній справі або інше судове рішення, яке підтверджує вину особи.

Акт перевірки не доводить умислу посадових осіб ТОВ «Джерело»на порушення публічного порядку та не пояснює, в чому саме таке порушення полягає. Договір купівлі-продажу за своїм змістом не направлений на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, АР Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Відповідачеві не надано право визначати дійсність договорів в залежності від наявності у сторін договору складів, приміщень, чисельності персоналу, умови його транспортування.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону визначено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку на додану вартість. Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

Відповідно до п.п.7.4.5. п.7.4 ст.7 Законом не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 ст. 7 цього Закону. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом пунктом документами.

Підпунктом 7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону визначено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення первинних документів платника податків.

На виконання договору купівлі - продажу від 22.11.2010р. ПП «Агроресурс-Південь»було виписано ТОВ «Джерело»податкові накладні №1057 від 03.12.2010р., №1153 від 09.12.2010р, №1200 від 13.12.2010р., №1214 від 14.12.2010р., №1396 від 22.12.2010р., №1397 від 22.12.2010р., №1637 від 30.12.2010р., №1638 від 30.12.2010р., №1646 від 30.12.2010р., №1647 від 30.12.2010р. на суму 2 035 110 грн., в т.ч. 339685,01 грн. ПДВ. Позивачем, у підтвердження фактичного здійснення зазначених господарських операцій у грудні 2010 року надано видаткові накладні №1057 від 03.12.2010р., №1153 від 09.12.2010р, №1200 від 13.12.2010р., №1214 від 14.12.2010р., №1396 від 22.12.2010р., №1397 від 22.12.2010р., №1637 від 30.12.2010р., №1638 від 30.12.2010р., №1646 від 30.12.2010р., №1647 від 30.12.2010р.

Суд першої інстанції не взяв до уваги зазначенні первинні документи, як такі, що підтверджують реальність господарських операцій, посилаючись на те, що у зазначених видаткових накладних відсутні найменування посади та прізвища осіб, для можливості ідентифікувати осіб відповідальних за здійснення господарської операції, а також не надано копії довіреностей, на підставі яких отримано позивачем товар у ПП «Агроресурс-Південь». Під час розгляду апеляційної скарги представник апелянта не заперечувала даний недолік в заповненні податкових накладних та пояснила, що по підприємству видано наказ №11/1-в від 06.11.2006р. «Про організацію бухгалтерського та податкового обліку», згідно якого у зв'язку з відсутністю в штатному розкладі ТОВ «Джерело»посади головного бухгалтера обов'язки щодо ведення бухгалтерського обліку на підприємстві, оформлення первинних документів покладено на директора ТОВ «Джерело»ОСОБА_2, який одноособово має право підпису первинних документів на підприємстві. Наявності у директора довіреності на отримання товару чинним законодавством не вимагається.

ВАСУ в довідці щодо Узагальнень практики застосування адміністративними судами окремих норм Закону України «Про податок на додану вартість»від 15.04.2010р. зазначив, що недоліки в заповненні реквізитів накладних, виявлені податковою інспекцією в результаті перевірки платника податків, не роблять накладні недійсними та не свідчать про їх неналежність та недопустимість як доказів.

Більше того, в ході розгляду справи ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області не оспорювала, що первинні документи ТОВ «Джерело»були заповнені у встановленому чинним законодавством порядку, не виникало також і претензій у податкової інспекції щодо повноти їх надання.

Поряд з цим, із змісту акту перевірки вбачається, що остання проводилась виключно на підставі наданої позивачем податкової декларації з ПДВ за грудень 2010р., установчих документів позивача та даних акту ДПІ у Приморському районі м.Одеси від 24.03.2011р. №350/23-5/37222505 «Про неможливість проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Агроресурс-Південь», код за ЕДПРОУ 37222505, щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за грудень 2010 року», при цьому, будь-які документи та пояснення від позивача не вимагались. В ході перевірки не досліджувався зміст договору-купівлі продажу, на підставі якого базувалися господарські відносини між позивачем та ПП «Агроресурс-Південь»та первинні документи, які підтверджують або спростовують їх реальне виконання.

Суд апеляційної інстанції, серед іншого, не може погодитись з висновком Одеського окружного адміністративного суду щодо не взяття ним до уваги товарно-транспортних накладних у зв'язку з тим, що вони не містять конкретної адреси навантаження. Суд першої інстанції посилається на Закон України «Про автомобільний транспорт»та Наказ Міністерства транспорту України від 14.10.1997р. №363, які регулюють питання організації роботи автотранспорту як в галузі господарства і містять вказівки саме для перевізників, тобто ці акти не регулюють питань податкового обліку, до якого відноситься визначення валових витрат. Дані нормативні акти визначають права та обов'язки власників автотранспорту, перевізників, вантажовідправників та отримувачів вантажу при перевезенні його автомобільним транспортом. Більше того, Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 22.05.2006р. №493 з Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні виключений п.11.2, абзац 2 якого встановлював, що форма та порядок заповнення товарно-транспортних накладних визначається відповідними нормативними актами. Таким чином, за відсутністю форми та порядку оформлення товарно-транспортних накладних, питання відсутності конкретної адреси навантаження не є приводом, щодо критичного ставлення до них як до доказів.

Одеський окружний адміністративний суд врахував інформацію ДПІ у Приморському районі в м.Одесі, викладену в акті від 24.03.2011р. №350/23-5/37222505. Однак, судом не враховано, що акт лише є документом, що засвідчує виявлені у ході перевірки обставини, однак без аналізу первинних документів не доводить викладені в ньому обставини. Чинним законодавством України не визначені нормативи необхідних умов для здійснення того чи іншого виду господарської діяльності, у зв'язку з чим висновок щодо відсутності таких умов має оціночний характер та базується на припущенні. Податковим законодавством не вимагається від платника податків контролювати законність державної реєстрації, видачі свідоцтва платника ПДВ, сплату до бюджету податків та ведення бухгалтерського та податкового обліку своїх контрагентів. Контроль за дотриманням платниками податків податкового законодавства та своєчасну сплату ними податків здійснює податкова служба.

ТОВ «Джерело»доведено, що при укладенні договору воно переконалося у тому, що підприємство-контрагент було зареєстроване у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, а також зареєстроване як платник податку на додану вартість і мало право на видачу податкових накладних. З матеріалів справи вбачається, що під час розгляду справи в суді першої інстанції позивачем надавалися докази фізичних, технічних та технологічних можливостей позивача для вчинення дій, що становлять зміст господарської операції, зокрема, це балансова довідка, декларація по сплаті податку з доходів фізичних осіб, свідоцтво про реєстрацію права власності.

Враховуючи відсутність доказів на підтвердження обставин, на які посилається відповідач, вказуючи на нікчемність правочину, укладеного позивачем та ПП «Агроресурс-Південь», суб'єктивний та оціночний характер доводів, якими це підтверджується, наявність первинних документів та інших доказів на підтвердження товарності зазначеного правочину, суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про обґрунтованість та законність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0000332301 від 14.04.2011р.

Відповідно до п.3 ч.1ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Згідно п.4 ч.1 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання; недоведеність обставин справи, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими.

Керуючись ст. ст. 185, 196, 198 ч.1 п.3, 202 ч.1 п.2, п.4, 205, 207 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Джерело»задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13 березня 2012 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов товариства з обмеженою відповідальністю «Джерело»задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області Державної податкової служби №0000332301 від 14 квітня 2011 року.

Постанова суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови виготовлено 29.11.2012р.

Головуючий суддя Романішин В.Л.

Судді Бойко А.В.

Яковлєв О.В.