Ухвала суду № 27885586, 03.12.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" грудня 2012 р. м. Київ К-37012/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого суддіБорисенко І.В.суддів Кошіля В.В. Моторного О.А.,розглянувши у попередньому судовому засіданнікасаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська на постановуДніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.09.2008та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.07.2009у справі №2а-2343/08за позовомПовного товариства «Ломбард «Онікс»Анохіна, Яценко»доДержавної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська провизнання протиправним і скасування рішення,- ВСТАНОВИВ:

Повне товариство «Ломбард «Онікс»Анохіна, Яценко»звернулося до суду із адміністративним позовом, у якому просило визнати протиправним і скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000862200 від 06.11.2007 у сумі 74986,60 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.09.2008, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.07.2009 у даній справі, вказаний позов задоволено в повному обсязі, визнано протиправним і скасовано рішення Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська №0000862200 від 06.11.2007.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В письмовому запереченні на касаційну скаргу позивач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, а рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.

Справу розглянуто у попередньому судовому засіданні відповідно до статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що:

- Державною податковою інспекцією у Кіровському районі м. Дніпропетровська була проведена виїзна планова перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2004 по 21.03.2007;

- в ході перевірки встановлено порушення позивачем п.2.8, п.5.2, п.5.3 та п.5.4 постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні»№637 від 15.12.2004, у зв'язку з перевищенням встановленого ліміту залишку готівки в касі на кінець робочого дня;

- за результатами перевірки складено акт №1962/220/25517543 від 26.10.2007, на підставі якого винесено рішення №0000862200 від 06.11.2007 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 74986,60 грн.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що за наданими позивачем документами (такими, як: оригінали касових книг - каси підприємства та трьох касових книг структурних підрозділів, оригінали прибуткових та видаткових ордерів) та порівняльною таблицею позивач не допустив перевищення ліміту готівки, встановленого наказом по підприємству.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій визнали необґрунтованим застосування штрафних санкцій контролюючим органом, з чим погоджується суд касаційної інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п.1.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року N327, за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка. Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Пунктами 1.7, 2.3 вказаного Порядку встановлено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

За кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно:

- висвітлити показники, які відображаються суб'єктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю;

- у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб суб'єкта господарювання щодо встановлених порушень;

- зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення;

- у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. При цьому до акта перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників суб'єкта господарювання (у межах їх компетенції), що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судами попередніх інстанцій, в акті перевірки №1962/220/25517543 від 26.10.07 відсутні будь-які посилання на первинні або інші документи бухгалтерського та податкового обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів порушень, зокрема, і на досліджувані податковим органом в ході перевірки документи, що надані позивачем.

А отже, відображені податковим органом в акті перевірки дані беззаперечно не доводять факт вчинення правопорушення позивачем.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія касаційної інстанції погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, не спростованим доводами касаційної скарги, що спірне рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій є таким, що не ґрунтується на нормах закону, а тому воно підлягає скасуванню.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000862200 від 06.11.2007.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного судового рішення судами апеляційної та першої інстанцій були порушені норми матеріального чи процесуального права.

Відповідно до п.3 ст.2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до ст.224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваних судових рішень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська залишити без задоволення.

2. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.09.2008 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.07.2009 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.В. Борисенко СуддіВ.В. Кошіль О.А. Моторний